Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №148/1133/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1133/26

Провадження №2/148/1178/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У квітні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 19.06.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №3681338. Відповідно до умов Кредитного договору, у якості підтвердження підписання Договору (вчинення електронного правочину), надання Кредиту Позичальнику надсилаються кошти та електронне повідомлення, в якому зазначається інформація про Кредитодавця, Основна сума кредиту, процентні ставки та міститься активне посилання на Правила, якими регламентуються порядок надання паперових копій електронних документів (за необхідності) та інші аспекти виконання вимог ч. 11 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Правила надання кредиту ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» розміщені на Сайті Кредитодавця URL: https://alexcredit.ua за посиланням URL: https://alexcredit.ua /umovi.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 3681338 від 19.06.2020р. із ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 41346335) та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7500 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України.

29.10.2025 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу №29/10-2025.

31.10.2025 між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладений Договір факторингу №ДФ-31102025.

Згідно вказаних договорів факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 3681338 від 19.06.2020.

Таким чином, сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 51150 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7500 грн.; заборгованість за відсотками становить 43650 грн.;

В зв`язку з даними обставинами ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 51150 грн., а також судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 6000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. В позовній заяві просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.06.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір №3681338, про що свідчить його копія (а.с. 23-25). Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом PS3681338 та він містить персональні дані відповідача, зокрема, адресу реєстрації/проживання, номер картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти, реквізити поточного рахунку для перерахування коштів,

Відповідно до п.п. 1.2. -1.4.,1.6, 1.7. кредитного договору за Договором Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України - гривні. Сума кредиту складає 7 500,00 гривень. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

1.7.1. у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 6,40% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

1.7.2. у випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 28 календарних днів з 19.06.2020 до 17.07.2020 (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,28% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 10 188,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 7 500,00 грн., Проценти за користування кредитом 2 688,00 грн.

При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:

- в Базовий період з 19.06.2020 до 17.07.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);

- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 18.07.2020 до 13.01.2021 (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 11 075,40 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п.2.9. Правил) 19.06.2020 до Кінцевої дати виконання Договору 13.01.2021 (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору.

Згідно п. 4.7. договору кредит вважається простроченим при наявності Заборгованості після закінчення Кінцевої дати виконання Договору, зазначеної в п. 3.1. цього Договору, якщо вона не була змінена шляхом укладення Додаткової угоди.

Відповідно до п. п.7.1., 7.2, 7.3, 7.9 договору внесення змін та доповнень до цього Договору здійснюється шляхом укладення між Сторонами Додаткових угод до цього Договору. Всі зміни, доповнення, Додаткові угоди та Додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх.

Сторони підтверджують, що даний електронний Договір (договір, укладений у вигляді електронного документа), всі Додатки до нього, Додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто є вчиненими виключно у письмовій формі в порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію».

Сторони погодили, що Договір укладається виключно у письмовій формі у вигляді електронного документа на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua згідно зі ст. 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Підписання Позичальником цього Договору відбувається шляхом акцептування ним Оферти (пропозиції укласти електронний Договір), яка відповідно до п. 2.30. Правил містить усі істотні умови Договору, зразок факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Кредитодавця, а також погодження (заяву, згоду) Позичальника щодо включення до цього Договору інформації щодо кредитного посередника, прізвища, ім`я, по батькові Позичальника, типу Кредиту, мети отримання Кредиту, порядку та умови надання Кредиту, Основної суми кредиту, Кінцевої дати виконання Договору. Акцептування Оферти здійснюється шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 2.13. Правил).

Також, 19.06.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до договору про надання кредиту № 3681338, який містить графік платежів, про що свідчить його копія (а.с. 25). Даний додаток підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS3681338.

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 47-48), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та графіку платежів до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, шляхом накладення 19.06.2020 електронного підпису PS3681338.

Отже, ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за договором виконало, а саме 19.06.2020 перерахувало відповідачу кредитні кошти, через ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ Fondy), з яким ТОВ «Алекскредит» укладено договір №41346335 18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), у розмірі 7500 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 ХХ ХХХХ 4200, що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ Fondy) від 02.11.2024 (а.с. 42).

Натомість, доказів того, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав в повному обсязі, матеріали справи не містять.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 3681338 від 19.06.2020, сформованим ТОВ «Алекскредит», судом встановлено, що станом на 29.10.2025, відповідачем ОСОБА_1 17.07.2020 здійснено оплату процентів на виконання умов договору в сумі 2688 грн., загальна заборгованість становить 510150 грн., з яких: 7500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 43650 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 16-18).

Також судом встановлено, що 29.10.2025 між ТОВ «Алекскредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Секвоя Капітал» укладено Договір факторингу № 29/10-2025, про що свідчить його копія (а.с. 26-30), згідно п. 1.1. якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Вказаним договором передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами Договору, відповідного Реєстру прав вимог та повідомлення Боржників про факт відступлення права вимоги в порядку, передбаченому цим Договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний в паперовому вигляді Сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) Договір, Реєстр прав вимог, а також повідомлення боржників про факт відступлення права вимоги підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги (п. 2.1.3. Договору).

30.10.2025 на виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «Секвоя Капітал» сплатило фінансування, що підтверджується копією відповідної платіжної інструкції №339 (а.с. 49).

Відповідно до копії Акту прийому-передачі документів за договором факторингу

№ 29/10-2025 від 29.10.2025, ТОВ «Алекскредит» передало, а ТОВ «Секвоя Капітал» прийняло документи, якими підтверджується дійсність та наявність грошових Прав Вимог до Боржників, а саме: передача в електронному форматі Договорів з боржниками по Реєстру прав вимоги №1 від 29.10.2025 в електронному форматі (а.с. 10).

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 ТОВ «Секвоя Капітал» набуло права вимоги за договором №3681338 від 19.06.2020 до боржника ОСОБА_1 із загальною сумою заборгованості 51150 грн., з яких: 7500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 43650 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 14).

Також судом встановлено, що 31.10.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" укладено Договір факторингу № ДФ-31102025, про що свідчить його копія (а.с. 33-37), згідно п. 1.1. якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити Клієнту Ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Вказаним договором передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами Договору та відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) Договір та Реєстр прав вимог підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав вимоги (п. 2.1.3. Договору).

30.10.2025 на виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" сплатило фінансування, що підтверджується копією відповідної платіжної інструкції №1118 (а.с. 50).

Відповідно до копії Акту прийому-передачі документів за договором факторингу

№ ДФ-31102025 від 31.10.2025, ТОВ «Секвоя Капітал» передало, а ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" прийняло документи, якими підтверджується дійсність та наявність грошових Прав Вимог до Боржників, а саме: передача в електронному форматі Договорів з боржниками по Реєстру прав вимоги №001 від 31.10.2025 в електронному форматі (а.с. 11).

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 3681338 від 19.06.2020 із загальною сумою заборгованості 51150 грн., з яких: 7500 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 43650 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 15).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить також із законодавчого врегулювання правовідносин, що склались між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що при укладенні договору факторингу (відступлення права грошової вимоги) до фактора переходить право грошової вимоги первісного кредитора до третьої особи (боржника) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, кредитний договір № 3681338 від 19.06.2020 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання такого договору, оскільки без отримання реєстрації на сайті кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Вказаний кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу елекронної пошти. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний факт відповідачем не заперечено та не спростовано.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 3681338 від 19.06.2020, оскільки не в повній мірі надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до його умов.

Також, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №3681338 від 19.06.2020 згідно укладених договорів факторингу № 29/10-2025 від 29.10.2025 та № ДФ-31102025 від 31.10.2025, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку зі зміною кредитора.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині тіла кредиту в розмірі 7500 грн. за договором про надання кредиту № 3681338 від 19.06.2020.

Разом з тим, суд не може погодитися з визначеним позивачем розміром заборгованості за процентами за даним договором з огляду на таке.

Позивачем, окрім основної суми боргу за договором про надання фінансового кредиту № 3681338 від 19.06.2020 заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка, за твердженням позивача, є сумою заборгованості за процентами за користування кредитом, в розмірі 43650 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 3681338 від 19.06.2020 (а.с. 32-36) відсотки у вказаному розмірі нараховані ТОВ «Алекскредит» з 16.06.2020 по 09.02.2021.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналізуючи вказані норми закону, суд зазначає, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно встановлених судом обставин справи, за умовами укладеного 19.06.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 електронного договору про надання кредиту №3681338, сторони домовились, що сума кредиту становить 7500 грн., протягом 28 календарних днів, з 19.06.2020 до 17.07.2020 року (включно) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,28% (акційна ставка). При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 19.06.2020 до 17.07.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом; в Спеціальний з 18.07.2020 до 13.01.2021 (включно) — 3 % за один день користування Кредитом (а.с. 23-24).

Згідно п. 3.1. договору сторони погодили, що Строк дії Договору встановлюється до Кінцевої дати виконання Договору 13.01.2021 (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту.

Відповідно до п. 4.7. договору кредит вважається простроченим при наявності Заборгованості після закінчення Кінцевої дати виконання Договору, зазначеної в п. 3.1. цього Договору, якщо вона не була змінена шляхом укладення Додаткової угоди.

При цьому, матеріали справи не містять та позивачем суду не надано належних доказів укладення між сторонами Додаткової угоди, якою б було змінено кінцеву дату виконання вказаного вище Договору. Відповідно судом не встановлено, що строк дії договору кредиту з ОСОБА_1 продовжувався. Водночас, в умовах договору чітко визначеного його строк, до 13.01.2021.

Відповідно до усталеної судової практики, правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ст. 1050 ч. 2 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

Отже, не підлягають стягненню проценти за користування кредитом, нарахованими поза межами строку кредитування.

На підставі викладено суд дійшов висновку, що позивач ТОВ "ФК "Солвентіс", відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути з відповідача за договором про надання кредиту № 3681338 від 19.06.2020 заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тому позовні вимоги в цій частині, на переконання суду, підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за договором про надання фінансового кредиту № 3681338 від 19.06.2020 сума процентів за користування кредитними коштами за період з 19.06.2020 і до 13.01.2021 в розмірі 37575 грн.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Солвентіс", заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 3681338 від 19.06.2020 в розмірі 45075 грн., з яких: 7500 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 37575 грн. – заборгованість за відсотками.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 6000 грн. (а.с. 2-8).

02.01.2026 між Адвокатським бюро «Анна Литвин і партнери» в особі керуючої бюро Литвин А.О. та ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" укладено договір про надання правової допомоги №43657029, про що свідчить його копія (а.с. 20-22). Предметом договору є надання Адвокатським бюро юридичних послуг клієнту, в обсязі та умовах, передбачених даним договором. Деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами. За результатами надання юридичної допомоги складається акт надання послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість. Акт надається клієнту особисто або надсилається Адвокатським бюро факсимільним зв`язком, поштою або на електронну пошту, вказану в Договорі.

02.01.2026 між Адвокатським бюро «Анна Литвин і партнери» в особі керуючої бюро Литвин А.О. та ТОВ "ФК "Солвентіс" складено та підписано Акт надання послуг №3681338 на підтвердження факту надання правової допомоги, про що свідчить його копія (а.с. 12), згідно якого сторони підтверджують, що Адвокатським бюро надано, а клієнтом прийнято правову допомогу загальною вартістю 6000 гри., зокрема: усна консультація Клієнта щодо обставин спірних правовідносин - 0,5 год., 250 грн.; письмова консультація Клієнта щодо спірних правовідносин 0,5 год., 500 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "ФК "Солвентіс" - 1 год, 1500 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач - 2 год, 3000 грн.; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 год., 750 грн. (а.с. 12).

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача Адвокатським бюро «Анна Литвин і партнери» надано ТОВ "ФК "Солвентіс" всі вищевказані послуги.

Сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень, яка понесена позивачем у звязку з розглядом даної справи, на думку суду, обгрунтована та відповідає складності справи, часу, витраченому на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, ціні позову і значенню справи для сторін.

Водночас, оскільки позов ТОВ "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 задоволено частково, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 5287,39 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2346,19 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс", місцезнаходження якого за адресою: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за кредитним договором № 3681338 від 19.06.2020 в розмірі 45075 грн. (сорок пять тисяч сімдесят пять гривень).

В решті позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" судовий збір в сумі 2346,19 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5287,39 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 31.08.2026.

Суддя Л.А. Штифурко