Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №904/6698/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/6698/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Соп`яненко О.Ю. (доповідач),

суддів Джепи Ю.А., Фещенко Ю.В.,

секретар судового засідання: Антоненко Д.О.

за участю представників:

від скаржника (відповідача): Чуб В.С.

від позивача: Єфременко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 (повний текст рішення складений 07.05.2026, суддя Ярошенко В.І.) у справі № 904/6698/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А», м. Дніпро

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А», в якому просить суд стягнути заборгованість у розмірі 362 750, 99 грн, з яких: основний борг у розмірі 333 582, 26 грн, пеня у розмірі 26 595, 02 грн, 3% річних у розмірі 2 573,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині оплати вартості спожитого природного газу. У спірний період позивач здійснював постачання природного газу відповідачу, як постачальник останньої надії, який позбавлений можливості самостійно встановлювати та формувати ціни на природній газ, а для споживача природного газу діють виключно ціни, які передбачені умовами договору, до якого приєдналося ОСББ. У спірний період з 01.05.2025 до 31.05.2025 за даними оператора ГРМ/оператора ГТС позивач поставив відповідачу природний газ обсягом 13 711, 62 тис. м3, позивачем сформовано рахунок на оплату природного газу № 20200 від 10.06.2025 за травень 2025 року у загальному розмірі 437 569,64 грн. Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов`язання щодо оплати поставленого газу та здійснено часткову оплату поставленого газу у розмірі 103 987, 38 грн., заборгованість відповідача за поставлений газ складає 333 582, 26 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» основну заборгованість у розмірі 333 582,26 грн, пеню у розмірі 26 595,02 грн, 3 % річних у розмірі 2 573,71 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 353,01 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» 22.05.2026 звернулося через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі № 904/6698/25 в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 328 467,79 грн., пені у розмірі 26 595,02 грн, 3 % річних у розмірі 2 573,71 грн;

- ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити;

- здійснити перерозподіл судових витрат.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було належним чином досліджено правовий статус ОСББ як споживача природного газу та помилково застосовано тарифи, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що призвело до неправильного визначення розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно погодився із розрахунком позивача, здійсненим за тарифами для непобутових споживачів, хоча відповідачем під час розгляду справи наводилися аргументи та посилання на усталену судову практику щодо того, що ОСББ за своєю правовою природою є побутовим споживачем природного газу. Відповідач наголошував, що природний газ використовується виключно для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, а не для здійснення господарської діяльності чи отримання прибутку.

Проте суд першої інстанції фактично не надав належної оцінки зазначеним доводам відповідача, не проаналізував правову природу діяльності ОСББ та не навів мотивів відхилення посилань на відповідну судову практику. Натомість суд формально погодився з позицією позивача щодо застосування тарифів для непобутових споживачів, що призвело до безпідставного завищення розміру заборгованості та, як наслідок, до ухвалення незаконного рішення.

При цьому суд першої інстанції фактично не навів жодного належного обґрунтування, з яких саме підстав відповідача було віднесено до категорії непобутових споживачів. Єдиним аргументом, наведеним у рішенні суду, є посилання на те, що: «належність споживача до тієї чи іншої категорії визначає Оператор ГРМ».

Відповідач погоджується з тим, що, оскільки постачання позивачем відповідачу природного газу в спірний період здійснювалось на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», ОСББ у відносинах з позивачем (постачальником «останньої надії» за договором) виступає колективним побутовим споживачем природного газу, при розрахунку вартості спожитого газу, необхідно застосовувати ціни, оприлюднені постачальником на своєму сайті саме для побутових споживачів.

З огляду на викладене, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 року у справі №904/6698/25 є таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також із неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд безпідставно задовольнив вимоги про стягнення пені та трьох процентів річних, незважаючи на встановлену під час дії воєнного стану заборону нарахування та стягнення таких санкцій щодо ОСББ як неприбуткової організації, що забезпечує співвласників житлово-комунальними послугами. Враховуючи здійснену відповідачем оплату та необхідність застосування тарифів для побутових споживачів, розмір заборгованості підлягає суттєвому перерахунку.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Позивач не скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на апеляційну скаргу; відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 06.08.2026 представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Соп`яненко О.Ю. (суддя-доповідач), судді: Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі № 904/6698/25 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Призначено судове засідання на 06.08.2026. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/6698/25.

В судовому засіданні 06.08.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) постанову у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, які підтверджуються матеріалами справи та мотиви судового рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про ринок природного газу», у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» у травні 2025 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:

листом оператора ГТС від 27.10.2025 №ТОВВИХ-25-16845 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХQ000167UA700Z;

інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії2 від оператора ГРМ (форма № 10);

відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХQ000167UA700Z.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), № 2496 від 30.09.15р., договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».

Вказаний порядок та умови передбачені і Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.15р. року № 2501.

Зокрема, об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2 договору).

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4. договору).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5. договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 8.1. договору).

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором (пункт 11.1. договору).

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (пункт 11.5. договору).

Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

У спірний період з 01.05.2025 до 31.05.2025 за даними оператора ГРМ/оператора ГТС позивач поставив відповідачу природний газ обсягом 13 711, 62 тис. м3, що підтверджується актом № 10840 від 31.05.2025.

Позивачем сформовано рахунок на оплату природного газу № 20200 від 10.06.2025 за травень 2025 року у загальному розмірі 437 569,64 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого газу у розмірі 103 987, 38 грн., заборгованість відповідача за поставлений газ складає 333 582, 26 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 119/4.1.2-51986-2025 від 08.07.2025 про сплату заборгованості у розмірі 333 582, 26 грн., що підтверджується копією опису вкладення, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком.

Заборгованість відповідача у розмірі 333 582, 26 грн зумовила звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за постачання природного газу у розмірі 362 750, 99 грн, з яких: 333 582, 26 грн основний борг, 2 573, 71 грн 3% річних, 26 595, 02 грн пеня.

Оцінка аргументів учасників справи і висновки суду апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія судд ів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позову та уважає, що позов слід було задовольнити частково з таких мотивів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення коштів, виходячи з того, що постачання природного газу споживачу здійснюється виключно на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. За відсутності відповідного договору постачання та інформації про включення споживача до реєстру споживачів відповідного постачальника, постачання природного газу такому споживачу здійснюється у порядку, визначеному Правилами постачання природного газу для постачальника «останньої надії», та на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Колегія суддів звертає увагу на те, що постачання природного газу відповідачу відбувалось на підставі договору постачання постачальником «останньої надії», укладеного з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» як постачальником «останньої надії», правомірність укладення якого, як і включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» відповідачем не оспорювалась, тому договір є дійсним.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково не визнав ОСББ побутовим споживачем та безпідставно застосував повну (не пільгову) ціну газу.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими доводами апелянта та вважає необхідним звернути увагу на наступне:

Так, за змістом ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» споживачем вважається фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1). В цей же час, побутовим споживачем є фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 23 ч. 1).

Таким чином, з наведеного вбачається, що чинне законодавство України до побутових споживачів природного газу відносить лише фізичних осіб, які використовують газ для власних побутових потреб. Натомість, фізичні особи-підприємці або юридичні особи вважаються непобутовими споживачами.

Враховуючи правовий статус відповідача, зокрема те, що він є юридичною особою, в силу положень пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» він формально не належить до побутових споживачів.

Водночас колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо вартості газу, поставленого позивачем, як постачальником «останньої надії», необхідно керуватися не лише суб`єктним статусом відповідача, але й особливостями цього статусу і законодавчими випадками встановлення ціни природного газу для ОСББ з урахуванням цих особливостей.

Так, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, а також особливості статусу цих об`єднань визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

За змістом ст. 1 цього Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (ч.1 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із ст. 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання. Об`єднання не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа воно не має свого власного споживання. Природний газ, що постачається в багатоквартирний будинок, використовується задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема, роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників (теплопостачання, гарячого водопостачання і інше).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Разом з цим, всупереч вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України судом першої інстанції не враховано правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2025 року у cправі № 916/2778/24, зокрема:

Закон України «Про ринок природного газу» не містить визначення таких понять як то «колективний споживач», «колективний побутовий споживач» тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2); житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5).

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

За змістом статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до пункту 5 абзацу 11 Правил постачання природного газу побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

З огляду на встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин у своїй сукупності, апеляційний суд зазначає, що відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.

Близька за змістом правова позиція щодо правового визначення юридичної особи, що створена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, за аналогією закону застосована Верховним Судом у постановах від 30.11.2022 року у справі № 916/3837/21, від 22.01.2025 року у справі №916/1071/24 тощо.

Таким чином, у справі, що переглядається, відповідач, задовольняючи потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення, і у відносинах з Компанією (постачальником «останньої надії» за Типовим договором), фактично виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Необхідно наголосити, що з урахуванням особливого правового статусу ОСББ, нормами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» також передбачено спеціальну ціну природного газу, що придбавається останнім.

Так, відповідно до ч. 7 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Встановлення Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» спеціальної ціни для відповідача є саме тим законодавчим випадком (винятком) із загального правила постачання природного газу, в тому числі і постачальником «останньої надії», про які йде мова в пункті 4 розділу І Правил постачання природного газу, нормами якого врегульовано, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених законодавством України.

Пунктом 4.1 Типового договору визначено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Відповідно до архіву тарифів, який міститься на сайті постачальника «останньої надії» (https://gas.ua/uk/gas-prices-for-home), в період 01.05.2025 по 30.05.2025 ціна природного газу для побутових споживачів з ПДВ становить 7,95689 грн. (витяг з сайту додавався відповідачем до відзиву на позовну заяву). Зазначений тариф не змінювався з 01.12.2021 року в контексті вимог ч. 2 ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».

Аналіз зазначених нормативних актів надає можливість апеляційному суду дійти висновку, що законодавством виокремлено певну категорію (групу) споживачів, яким тимчасово затверджуються граничні ціни, за якими постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу, зокрема, серед яких вказані побутові споживачі.

У цьому випадку під категорію «побутові споживачі» підпадають як окремі фізичні особи, так і об`єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема, для опалення своїх квартир (будинків), у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Близька за змістом правова позиція щодо комплексного застосування вказаних вище норм права викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2025 року у справі №916/1071/24, від 09.04.2025 року у справі №916/847/24, від 03.04.2025 року у справі №916/1530/24.

Проте, Верховний Суд зазначає, що у подібних правовідносинах наявна правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30 листопада 2022 року у справі №916/3837/21, від 13 лютого 2024 року у справі №922/1717/23, від 27 травня 2025 року у справі №916/2778/24, від 05 червня 2025 року у справі №914/1568/24, що юридична особа, створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України «Про ринок природного газу» є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем; усунуто розбіжності у застосуванні/незастосуванні судами до об`єднань співвласників багатоквартирних будинків як «колективних побутових споживачів» Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», норм постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі до припинення чи скасування карантину, воєнного стану в України.

Враховуючи встановлені обставини справи, та те, що заборгованість за поставлений відповідачу природний газ позивачем, як постачальником «останньої надії», виникла за травень 2025 року, то позивач мав визначити відповідачу ціну за 1 куб. метр. природного газу як для побутового споживача, виходячи із тарифу 7,96 гривні за 1 куб. метр.

Незважаючи на те, що відповідач отримував природній газ як установа, яка виробляє та постачає теплову енергію, що підтверджується інформацією, яка внесена Оператором ГРС на Інформаційній платформі, це не змінює статусу ОСББ як колективного побутового споживача.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у сумі 333 582,26 грн.

Вартість поставленого відповідачу газу за тарифами, що застосовуються постачальником для побутових споживачів має розраховуватися наступним чином: 13,71162 тис.м.куб. * 7,95689 грн. = 109 101,85 грн. При цьому, як підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем, відповідачем вже було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 103 987,38 грн.

Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 114,47 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами ст. ст. 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних, нарахованих на заборгованість за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що вказані гарантії поширюються також і на ОСББ, оскільки такі об`єднання є неприбутковими організаціями, створеними співвласниками багатоквартирного будинку виключно для забезпечення потреб мешканців будинку у житлово-комунальних послугах, а не для здійснення підприємницької чи комерційної діяльності. ОСББ не споживає природний газ для власних господарських потреб чи отримання прибутку, а виступає колективним побутовим споживачем в інтересах мешканців будинку.

Оплата комунальних послуг ОСББ здійснюється фактично за рахунок коштів співвласників багатоквартирного будинку та за тарифами, встановленими для населення, а тому нарахування пені та процентів річних у таких правовідносинах суперечить як меті прийняття Постанови КМУ №206, так і правовій природі діяльності ОСББ. Відтак, навіть у разі наявності заборгованості за поставлений природний газ, правові підстави для стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних у період дії воєнного стану були відсутні, а тому рішення суду першої інстанції у цій частині також підлягає скасуванню.

З урахуванням фактичних обставин справи, підтверджених відповідними доказами, з огляду на норми законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, також судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі № 904/6698/25 – підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А», судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі № 904/6698/25 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2026 у справі № 904/6698/25 – скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» задовольнити частково.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Братів Горобців, буд. 53-А ЄДРПОУ 42282367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, Україна, Київ 116, вул. Шолуденка, буд. 1 ЄДРПОУ 40121452) 5114,47 грн основного боргу та 60,94 грн судового збору.

5. В іншій частині в задоволенні позову – відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, Україна, Київ 116, вул. Шолуденка, буд. 1 ЄДРПОУ 40121452) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КЕДРІНА 53-А» (49008, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Братів Горобців, буд. 53-А ЄДРПОУ 42282367) 6437,46 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, порядок та строк касаційного оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 31.08.2026 (у зв`язку з перебуванням судді – члена колегії суддів Фещенко Ю.В. у відпустці з 17.08. по 28.08.2026).

Головуючий суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя Ю.В. Фещенко