Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №487/4708/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4708/26

Провадження № 2/487/3222/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З. М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (далі також – позивач) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 179134 від 02.03.2025 укладеним відповідачем з ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», в сумі в сумі 11 905,40 грн, судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» отримало право вимоги за вказаним договором, зобов`язання за яким відповідачем не виконано та з цього часу відповідач також не здійснив жодного платежу. У зв`язку з цим, позивач звертається до суду і просить стягнути боргу у сумі 11 905,40 грн, з яких: 3 800,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 6,84 грн – заборгованість за відсотками, 498,56 грн – заборгованість по комісії, 7600,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України не надходило. Правом на подання відзиву відповідач не скористалася.

Зважаючи на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, суд розглядає її за наявними матеріалами в письмовому провадженні без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Згідно з частиною 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 02 березня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір позики № 179134, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача.

Відповідно до умов вказаного договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти у сумі 3800,00 грн на погоджений умовами Договору строк – 19 днів, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Комісію – 13,12% від суми позики, що складає 498,56 грн та Проценти – 0,01 %/день) від Суми Позики.

Дата повернення позики – 20.03.2025, денна процентна ставка – 0,70%, пеня 5%.

Відповідно до п. 30 Договору, номер електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .

Факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача підтверджується копією платіжної інструкції/Операція 073051b0-d980-47e9-a5b8-4ecd5f714d86 через банк-еквайр ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС».

Відповідно до розрахунку, складеному ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», Мірошниченко І. О. має заборгованість у сумі 11 905,40 грн, з яких: 3 800,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 6,84 грн – заборгованість за відсотками, 498,56 грн – заборгованість по комісії, 7600,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

23 липня 2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № 179134 від 02.03.2025, відповідно до якого ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» набуло право вимоги за договорами, в тому числі за договором позики № 179134 від 02.03.2025 на суму 11 905,40 грн, з яких: 3 800,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 6,84 грн – заборгованість за відсотками, 498,56 грн – заборгованість по комісії, 7600,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

Вказаний факт підтверджується актом приймання-передачі реєстру прав вимоги від 23 липня 2025 року, витягом з реєстру прав вимоги, платіжною інструкцією № 857 від 29 липня 2025 р.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За приписами ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статі 611 ЦК України).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Як вбачається з матеріалів справи, в укладеному між сторонами договорі визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, строк повернення коштів, розмір процентів, умови кредитування, наслідки невиконання умов договору.

Вимогам Закону України «Про електронну комерцію» цей договір відповідає, що свідчить про його належне укладення шляхом проставляння електронного підпису.

Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу позику у сумі, визначеній договором.

Відповідач отримав кредитні кошти, проте не повернув їх, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості, яка відповідно до розрахунку складає 11 905,40 грн, з яких: 3 800,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 6,84 грн – заборгованість за відсотками, 498,56 грн – заборгованість по комісії, 7600,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

Також встановлено, що ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» стало правонаступником позикодавця у зобов`язанні за цим договором.

Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» за договором № 179134 від 02.03.2025.

Позивачем доведено на підставі належних та допустимих доказів наявність у відповідача заборгованості за основним боргом, процентами та комісією за цим договором.

Водночас суд не погоджується із вимогами про стягнення неустойки (пені, штрафів), виходячи з такого.

Пред`являючи вимоги про стягнення неустойки, позивач не врахував положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Згідно з цією нормою, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, за яким йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавцем) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду справи.

З огляду на викладене, з 24 лютого 2022 року відповідач звільнений від обов`язку сплачувати нараховану неустойку, тому суд відмовляє у задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» у сумі 4 305,40 грн, з яких: 3 800,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 6,84 грн – заборгованість за відсотками, 498,56 грн – заборгованість по комісії.

Отже позов належить задовольнити в розмірі цієї заборгованості.

В задоволенні вимог про стягнення неустойки 7600,00 грн суд відмовляє.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов частково.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог (36%), а саме судовий збір 958,46 грн та витрати на професійну правничу допомогу – 2 160,00 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» заборгованість за договором позики № 179134 від 02.03.2025 у сумі 4 305,40 грн, з яких: 3 800,00 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 6,84 грн – заборгованість за відсотками, 498,56 грн – заборгованість по комісії.

В задоволенні вимог про стягнення неустойки (пеня, штраф) у сумі 7600,00 грн – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» судовий збір в розмірі 958,46 грн та витрати на професійну правничу допомогу – 2 160,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ: 43657029, адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя: З. М. Сухаревич