Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №490/6538/24 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №490/6538/24

Провадження №2/487/114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С. М., за участю секретаря судового засідання Щербатюк М.С, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю: представника позивача - Хмельницького А.М.,

представника відповідача – Ремешевського Є.А.

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект-Центр", в інтересах якого діє представник Ткаченко М.М., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 08.03.2021 року між ТОВ “Служба Миттєвого Кредитування” та ОСОБА_1 було укладений договір №2106747931458.

Згідно п. 1.1. договору товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Згідно п. 1.3 орієнтований строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтований строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 (один) рік.

Згідно п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а;

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б;

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в.

д) тип процентної ставки – фіксована.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба Миттєвого Кредитування" зобов`язання за договором виконало у повному обсязі. Позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4700,00 грн.

Дана обставина підтверджується листом ТОВ ФК "Вей Фор Пей", згідно з яким на підставі укладеного між товариством і ТОВ ФК "Вей Фор Пей" договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК "Вей Фор Пей" 08.03.2021 року здійснено 1 (один) переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, у сумі 4700,00 грн.

Відповідач кредитні кошти отримав, свої зобов`язання за договором належним чином не виконав.

01.12.2021 року між ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" та ТОВ "Вердикт Капітал" відповідно до чинного законодавства укладено договір факторингу №1-12, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" отримало право грошової вимоги до відповідача за договором №2106747931458 від 08.03.2021 року.

10.01.2023 року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ "Коллект Центр" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2106747931458 від 08.03.2021 року.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2106747931458 від 08.03.2021 року становить 76 703,53 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4700,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 72 003,53 грн.

Враховуючи, що заборгованість за договором залишається непогашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, ігнорує вимоги та добровільно не сплачує прострочену заборгованість, грошові кошти не повертає, позивач звернувся до суду із вказаним позовом та з урахуванням принципу розумності, співмірності і пропорційності, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №2106747931458 від 08.03.2021 року в сумі 47 582,00 грн., з яких: 4700 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 42882 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги. Одночасно просить суд стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2024 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21.01.2025 представник відповідача Ремешевський Є.А. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав. Посилаючись на ст. 4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), вважає, що лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», доданий до позову, не є розрахунковим документом та містить всієї інформації про здійснений платіж, зокрема про особу платника та отримувача, інших доказів, які підтверджували факт надання кредитів саме позикодавцем, Позивачем не додано, а Відповідач заперечує факт отримання кредитних коштів від зазначеного в позові первісного кредитора (ТОВ «Служба миттєвого кредитування»).

Пунктом 1.4. Кредитного договору передбачена фіксована процентна ставка. Згідно із позовною заявою та наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості нарахування процентів за користування кредитом спочатку здійснювалося за ставкою 2,0 % в день, але з 24.03.2021 ця ставка була підвищена Позикодавцем до 3,64 % в день, з 07.04.2021 підвищена до 5,02 % в день, з 22.04.2021 підвищена до 7,67 % в день, в зв`язку із неповерненням Відповідачем кредиту у встановлений строк. Така зміна розміру процентної ставки відбулася із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у відповідності із Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023, законодавець виклав в новій редакції пункт 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про споживче кредитування”. Згідно із новою редакцією пункту 6 заборона збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит поширена на період з 01.03.2020 р. по 30-й день з дня набрання чинності Законом України № 3498-ІХ від 22.11.2023 .(тобто по 23.01.2024 р.). Зі змісту вказаних пунктів, враховуючи дію ст. 58 Конституції України стосовно зворотної дії в часі законів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи, вбачається, що у даному випадку нарахування процентів за користування кредитом має здійснюватися за початковою ставкою —2,0 % в день.

Крім того, у Кредитному договорі в розділі «ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ» сторонами погоджено поняття «дата повернення (погашення) кредиту/заборгованості» - як кінцева календарна дата погашення заборгованості позичальником. При цьому в пункті 1.2. Кредитного договору сторони погодили, що кредит надається на строк, визначений в заяві-анкеті та графіку платежів, які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Календарною датою повернення кредиту та сплати процентів згідно із Графіком платежів (а.с. 10) зазначена дата 23.03.202. Такий самий строк — 16 календарних днів з моменту отримання кредиту, вказаний у пунктах 1.3. та 1.4.1. Кредитного договору, розділах 3 та 5 паспорту споживчого кредиту (додатку № 3 до Кредитного договору). Згідно із Інформацією щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладання електронного договору (а.с. 13) саме на такий строк кредитування (16 днів) погодився Відповідач. В свою чергу переліченим умовам Кредитного договору суперечить зазначене у пункті 1.9. Кредитного договору поняття «граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 1 рік». Зміст цього терміну сторонами не визначений та за своєю суттю не може ототожнюватися зі строком виконання зобов`язання із повернення кредиту та сплати процентів. В такому випадку, згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” у разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов`язків сторони за договором за участю споживача фінансових послуг такі права та обов`язки тлумачаться на користь такого споживача. З огляду на наведене у дійсний розмір заборгованості за процентами за Кредитним договором складає 1504,00 грн. (4700,00 х 2 % х 16 днів). З врахуванням викладеного, у випадку надання допустимих доказів видачі кредиту первісним позикодавцем загальна сума позовних вимог не може перевищувати 6204,00 грн.

Розмір витрат на правову допомогу значно перевищує суму боргу за договором Позики, що вказує на їх не співмірність з ціною позову. З урахуванням викладеного керуючись ч. 4 ст. 237 ЦПК України Відповідач вважає, що покладення на нього у повному обсязі судових витрат на правову допомогу є безпідставним та просить суд у випадку задоволення позовних вимог зменшити ці витрати до 620,40 грн., співмірно із розміром заборгованості за Кредитним договором.

28.01.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якому представник позивача, зазначає, що 08.03.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2106747931458 «Стандартний». Договір було укладено згідно з п.3.ч.1. ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». 08.03.2021 року відповідачу на зазначений номер був надісланий одноразовий ідентифікатор V2. Вказаним ідентифікатором було підписано Договір, Додаток №1, Додаток №2 до Договору та Паспорт споживчого кредиту. Вищезазначене підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. Всі проведені дії при укладанні договору відображені в Інформації щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладання електронного договору. Таким чином, відповідач здійснив усі дії, спрямовані на укладання договору про надання фінансових послуг шляхом підписання договору про надання (отримання) кредиту на cайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та із зазначенням поміж іншого інформації щодо реквізитів банківської картки на рахунок якої, в подальшому, були перераховані грошові кошти в сумі 4 700, 00 грн. Твердження Відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, тощо не заслуговують на увагу. Вбачається, що Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. До позовної заяви надано три розрахунку заборгованості, з яких вбачається за який період нараховується заборгованість та за якою відсотковою ставкою (відповідно до погоджених умов кредитного договору). Дана інформація детально відображена безпосередньо в розрахунку заборгованості ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал». Підписуючи Договір про надання фінансових послуг сторони погодили умови повернення позики, в тому числі порядок нарахування процентів по Договору. У розрахунку заборгованості до позовної заяви чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Звертаю особливу увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження повного належного виконання умов договору. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків.Відповідно до п. 1.9 Кредитного договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору грошові кошти надаються строком на 365 днів з правом повернення достроково. Відповідно до наданого розрахунку заборгованості нарахування відсотків здійснювалось за період з 08.03.2021 по 07.03.2022, тобто в межах строку кредитування, зазначеного в Кредитному договорі та в Заяві-анкеті на отримання кредиту. При цьому, відповідно до умов договору, відсоткова ставка за перші 16 днів становить 2% на день, з 17 по 30 день -3,64% на день, з 31 по 46 - 5,02% на день, в подальшому - 7,67% на день. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений Відповідачем, відповідно до погоджених умов договору. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених Кредитором розрахунків. посилання відповідача на незаконність застосування змінної процентної ставки за договором є безпідставними та суперечливими. Процентна ставка за договором не збільшувалась, вказані розміри процентної ставки були погоджені сторонами договору у визначений період користування кредитними коштами. При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Ухвалою від 26.06.2025 витребувані докази за клопотанням представника позивача.

07.10.2025 АТ КБ «Приват Банк» надав докази, які були витребувані ухвалою суду.

20.04.2026 представник позивача подав до суду пояснення в яких зазначив, що згідно п. 1.4. Договору №2106747931458, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а;

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б;

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в.

д) тип процентної ставки – фіксована.

Відповідно до п. 1.4.1, 1.4.2 Договору нараховані проценти підлягають обов`язкової сплаті на 16 день відповідно з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтованого строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язкової сплаті кожні 16 днів у сумі нарахованій за фактичний строк. відповідно до п.1.9 Договору строк дії договору 1 рік, тому виходячи із строків кредитування, відростки нараховуються в межах року. Підписавши договір відповідач погодився із умовами договору, порядком, строком та застосування процентних ставок. Так, за період з 08.03. по 23.03.2021 зараховано відсотки за ставкою 2% на підставі п.1.4 Договору (94 грн. за 1день), з 24.03. по 06.04.2021 за доданою ставкою 1,64% на підставі п.1.4 Договору (171,08 рн. за 1день), з 07.04. по 21.04.2021 за доданню ставкою 1,38% на підставі п.1.4 Договору (235,94 рн. за 1день), з 22.04. по 30.11.2021 за доданою ставкою 2,65% на підставі п.1.4 Договору (360,47 рн. за 1день), з 01.12.2021 по 07.03.2022 за доданою ставкою 2,65% на підставі п.1.4 Договору (360,47 рн. за 1день).

Ухвалою від 28.05.2026 замінено сторону позивача – ТОВ «Коллект Центр» його правонаступником – ТОВ «Гармонія фінанс».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив про їх задоволення в повному обсязі, з підстав зазначених у позові та поясненнях від 20.04.2026. Посилаючись на відсутність підстав застосування Закону України «Про споживче кредитування», який прийнятий вже після нарахування суми заборгованості та закон зворотної сили немає.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково, визнав, що між відповідачем та першим кредитодавцем було укладено договір 08.03.2021 та відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 4700 грн., будь-яких погашеній не здійснював. Вважав, що задоволенню підлягає стягнення з відповідача у розмірі 6204 грн, з яких: 4700 грн. – тіло кредиту та 1504 грн. відсотки за період 16 днів за процентною ставкою 2%, у тому числі посилаючись на суперечливість умов договору, що повинно трактуватися на користь позичальника, крім того, посилався на Закон України «Про споживче кредитування»,щодо максимального розміру денної процентної ставки, який необхідно застосувати до спірних правовідношеннях, оскільки пом`якшує відповідальність відповідача, враховуючи положення ст. 58 Конституції України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріли справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

08.03.2021 року між ТОВ “Служба Миттєвого Кредитування” та ОСОБА_1 було укладений договір №2106747931458.

Згідно п. 1.1. договору товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Згідно п. 1.3 орієнтований строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтований строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 (один) рік.

Згідно п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а;

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б;

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в.

д) тип процентної ставки – фіксована.

Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору.

Отже, 94 грн. це розмір процентів, які має сплатити позичальник виходячи зі ставки 2% за кожен день користування кредитом в розмір 4700 грн. за кожні 16 днів, виходячи з того, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець та споживач виконують свої обов`язки на умовах і в строки, визначені договором.

Аналогічне застереження міститься в розділі 4 (Інформація щодо реальної річної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача).

Ставка у розмірі 2% на наступні 16 днів у мажах граничного строку кредитування (строку дії кредитного договору) застосовується за умови сплати позичальником процентів за користування кредитом по закінченню 16 днів (орієнтованого строку повернення кредиту).

Як вбачається з розрахунку заборгованості позичальником ОСОБА_1 не було здійснено сплата ні тіла кредиту, ні відсотків з моменту отримання кредиту, отже з 17 дня користування кредитним коштами, проценти нараховувались на умовах визначних у підпунктах б), в), г) п. 1.4 Договору.

Таким чином, зазначені умови Договору не містять будь - яких суперечливих відомостей.

Відповідач, потягом 14 днів з дня його укладання, не відмовився від договору, як це передбачено умовами п.2.2.1.4 договору.

У зв`язку з чим суд критично ставиться до послання представника відповідача на нечіткість та двозначність положення договору. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання фінансових послуг (кредиту). Зазначений договір недійсним не визнано.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4700 грн., що стверджується листом ТОВ ФК «Вей фор пей» від 25.06.2024, згідно якого на підставі укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «Вей фор пей» 08.03.2021 здійснено переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику ОСОБА_1 у розмірі 4700 грн., що також підтверджується БТ листом АТ КБ «ПриватБанк»від 30.09.2025 за № 20.1.0.0.0/7-250924/58693-БТ (а.с. 186).

Відповідач кредитні кошти отримав, що не заперечував представник відповідача, свої зобов`язання за договором не виконав.

Відповідно до п. 1.5, 1.6 договору у разі підписання електронного договору, договір буде вважатися укладеним в письмові формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства. Датою прийняття та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору, самої заяви-анкети, правил, паспорту кредиту, повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Відповідно до п. 4.3 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Відповідно до п. 4.4 договору підписуючи цей договір із застосуванням процедури підпису, зазначеної у п. 4.3 цього договору, сторони усвідомлюють та підтверджують, що відповідно до ст. 639 та ст. 1055 ЦК України цей договір укладений сторонами у письмовій формі з дотриманням всіх вимог діючого законодавства України щодо процедури укладення та підписання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому кредитодавцем було нараховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.

Зазначені умови є публічною пропозицією у розумінні ст. 641, 644 ЦК України.

01.12.2021 між ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування" та ТОВ "Вердикт Капітал" відповідно до чинного законодавства укладено договір факторингу №1-12, за умовами якого ТОВ "Вердикт Капітал" отримало право грошової вимоги до відповідача за договором №2106747931458 від 08.03.2021.

10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ "Коллект Центр" набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2106747931458 від 08.03.2021.

17.04.2026 між ТОВ "Коллект Центр" та ТОВ «Гармонія Фінас» укладено договір №17-04/2026 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Гармонія Фінас» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2106747931458 від 08.03.2021.

Таким чином ТОВ «Гармонія Фінас» наділено правом вимоги до відповідача за договором від 08.03.2021 №2106747931458.

Станом на 01.12.2021 (дата що передувала відступленню права вимоги від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал») загальна заборгованість відповідача за договором №2106747931458 від 08.03.2021 становила 41736 грн., з яких заборгованість за кредитним (тілом кредиту) 4700 грн., заборгованість за процентами 37036 грн., що стверджується розрахунком.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 41736 грн., з яких заборгованість за кредитним (тілом кредиту) 4700 грн., заборгованість за процентами 37036 грн., що стверджується витягом з реєстру.

Станом на 01.12.2021 (дата що передувала відступленню права вимоги від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал») загальна заборгованість відповідача за договором №2106747931458 від 08.03.2021. становила 41736 грн., з яких заборгованість за кредитним (тілом кредиту) 4700 грн., заборгованість за процентами 37036 грн., що стверджується розрахунком.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, що укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №2106747931458 від 08.03.2021 у розмірі 76703,53 грн., яка складається з 4700 грн. сума заборгованості за кредитом, 72003,53 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом станом на 10.03.2023.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги, що укладений між ТОВ «Гармонія Фінас» та ТОВ «Коллект Центр», ТОВ «Гармонія Фінас» набуло право грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №2106747931458 від 08.03.2021. у розмірі 76703,53 грн., яка складається з 4700 грн. сума заборгованості за кредитом, 72003,53 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, його заборгованість станом на день формування позовної заяви становить 76 703,53 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4700,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 72 003,53 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попередніх кредиторів, в зв`язку з чим має непогашену заборгованість за договором.

Враховуючи, що заборгованість за договором залишається непогашеною, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов`язань, ігнорує вимоги та добровільно не сплачує прострочену заборгованість, грошові кошти не повертає, позивач звернувся до суду із вказаним позовом та з урахуванням принципу розумності, співмірності і пропорційності, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №2106747931458 від 08.03.2021 року в сумі 47 582,00 грн., з яких: 4700 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 42882 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги

У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс_коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Отже, із змісту вищенаведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Отже,, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.

Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі №524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 (провадження №61-16243 св 20).

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Ст. 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача про застосування до спірних правовідношень Закону України «Про споживче кредитування»,яким визначено максимальний розмір денної процентної ставки, який пом`якшує відповідальність відповідача, враховуючи положення ст. 58 Конституції України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (що стосується публічної, а не приватно-правової чи договірної сфери).

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», визначено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, (статтю 8 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).

Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно картки документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23.12.2023, дата набрання законної сили 24.12.2023.

Дії ЗУ «Про споживче кредитування» поширюється на договори, укладені після набрання ним чинності, а на попередні періоди нові правила не поширюються, окрім окремих випадків, прямо зазначених у перехідних положеннях (наприклад, щодо врегулювання простроченої заборгованості чи воєнного стану), але не щодо зміни первинних умов чи ціни договору.

За вказаних обставин, враховуючи умови договору та те, що відповідач свої зобов`язання за ним належним чином не виконав, не повернув отримані кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування ними, а тому суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №2106747931458 від 08.03.2021 в сумі 47 582,00 грн., з яких: 4700 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 42882 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У поданому позові позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в розмір 13000 грн.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження таких витрат надано договір про надання правової допомоги №01-06/2024 від 07.06.2024, укладений між ТОВ «Коллект Центр та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів №01-11/2023 від 01.11.2023, заявку на надання юридичної допомоги від 01.07.2024 №28, загальна вартість наданої АО «Лігал Ассістанс» правової допомоги для ТОВ «Коллект Центр» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 13000 грн (надання усної консультації з вивченням документів 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 грн), витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 05.07.2024 (а.с.35-40).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах № 923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18).

При розв`язанні цього питання суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловив думку, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат зі складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, з огляду на викладене, а також враховуючи, що представник відповідача висловив заперечення щодо таких вимог, посилаючись на те, що розмір правої допомоги не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи однотипність позовних заяв, за своїм змістом та вимогами, складених АО «Лігал Ассістанс», які є аналогічними, тому не потребує особливих затрат часу, суд доходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути 7000 грн витрат на правничу допомогу.

Також згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2107736067345 від 18.03.2021 в розмірі 47 582 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» судовий збір у сумі 3028 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 7000 (сім тисяч) грн.

Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. 354, 355 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія фінанс» ЄДРПОУ 43520773, місце знаходження: м. Київ вул. Жилянська, 101 п поверх 3 приміщення 12;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено 31.08.2026.

Суддя С.М. Афоніна