Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №132/1322/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1322/26

3/132/711/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2026 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Польова Лисіївка Вінницької області, українки, громадянки України, із базовою загальною середньою освітою, одруженої, непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП документально не підтверджений, за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області з відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 року переданий на розгляд судді Сєліну Є.В.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749835 від 20 квітня 2026 року, ОСОБА_2 не виконує вимоги статті 150 Сімейного кодексу України, а саме не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявилося у тому, що останній виражався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив ст.173 КУпАП. Таким чином, у протоколі зроблено висновок про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до статті 280 КУпАП, під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Натомість, частиною 2 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, необхідно встановити конкретні обставини, які свідчать саме про невиконання або неналежне виконання батьками своїх обов`язків, а не лише факт вчинення дитиною певної поведінки.

Водночас наведений у протоколі опис правопорушення таких обставин не містить.

Зокрема, у протоколі не зазначено часу та місця вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.

Сам по собі факт складання протоколу 20 квітня 2026 року не свідчить про те, що саме цього дня або в цей час ОСОБА_2 допустила невиконання чи неналежне виконання батьківських обов`язків. У протоколі відсутні будь-які відомості про те, коли саме, де саме та за яких обставин ОСОБА_2 допустила поведінку, яка утворює склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП.

Більше того, у протоколі фактично описано поведінку малолітнього ОСОБА_3 , який, за твердженням особи, що склала протокол, виражався нецензурною лайкою в бік іншої дитини.

Однак із наведеного опису не вбачається, які саме дії або бездіяльність вчинила чи допустила ОСОБА_2 .

У протоколі лише зазначено загальне посилання на те, що ОСОБА_2 «не виконує статтю 150 СК України» та «не виконує належним чином своїх батьківських обов`язків». Водночас не конкретизовано, який саме обов`язок, передбачений законодавством, не виконала або неналежно виконала ОСОБА_2 , у чому конкретно полягало таке невиконання та коли і за яких обставин воно мало місце.

Посилання лише на положення статті 150 СК України без конкретизації змісту порушеного обов`язку не є достатнім описом об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Так, стаття 150 СК України визначає загальні обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, однак для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити не абстрактне невиконання цієї статті, а конкретну протиправну поведінку конкретного з батьків, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні відповідного батьківського обов`язку.

У цьому випадку протокол не містить відомостей про те, наприклад, що ОСОБА_2 не здійснювала належного нагляду за дитиною, не здійснювала її виховання, не реагувала на відомі їй факти протиправної поведінки дитини, заохочувала чи допускала таку поведінку або іншим конкретним чином не виконувала покладені на неї законом батьківські обов`язки.

Також у протоколі не наведено жодних обставин, які б свідчили про причинний зв`язок між конкретною бездіяльністю або неналежними діями ОСОБА_2 та поведінкою її малолітнього сина.

Сам факт того, що дитина могла допустити певну неналежну поведінку, сам по собі не є безумовним доказом неналежного виконання її батьками своїх обов`язків.

Для висновку про наявність у діях батька чи матері складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, необхідно встановити, який саме обов`язок покладався на відповідну особу, у чому полягало його невиконання або неналежне виконання, коли та де це відбулося, а також яким чином така поведінка пов`язана з діями дитини.

Жодної з наведених обставин протокол не містить.

Крім того, у протоколі зазначено, що малолітній ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Разом з тим сам по собі такий запис не встановлює факту вчинення адміністративного правопорушення дитиною, оскільки з огляду на її вік вона не є суб`єктом адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.

Відтак для покладення відповідальності на матір необхідно було належним чином встановити саме неналежне виконання нею батьківських обов`язків, а не обмежуватися констатацією поведінки дитини.

Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, у якому уповноваженою особою має бути зафіксовано конкретний склад адміністративного правопорушення. Особа, щодо якої складено протокол, повинна мати можливість із його змісту чітко зрозуміти, у вчиненні якого саме діяння вона обвинувачується, коли, де та за яких обставин воно було вчинене і який конкретно обов`язок вона порушила.

Натомість зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 749835 від 20.04.2026 року фактично зводиться до твердження про те, що дитина ОСОБА_2 висловлювалася нецензурно в бік іншої дитини, після чого зроблено загальний висновок про неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків.

Такий опис не дає можливості встановити об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, та не дозволяє суду зробити висновок про те, яке саме протиправне діяння вчинила ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що матеріалами справи не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, у діях ОСОБА_2 .

При цьому суд не вправі підміняти орган, який склав протокол, самостійно формувати об`єктивну сторону правопорушення, визначати час, місце та обставини його вчинення або встановлювати замість органу, що притягує особу до відповідальності, який саме батьківський обов`язок був порушений.

З огляду на принцип презумпції невинуватості та вимоги статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обов`язок доведення вини особи покладається на сторону, яка стверджує про вчинення нею адміністративного правопорушення.

Таким чином, за відсутності належного опису конкретного діяння ОСОБА_2 , часу та місця його вчинення, конкретного невиконаного чи неналежно виконаного нею батьківського обов`язку та доказів причинного зв`язку між її поведінкою і поведінкою дитини, висновок про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, є недоведеним.

Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.247, ст.ст.184, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя