Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №487/5150/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5150/26

Провадження № 2/487/3420/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0054/82/0689510 від 09.10.2017, укладеними з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», в сумі 21 800,64 грн та понесені судові витрати, а саме: судовий збір – 2662,40 грн, витрати на правову допомогу – 13000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право вимоги за вказаними договорами та з цього часу відповідач не здійснив жодного платежу. У зв`язку з цим, позивач звертається до суду.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України не надходило. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Зважаючи на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, суд розглядає її за наявними матеріалами в письмовому провадженні без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

З огляду на положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/30265/82/928833 (далі – Договір), шляхом підписання сторонами заяви-анкети для отримання кредиту «Кредит готівкою», паспорту споживчого кредиту та додатку до нього, договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0054/82/0689510.

Сторони погодили суму кредиту 25 323,92 грн, строк кредиту 24 місяці, дату сплати ануїтентного платежу – 9 числа кожного календарного місяця згідно Графіка погашення кредиту та сплати інших платежів, проценту ставку: на період з 09 жовтня 2017 р. по 08 листопада 2017 р. (включно) – 17,7 % річних% з 09 листопада 2017 р. – 49,9%.

15 травня 2019 року між сторонами вказаного вище договору укладено додаткову угоду, якою сторони досягли згоди про зміну з 15 травня 2019 р. умов погашення Кредиту, а саме строк кредиту збільшено на 7 календарних місяців, у зв`язку з чим дата остаточного погашення 09 травня 2020 року; строк кредиту складає 31 місяць.

Також Сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором, строк сплати якої настав; тимчасово, на період з 0» червня 2019 р. до 08 грудня 2019 р. Сторони домовились зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми Кредиту та змінити строк його сплати відповідно до Графіку повернення Кредиту та сплати інших платежів, що є додатком до цієї Додаткової угоди та її невід`ємною частиною. Протягом Кредитних канікул Позичальник сплачує проценти за користування Кредитом відповідно до умов Кредитного договору.

Випискою по рахунку відповідача підтверджується отримання ним кредитних коштів та здійснення погашення.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 11 жовтня 2019 року, складеному АТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідачем кредит погашено не у повному обсязі та він має заборгованість у сумі 15 745,29 грн, з яких: 10 882,09 грн – заборгованість за кредитом, 2 298,92 грн – заборгованість за процентами, 2 564,28 грн – пеня.

20 вересня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» уклали Договір відступлення прав вимоги №114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказані у реєстрах боржників.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 11.10.2019 до Договору відступлення прав вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 року до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 014/0054/82/0689510 від 09.10.2017 на загальну суму 16 211,85 грн, з яких: 10 882,09 грн – заборгованість за кредитом, 2 298,92 грн – заборгованість за процентами, 3030,84 грн – пеня.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ним нараховано процентів 3139,08 грн, 3% річних – 586,73 грн, збитки від інфляції – 1862,98 грн. Загальна заборгованість складає 21 800,00 грн, з яких: 10 882,09 грн – заборгованість за кредитом, 5438,00 грн – заборгованість за процентами, 3030,84 грн – пеня, 586,73 грн – 3% річних, 1862,98 грн – інфляційні збитки.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на було право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору № 014/0054/82/0689510 від 09.10.2017 у сумі 21 800,00 грн, з яких: 10 882,09 грн – заборгованість за кредитом, 5438,00 грн – заборгованість за процентами, 3030,84 грн – пеня, 586,73 грн – 3% річних, 1862,98 грн – інфляційні збитки.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 634 вказаного Кодексу встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За змістом частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Тлумачення ч.1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); факторингу (гл.73 ЦК України).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи договір № 014/0054/82/0689510 від 09.10.2017 підписаний сторонами.

В укладеному між сторонами кредитному договорі визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. З зазначеними умовами договору відповідач погодився, підписавши його.

Отримання кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку.

Отже, позивачем доведено на підставі належних доказів волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема погодження банком заявки позичальника на його укладення, а також підставності стягнення заборгованості за кредитом в розмірі, заявленому до стягнення.

З досліджених та перелічених вище доказів вбачається, що в матеріалах справи містяться докази відступлення прав вимог за вказаними договорами до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Отже позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, то судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн потрібно стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача надані належні докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ст.141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ця справа є малозначною, предмет спору у цій справі не є складним та не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів є незначним; підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи та не вплинула на результат розгляду справи, оскільки судова практика у даній категорії справи є сталою.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію їх пропорційності та розумності та є завищеним, а тому зменшує розмір цих витрат до 8 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0054/82/0689510 від 09.10.2017 у сумі 21 800,00 грн, з яких: 10 882,09 грн – заборгованість за кредитом, 5438,00 грн – заборгованість за процентами, 3030,84 грн – пеня, 586,73 грн – 3% річних, 1862,98 грн – інфляційні збитки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя: З. М. Сухаревич