Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №920/389/26 — Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2026м. СумиСправа № 920/389/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали справи №920/389/26

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 »

Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )

( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Соромлі Станіслава Яковлевича

( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 )

про стягнення 30 696 грн 90 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Яресько А.В.,

від відповідача: не прибув,

при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,

Суть спору. 24.03.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 30 696 грн 90 коп. штрафу за неналежне виконання Договору про поставку товару (продуктів харчування) №24-25 від 21.02.2025, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 25.03.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.

30.03.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву від 30.03.2026 б/н (вх.№1603) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/389/26; встановлено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 02.06.2026 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 11.06.2026, 10:00; явку позивача у судове засідання 11.06.2026 визнати обов`язковою; зобов`язано позивача надати суду у строк до 09.06.2026 письмові пояснення щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Соромлі Станіслава Яковлевича штрафних санкцій у розмірі 30 696 грн 90 коп., вимогу щодо стягнення яких було пред`явлено позивачем шляхом направлення відповідачу листа від 04.02.2026 №06.1.2/711-26-Вих (а.с. 20-21), з урахуванням того, що вказану вимогу було направлено після підписання між позивачем та відповідачем Додаткової угоди №1-25 від 17.04.2025 до Договору №24-25 від 21.02.2025 відповідно до п. 2 якої сторони підтверджують відсутність будь-яких претензій одна до одної, пов`язаних з виконанням спірного Договору.

08.06.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№3042) у справі, відповідно до змісту яких позивач вказує, що вибірковою перевіркою ведення претензійно-позовної роботи в ОКПП «Київ» аудиторською групою встановлено, що відповідно до додаткової угоди від 17.04.2025 № 1-25 до договору від 21.02.2025 № 24-25 (далі – Договір) з ФОП Соромля Станіслав Яковлевич (далі – Постачальник) на постачання товару «Сир твердий 50%, ДСТУ 6003/ДСТУ 4421» на загальну суму 765 000,00 грн, достроково розірвано (припинено) дію договору за спільною згодою сторін. Постачальником було поставлено партію неякісного Товару по Договору, у зв`язку із чим відповідно до умов Договору до Постачальника мали бути застосовані штрафні санкції у розмірі 20 % вартості недоброякісного товару, чого здійснено не було. Під час аудиту відповідальним за укладання та виконання договору опрацьовано листа-претензію від 04.02.2026 № 06.1.2/711-26-Вих до Постачальника щодо сплатити штрафних санкцій у розмірі 30 696,90 грн. За результатами внутрішнього аудиту ОКПП за період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2025 року направлено до ОКПП для опрацювання та впровадження аудиторські рекомендації, пунктом 6 якими рекомендовано у разі отримання відмови у задоволені листа-претензії від 04.02.2026 № 06.1.2/711-26-Вих провести претензійно-позовну роботу щодо стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами договору від 21.02.2025 № 24-25. Таким чином порушення господарського зобов`язання було виявлено представниками аудиту після того, як було укладено додаткову угоду від 17.04.2025 № 1-25 до договору від 21.02.2025 № 24-25.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 50 хв. 11.06.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 11.06.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 11.06.2026 призначено судове засідання для розгляду справи №920/389/26 по суті з повідомленням сторін на 18.06.2026, 12:10.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 51 хв. 18.06.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 18.06.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 18.06.2026 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 30.06.2026, 11:50.

29.06.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№3459) на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 11 год. 30 хв. 30.06.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 30.06.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 30.06.2026 призначено судове засідання для розгляду справи №920/389/26 по суті з повідомленням сторін на 14.07.2026, 10:20.

02.07.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№3556) на відзив на позовну заяву, згідно з якою вказує на необґрунтованість доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, з огляду на що, просить суд задовольнити позов повністю.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 04 год. 41 хв. 14.07.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 14.07.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 14.07.2026 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 18.08.2026, 10:50.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10 год. 35 хв. до 11 год. 12 хв. 18.08.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 18.08.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 18.08.2026 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 27.08.2026, 11:10.

Представник відповідача у судове засідання 27.08.2026 не прибув, про час, дату та місце проведення судового засіданні повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 27.08.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та провис суд задовольнити позов повністю.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

21.02.2025 між Окремим контрольно-пропускним пунктом «Київ» Державної прикордонної служби України (далі - ОКПП «Київ» ДПСУ, Покупець, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Соромлею Станіславом Яковлевичем (далі - ФОП Соромля С.Я., Постачальник, Відповідач) було укладено Договір поставки № 24-25 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у визначені Договором строки передати Покупцеві товар сир твердий 50% ДСТУ 4421:2005 за кодом ДК 021:2015:15540000-5 «Сирні продукти» в кількості, асортименті й по ціні, яка зазначена в специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1), що підписана обома сторонами, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах визначених дійсним договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору визначено, що якість товару, що поставляється Постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару. Разом з товаром Постачальник в обов`язковому порядку повинен передати Покупцю документи на всю партію, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що сторони домовились, що «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості» від 15.06.1965 №П-6 та «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості від 25.04.66 № П-7 не застосовуються до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3. Договору на вимогу Покупця проведення експертизи щодо якості поставленого товару в акредитованих лабораторіях проводиться за рахунок коштів Постачальника. Постачальник зобов`язаний надавати Покупцю результати проведених досліджень не пізніше 2 робочих днів з дати отримання таких документів.

Згідно з пунктом 2.5. Договору у разі поставки Товару, ввезеного на митну територію України та виробником якого є нерезидент України, Постачальник зобов`язаний надати загальний ветеринарний документ на ввезення (документ встановленої форми, що складається з двох частин, у першій з яких оператор ринку зазначає (декларує) інформацію про вантаж з продуктами, який підлягає ввезенню (пересиланню) на митну територію України через призначений прикордонний інспекційний пост, у тому числі про вид, країну і потужність походження, місце призначення вантажу, а у другій частині державний ветеринарний інспектор зазначає інформацію про результати державного контролю такого вантажу) та зазначити в товаросупроводжувальних документах код УКТЗЕД Товару, номер та дату митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення Товару та надати належним чином засвідчені копії (відповідно до вимог ДСТУ 4163-2003) митних декларацій.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що загальна сума Договору складає 765000,00 грн. Відповідно до Специфікації вартість одного кілограма сиру твердого 50% ДСТУ 6003/ДСТУ 4421 становить 255,00 грн.

Відповідно до пункту 3.6. Договору сторони домовились, щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків. Всі зміни та доповнення здійснюються на підставі підписання додаткової угоди.

Підпунктом 4.6.1. Договору визначено, що при поставці кожної партії Товару, Покупець проводить обов`язкову перевірку окремих показників якості та безпечності Товару, що постачається Постачальником. Обов`язкова перевірка включає в себе перевірку безпечності та окремих показників якості за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) Товару, що постачається відповідно до умов цього Договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування Товару за цим Договором, відповідно до вимог ст. 44 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та іншим нормативно-правовим документам.

При перевірці доставленого товару та у разі виявлення Представниками Покупця порушень вимог щодо якості та безпечності, або маркування, або тари, або упаковки, встановлених вимогами нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ), відомості про такі порушення зазначаються в Акті огляду та повернення товару. Вищезазначений акт складається у 3-ох примірниках, які підписуються Представниками Покупця, що здійснювали перевірку та Представником Постачальника. У разі відмови Представника Постачальника від підписання та отримання примірника акту,- комісійно (у складі не менше трьох осіб Представника Покупця, та в подальшому такий акт протягом 3 (трьох) календарних днів, надсилається Постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення Постачальника з вищезазначеним актом.

Якщо під час проведення перевірки, за вимогою Покупця, виникає потреба підтвердження якості товару лабораторним шляхом, зразок такого товару відбирається комісією Покупця, за участю Постачальника (представника Постачальника) у відповідності до вимог чинного законодавства та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробовування) для цілей державного контролю (далі- уповноважена лабораторія), яку визначає Покупець та узгоджує з Постачальником (представником Постачальника), для проведення лабораторних досліджень. Такими уповноваженими лабораторіями можуть бути лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

При встановленому порушенні вимог щодо якості за результатом лабораторного дослідження, навіть за одним з показників якості, Постачальник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись листом до Покупця щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості та направити до уповноваженої лабораторії, Постачальником яку визначає Покупець за узгодженням з (представником Постачальника). Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням Постачальника. У разі відсутності у визначений термін звернення Постачальника про проведення повторного відбору зразків (проб), остаточними є результати первинних досліджень.

Підпунктом 4.6.2. Договору визначено, що у разі проведення лабораторного дослідження під час приймання Товару фактично поставленого на адресу Покупця, партія Товару, з якої було здійснено відбір зразків (проб) вважається переданою на тимчасове зберігання Покупцю. Така партія Товару розміщується на складі Постачальника, з дотриманням вимог щодо умов зберігання, на строк достатній для встановлення показників якості Товару. У разі встановлення порушення вимог щодо якості, партія Товару, яка знаходиться на тимчасовому зберіганні підлягає поверненню Постачальнику у найкоротші терміни, але не більше 5 (п`яти) робочих днів з дати повідомлення Постачальника про таке порушення.

Факт приймання Покупцем партії Товару на тимчасове зберігання, засвідчується Сторонами шляхом підписання Акту приймання на тимчасове зберігання , який складається у двох примірниках протягом 24 годин з моменту направлення відібраних зразків (проб) до уповноваженої лабораторії. Один примірник залишається у Покупця, другий примірник надається Представнику Постачальника під підпис, а у разі відмови від підписання Акту приймання на тимчасове зберігання засвідчується підписами (у складі не менше трьох осіб) Представників Покупця та протягом 3 (трьох) календарних днів надсилається Постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення Постачальника з вищезазначеним актом.

Відповідно до підпункту 4.6.3. Договору Покупець має право запросити для здійснення відбору зразків (проб) компетентних осіб (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення якості і комплектності продукції, відбору зразків (проб) продукції або інших незацікавлених осіб.

Підпунктом 4.6.4. Договору визначено, що про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується Представниками Покупця, Постачальника (представником| Постачальника) та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їх залучення), які приймають участь у відборі.

В акті відбору зразків (проб) повинно бути зазначено:

1) дата, місце час і складання акта, найменування Покупця продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);

2) найменування виробника та Постачальника продукції;

3) номер і дата накладної, за якою надійшла продукція, супровідні документи щодо якості продукції;

4) дата виробництва, вага партії товару, з якої відбиралися зразки (проби) продукції;

5) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах), їхні номера;

6) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;

7) до якої уповноваженої лабораторії направлені відібранні зразки (проби): назва установи та її адреса;

8) інші дані, у тому числі заперечення (застереження), які Представники Покупця, Постачальника та інші незацікавлені або компетентні особи (у разі їхнього залучення) вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб);

Акт відбору зразків (проб) затверджується керівником установи та скріплюється печаткою установи.

Підпунктом 4.6.6. Договору визначено, що з відібраних зразків (проб) один залишається у Покупця, другий зразок надається Представнику Покупця, про що зазначається у акті відбору зразків (проб). Третій зразок направляється до уповноваженої лабораторії. Транспортування відібраних зразків | до уповноваженої лабораторії здійснюється Представниками Покупця у день відбору, але не пізніше наступного дня. Постачальник | (представник Постачальника) має право бути присутнім при транспортуванні та передачі відібраних зразків (проб) до уповноваженої лабораторії.

Відповідно до підпункту 4.6.7. Договору відібрані зразки (проби) продукції, в разі отримання невідповідності результатів досліджень, повинні зберігатися Покупцем, Постачальником до вирішення спору про якість продукції.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовами, установленими розділом 2 Договору.

Згідно з пунктом 6.4. Договору у разі поставки товару з порушенням вимог щодо якості товару Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 9.1. Договору усі спори й суперечності, що виникають з приводу та/або у процесі виконання цього Договору, вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди між Сторонами - у Господарському суді відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що Договір складено українською мовою у 2-х автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, з них І примірника Покупцю та один примірник Постачальнику, Цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами. Дата закінчення строку дії цього Договору 31 грудня 2025 року.

Згідно з п. 11.7. Договору всі додатки та додаткові угоди, що підписані сторонами у зв`язку з виконанням цього Договору є його невід`ємною частиною, набирають юридичної сили з моменту їх підписання та діють протягом строку дії цього Договору.

Відповідно до Специфікації (Додаток №1 до Договору) Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця:

№ з/пНайменування товару (асортимент) та нормативний документ на товар (ГОСТ та/або ДСТУ та/або ДСанПін тощо)Місце поставкиОд. вим.Ціна за од. (грн. без ПДВ)Кількість товаруСума без ПДВ, грн.

1Сир твердий 50%, ДСТУ 6003/ДСТУ 4421м. Бориспількг.255.003 000,00765 000,00

Разом без ПДВ: 765 000,00

Як вказує Позивач, під час приймання 24.03.2025 партії поставленого Товару від Постачальника ФОП Соромлі С.Я. у кількості 601,9 кг (шістсот один кілограм дев`ятсот грам) на загальну суму 153484,50 грн (сто п`ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні п`ятдесят копійок), на виконання умов Договору було відібрано зразки для підтвердження якості та безпечності харчових продуктів на органолептичні, фізико-хімічні показники відповідно до ДСТУ 4421:2005 та на вміст тригліцеридів відповідно до ДСТУ ІБО 17678:2019, які були передані до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Так, відповідно до Експертного висновку №005294 п/25 від 27.03.2025, виданого Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Сир твердий Український 50% за органолептичними показниками (Рисунок) не відповідає, а саме вічка щілиноподібної форми, МДР за нормативними документами - вічка круглої, овальної форми. Дозволена наявність поодиноких вічок, за фізико-хімічними показниками (Масова частка жиру в перерахунку на суху речовину, %) не відповідає ДСТУ 4421:2005, при МДР за нормативними документами - 50 ±2%, за результатом дослідження -14,7%. (масова частка кухонної солі, %) не відповідає ДСТУ 4421:2005, при МДР за нормативними документами - не більше 1,6%, за результатом дослідження — 2,2% (а.с.17-18).

02.04.2025 уповноваженими представниками Позивача комісійно було складено Акт № 7 повернення продовольства, відповідно до якого Замовник повернув 100% товару Постачальнику у зв`язку з проведеною експертизою. За результатами проведених досліджень поставлена партія товару відповідно до Договору, а саме - Сир твердий Український 50% за органолептичними показниками не відповідає вимогам Договору, що підтверджується Експертним висновком №005294 п/25 від 27.03.2025, виданим Державним-науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (а.с. 19).

Про факт поставки неякісної партії товару, ФОП Соромлю С.Я. було повідомлено листом ОКПП «Київ» від 31.03.2025 № 06.1.2/1858-25-Вих (а.с. 89).

У листі від 04.04.2025 вих.№04-04/1 ФОП Соромля С.Я. заперечив щодо результатів лабораторних досліджень, встановлених Експертним висновком №005294 п/25 від 27.03.2025. Водночас, з метою уникнення ситуації, яка негативно впливає на стан забезпеченості військовослужбовців Державної прикордонної служби України, повідомив ОКПП «Київ» про свою готовність до підписання додаткової угоди про розірвання укладеного між Сторонами Договору поставки № 24-25 від 21.02.2025 (а.с. 73).

17.04.2025 між Сторонами було підписано Додаткову угоду №1-25 до Договору (далі – Додаткова угода), якою Сторони Договору дійшли спільної згоди достроково розірвати Договір №24-25 від 21.02.2025 року з моменту підписання даної Угоди (а.с. 16 – зворотна сторона).

Окрім цього, у п. 2 вказаної вище Додаткової угоди Сторони підтвердили відсутність будь-яких претензій одна до одної, пов`язаних з виконанням Договору.

Листом від 04.02.2026 №06.1.2/711-26-Вих Позивач звернувся з вимогою до Відповідача про сплату штрафних санкцій у розмірі 30 696 грн 90 коп., нарахованих відповідно до п. 6.4. Договору поставки № 24-25 від 21.02.2025, у зв`язку з поставкою ФОП Соромля С.Я. 24.03.2025 Товару неналежної якості, що підтверджується Експертним висновком №005294 п/25 від 27.03.2025 (а.с. 20-21).

Поряд з цим, матеріали справи не містять відповіді Відповідача на вищевказаний лист (претензію) та/або виконання його вимог.

Таким чином, в обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між Сторонами Договору поставки №24-25 від 21.02.2025 не виконав свого обов`язку щодо поставки Позивачу якісного Товару у зв`язку з чим, керуючись п. 6.4. Договору, Позивач був вимушений звернутися до суду з цим позовом про стягнення на свою користь штрафу в розмірі 30 696 грн 90 коп.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України).

Згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Так, судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 2.1. Договору якість товару, що поставляється Постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару. Разом з товаром Постачальник в обов`язковому порядку повинен передати Покупцю документи на всю партію, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовами, установленими розділом 2 Договору.

Згідно з пунктом 6.4. Договору у разі поставки товару з порушенням вимог щодо якості товару Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час приймання 24.03.2025 партії поставленого Товару від Постачальника ФОП Соромлі С.Я. у кількості 601,9 кг (шістсот один кілограм дев`ятсот грам) на загальну суму 153484,50 грн (сто п`ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят чотири гривні п`ятдесят копійок), на виконання умов Договору було відібрано зразки для підтвердження якості та безпечності харчових продуктів на органолептичні, фізико-хімічні показники відповідно до ДСТУ 4421:2005 та на вміст тригліцеридів відповідно до ДСТУ ІБО 17678:2019, які були передані до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

Відповідно до Експертного висновку №005294 п/25 від 27.03.2025, виданого Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Сир твердий Український 50% за органолептичними показниками (Рисунок) не відповідає, а саме вічка щілиноподібної форми, МДР за нормативними документами - вічка круглої, овальної форми. Дозволена наявність поодиноких вічок, за фізико-хімічними показниками (Масова частка жиру в перерахунку на суху речовину, %) не відповідає ДСТУ 4421:2005, при МДР за нормативними документами - 50 ±2%, за результатом дослідження -14,7%. (масова частка кухонної солі, %) не відповідає ДСТУ 4421:2005, при МДР за нормативними документами - не більше 1,6%, за результатом дослідження — 2,2% (а.с.17-18).

02.04.2025 уповноваженими представниками Позивача комісійно було складено Акт № 7 повернення продовольства, відповідно до якого Замовник повернув 100% товару Постачальнику у зв`язку з проведеною експертизою. За результатами проведених досліджень поставлена партія товару відповідно до Договору, а саме - Сир твердий Український 50% за органолептичними показниками не відповідає вимогам Договору, що підтверджується Експертним висновком №005294 п/25 від 27.03.2025, виданим Державним-науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (а.с. 19).

Про факт поставки неякісної партії товару, ФОП Соромлю С.Я. було повідомлено листом ОКПП «Київ» від 31.03.2025 № 06.1.2/1858-25-Вих (а.с. 89).

У листі від 04.04.2025 вих.№04-04/1 ФОП Соромля С.Я. заперечив щодо результатів лабораторних досліджень, встановлених Експертним висновком №005294 п/25 від 27.03.2025. Водночас, з метою уникнення ситуації, яка негативно впливає на стан забезпеченості військовослужбовців Державної прикордонної служби України, повідомив ОКПП «Київ» про свою готовність до підписання додаткової угоди про розірвання укладеного між Сторонами Договору поставки № 24-25 від 21.02.2025 (а.с. 73).

Окремо суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення Позивачем Відповідачу вимоги про сплату штрафних санкцій на підставі п. 6.4. Договору за поставку неякісного Товару, який був повернутий Замовником Постачальнику згідно з Актом від 02.04.2025 № 7 повернення продовольства, до розірвання Сторонами спірного Договору.

Натомість, судом встановлено, що 17.04.2025 між Сторонами було підписано Додаткову угоду №1-25 до Договору (далі – Додаткова угода), якою Сторони Договору дійшли спільної згоди достроково розірвати Договір №24-25 від 21.02.2025 року з моменту підписання даної Угоди (а.с. 16 – зворотна сторона).

Окрім цього, суд зазначає, що в п. 2 вказаної вище Додаткової угоди Сторони підтвердили відсутність будь-яких претензій одна до одної, пов`язаних з виконанням Договору.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами. Дата закінчення строку дії цього Договору 31 грудня 2025 року.

Згідно з п. 11.7. Договору всі додатки та додаткові угоди, що підписані сторонами у зв`язку з виконанням цього Договору є його невід`ємною частиною, набирають юридичної сили з моменту їх підписання та діють протягом строку дії цього Договору.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що Сторони скористались своїм правом на дострокове розірвання спірного Договору.

При цьому, суд звертає увагу Позивача, що вказана вище Додаткова угода №1-25 до Договору №24-25 від 21.02.2025 була підписана уповноваженою особою Позивача, підпис скріплений печаткою.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Дана правова позиція відповідає висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 203/2612/13-ц, від 19.06.2018 у справі № 5023/3905/12.

Таким чином, при укладенні Додаткової угоди №1-25, як невід`ємної частини спірного Договору відповідно до п. 11.7. Договору, Сторони були вільні у визначенні її умов, на свій розсуд укладали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодивши та підписавши ці умови, зокрема в частині відсутності будь-яких претензій одна до одної, пов`язаних з виконанням Договору. Жодних застережень щодо збереження права на стягнення штрафних санкцій за п. 6.7. Договору поза межами строку дії Договору Додаткова угода №1-25 до Договору не містить.

Під час розгляду цієї справи господарський суд враховує принципи «естопель» та «заборони суперечливої поведінки».

Доктрина «естопель» бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

Доктрина римського права "venire contra factum proprium" (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Суд звертає увагу на те, що поведінка Позивача не відповідає принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). У судовій практиці принцип добросовісності охоплює естопель та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права без розгляду питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковим поведінкою. Принцип заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Принцип «естопель», зокрема, застосовано в практиці Європейського суду з прав людини («Хохліч проти України», заява № 41707/98; «Рефаг парті зі (Партія добробуту) Туреччини та інші проти Туреччини», заяви №№ 41340/98, 41342/98, 41344/98), він підлягає застосуванню і українськими судами.

Так, як вказує сам Позивач, відповідно до змісту додаткових пояснень (вх.№3042) порушення господарського зобов`язання за спірним Договором було виявлено представниками аудиту за результатами внутрішнього аудиту Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України за період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2025 року (аудиторський звіт № 1 від 19 лютого 2026 року), тобто після того, як було укладено Додаткову угоду від 17.04.2025 № 1-25 до Договору від 21.02.2025 № 24-25.

Водночас, суд погоджується з твердженням Відповідача, що означена поведінка Позивача суперечить принципу добросовісності та принципу заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) згідно з яким особа не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, якщо інша сторона розумно покладалась на неї (оскільки, Відповідач уклав Додаткову угоду з розірвання Договору, зокрема, покладаючись на відсутність взаємних претензій між Сторонами).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14 визначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У ст. І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права закріплено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Одним із способів захисту добросовісної сторони є принцип естопелю: особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своїх домагань, якщо його попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції.

Обов`язкові умови для застосування естопелю: (a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель; (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони; (c) очевидна несправедливість підриву довіри.

a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель. Довіра добросовісної сторони має стати результатом попередньої поведінки недобросовісної сторони, здатної сформувати таку довіру (наприклад, будь-яких заяв, обіцянок, фактичної поведінки, що формує в іншої сторони обґрунтовані очікування, у тому числі й бездіяльності).

(b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони У добросовісної сторони мають виникнути певні очікування щодо подальшої поведінки іншої особи. Сторона має розумні підстави для того, щоб покладатися на поведінку контрагента.

(с) очевидна несправедливість підриву довіри. Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки.

(Добросовісність поведінки у практиці ЄСПЛ 1) рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року, заява № 9815/82, п. 46; 2) рішення у справі «Фрессо і Руар проти Франції» від 21 січня 1999 року, заява № 29183/95, п. 55; 3) рішення у справі «Карабет та інші проти України» від 17 січня 2013 року, заяви №№ 38906/07 і 52025/07, п. 276).

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб`єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

За змістом частини другої статті 13 ЦК України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов`язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).

У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що підписавши Додаткову угоду від 17.04.2025 № 1-25 до Договору від 21.02.2025 № 24-25, Позивач погодився з її умовами, зокрема в частині в частині відсутності будь-яких претензій до Відповідача, пов`язаних з виконанням Сторонами спірного Договору, а тому втратив право на пред`явлення та стягнення штрафних санкцій за Договором з 17.04.2025 (моменту підписання вказаної Додаткової угоди). Крім цього, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення Позивачем Відповідачу вимоги про сплату штрафних санкцій на підставі п. 6.4. Договору за поставку неякісного Товару, який був повернутий Замовником Постачальнику згідно з Актом від 02.04.2025 № 7 повернення продовольства, до розірвання Сторонами спірного Договору.

Доказів у розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження протилежного Позивачем суду не надано.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з Відповідача грошових коштів у сумі 30 696 грн 90 коп., а тому, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на Позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) до Фізичної особи-підприємця Соромлі Станіслава Яковлевича про стягнення 30 696 грн 90 коп. – відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.08.2026.

СуддяС.В. Заєць