Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №477/1479/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1479/26

Провадження №3/477/658/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого — судді Козаченка Р.В.,

розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Збройних сил України, який займає посаду командира 2-го взводу перехоплювачів безпілотних апаратів зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , постійне зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 19 травня 2026 року, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних сил України, займаючи посаду командира 2-го взводу перехоплювачів безпілотних апаратів зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , який тимчасово дислокувалася в АДРЕСА_2 , не забезпечив належним чином контроль за своїм підлеглим особовим складом, який би гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, а також дотримання дисципліни серед особового складу щодо недопущення правопорушень, в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 17, 29-32, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п. 5 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків, своїм усним наказом визначив солдата ОСОБА_2 відповідальним за забезпечення належного контролю особового складу у місці тимчасового розташування особового складу, але приблизно о 16:00 підлеглий йому солдат ОСОБА_3 , на підґрунті неприязних відносин, наніс іншому солдату ОСОБА_4 фрагментом металевої труби декілька ударів в область голови, внаслідок чого солдат ОСОБА_4 помер на місці. При цьому, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 належного контролю за підлеглим особовим складом не здійснював, а займався особистими справами.

Тим самим він обвинувачується у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 172-15 КУпАП.

Суд, перевіривши матеріали провадження, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 цього ж кодексу адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 його підрозділ розташовувався в с.Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, де він усним наказом визначив старшим серед особового складу солдата ОСОБА_2 , який кожного о 06:00 усно доповідав шляхом направлення повідомлення про перевірку особового складу, а він особисто перевіряв особовий склад з 20:00 по 21:00.

До протоколу додано медичний висновок про смерть ОСОБА_4 та документи на військовослужбовця ОСОБА_1 , а також відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Пояснення ні у ОСОБА_2 , ні у ОСОБА_3 , ні у інших підлеглих ОСОБА_1 військовослужбовці відібрані не були.

Крім того захисником було подано заява про закриття провадження в справі через відсутність у нього складу адміністративне правопорушення, в якій вона, серед іншого, зазначила, що 19 травня 2026 року, о 14:40, ОСОБА_1 , за усним наказом начальника дивізіону, вибув на злагодження в с. Киселівка Херсонської області разом з іншими військовослужбовцями: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Перебуваючи в місці тієї локації, близько 16:00, він отримав від солдата ОСОБА_2 телефонний дзвінок, який повідомив, що солдат ОСОБА_3 фрагментом металевої труби наніс удари солдату ОСОБА_4 в область голови. Таким чином вказала, що він був відсутній в місці дислокації свого особового складу в зв`язку з виконання служби, не в особистих справах, як про це вказано в протоколі про адміністративне правопорушення. Звернула увагу, що ОСОБА_1 не залишив свій особовий склад без нагляду, а від`їжджаючи за службовою необхідністю залишив старшим солдата ОСОБА_2 , а після того як останній повідомив йому про інцидент, то відразу ж повернувся до місця дислокації підрозділу.

Із наданих суду доказів суд не знаходить достовірно підтвердженими доказами висунутого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки достовірно не встановлено, що він не належним чином виконував свої обов`язки командира. Сам по собі факт смерті одного підлеглого йому військовослужбовця від дій іншого військовослужбовця не вказує, що він не контролював свій особовий склад та не виконував обов`язки в розумінні Статуту внутрішньої служби Збройних сил України або Дисциплінарного статуту Збройних сил України.

Таким чином суд приходить до висновку, що не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-15 КУпАП, тому суд, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважає необхідним закрити провадження в справі відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За такого, керуючись ст.ст. 247, 256, 266, 283-285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити через відсутність в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Вітовський районного суд Миколаївської області.

Суддя Р.В.Козаченко