Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №130/2675/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/652/2026

130/2675/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Вячеслава Кучера,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду матеріали справи, що надійшли з Жмеринського районного відділу поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого оператором крана в ПМС-79, про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

у с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 729363 від 26 липня 2026 року, складеного інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренком В.В., 26 липня 2026 року о 10-58 год на автомобільній дорозі біля селища Браїлів ОСОБА_2 керував моторолером «Вайпер» в стані алкогольного сп`яніння. Стан сп`яніння було встановлено за допомогою приладу «Драгер» тест № 4625, результат тесту 0,24 проміле, чим порушив пункт 2.9 ПДР.

Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України, а також передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортним засобом.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вини у вчиненому правопорушенні не визнає, пояснює, що напередодні випив пляшку пива і впевнений був, що знаходиться в тверезому стані, тому зранку поїхав на риболовлю, а коли повертався, то був зупинений працівниками поліції, які кілька раз пропонували йому видихнути повітря, а потім запропонували пройти огляд на приладі «Драгер», на що він погодився, оскільки впевнений був, що тверезий. При проходженні огляду, він не бачив, щоб при ньому розпаковували трубку, в яку потрібно продувати і яка вставляється в прилад, дали прилад вже з вставленою трубкою, тому він вважає результати огляду недійсними, так як алкоголю не вживав і в стані сп`яніння моторолером не керував. Не висловлював поліцейським незгоду з результатами огляду, оскільки розгубився, ніколи раніше не був в такій ситуації і не знав, що можна поїхати до лікарні та пройти огляд там.

Захисник Кучер В.М. в судовому засіданні пояснює, що працівники поліції до справи додали відеодиск, на якому записані відео з бодікамер обох поліцейських і на жодному з відео не видно, щоб мундштук відкривали в присутності ОСОБА_2 , результати тесту вважає недійсними, оскільки на відео видно, що коли поліцейський відкриває валізу з «Драгером», то там міститься розпакований мундштук, який імовірніше за все і вставили в прилад. Також на відео видно, як поліцейський щось шукає в салоні патрульного автомобіля, що може давати підстави вважати про те, що він шукає запакований мундштук, однак не знайшов його, оскільки далі видно, що поліцейський стоїть спиною до ОСОБА_2 , готуючи прилад до тестування і дає вже з трубкою для продування. Вважає, що складання даного протоколу не є належною роботою, а штучно створеними її показниками по написанню безпідставних протоколів. Просить провадження у справі закрити, оскільки вина ОСОБА_2 належними доказами не доведена.

Суддя дослідив матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, підписаний ОСОБА_2 ; роздруківку з приладу «Драгер», згідно з якою результат тесту 0,24 %; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідку про те, що ОСОБА_2 станом на 27 липня 2026 року протягом останніх 12 місяців до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягувався; розписку, у якій ОСОБА_2 вказує про те, що йому повернуто працівниками поліції молоролер «Вайпер» і він ним зобов`язується не керувати.

У судовому засіданні було оглянуто відеодиск, доданий працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на якому записано два відео, з яких видно, що після зупинки ОСОБА_2 йому пропонують видихнути повітря поліцейському в обличчя, після кількох таких спроб, поліцейський запропонував пройти огляд на приладі «Драгер», ОСОБА_2 погодився, продув, результат 0,24%. Однак на жодному з двох відео не видно як працівник поліції розпаковує одноразовий мундштук з упакування та вставляє його в прилад, тому в даному випадку суддя вважає підставними твердження захисника про порушення проведення процедури огляду на стан сп`яніння. На відео не зафіксовано факту розпакування мундштука в присутності освідуваної особи.

Особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Чинним Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 252) визначено, що в розрізі відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінка доказам надається за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, виключно судом, який керується при цьому законом і правосвідомістю.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів – у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина 4 Постанови КМУ від 17 грудня 2008 року N 1103 “Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду”).

Одноразовий мундштук має бути в запечатаній упаковці. Поліцейський повинен розпакувати індивідуальний мундштук безпосередньо в присутності освівуваної особи.

Так, із змісту досліджених судом матеріалів справи не встановлено, що огляд проведено з дотриманням вимог Інструкції і, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як встановлено в судовому засіданні зі слів ОСОБА_2 та його захисника, що також підтверджено оглянутим відеодиском, працівники поліції не належно провели огляд особи на стан сп`яніння, тобто ними порушено порядок проведення такого огляду.

Згідно з частиною п`ятою статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статей 9, 245, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недоведеною.

Частина перша статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 62, 129 Конституції України, статтями 7, 130, 245, 247, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

п о с т а н о в и в :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