Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 27 серпня 2026 р.
Справа: №130/2896/26
Суддя: Шепель К. А.
3/130/717/2026
130/2896/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.2026 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Сергія Смірнова,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , не працюючої, за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
у с т а н о в и в :
До Жмеринського міськрайонного суду 14 серпня 2026 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 743350 від 12 серпня 2026 року, о 01-00 год в м. Жмеринка по вул. Соборна водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_2 , виконуючи маневр заднім ходом, здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , чим порушила вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена статтею 124 України про адміністративні правопорушення.
Також, відносно ОСОБА_2 12 серпня 2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 743358 за фактом того, що 12 серпня 2026 року о 01-00 год в м. Жмеринка по вул. Соборна ОСОБА_2 керувала автомобілем «ВАЗ 2109», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, мала різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, не чітку мову. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилась у встановленому законом порядку, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідні протоколи були складені поліцейським СРПП Жмеринського РВП Якубовичем І.І. про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Постановою судді від 28 серпня 2026 року справи об`єднано для розгляду в одному провадженні.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України, а також передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснює, що фактично проживає у Чехії, періодично як волонтер-водій займається перевезенням допомоги. Коли 12 серпня 2026 року приїхали працівники поліції, то вона їм сказала, що це вона була за кермом, вчинила ДТП та відмовилась проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак насправді за кермом тієї ночі був її друг ОСОБА_3 , і таким чином вона не хотіла, щоб було відомо про його присутність, оскільки у неї є чоловік, а у нього дружина, які могли щось подумати про їх стосунки. Вона була в стані сп`яніння, тому не могла об`єктивно оцінити ситуацію, та не знала, що у разі притягнення до адміністративної відповідальності її позбавлять права керування, оскільки раніше ніколи правопорушень не вчиняла. Завдану ДТП шкоду відшкодовано. На підтвердження своїх слів просить допитати ОСОБА_3 ..
Свідок ОСОБА_3 в судовому пояснює, що дійсно 12 серпня 2026 року до нього в гості прийшла ОСОБА_2 , вони спілкувались і десь після 24 – 00 год їй зателефонувала сестра та попросила перепаркувати її автомобіль, який стояв в дворі будинку та заважав вільному проїзду автомобілів. Оскільки ОСОБА_2 була в стані сп`яніння, то свідок сам запропонував їй перепаркувати автомобіль, на що вона погодилась. Однак було темно, він не помітив, що поряд стояв автомобіль «Volkswagen Passat» і пошкодив його бампер. Враховуючи, що ні він, ні ОСОБА_2 не хотіли, щоб про їх зустріч хтось дізнався, і щоб не виникало у сусідів питань, чому він керував автомобілем сестри ОСОБА_2 , то він швидко пішов додому, повідомив про подію ОСОБА_2 , а вона вийшла на вулицю, де відносно неї склали протоколи за адміністративні правопорушення, у вчиненні яких вона не винна. Розуміє, що тепер відносно нього могуть скласти відповідні протоколи.
Захисник Смірнов С.М. в судовому засіданні пояснює, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП і полягають у тому, що вона 12 серпня 2026 року керувала автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та вчинила дорожньо-транспортну пригоду, то відповідно до норми статті 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керувала ОСОБА_2 зазначеним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння на момент виявлення працівниками поліції та чи зафіксовано у встановленому порядку працівниками поліції її відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_2 керувала транспортним засобом в момент ДТП. Саме по даній причині ОСОБА_2 не визнає себе винною у вчиненні вказаних правопорушень, оскільки вона не керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та не вчиняла ДТП, а тому не порушувала вимог ПДР України. Працівники поліції не зафіксували факт керування ОСОБА_2 автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, свідки не залучені до складання протоколу, водій «Volkswagen Passat» також не бачив, хто саме був за кермом автомобіля під час ДТП, жодним доказом не підтверджується відповідна обставина, крім пояснень ОСОБА_2 того дня, а тому факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не можна вважати обставиною вчинення правопорушення. Також, як доказ фіксації відмови ОСОБА_2 від проходження огляду, в матеріалах справи міститься Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який жодним чином не відноситься до ОСОБА_2 , оскільки поліцейський Якубович І.І., який його складав, не зазначив «запис про відмову від підпису чи від проходження огляду», тобто фактично це просто аркуш паперу без ідентифікації та прив`язки до складеного протоколу. Тому, враховуючи пояснення ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 та відсутність доказів вчинення правопорушень ОСОБА_2 просить провадження у справі закрити за відсутністю в її діях події і складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.
Суддя дослідив матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення, у яких ОСОБА_2 поставила свій підпис; письмові пояснення ОСОБА_2 ; схему місця ДТП; розписки про роз`яснення прав та обов`язків та про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, у яких також стоїть підпис ОСОБА_2 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не заповнений належним чином; заяву, у якій ОСОБА_2 просить повідомити про судове засідання за вказаним номером телефону; копію посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Також було оглянуто надану ОСОБА_2 розписку від власника «Volkswagen Passat» ОСОБА_4 про відшкодування йому завданої шкоди та відсутність претензій.
У судовому засіданні було оглянуто відеодиск, доданий працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, де відео розпочинається з того, що в темну пору доби працівники поліції під`їхали до ОСОБА_2 , яка перебувала біля автомобіля, сказали, що вона їм має надати документи та пройти огляд на стан сп`яніння, від проходження якого вона відмовилась. На відео не зафіксовано факту керування ОСОБА_2 автомобілем.
Особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Чинним Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 252) визначено, що в розрізі відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінка доказам надається за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, виключно судом, який керується при цьому законом і правосвідомістю.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.
Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи не встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 вчинила правопорушення, передбачені статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні зі слів ОСОБА_2 , свідка, що також підтверджено оглянутим відеодиском, ОСОБА_2 12 серпня 2026 року о 01-00 год перебувала в стані алкогольного сп`яніння, однак жодним доказом не підтверджено, що вона керувала автомобілем у такому стані і не підтверджено, що вона вчинила ДТП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статей 9, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недоведеною.
Частина перша статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтями 7, 130, 245, 247, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
п о с т а н о в и в :
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua