Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №132/2113/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2113/26

3/132/949/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2026 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, із базовою загальною середньою освітою, непрацевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально непідтверджений, до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області з відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 року переданий на розгляд судді Сєліну Є.В.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 677819 від 19.06.2026 року, ОСОБА_2 не виконує статтю 150 СК України, а саме не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків по вихованню своєї дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 07.06.2026 року близько 23год.55хв. перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі, до матеріалів справи долучено, зокрема, протокол № 72 медичного огляду для встановлення факту стану сп`яніння від 07.06.2026 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено стан алкогольного сп`яніння.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів впливу за адміністративне правопорушення допускається лише на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною першою статті 184 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за часиною 1 статті 184 КУпАП необхідно встановити не лише факт наявності у неї неповнолітньої дитини та певних негативних обставин у житті чи поведінці цієї дитини, а конкретне ухилення батька або матері від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків, тобто конкретну протиправну поведінку особи, причинний зв`язок між такою поведінкою та невиконанням або неналежним виконанням відповідних обов`язків, а також вину особи.

При цьому обов`язковим є встановлення конкретного діяння, яке утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

У цьому випадку зазначених вимог під час складання протоколу дотримано не було.

Згідно зі статтею 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити не загальне посилання на неналежне виконання батьківських обов`язків, а чіткий і зрозумілий опис конкретного адміністративного правопорушення із зазначенням того, які саме дії або бездіяльність вчинила особа, коли, де та у чому конкретно полягало її ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Натомість у протоколі серії ВАД № 677819 від 19 червня 2026 року фактично зазначено лише те, що ОСОБА_2 не виконує належним чином батьківських обов`язків, оскільки її неповнолітня дочка 07 червня 2026 року близько 23год.55хв. перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому протокол не містить відомостей про місце вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.

Дата, зазначена у протоколі 07 червня 2026 року, фактично стосується часу, коли, за твердженням органу, неповнолітня дитина перебувала у стані алкогольного сп`яніння, а не встановленої конкретної дати вчинення матір`ю адміністративного правопорушення.

Так само у протоколі не зазначено місця, де ОСОБА_2 допустила невиконання чи неналежне виконання батьківських обов`язків, не наведено конкретних обставин її поведінки та не вказано, від виконання якого саме обов`язку вона ухилилася.

Більше того, у протоколі відсутнє посилання на конкретну норму законодавства, яка визначала б той батьківський обов`язок, від виконання якого, на думку особи, що склала протокол, ухилилася ОСОБА_2 .

Саме по собі посилання у протоколі на статтю 150 Сімейного кодексу України не усуває цього недоліку.

Зазначена норма визначає загальні обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину та інші передбачені законом обов`язки.

Однак протокол не містить конкретизації, який саме із передбачених законом обов`язків порушила ОСОБА_2 , у чому конкретно полягало таке порушення та яким чином воно проявилося у її поведінці або бездіяльності.

Таким чином, наведена у протоколі фабула фактично зводиться до констатації негативної обставини щодо неповнолітньої дитини, а саме перебування її у стані алкогольного сп`яніння, без опису конкретного адміністративного правопорушення, вчиненого матір`ю.

Суд звертає увагу, що факт перебування неповнолітньої особи у стані алкогольного сп`яніння та факт неналежного виконання її батьками своїх обов`язків - це не тотожні за своїм змістом юридичні факти.

Перебування дитини у стані алкогольного сп`яніння може бути обставиною, яка потребує відповідної правової оцінки, однак саме по собі воно автоматично не свідчить про ухилення конкретного з батьків від виконання батьківських обов`язків.

Для такого висновку необхідно встановити, які саме дії чи бездіяльність матері призвели до неналежного виконання нею своїх батьківських обов`язків або свідчать про її ухилення від їх виконання.

Зокрема, необхідно було встановити та зазначити у протоколі обставини, які свідчили б про те, що ОСОБА_2 усвідомлено або з необережності не виконувала покладені на неї законом обов`язки щодо виховання та забезпечення належних умов життя дитини, попри наявність у неї відповідної можливості.

Жодних таких конкретних обставин у протоколі не наведено.

Не зазначено, де перебувала мати в момент, коли неповнолітня вживала алкоголь, чи знала вона про це, чи дозволяла або заохочувала вживання алкоголю дитиною, чи залишила дитину без належного нагляду, чи ігнорувала систематичні випадки протиправної або небезпечної поведінки дитини, чи не вживала заходів для запобігання такій поведінці, або у чому іншому конкретно полягало неналежне виконання нею батьківських обов`язків.

Не містять таких відомостей і долучені до матеріалів справи докази.

Особливого значення у цьому випадку набуває протокол медичного огляду неповнолітньої, яким лише підтверджується факт перебування останньої у стані алкогольного сп`яніння.

Суд не ставить під сумнів достовірність зазначеного медичного документа в частині встановлення стану сп`яніння дитини. Водночас цей доказ підтверджує лише факт сп`яніння неповнолітньої, але не підтверджує факту ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків.

З протоколу медичного огляду неможливо встановити, хто саме допустив порушення батьківських обов`язків, у чому полягало таке порушення, коли і де воно було вчинене, чи знала мати про поведінку дитини, чи мала реальну можливість запобігти її перебуванню у стані сп`яніння та які саме дії або бездіяльність матері зумовили настання відповідних обставин.

Отже, протокол медичного огляду не є доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, без встановлення та доказування конкретного невиконання нею батьківських обов`язків.

Інше тлумачення фактично означало б об`єктивне ставлення у вину матері будь-якого негативного вчинку її неповнолітньої дитини незалежно від її власної поведінки, що суперечить основоположному принципу особистої відповідальності за адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Застосовуючи цей конституційний принцип у провадженні про адміністративне правопорушення, суд виходить із того, що обов`язок щодо встановлення обставин, які свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, покладається на орган, який склав протокол та направив матеріали до суду.

Суд не вправі самостійно формувати фабулу адміністративного правопорушення, доповнювати її новими обставинами, визначати замість органу, який склав протокол, конкретний зміст протиправної поведінки особи або встановлювати за відсутності відповідного опису, який саме батьківський обов`язок було порушено.

Інше суперечило б вимогам статті 256 КУпАП та принципу законності, а також фактично позбавило б особу можливості належним чином захищатися від конкретного обвинувачення.

Суд також враховує, що відповідно до статті 280 КУпАП, при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 283 КУпАП, постанова у справі повинна містити встановлені судом обставини та вирішення справи відповідно до закону.

Таким чином, для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності недостатньо встановити, що її дочка 07 червня 2026 року близько 23год.55хв. перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Необхідним є доведення саме винної поведінки матері, яка полягала у конкретному ухиленні від виконання передбачених законом батьківських обов`язків.

Таких обставин матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що протокол серії ВАД № 677819 від 19 червня 2026 року не містить належного опису об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення, не зазначає місця та конкретної дати його вчинення, не конкретизує, який саме передбачений законодавством батьківський обов`язок не виконувала або неналежно виконувала особа, а долучений протокол медичного огляду підтверджує лише стан алкогольного сп`яніння неповнолітньої та не доводить факту неналежного виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків.

За таких обставин у діях ОСОБА_2 відсутні встановлені та доведені обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у діях ОСОБА_2 , у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 184, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя