Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №127/11271/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11271/26

Провадження № 2/127/3326/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Федчишена С.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»заборгованість за Договором №1929225 від 01.12.2024 в розмірі 19 317,13 грн., з яких: 3 998,96 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 7 318,17 грн. – заборгованість по відсотках, 8 000,00 грн. - пеня, та за Договором №5170927 від 11.12.2024 в розмірі 16 914,07 грн., з яких: 4 695,42 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 9 718,65 грн. – заборгованість по відсотках, 2 500,00 грн. - пеня, штраф, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 01.12.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1929225 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав 4 000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,00%. 30.06.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий кредитор) права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог Фінансування. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу №01.02-18/25 від 30.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1929225 складає 19 317,13 грн. Також, 11.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5170927, шляхом обміну електронними повідомленнями, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав 5 000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,00%. 29.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-27/25, відповідно до умов якого Первісний Кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу №01.02-27/25 від 29.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5170927 складає 16 914,07 грн. Неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ), які ним одержано 13.04.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, ні будь-якого іншого клопотання до суду подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України.

Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов`язки відповідно до договору.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання - є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що 01.12.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1929225 про надання споживчого кредиту, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора K610 01.12.2024 09:39:58.

Отже, відповідачу було надано кредит у сумі 4 000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,00%.

Також, 11.12.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5170927, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора 35796 11.12.2024 08:53:06.

Отже, відповідачу було надано кредит у сумі 5 000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1,00%.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо тіла кредиту.

Згідно з п. 1.2., 2.1. Договору № 1929225 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 01.12.2024, сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000,00 гривень. Тип кредиту – кредит. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.2. Договору №5170927 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.12.2024, тип кредиту – кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5 000,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 не в повному обсязі сплачувалась заборгованість по тілу кредиту, тому підлягає стягненню тіло кредиту за Договором № 1929225 від 01.12.2024 у розмірі 3 998,96 грн. та за Договором №5170927 від 11.12.2024 у розмірі 4 695,42 грн.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 1.5.1. Договору № 1929225 від 01.12.2024, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

Відповідно до п. 1.4.1. Договору №5170927 від 11.12.2024, стандартна процента ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування.

Сума процентів за користування кредитом за Договором № 1929225 від 01.12.2024 складає 7 318,17 грн. та за Договором №5170927 від 11.12.2024 складає 9 718,65 грн., які підлягають стягненню на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Щодо сплати неустойки (штраф, пеня).

Позивачем пред`явлено до стягнення штраф/пеню за Договором № 1929225 від 01.12.2024 у розмірі 8 000,00 грн. та за Договором №5170927 від 11.12.2024 у розмірі 2 500,00 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ було внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Однак, на час розгляду справи положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.

Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України; основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України; актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово постановлювала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Отже, заявлена позивачем неустойка у розмірі 8 000,00 грн. та 2 500,00 грн. стягненню з відповідача не підлягає.

Щодо правонаступництва.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

30.06.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий кредитор) права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог Фінансування. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу №01.02-18/25 від 30.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1929225 складає 19 317,13 грн.

29.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01.02-27/25, відповідно до умов якого Первісний Кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу №01.02-27/25 від 29.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5170927 складає 16 914,07 грн.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на суму 19 317,13 грн. та 16 914,07 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено на підставі наданих належних доказів обставини, які вказують, що відповідачу були надані кредитні кошти. Внаслідок порушення зобов`язань, згідно умов договору, у нього утворилася заборгованість.

За вказаних обставин, суд вважає, що в даному випадку позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення заборгованості за кредитом та відсотків.

Відповідачем не подано відзив на позов, не надано суду належні та допустимі докази, які б ставили під сумнів правильність проведеного розрахунку суми боргу, чи що свідчили б про відсутність боргових зобов`язань перед позивачем.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем свого зобов`язання за Договором № 1929225 від 01.12.2024 та за Договором №5170927 від 11.12.2024, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами є законними та обґрунтованими.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»заборгованість за Договором №1929225 від 01.12.2024 в розмірі 11 317,13 грн., з яких: 3 998,96 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 7 318,17 грн. – заборгованість по відсотках, та за Договором №5170927 від 11.12.2024 в розмірі 14 414,07 грн., з яких: 4 695,42 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 9 718,65 грн. – заборгованість по відсотках.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з частковим задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню документально підтверджених витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 1 890,82 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 629, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.4,13,18,141,259,263-265,280,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»заборгованість за Договором №1929225 від 01.12.2024 в розмірі 11 317,13 грн., з яких: 3 998,96 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 7 318,17 грн. – заборгованість по відсотках, та за Договором №5170927 від 11.12.2024 в розмірі 14 414,07 грн., з яких: 4 695,42 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 9 718,65 грн. – заборгованість по відсотках.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 1 890 (одну тисячу вісімсот дев`яносто) грн. 82 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31.08.2026.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37616221

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

СУДДЯ: