Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №487/4600/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4600/26

Провадження № 2/487/3187/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З. М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2026 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач), в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 3776671, укладеним 18.10.2020 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , у розмірі 11 680,00 грн, судовий збір 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» отримало право вимоги за вказаним договором, який не виконаний відповідачем, та до цього часу відповідач не здійснив жодного платежу. У зв`язку з цим, позивач звертається до суду.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

06 серпня 2026 року надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України не надходило. Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Зважаючи на розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, суд розглядає її за наявними матеріалами в письмовому провадженні без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Згідно з частиною 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 18.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 3776671, за умовами якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Сума позики: 4000,00 грн, строк позики – 30 днів, дата повернення позики – 17.11.2020, базова процентна ставка – 1,6%, знижена процентна ставка 0,80 %.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання на повернення, на залишок позики.

Відповідно реквізитів сторін, номер рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача, що підтверджується змістом договору та довідкою про ідентифікацією.

Відповідно до довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПЕРТ» від 16.04.2026 , копії платіжної інструкції, ОСОБА_1 на номер НОМЕР_1 перераховано 18.10.2020 4000 грн.

Відповідно до відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та на неї 18.10.2020 зараховано переказ 4000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, сформованому ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 24.03.2026, ОСОБА_1 жодного платежу не вніс та має заборгованість 11 680,00 грн, з яких: за тілом кредиту – 4000,00 грн, за процентами – 7680,00 грн.

01 квітня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» укладено договір факторингу № 016-010421, за умовами якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, в тому числі за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 3776671, укладеним з відповідачем.

Відповідно до реєстру прав вимог № 21/05/21 від 21 травня 2021 року, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило право вимоги заборгованості ОСОБА_1 у сумі 11 680,00 грн, з яких: за тілом кредиту – 4000,00 грн, за процентами – 7680,00 грн.

05 грудня 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики 17.11.2020 в сумі 11 680,00 грн, з яких: за тілом кредиту – 4000,00 грн, за процентами – 7680,00 грн. (реєстр прав вимоги № 26/02/26).

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Згідно з статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За приписами ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що правонаступник кредитора у зобов`язанні наділений правом отримати від боржника заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в укладеному між сторонами Договорі визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, строк повернення коштів, розмір процентів, умови кредитування, наслідки невиконання умов договору.

Вимогам Закону України «Про електронну комерцію» договір позики № 3776671 відповідає, що свідчить про належне укладення вказаного договору шляхом проставляння електронного підпису сторін.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит у сумі 4000,00 грн.

Відповідач отримав кредитні кошти, проте не повернув їх, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості.

Також встановлено, що ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» стало правонаступником ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» у зобов`язанні за цим договором.

Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість складає 11 680,00 грн, з яких: за тілом кредиту – 4000,00 грн, за процентами – 7680,00 грн.

Однак суд не погоджується із розрахунком заборгованості в частині нарахування процентів, виходячи з такого.

Відповідно до розрахунку заборгованості, позикодавець нараховував проценти з 18.10.2020 до 15.02.2021.

Однак, відповідно до умов договору, строк кредитування становить до 17.11.2020.

Розраховуючи заборгованість поза межами цього строку, позикодавець не врахував, що право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 300/438/18.

Отже, нараховані позикодавцем проценти після 17.11.2020 є відповідальністю за порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту, тобто ця домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України.

Однак таких позовних вимог позивач не заявляв, включивши зазначену суму до складу процентів за користування кредитом.

Пункт 6.5. Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), на який посилається позивач, визначає порядок нарахування, сплати процентів та інших платежів і порядок повернення позики, а не пролонгацію договору, як вказує позивач.

Порядок продовження строку користування позикою визначено розділом 7 цих Правил, у яких відсутні умови автопролонгації, а відомості про продовження позичальником строку користування позикою у справі відсутні.

Більш того, п. 7.5. Правил визначено, що у разі, якщо Позичальник не сплатив Заборгованість в повному обсязі та/або не оформив Пролонгацію, вважається що Позичальник почав користуватися Позикою понадстроково.

Отже, нараховані проценти після 17.11.2020, в розумінні наведених Правил, є процентами за понадстрокове користування позикою, тобто, як суд зазначав вище - відповідальністю за порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення процентів з 17.11.2020.

Відповідно до розрахунку заборгованості, умов договору, проценти за користування кредитом протягом строку кредитування (30 днів) із застосування програми лояльності складають 960,00 грн, із застосуванням базової процентної ставки 1,6% - 1920,00 грн.

Відповідно до п. 9.7. Правил, Якщо під час дії особливих умов виконання Договору позики, встановлених для Позичальника в рамках програми лояльності, Позичальником буде допущено порушення умов, визначених правилами програми лояльності, особливі умови виконання Договору позики для Позичальника втрачають силу, а нараховані згідно умов Договору позики Проценти підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою, розмір якої зазначається в Договорі позики, та оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах за весь період дії Договору позики і незалежно від запропонованих особливих умов Програми лояльності.

Отже, оскільки відповідачем не виконано умов програми лояльності, до спірних правовідносин підлягають застосуванню наслідки, передбачені п. 9.7 Правил. З огляду на це, проценти за користування кредитом підлягають перерахуванню та стягненню за базовою процентною ставкою (1,6% на день) за весь період дії Договору в загальному розмірі 1 920,00 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» становить 5920,00 грн, з яких: за тілом кредиту – 4000,00 грн, за процентами – 1 920,00 грн.

З огляду на вказані обставини, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в межах зазначеної суми.

Розподіляючи судові витрати суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (51%), а саме в розмірі 1 357,82 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача надані належні докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Водночас, з ОСОБА_1 на користь ТОВ ««ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2 295,00 грн (4500 х 51% = 2 295).

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 3776671 від 18.11.2020 у сумі 5920,00 грн, з яких: за тілом кредиту – 4000,00 грн, за процентами – 1 920,00 грн.

В іншій частині вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір в розмірі 1 357,82 грн та витрати на професійну правничу допомогу – 2 295,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», ЄДРПОУ: 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя: З. М. Сухаревич