Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №924/266/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Справа № 924/266/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

позивача: Безносик А.О.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фермерського господарства "Мисюрівське" та Старосинявської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 р. та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 р. по справі №924/266/26

за позовом Фермерського господарства "Мисюрівське" Хмельницький район, с. Паньківці

до відповідача Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницька область, Хмельницький район, селище Стара Синява

про визнання протиправним та скасування рішення №72-98/2026 від 26.02.2026р. та визнання укладеним Додаткову угоду №1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014р.

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Мисюрівське" Хмельницький район, с.Паньківці до Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницька область, Хмельницький район, селище Стара Синява про визнання протиправним та скасування рішення №72-98/2026 від 26.02.2026р. та визнання укладеною Додаткової угоди №1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014р.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026р. позов задоволено. Скасовано Рішення Старосинявської селищної ради від 26.02.2026 № 72-98/2026 "Про відмову в поновленні (продовженні) договору оренди землі №6 від 24 лютого 2014 року". Визнано укладеною між Старосинявською селищною радою та ФГ "МИСЮРІВСЬКЕ" Додаткову угоду № 1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис № 4777694) щодо земельної ділянки кадастровий номер 6824482500:04:027:0001 площею 41.5368 га. на той самий строк. Стягнуто з Старосинявської селищної ради на користь Фермерського господарства "МИСЮРІВСЬКЕ" 6 656,00 грн витрат по оплаті судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.06.26р. заяву Фермерського господарства "Мисюрівське" про стягнення 96 000 грн. витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Старосинявської селищної ради на користь Фермерського господарства "МИСЮРІВСЬКЕ" - 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. У задоволенні решти вимог за заявою Фермерського господарства "Мисюрівське" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.05.26р. Фермерське господарство "Мисюрівське" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Фермерського господарства "МИСЮРІВСЬКЕ" до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі №924/266/26. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/266/26 змінити в частині викладення резолютивної частини щодо визнання укладеною Додаткової угоди №1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014. Викласти абзац третій резолютивної частини рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/266/26 у редакції пункту 3 прохальної частини апеляційної скарги. В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/266/26 залишити без змін. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на Відповідача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Мисюрівське" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.26р. у справі №924/266/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "30" липня 2026 р. о 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2. Витребувано у Господарського суду Хмельницької області матеріали справи №924/266/26. Запропоновано Старосинявській селищній раді Хмельницького району Хмельницької області надати апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в строк до 26.06.2026 р.

Також Фермерське господарство "Мисюрівське", не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.06.26р., звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на додаткове рішення, в якій просить прийняти апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 червня 2026 року Фермерського господарства «МИСЮРІВСЬКЕ» до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі №924/266/26. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 червня 2026 року у справі №924/266/26 у частині відмови у стягненні зі Старосинявської селищної ради на користь Фермерського господарства «МИСЮРІВСЬКЕ» 76 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким заяву ФГ«МИСЮРІВСЬКЕ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Мисюрівське" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.26р. у справі №924/266/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "30" липня 2026 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Мисюрівське" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.26р. у справі №924/266/26 та апеляційну скаргу Фермерського господарства "Мисюрівське" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.26р. у справі №924/266/26 для спільного розгляду.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням, Старосинявська селищна рада також звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю судове рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2026 року у справі №924/266/26 та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02 червня 2026 року у справі №924/266/26 і ухвалити нове рішення про відмову ФГ "Мисюрівське" у задоволенні позовних вимог повністю. Здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, судові витрати позивача залишити за позивачем. Здійснити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, стягнути з позивача на користь відповідача витрати про сплаті судового збору в сумі 7987,20 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Старосинявської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 р. та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 р. по справі №924/266/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на "30" липня 2026 р. о 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Старосинявської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 р. та додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 р. по справі №924/266/26 та апеляційні скарги Фермерського господарства "Мисюрівське" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026р. та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026р. у справі №924/266/26 для спільного розгляду.

12.06.2026 р. представник Фермерського господарства "Мисюрівське" подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/266/26 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/266/26 змінити лише в частині викладення резолютивної частини шляхом зазначення повного тексту Додаткової угоди №1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014. В іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/266/26 залишено без змін.

08.07.2026 представник Старосинявської селищної ради подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив здійснити розгляд справи за відсутності представника ради.

28.07.2026р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Фермерського господарства "Мисюрівське" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 р. заяву представника Фермерського господарства "Мисюрівське" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №924/266/26 - задоволено.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "17" серпня 2026 р. о 14:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ).

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Фермерського господарства «Мисюрівське» підтримав доводи, викладені у поданих ним апеляційних скаргах, та заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційні скарги в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення та додаткового рішення норм процесуального та матеріального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст рішення та додатково рішення суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Старосинявської селищної ради від 26.02.2026 № 72-98/2026 «Про відмову в поновленні (продовженні) договору оренди землі № 6 від 24 лютого 2014 року» прийнято з порушенням вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі». У зв`язку з цим суд першої інстанції визнав зазначене рішення незаконним та таким, що порушує право орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки у спосіб та порядку, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

У додатковому рішенні суд першої інстанції зазначив, що, врахувавши встановлені обставини справи у їх системному взаємозв`язку з положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оцінивши подані заявником докази, а також зважаючи на предмет позову, обсяг доказів, необхідних для правового аналізу, та складність справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. На переконання суду першої інстанції, зазначений розмір витрат є обґрунтованим та таким, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема принципу забезпечення балансу інтересів сторін. У задоволенні заяви в іншій частині щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд відмовив.

2.Узагальнені доводи апеляційних скарг та заперечення інших учасників справи.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції представник Фермерського господарства «Мисюрівське» зазначає, що позивач не оскаржує рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у частині висновків щодо незаконності рішення Старосинявської селищної ради від 26.02.2026 №72-98/2026, наявності у позивача права на поновлення договору оренди землі та задоволення позову по суті.

При цьому апелянт наголошує, що звернення з апеляційною скаргою зумовлене виключно неповнотою резолютивної частини рішення суду першої інстанції, яка, на думку позивача, не відображає у повному обсязі результат вирішення заявленої ним позовної вимоги.

Так, у позовній заяві ФГ «Мисюрівське» просило визнати укладеною між Старосинявською селищною радою та ФГ «Мисюрівське» Додаткову угоду № 1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом №4777694, щодо земельної ділянки кадастровий номер 6824482500:04:027:0001 площею 41,5368 га, у редакції, запропонованій позивачем.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення встановив, що ФГ «Мисюрівське» дотрималося передбаченої законом процедури поновлення договору оренди землі, своєчасно повідомило орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору та направило проект відповідної додаткової угоди. Також суд дійшов висновку про безпідставність відмови Старосинявської селищної ради у поновленні договору та наявність у позивача права на його поновлення.

Водночас у резолютивній частині рішення суд першої інстанції обмежився зазначенням про визнання укладеною Додаткової угоди №1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014 «на той самий строк», не навівши її змісту та істотних умов, визначених у проекті додаткової угоди, поданому позивачем.

На переконання апелянта, такий спосіб викладення резолютивної частини не відповідає змісту заявленої позовної вимоги, оскільки позивач просив не лише встановити факт поновлення договору оренди, а саме визнати укладеною додаткову угоду у конкретній редакції.

Апелянт зазначає, що у спорах щодо поновлення договору оренди землі судове рішення має містити умови правочину, який визнається укладеним, оскільки саме резолютивна частина рішення визначає зміст присудженого та підлягає виконанню. Не відображення у ній повного тексту додаткової угоди не забезпечує ефективного захисту порушеного права позивача та може створювати перешкоди для реалізації рішення, зокрема під час державної реєстрації відповідного речового права.

Відтак, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає не скасуванню, а зміні в частині резолютивної частини шляхом викладення повного тексту Додаткової угоди № 1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014 у редакції, запропонованій ФГ «Мисюрівське».

Таким чином, предметом апеляційного перегляду, за доводами апелянта, є виключно питання повноти та належності формулювання резолютивної частини рішення, тоді як висновки суду першої інстанції щодо незаконності рішення Старосинявської селищної ради та наявності підстав для поновлення договору оренди землі позивачем не оспорюються.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Фермерське господарство «МИСЮРІВСЬКЕ» не погоджується з додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 у справі № 924/266/26 у частині відмови у стягненні 76 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи його в цій частині незаконним та необґрунтованим, ухваленим із неправильним застосуванням положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та без належної оцінки поданих доказів, фактичного обсягу наданої правничої допомоги, значення справи для позивача та поведінки сторін.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції правильно виходив із того, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи були вони фактично сплачені стороною на момент вирішення питання про їх розподіл, чи підлягають сплаті в майбутньому. Водночас, встановивши наявність доказів надання правничої допомоги та обов`язку позивача оплатити її вартість, суд без належного обґрунтування зменшив заявлений до відшкодування розмір витрат з 96 000,00 грн до 20 000,00 грн.

На думку апелянта, такий висновок не ґрунтується на належній оцінці доказів та критеріїв співмірності витрат, визначених статтею 126 ГПК України, а також обставин, які відповідно до статті 129 ГПК України мають враховуватися судом при розподілі судових витрат.

Зокрема, ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» звертає увагу, що суд першої інстанції не врахував значення справи для позивача. Предметом спору було не формальне оскарження рішення органу місцевого самоврядування, а захист права користування земельною ділянкою кадастровий номер 6824482500:04:027:0001, нормативна грошова оцінка якої становить 1 037 791,43 грн.

Апелянт також вказує, що зменшення заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не може бути довільним, а суд повинен надати оцінку конкретному обсягу наданих адвокатом послуг, їх складності, необхідності, значенню справи для сторони, поведінці учасників справи та доведеності неспівмірності таких витрат. Натомість, як зазначає апелянт, суд першої інстанції обмежився загальним висновком про необхідність стягнення 20 000,00 грн, не навівши належного обґрунтування того, чому саме така сума є співмірною, які саме послуги адвоката підлягають компенсації, а які не підлягають, та з яких підстав решта заявлених витрат у розмірі 76 000,00 грн не може бути відшкодована.

На переконання апелянта, мотивувальна частина додаткового рішення фактично підтверджує наявність правових підстав для компенсації понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки судом встановлено наявність відповідного договору, ордера, акта виконаних робіт та інших документів, що підтверджують обсяг і вартість наданих послуг. Водночас резолютивна частина додаткового рішення, якою до відшкодування визначено лише 20 000,00 грн, на думку апелянта, не відповідає встановленим судом обставинам та не містить достатнього мотивування такого істотного зменшення заявленої суми.

Таким чином, ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» вважає, що суд першої інстанції, зменшивши заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу з 96 000,00 грн до 20 000,00 грн, фактично не навів належних та достатніх мотивів відмови у відшкодуванні 76 000,00 грн, чим порушив вимоги статей 126, 129 ГПК України.

З огляду на викладене апелянт просить додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 у справі № 924/266/26 у частині відмови у стягненні 76 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному заявленому розмірі.

В апеляційній скарзі на рішення та додаткове рішення Старосинявська селищна рада не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що судом не було належним чином з`ясовано обставини щодо особи орендаря за Договором оренди землі № 6 від 24.02.2014 та договором від 07.03.2024 про внесення змін до Договору оренди землі від 24.02.2014.

Зокрема, апелянт звертає увагу, що стороною-орендарем за зазначеними договорами є фізична особа ОСОБА_1 , тоді як Фермерське господарство «Мисюрівське» було створено лише 03.04.2014. При цьому, на думку апелянта, матеріали справи не містять належних доказів правового зв`язку між ОСОБА_1 та ФГ «Мисюрівське», а згідно з реєстраційними відомостями головою ФГ «Мисюрівське» є Тищук Ю.В.

Старосинявська селищна рада також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що рішення селищної ради від 26.02.2026 № 72-98/2026 «Про відмову в поновленні (продовженні) договору оренди землі № 6 від 24 лютого 2014 року» прийнято з порушенням статті 33 Закону України «Про оренду землі». На переконання апелянта, суд не зазначив, які саме положення вказаної норми були порушені відповідачем.

