Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №129/2212/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2212/26

Провадження по справі № 3/129/913/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 року м. Гайсин

Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Капуш І.С., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

У провадженні Гайсинського районного суду Вінницької області перебуває справа №129/2212/26, провадження №3/129/913/2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що він проходить військову службу у Збройних Силах України, у зв`язку з чим позбавлений можливості особисто брати участь у судовому розгляді, реалізувати передбачені законом процесуальні права та забезпечити належний захист своїх інтересів. На підтвердження зазначених обставин до клопотання додано документи, що підтверджують проходження військової служби.

Дослідивши матеріали справи та доводи клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою та реалізовувати інші процесуальні права, необхідні для забезпечення належного захисту.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на справедливий судовий розгляд, що передбачає реальну можливість особи брати участь у судовому провадженні та ефективно здійснювати своє право на захист.

Разом з тим Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які б прямо врегульовували питання зупинення провадження у справі у разі проходження особою військової служби.

Водночас Верховний Суд у своїй практиці виходить із того, що відсутність прямого нормативного регулювання не виключає можливості застосування загальних засад права, принципу верховенства права та гарантій права на справедливий суд, якщо незастосування такого механізму призведе до істотного обмеження права особи на захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, а тому об`єктивно позбавлений можливості особисто брати участь у судовому розгляді. За таких обставин продовження розгляду справи без його участі може призвести до порушення гарантованого статтею 268 КУпАП права на захист та права на справедливий судовий розгляд.

Беручи до уваги особливий правовий статус військовослужбовців в умовах воєнного стану, конституційний обов`язок щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України, а також необхідність забезпечення особі реальної можливості реалізувати свої процесуальні права, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», принципом верховенства права,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №129/2212/26, провадження №3/129/913/2026, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення — задовольнити.

Зупинити провадження у справі №129/2212/26, провадження №3/129/913/2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення до припинення проходження ним військової служби.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: