Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №904/6391/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 м.Дніпро Справа № 904/6391/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач),

суддів: Соп`яненко О.Ю., Мартинюка С.В.,

за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О.,

представники сторін в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомір”

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 у справі № 904/6391/25 (суддя Ніколенко М.О.), повний текст рішення складено 17.04.2026,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомір”

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Комсомольська, 12-Д”

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомір» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольська, 12-Д» про визнання недійсним рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольська, 12-Д», оформлених протоколом від 28.08.2024.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 у справі №904/6391/25 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомір» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольська, 12-Д» про визнання недійсним рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комсомольська, 12-Д», оформлених протоколом від 28.08.2024. Витрати зі сплати судового збору за подання позову покладено на позивача.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомір» з апеляційною скаргою, в якій просить:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомір» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 у справі № 904/6391/25.

2. Прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомір» до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі № 904/6391/25.

3. Витребувати у ОСББ «Комсомольська, 12-Д» оригінали листків голосування / письмового опитування від 28.08.2024 щодо квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 .

4. Витребувати у ОСББ «Комсомольська, 12-Д» оригінали всіх листків голосування / письмового опитування, які були враховані під час підрахунку голосів за рішеннями загальних зборів, оформленими протоколом від 28.08.2024.

5. Допитати в судовому засіданні суду апеляційної інстанції як свідків співвласників будинку АДРЕСА_7 , зазначених у листках письмового опитування/листках голосування, з метою встановлення обставин особистого підписання ними відповідних листків голосування та волевиявлення за пунктами порядку денного №1 і №2 загальних зборів ОСББ «Комсомольська, 12-Д» від 28.08.2024, а саме:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_8 ;

ОСОБА_2 , АДРЕСА_9 ;

ОСОБА_3 , АДРЕСА_10 ;

ОСОБА_4 , АДРЕСА_11 ;

ОСОБА_5 , АДРЕСА_12 ;

ОСОБА_6 , АДРЕСА_13 ;

ОСОБА_4 , АДРЕСА_13 .

Надіслати судові повістки зазначеним особам за вказаними адресами для забезпечення їх явки та допиту.

6. Призначити у справі № 904/6391/25 судово-почеркознавчу експертизу з метою встановлення належності підписів у листках голосування/письмового опитування відповідним співвласникам.

7. На вирішення експерта поставити питання, зазначені у розділі 8 цієї апеляційної скарги.

8. Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 у справі № 904/6391/25.

9. Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомір» до ОСББ «Комсомольська, 12-Д» про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Комсомольська, 12-Д», оформлених протоколом від 28.08.2024, задовольнити повністю.

10. Визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ «Комсомольська, 12-Д», оформлені протоколом від 28.08.2024, а саме: рішення про прийняття цільового фонду в розмірі 610 000 грн для купівлі та встановлення енергонакопичувального обладнання в щитовій будинку для підтримання енергозабезпечення при відсутності електроенергії; рішення про відключення боржників від загальних мереж електроенергії, водопостачання та опалення до повного погашення заборгованості.

11. Стягнути з ОСББ «Комсомольська, 12-Д» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомір» судові витрати, у тому числі судовий збір за подання позову та апеляційної скарги.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Комсомольська, 12-Д», оформлених протоколом від 28.08.2024, оскільки неповно з`ясував обставини справи, визнав недоведеними належні докази, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права й дійшов висновків, що не відповідають фактичним обставинам.

ТОВ «Автомір» є власником квартири АДРЕСА_14 та, відповідно, співвласником будинку. Суд помилково визнав належним повідомленням Позивача про збори поштову накладну № 4902300786136 та посилання на Viber-чат. Накладна оформлена на фізичну особу ОСОБА_7 , а не на ТОВ «Автомір», не містить опису вкладення, не підтверджує, що в ньому було саме повідомлення про збори з проектом порядку денного, містить у графі телефону одержувача номер НОМЕР_1 , який, за доводами Позивача, належить відправнику/представнику ОСББ, а контактну особу визначено як «кв. 10». При цьому вид доставки - «Склад-Склад». Отже, накладна не підтверджує направлення повідомлення саме співвласнику – ТОВ «Автомір», його представнику або уповноваженій особі, а матеріали справи не містять доказів вручення повідомлення під підпис, направлення рекомендованого листа саме Позивачу, опису вкладення, отримання Позивачем SMS/Viber-повідомлення про надходження відправлення чи його вручення уповноваженому представнику.

Згідно з ч. 6 ст. 6 та ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-III і п. 4 розділу ІІІ Статуту ОСББ повідомлення має бути надане кожному співвласнику під розписку або надіслане рекомендованим листом на адресу належної йому квартири чи нежитлового приміщення із зазначенням ініціатора, місця, часу зборів та проекту порядку денного.

Суд, на думку апелянта, фактично переклав на позивача тягар доказування, визнавши факт повідомлення доведеним через те, що ТОВ «Автомір» не спростувало зміст відправлення, хоча саме ОСББ мало довести належне повідомлення співвласника; такий підхід суперечить, зокрема, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, а також постановам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 та від 15.01.2025 у справі № 913/333/24.

Viber-чат, на який послався суд, також не може замінити передбачений законом і Статутом спосіб повідомлення, оскільки не доведено, що ТОВ «Автомір» було його учасником, погоджувалося отримувати юридично значимі повідомлення через Viber або відмовлялося від іншого способу комунікації. При цьому ОСББ визнавало, що особу, яку воно ідентифікувало як представника Позивача, було видалено з будинкового чату.

Апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 03.07.2025 у справі №910/9196/24 та від 12.02.2025 у справі № 521/16579/18, відповідно до яких письмове повідомлення кожного співвласника є обов`язковим, а додаткові способи інформування не замінюють встановленого законом порядку. Неповідомлення позивача, на думку апелянта, є істотним, а не формальним порушенням, оскільки оскаржувані збори прийняли два рішення, безпосередньо пов`язані з правами та майновими інтересами ТОВ «Автомір»: рішення про створення цільового фонду у розмірі 610 000 грн для придбання та встановлення енергонакопичувального обладнання, на підставі якого за квартирою АДРЕСА_15 були нараховані 33 843,71 грн за «Цільовий фонд енергозбереження ліфтів та котельні» та 1 875,00 грн за «Цільовий фонд енергозбереження паркінгу», а також рішення про відключення боржників від загальних мереж електроенергії, водопостачання та опалення до повного погашення заборгованості.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості обговорювати доцільність фонду, суму 610 000 грн, порядок фінансування, альтернативні джерела коштів, а також правомірність, підстави й процедуру можливого відключення.

Апелянт також стверджує, що суд передчасно визнав доведеними результати голосування, не перевіривши достовірність листків письмового опитування/голосування, які були основним доказом ОСББ щодо необхідної кількості голосів. Протокол від 28.08.2024 має внутрішні суперечності. Зокрема, у ньому зазначено, що «за» проголосували 20 співвласників, тоді як зі зведеної таблиці та листків голосування вбачається 21 співвласник, при незмінності площі та відсотка голосів. Крім того, протокол, за доводами скаржника, не містить належних відомостей про ініціатора зборів, точний час і місце, кожного учасника або представника, результати особистого голосування, спосіб підрахунку голосів та співвласників, які не голосували. Позивач конкретно поставив під сумнів підписи у листках щодо квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 . Площа цих приміщень загалом становить 1 153,6 кв. м. За розрахунком Апелянта, при виключенні цих сумнівних голосів площа голосів «за» зменшується з 4 248 кв. м до 3 094,4 кв. м із загальної площі 5 384,7 кв. м, тобто до приблизно 57,47 %, що є недостатнім для прийняття рішення про визначення переліку та розміру внесків/платежів, для якого відповідно до ч. 14 ст. 10 Закону № 2866-III необхідно не менш як дві третини загальної кількості співвласників.

Отже, достовірність спірних підписів безпосередньо визначає, чи існувала необхідна більшість. Апелянт наголошує, що суд відмовив у витребуванні оригіналів листків голосування, допиті відповідних співвласників та призначенні судово-почеркознавчої експертизи, хоча ці заходи стосувалися центральних доказів у справі. Вказане, на думку позивача, суперечить ч. 6 ст. 91, ст. 81, ч. 1 ст. 99 та ч. 5 ст. 13 ГПК України і позбавило його реальної можливості перевірити справжність підписів, оригінали яких перебувають у відповідача.

Позивач також звертав увагу на інші дефекти листків голосування та пов`язаних документів: відсутність дати фактичного підписання листків, дефекти ідентифікації правовстановлюючих документів, помилку у площі квартири АДРЕСА_5 , розбіжність щодо кількості співвласників, які проголосували «за», відсутність у протоколі інформації про співвласників, які не голосували, а також виставлення внеску у цільовий фонд у платіжках за липень 2024 року, тобто до дати зборів.

Окремо апелянт оскаржує відсутність належної оцінки рішенню про відключення боржників від загальних мереж електроенергії, водопостачання та опалення, оскільки воно без визначення виду та безспірності заборгованості, порядку її встановлення, органу, уповноваженого приймати рішення про конкретне відключення, процедури попередження та меж повноважень ОСББ створює ризик обмеження права власника користуватися майном і комунальними послугами. Апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 03.07.2025 у справі №910/9196/24, від 15.08.2024 у справі № 910/18802/23 та від 25.04.2018 у справі №201/12451/16-ц, які, на його думку, підтверджують необхідність окремої оцінки таких рішень та обмеженість повноважень ОСББ щодо відключення співвласників від відповідних мереж.

Суд також, на думку скаржника, неправильно застосував підхід Верховного Суду щодо балансу інтересів співвласників, фактично підмінивши перевірку законності рішення посиланням на підтримку більшістю співвласників, посилаючись на постанови Верховного Суду від 29.01.2025 у справі № 916/1294/21, від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21 та від 05.02.2025 у справі № 924/1270/23, від 03.07.2025 у справі № 910/9196/24 щодо рішень ОСББ, які безпосередньо стосуються позивача та прийняті без належного повідомлення і можливості реалізувати право дорадчого голосу.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив на апеляційну скаргу та додаткових пояснень.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Автомір» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 у справі №904/6391/25 ОСББ «Комсомольська, 12-Д» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо повідомлення позивача про збори відповідач посилається на накладну №4902300786136 про направлення 10.08.2024 рекомендованого листа на адресу квартири та на ч. 6 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», яка передбачає направлення повідомлення рекомендованим листом саме на адресу квартири або нежитлового приміщення.

Оскільки позивач є юридичною особою – нерезидентом України і не надав відповідачу до направлення повідомлення відомостей про контактних осіб чи належні засоби зв`язку, відповідач обґрунтовано комунікував із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Додатково всі співвласники були повідомлені через загальнобудинковий Viber-чат, де представник позивача брав активну участь в обговоренні придбання обладнання та висловлював свою позицію, що підтверджує його обізнаність щодо предмета зборів.

Відповідач також наголошує, що позивач був належно повідомлений про повторні збори, проведення яких ініціювалося на його вимогу, однак він їх проігнорував, що, на думку відповідача, свідчить про суперечливу поведінку. У зв`язку з цим відповідач погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення права ТОВ «Автомір» на участь у загальних зборах від 28.08.2024.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції оцінив докази в сукупності та застосував принцип вірогідності доказів, тоді як позивач не надав доказів на спростування доказів відповідача, тому доводи про перекладання тягаря доказування є безпідставними.

Щодо реалізації права позивача відповідач вказує, що представник позивача був обізнаний про намір провести збори, брав участь в обговоренні та, з огляду на його позицію, його голос «проти» не міг би вплинути на результат, оскільки рішення було підтримане переважною більшістю співвласників.

Відповідач посилається на ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якої здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників, та вважає, що оскарження рішення є таким, що може порушувати права інших співвласників, які користуються придбаним обладнанням.

Щодо листків голосування відповідач заперечує доводів позивача про їх неналежність. Так, відсутність окремої дати заповнення не є порушенням, оскільки ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вимагає зазначення дати опитування, а не дати заповнення.

Щодо квартири АДРЕСА_2 зазначено «реєстр. № 28217550», і закон не встановлює наслідків для підрахунку голосів через неповне зазначення назви документа, що підтверджує право власності. Щодо квартири АДРЕСА_5 відповідач зазначає, що навіть за умови врахування площі 142,5 кв. м замість 153,6 кв. м похибка становила б близько 0,204 %, тоді як рішення підтримано 78,89 % голосів; крім того, інвентаризаційні відомості підтверджують площу 153,6 кв. м.

Довідку позивача про розбіжність щодо кількості співвласників, які проголосували «за» (20 у протоколі проти 21 у додатках), відповідач вважає необґрунтованою.

Сумніви позивача щодо справжності підписів у листках голосування квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 відповідач вважає суб`єктивними, оскільки відмінності підписів можуть бути зумовлені умовами їх виконання, а позивачем не надано жодного підтвердження того, що відповідні співвласники заперечують факт власноручного підписання документів; водночас відповідач не заперечує допит цих осіб як свідків.

Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 та інші постанови Верховного Суду – від 23.02.2022 у справі №914/807/20, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 07.11.2023 у справі №914/343/22, від 23.11.2023 у справі № 910/10496/22, від 04.11.2024 у справі №916/4114/23 – щодо того, що не кожне процедурне порушення під час скликання та проведення зборів є підставою для недійсності рішення, а необхідно встановити порушення прав та законних інтересів співвласника.

Також наведено висновок Верховного Суду у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 про можливість незначних процедурних помилок в діяльності ОСББ, які самі по собі не повинні бути підставою для скасування рішень.

Відповідач наголошує, що позивач не довів порушення конкретного права чи законного інтересу, окрім формального посилання на неналежне повідомлення, хоча його фактична обізнаність про збори, їх час і предмет підтверджена матеріалами справи.

Щодо рішення про відключення боржників від мереж відповідач зазначає, що зміст прийнятих рішень не був підставою позову, а оскарження стосувалося саме процедури повідомлення та оформлення результатів зборів. Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, тому доводи апелянта про неналежну оцінку судом змісту рішень є необґрунтованими.

Щодо балансу інтересів відповідач посилається на ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та зазначає, що спірне рішення підтримала переважна більшість співвласників, а посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 03.07.2025 у справі № 910/9196/24 є нерелевантним, оскільки спірні рішення стосуються всіх співвласників однаковою мірою, а не особисто позивача. Відповідач також наголошує на практичній необхідності придбання обладнання в умовах тривалих та екстрених відключень електроенергії й опалення та вважає, що інтереси переважної більшості співвласників, які фактично користуються обладнанням, мають бути враховані. При цьому власники позивача перебувають за межами України, а тому відповідна проблема для них не є безпосередньо нагальною.

Звернення позивача до суду відповідач розцінює як таке, що може бути спрямоване на уникнення оплати придбаного обладнання та створення ризику порушення прав інших співвласників.

Щодо клопотань апелянта про витребування доказів, то відповідач підтверджує наявність у нього оригіналів документів та зазначає, що співвласники готові підтвердити справжність їх підписів, при цьому заперечує проти призначення судово-почеркознавчої експертизи, зокрема через відсутність конкретного обґрунтування її необхідності та відомостей про готовність апелянта нести витрати на її проведення.

Щодо судових витрат відповідач зазначає, що між ОСББ та Адвокатським об`єднанням «Адвокатське об`єднання «Імператив» укладений Договір про надання правничої допомоги від 20.01.2026, згідно з яким орієнтовний розмір витрат у апеляційній інстанції становить 7 500,00 грн, з яких 5 000,00 грн – підготовка та подання відзиву і 2 500,00 грн – участь представника в судовому засіданні, із можливістю збільшення суми залежно від фактично наданих послуг.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відзив ОСББ «Комсомольська, 12-Д» не спростовує доводів апеляційної скарги.

Належне повідомлення ТОВ «Автомір» / AUTOMIR, s.r.o. про загальні збори ОСББ від 28.08.2024 не доведено: накладна № 4902300786136 оформлена на фізичну особу ОСОБА_7 , а не на Позивача, містить номер телефону ОСББ, контакт «кв. 10», не має опису вкладення та не підтверджує зміст відправлення; доказів повноважень ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 представляти позивача або отримувати від його імені повідомлення матеріали справи не містять.

Посилання на нерезидентський статус позивача не звільняло ОСББ від обов`язку належного повідомлення саме співвласника.

Viber-чат також не може замінити передбачене ч. 6 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» письмове повідомлення; відповідно до постанови КГС ВС від 03.07.2025 у справі № 910/9196/24 додаткові способи інформування не замінюють встановленого законом способу повідомлення.

Позивач був позбавлений не лише можливості проголосувати, а й права своєчасно дізнатися про збори, брати участь в обговоренні, ставити питання та вносити пропозиції, тому довід ОСББ про те, що його голос не вплинув би на результат, є юридично неспроможним; така правова позиція також підтверджується постановою КГС ВС від 03.07.2025 у справі № 910/9196/24.

Посилання ОСББ на постанову КГС ВС від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 є нерелевантним, оскільки в тій справі позивачка, попри неналежне повідомлення, була особисто присутня на зборах і брала участь в обговоренні, тоді як у цій справі позивач на зборах не був присутній і не мав можливості впливати на прийняття рішень, які, зокрема, передбачили створення цільового фонду на 610 000 грн та можливість відключення боржників від загальних мереж електроенергії, водопостачання та опалення.

Відповідач також неправомірно перекладає на позивача тягар доказування: саме ОСББ мало довести факт належного повідомлення позивача та зміст відправлення, а не вимагати від нього доказів того, що він не отримував повідомлення або що в листі містилися інші документи. Такий підхід суперечить принципу змагальності, викладеному, зокрема, у п. 81 постанови Великої Палати ВС від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постанові КГС ВС від 15.01.2025 у справі № 913/333/24.

Окремо позивач заперечує проти визнання достовірними результатів голосування, оскільки має сумніви щодо підписів у листках голосування по квартирах АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_4 та розбіжності між протоколом і додатками. Тому вважає за необхідне витребувати оригінали листків голосування, допитати відповідних співвласників та, за необхідності, призначити судово-почеркознавчу експертизу.

Окремо апелянт посилається на постанову КГС ВС від 15.08.2024 у справі №910/18802/23, за якою можливість обмеження співвласника у користуванні спільним майном має бути передбачена статутом ОСББ.

ОСББ «Комсомольська, 12-Д» подало додаткові пояснення, в яких зазначає, що позивач був належно повідомлений про збори від 28.08.2024. Зокрема повідомлення направлено рекомендованим листом на адресу квартири, як прямо передбачено ч. 6 ст. 6 Закону України «Про ОСББ» та ч. 7 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також вживалися додаткові способи комунікації, зокрема через Viber-чат.

Апелянт не подавав заяви про інший бажаний спосіб отримання повідомлень, а матеріали справи підтверджують його обізнаність про збори та їх предмет. Крім того, на його вимогу були проведені повторні збори з тих самих питань, але він у них не взяв участі, що свідчить про суперечливу поведінку та відсутність реального порушення його права на участь у зборах.

Посилання на неналежне зазначення одержувача, телефону, квартири, відсутність опису вкладення чи тип доставки «Склад-Склад» не спростовують факту належного повідомлення; зокрема, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є засновниками ТОВ «Автомір», а окремих контактів юридичної особи-нерезидента ОСББ не мало.

Щодо результатів голосування ОСББ погоджується з висновками суду першої інстанції, який дослідив протокол, листки голосування та інші докази. Позивач не надав належних доказів їх недостовірності.

Рішення про відключення боржників від мереж саме по собі не порушує прав позивача, оскільки порядок припинення комунальних послуг визначений Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та іншими нормативними актами. ОСББ не наділене спірним рішенням правом самостійно здійснювати фізичне відключення. Посилання апелянта на ризик позасудового відключення та неналежну конкретизацію рішення є безпідставними, а наведення нових обставин в апеляції фактично є зміною/розширенням підстав позову. Посилання на постанову КГС ВС від 14.01.2026 у справі № 925/1351/24 відповідач вважає нерелевантним через відмінність фактичних обставин.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ТОВ «Автомір» є власником квартири АДРЕСА_14 , а отже – співвласником багатоквартирного будинку.

У зазначеному будинку 24.06.2010 створено та зареєстровано ОСББ «Комсомольська, 12-Д».

28.08.2024 відбулися загальні збори членів ОСББ «Комсомольська, 12-Д», до порядку денного яких було включено два питання:

1. Прийняття цільового фонду у розмірі 610 000 грн для придбання та встановлення в щитовій будинку енергонакопичувального обладнання з метою забезпечення енергопостачання у разі відсутності електроенергії.

2. Відключення боржників від загальних мереж електроенергії, водопостачання та опалення до повного погашення заборгованості.

Рішення зборів оформлено протоколом від 28.08.2024. За кожним із двох питань «за» проголосували співвласники, площа приміщень яких становить 4 248 кв. м, або 78,89 % загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку; «проти» - 0 кв. м (0 %).

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на зазначені вище положення ст. 269 ГПК України апеляційний господарський суд відмовляє у клопотаннях скаржника про витребування доказів, допит свідків та призначення у справі №904/6391/25 судово-почеркознавчої експертизи, що викладені в апеляційній скарзі.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст. 80 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 80 ГПК України).

Статтею 269 ГПК України визначені межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини 3 зазначеної статті докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів із порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №910/11152/19, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, від 03.09.2024 у справі №903/753/22, від 10.09.2025 у справі №906/127/24.

Відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (постанови Верховного Суду від 27.08.2023 у справі №552/7368/21, від 10.09.2025 у справі №906/127/24).

Так, з матеріалів справи вбачається, що клопотання про призначення експертизи у суді першої інстанції в даній справі позивачем не заявлялось.

16.02.2026 у даній справі позивачем на підставі ст. 110 ГПК України подано заяву про забезпечення доказів із ідентичною до вказаною в апеляційній скарзі вимогою допиту свідків, за результатами розгляду якої ухвалою суду першої інстанції від 18.02.2026 повернуто без розгляду відповідну заяву.

20.02.2026 аналогічну заяву про забезпечення доказів із вимогою про допит тих самих свідків та витребування доказів (листків опитування) повторно подано позивачем, за результатами розгляду якої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2026, що залишена в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.03.2026 в даній справі, постановлено відмовити в задоволенні заяви.

На стадії підготовчого провадження в даній справі позивачем клопотань про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України подано не було.

07.04.2026 (після закриття підготовчого провадження) позивачем подано до суду першої інстанції клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, виклик свідків та витребування доказів, у задоволенні якого відмовлено протокольною ухвалою від 07.04.2026.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що свідок може бути викликаний у судове засідання лише за певних умов. Так, відповідно до положень ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у складеній відповідно до положень ст. 88 ГПК України його письмовій заяві з нотаріальним посвідченням підпису, яка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Відповідних заяв свідків матеріали справи не містять.

Таким чином, апеляційний господарський суд, керуючись ч.3 ст. 269 ГПК України, відмовляє у задоволенні викладених в апеляційній скарзі клопотань скаржника про витребування доказів, допит свідків та призначення у справі №904/6391/25 судово-почеркознавчої експертизи під час апеляційного перегляду.

За результатом апеляційного перегляду даної справи по суті, колегія суддів, беручи до уваги викладене вище, межі перегляду справи в апеляційній інстанції, на підставі наявних у справі доказів, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Автомір» є власником квартири АДРЕСА_14 , а відтак є співвласником зазначеного багатоквартирного будинку.

У будинку АДРЕСА_7 24.06.2010 створено та зареєстровано ОСББ «Комсомольська, 12-Д».

28.08.2024 відбулися загальні збори членів ОСББ, на яких розглядалися питання щодо прийняття цільового фонду в розмірі 610 000 грн для придбання та встановлення енергонакопичувального обладнання, а також щодо відключення боржників від загальних мереж електроенергії, водопостачання та опалення до повного погашення заборгованості.

За кожним із зазначених питань «за» проголосували співвласники, площа належних яким приміщень становить 4 248 кв. м, або 78,89 % загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку; «проти» - співвласники із загальною площею 0 кв. м (0 %).

При вирішенні спору суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що спір стосується рішень загальних зборів уже створеного ОСББ, а тому порядок їх скликання, проведення та прийняття рішень регулюється насамперед Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III (далі - Закон № 2866-III) та статутом відповідного ОСББ. Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19, відповідно до якої створення ОСББ не припиняє правовідносин між співвласниками щодо здійснення права власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 2866-III вищим органом управління ОСББ є загальні збори. Пунктом 2 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Комсомольська, 12-Д» також визначено, що саме загальні збори є вищим органом управління об`єднання та вправі приймати рішення з усіх питань його діяльності.

При цьому до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, питання використання спільного майна, затвердження кошторису та визначення порядку, переліку і розміру внесків та платежів співвласників.

Таким чином, питання, винесені на розгляд загальних зборів 28.08.2024, за своїм змістом належали до компетенції загальних зборів ОСББ, а отже, сам факт прийняття відповідних рішень не може свідчити про вихід органу управління за межі його повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання відповідачем встановленої законом та Статутом процедури голосування.

Відповідно до ч. 12 ст. 10 Закону № 2866-III кількість голосів співвласника визначається пропорційно до частки загальної площі належного йому приміщення у загальній площі квартир та нежитлових приміщень будинку, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 14 ст. 10 Закону № 2866-III встановлено необхідну кількість голосів для прийняття рішень з окремих питань, а частинами 15, 16 цієї статті – порядок письмового опитування та поіменного голосування.

Як встановив суд першої інстанції, результати голосування за кожним питанням оформлені відповідними протоколами, у яких зазначено номери квартир, їх площу, прізвища співвласників, результати голосування («за», «проти», «утримався») та містяться власноручні підписи відповідних співвласників. Зазначені документи підписані головою та секретарем загальних зборів і є додатками до протоколу від 28.08.2024. У матеріали справи надані копії листків письмового опитування усіх співвласників, які голосували на загальних зборах від 28.08.2024.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що процедура голосування та оформлення його результатів була дотримана, а твердження про відсутність необхідної кількості голосів спростовуються безпосередньо матеріалами справи.

Сам по собі факт, що позивач не погоджується з прийнятими рішеннями або вважає їх такими, що суперечать його інтересам, не свідчить про порушення порядку їх прийняття.

Щодо доводів про неналежне оформлення протоколу, апелянт посилається на положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» щодо форми та змісту протоколу зборів співвласників.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку оскаржуються рішення загальних зборів вже створеного ОСББ, а тому порядок проведення таких зборів визначається Законом № 2866-III та Статутом ОСББ «Комсомольська, 12-Д».

Відтак відсутність у протоколі відомостей або реквізитів, передбачених положеннями іншого законодавчого регулювання, сама по собі не свідчить про порушення процедури проведення саме загальних зборів ОСББ.

Крім того, фактичні результати голосування підтверджені окремими протоколами та листками голосування, які містять необхідні відомості та підписи співвласників.

Окремо судом першої інстанції досліджено доводи позивача про його неналежне повідомлення про проведення загальних зборів 28.08.2024.

Відповідно до ст.ст. 6, 10, 14 Закону № 2866-III та пункту 4 розділу ІІІ Статуту ОСББ співвласник має бути завчасно повідомлений про дату, час, місце проведення загальних зборів та порядок денний.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідне повідомлення було складено відповідачем та 10.08.2024 направлено на адресу квартири АДРЕСА_15 рекомендованим листом № 4902300786136, що підтверджується поштовою накладною.

Крім того, повідомлення про проведення зборів було розміщено в чаті ОСББ у застосунку Viber.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на доведення інформації про проведення зборів до відома співвласників.

Доводи апелянта про те, що відсутність опису вкладення до рекомендованого листа виключає можливість визнання факту його належного повідомлення, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

За правилами ст.ст. 13, 73, 74, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Стандарт «вірогідності доказів» передбачає, що обставина вважається доведеною тоді, коли на підставі поданих доказів її існування є більш вірогідним, ніж її відсутність.

У цій справі позивач не надав належних та допустимих доказів того, що рекомендований лист № 4902300786136 містив документи, відмінні від повідомлення про проведення загальних зборів.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що факт направлення ТОВ «Автомір» повідомлення про збори є більш вірогідним, ніж його відсутність.

При цьому відсутність опису вкладення не може автоматично нівелювати інші наявні у справі докази, а тягар доведення протилежного покладається на особу, яка заперечує відповідну обставину.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що навіть саме по собі неповідомлення співвласника не є безумовною підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

Визначальним є встановлення того, чи призвело відповідне порушення до реального порушення прав співвласника, зокрема до позбавлення його можливості взяти участь у зборах, висловити свою позицію, проголосувати та вплинути на прийняття рішення.

Верховний суд неодноразово звертав увагу на те, що в такій категорії справ, звертаючись з вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням співвласників. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням.

У постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 Верховний Суд зауважив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників, в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому, проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.

Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (постанова Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22).

Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.

Такий підхід відповідає практиці Верховного Суду: для визнання рішення загальних зборів недійсним необхідно встановити не лише процедурне порушення, а й порушення таким рішенням прав та законних інтересів позивача. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 26.10.2022 у справі №916/1010/21.

Крім того, важливою умовою визнання рішення загальних зборів недійсним є встановлення факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача.

Саме по собі володіння квартирою та статус співвласника будинку надають ТОВ «Автомір» право брати участь в управлінні ОСББ, однак не означають, що будь-яке рішення загальних зборів, з яким позивач не погоджується, автоматично порушує його права.

У даному випадку рішення про створення цільового фонду та встановлення заходів щодо боржників прийняті загальними зборами в межах їх компетенції. Не встановлено, що вони були прийняті з порушенням необхідної кількості голосів або з питань, які не входять до компетенції зборів.

Відтак апелянтом не доведено причинно-наслідкового зв`язку між прийняттям спірних рішень та порушенням його конкретного суб`єктивного права.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної судової практики не кожне порушення процедури проведення загальних зборів має наслідком недійсність прийнятих ними рішень. Необхідно оцінювати характер порушення, його вплив на волевиявлення співвласників та на права особи, яка оскаржує рішення.

Саме такий підхід покладено в основу висновків Верховного Суду у справі №916/1010/21: за відсутності доведеного порушення прав позивача та за встановлення належного повідомлення співвласника підстав для недійсності рішень загальних зборів немає.

Посилання апелянта на неналежне повідомлення, неналежне оформлення протоколу, порушення порядку голосування та відсутність необхідної кількості голосів спростовуються безпосередньо матеріалами справи, які були досліджені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження доказів. Суд першої інстанції надав оцінку всім істотним для вирішення спору обставинам та доказам, а його висновки узгоджуються з установленими фактичними даними.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Комсомольська, 12-Д» від 28.08.2024, оскільки позивачем не доведено ані істотного порушення процедури скликання та проведення зборів, ані відсутності необхідної кількості голосів, ані прийняття рішень з питань, що не були включені до порядку денного, ані порушення спірними рішеннями його прав та законних інтересів.

6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 у справі № 904/6391/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомір» на нього, відповідно, залишенню без задоволення.

7. Розподіл судових витрат.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомір” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 у справі № 904/6391/25 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2026 у справі № 904/6391/25 - залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 31.08.2026 (у зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Мартинюка С.В. у відпустці 17.08.2026 - 28.08.2026).

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: С.В. Мартинюк

О.Ю. Соп`яненко