Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №753/12245/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12245/26

провадження № 3/753/3724/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

13.04.2026 року о 23 годині 05 хвилин на вул. Тепловозній, 18 у м. Києві в порушення п. 2.5) ПДР України ОСОБА_1 керував автомобілем «Рено Меган» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, неприродна блідість шкіри, зіниці очей погано реагують на світло. Від проходження огляду на визначення наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку і лікаря нарколога відмовився на місці зупинки. Вказане правопорушення вчинено двічі протягом року, за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 на неодноразові виклики, до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, шляхом надіслання смс повідомлення на номер телефону, проте про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи також не надав.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою та дозволяють суду розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справ у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне , всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи та об`єктивно встановлено судом ОСОБА_1 будучи особою, яка протягом року двічі піддавалася адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння, всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5) ПДР України та наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що підтверджуєтьсяматеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640201 від 14.04.2026 рок, картою обліку адміністративного правопорушення, направленням на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння,

довідкою з УПП в м. Києві, з якої вбачається, що ОСОБА_1 постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2025 р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 40800 грн та 5 років позбавлення права керування транспортним засобом та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2025 р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб та з позбавленням права керувати транспортним засобом на 3 роки, копіями вищевказаних постанов суду та відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та на вимогу поліцейського відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, обставину, шо обтяжує відповідальність, а саме повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції за ч.3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, але без оплатного вилучення транспортного засобу.

Щодо доцільності оплатного вилучення транспортного засобу, суд виходить з того, п.п. 4 п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 встановлено, що не можна накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що автомобіль яким керував ОСОБА_1 йому не належить. У зв`язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Разом з тим, під час розгляду адміністративного матеріалу судом встановлено, що ОСОБА_1 постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 23.10.2025 р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 40800 грн та 5 років позбавлення права керування транспортним засобом.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.09.2025 р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб та з позбавленням права керувати транспортним засобом на 3 роки.

Така систематичність вчинення порушень ОСОБА_1 ПДР України, на думку суду, свідчить про умисне ухилення останнього від виконання судових рішень, та, можливо, наявності в діях останнього ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, оскільки будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, відповідно до зазначених вище постанов суду, які набрали законної сили, не виконує ці постанови суду, та продовжує вчиняти адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням Правил дорожнього руху, а саме здійснює керування транспортними засобами, не маючи права керування транспортними засобами. При цьому керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 282 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне повідомити начальника Дарницького УП ГУ НП у м. Києві про обставини, встановлені у цій постанові, причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення з метою перевірки наявності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, та для вжиття відповідних заходів реагування в межах визначених законодавством повноважень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 282, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Повідомити начальника Дарницького УП ГУ НП у м. Києві про обставини, встановлені у цій постанові, причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення з метою перевірки наявності в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, та для вжиття відповідних заходів реагування в межах визначених законодавством повноважень.

Копію постанови направити начальнику Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, для відповідного реагування.

Про вжиті заходи повідомити протягом місяця Дарницький районний суд м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя