Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №145/1457/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1457/26

Провадження №3/145/304/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Іванець В. Д. , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, з вищою освітою, пенсіонера, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

На адресу Тиврівського районного суду Вінницької області 18.08.2026 надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом установлено, що інспектором ВП № 2 (м. Гнівань) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Українцем В.П. складено протокол про адміністративне правопорушення від 13.08.2026 серії ЕПР1 № 744838 відповідно до змісту якого: 13.08.2026 о 17:40 год по вул. Злагоди в с-щі Тиврів водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом з причепом, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та обличчя. Від проходження освідування на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер 6820 та в медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 13.08.2026 він зі своїм знайомим ОСОБА_2 рухалися з м. Бершадь до місця проживання на його автомобілі "Форд Транзит", д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом у якому знаходилися кури. Він зупинився в с-щі Тиврів на АЗС "Авантаж", щоб зайти до вбиральні, оскільки погано себе почував. Зупинився з порушенням ПДР, оскільки поспішав до вбиральні. ОСОБА_2 залишився в салоні автомобіля. Коли він упродовж приблизно 10 хвилин перебував всередині АЗС "Авантаж", то його покликав поліцейський. Коли він підійшов до авто, то поліцейський запитав чому відсутня страховка та чому він зупинився з порушеннями ПДР. На вимогу поліцейського надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Тоді один з поліцейських почав складати постанову, а інший неодноразово вказував, що автомобіль поїде на арештмайданчик. Поліцейські провокували його, однак він відійшов від них до причепу. У подальшому він зателефонував знайомому, щоб той приїхав і забрав причіп з курми. Поліцейський неодноразово підходив до нього та спілкувався з ним. Приблизно через 30 хвилин до нього в чергове підійшов поліцейський та запитав чи він нічого не вживав. Коли він відповів, що не вживає алкоголь, то поліцейський попросив здійснити подих в його бік, що він і зробив. Тоді поліцейський сказав, що щось незрозуміло та запропонував пройти огляд на стан сп`яніння. Тоді він повідомив поліцейському, що в нього відсутні будь-які ознаки сп`яніння, що підтверджується відеозаписами з бодікамери та що він не керував транспортним засобом, тому і не має наміру проходити будь-яких оглядів. Поліцейські поводили себе зверхньо та, на його думку, провокували на надання їм неправомірної вигоди. Просив закрити відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Страшок А.А. просив суд справу закрити, оскільки ОСОБА_1 13.08.2026 автомобілем не керував, в нього були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння, тому і вимога поліцейського щодо огляду була незаконною. Указані факти підтверджуються відеозаписом з бодікамери поліцейських.

У судовому засіданні за клопотанням сторони захисту допитано свідка ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_2 повідомив, що 13.08.2026 він зі своїм знайомим ОСОБА_1 рухалися з м. Бершадь до місця проживання на автомобілі останнього "Форд Транзит", д.н.з. НОМЕР_2 , з причепом у якому знаходилися кури. ОСОБА_1 зупинився в с-щі Тиврів на АЗС "Авантаж", при цьому повідомив, що хоче зайти до вбиральні та замовити кави, оскільки погано себе почуває. Вони зупинилися одразу за в`їздом на АЗС, при цьому він залишився в салоні авто. Приблизно через 10 хвилин до автомобіля під`їхали працівники поліції, які запитали, де водій транспортного засобу. Тоді вказав поліцейському на АЗС. Далі поліцейський зайшов приміщення АЗС та покликав ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_1 вийшов з АЗС, то в нього в руках був якийсь напій - чай чи кава. Коли ОСОБА_3 підійшов до авто, то поліцейський запитав чому відсутня страховка. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, при цьому повідомив, що є пенсіонером МВС. Тоді один з поліцейських почав складати постанову, а інший неодноразово вказував, що автомобіль поїде на арештмайданчик. Поліцейські, то підходили, то відходили від ОСОБА_1 , про що вони розмовляли не чув. Також йому відомо, що ОСОБА_1 попросив приїхати знайомого та сісти за кермо. Крім того вказав, що він та ОСОБА_1 алкоголю не вживали, з самого ранку вони були разом та їздили в м. Бершадь, що більш ніж за 100 км від їх місця проживання, за курми. У ОСОБА_1 були відсутні будь-які ознаки алкогольного сп`яніння, тим більше запах алкоголю з порожнини рота.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП України встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з подальшими змінами, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд також зазначає, що положення, які регламентують порядок проходження огляду на стан сп`яніння закріплені в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 (далі — Інструкція).

Так, пункт 2 Інструкції визначає, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, або особа, яка передала керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само особа, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовилась.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними і достатніми доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як установлено в судовому засіданні, долучений до матеріалів справи поліцейським ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області диск із відеофіксацією правопорушення не містить відеозаписів керування ОСОБА_1 автомобілем та його зупинку, тобто на відеозаписі з бодікамери поліцейського не зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , а тому він не доводить факту керування ним транспортним засобом. Відеозапис розпочинається о 17:34, коли поліцейські під`їжджають до автомобіля Форд Транзит, який стоїть поряд з АЗС з вимкненим двигуном. У салоні вказаного авто на пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_2 , який повідомив, що водій в туалеті на АЗС. Один з поліцейських перебував поряд з авто, а інший поліцейський пішов до АЗС, звідки вийшов разом із ОСОБА_1 о 17:34. Після складання адміністративного протоколу та ознайомлення з ним ОСОБА_1 о 18:35 вказує поліцейським, що він транспортним засобом не керував та не міг ним керувати, оскільки в цей час перебував в приміщенні АЗС, звідки його покликав власне сам поліцейський. Водночас відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом по вул. Злагоди в с-щі Тиврів о 17:40. Покази особи, яка притягається до адміністративної відповідальності узгоджуються з показами свідка ОСОБА_2 , а також із відеозаписом з бодікамери поліцейського та підтверджують той факт, що ОСОБА_1 не керував автомобілем.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до загальних положень КУпАП, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючи себе таким чином статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа "Лучанінова проти України" рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатніми для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджуються із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає недоведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності слід тлумачити на її користь, за відсутності доказів вини ОСОБА_1 , а саме відсутності належних доказів, які б засвідчували факт того, що він взагалі керував транспортним засобом, при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, оскільки навіть його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння без доведення факту керування цим транспортним засобом не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, 9, 23, 33-35, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 266, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Іванець В. Д.