При цьому селищна рада зазначає, що лист-повідомлення орендаря було розглянуто у встановлений законом місячний строк, а після закінчення строку дії договору оренди, протягом одного місяця, орендарю було направлено лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Таким чином, відповідач вважає, що ним були дотримані вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому підстави для висновку про незаконність рішення селищної ради відсутні.

Крім того, апелянт зазначає, що задоволення вимоги про визнання договору оренди землі поновленим можливе за сукупності встановлених законом умов, зокрема якщо орендар своєчасно звернувся до орендодавця з відповідним листом-повідомленням та проектом додаткової угоди, орендодавець у встановлений законом строк не заперечив проти поновлення договору, орендар після закінчення строку договору продовжує користуватися земельною ділянкою, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив орендарю лист-повідомлення про заперечення у його поновленні.

На думку Старосинявської селищної ради, у цій справі відсутні, зокрема, друга та четверта із зазначених умов, оскільки орендодавець своєчасно висловив заперечення проти поновлення договору та направив відповідне повідомлення орендарю.

За таких обставин апелянт вважає, що правові підстави для визнання Додаткової угоди № 1 про поновлення Договору оренди землі укладеною були відсутні, а суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

У зв`язку з цим Старосинявська селищна рада просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі № 924/266/26 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ФГ «Мисюрівське» у повному обсязі, а також вирішити питання щодо відповідного скасування додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Стосовно додаткового рішення Старосинявська селищна рада зазначає, що додатковим рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 у справі № 924/266/26 вирішено питання про розподіл судових витрат ФГ «Мисюрівське» на професійну правничу допомогу, з відповідача на користь позивача стягнуто 20 000,00 грн таких витрат, а в решті вимог відмовлено.

Апелянт вважає, що додаткове рішення, як похідне від основного рішення у справі, підлягає скасуванню у разі скасування останнього. У зв`язку з цим Старосинявська селищна рада просить у разі скасування рішення суду першої інстанції скасувати також додаткове рішення та здійснити новий розподіл судових витрат, понесених у суді першої інстанції.

Крім того, апелянт зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням відповідача щодо заявлених позивачем витрат.

Зокрема, після отримання заяви ФГ «Мисюрівське» про розподіл судових витрат представник Старосинявської селищної ради 27.05.2026 через підсистему «Електронний суд» подав заперечення, у яких вказував на завищений, на думку відповідача, розмір заявлених до відшкодування витрат та проаналізував подані позивачем документи на їх підтвердження.

Апелянт звертає увагу, що представник позивача надавав правничу допомогу на підставі договору № АБ/90-26 від 02.03.2026, що підтверджувалося відповідними ордерами на представництво інтересів позивача в суді та перед селищною радою. Водночас, на думку відповідача, позивач у встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк не подав належних доказів фактично понесених або таких, що підлягають сплаті, витрат на професійну правничу допомогу.

За доводами апелянта, частиною восьмою статті 129 ГПК України встановлено процесуальний строк для подання доказів розміру судових витрат, який становить п`ять днів після ухвалення рішення суду, якщо до закінчення судових дебатів сторона зробила відповідну заяву. Ненадання таких доказів у встановлений строк має наслідком залишення відповідної заяви без розгляду.

Старосинявська селищна рада зазначає, що у поданих 27.05.2026 запереченнях прямо заявляла клопотання про застосування наслідків, передбачених частиною восьмою статті 129 ГПК України, а саме про залишення без розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Однак, як стверджує апелянт, суд першої інстанції зазначене клопотання належним чином не розглянув та не надав оцінки наведеним у ньому доводам.

На думку апелянта, неврахування судом положень частини восьмої статті 129 ГПК України та заперечень відповідача призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат і є порушенням норм процесуального права.

Відтак Старосинявська селищна рада вважає, що за відсутності належних доказів розміру витрат, поданих у встановлений законом строк, заява ФГ «Мисюрівське» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу мала бути залишена без розгляду, а підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 20 000,00 грн були відсутні.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги Старосинявської селищної ради, представник Фермерського господарства «МИСЮРІВСЬКЕ» у відзиві вважає її необґрунтованою та такою, що не спростовує правильності висновків суду першої інстанції.

Представник Позивача зазначає, що ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» своєчасно звернулося до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та надало проект відповідної додаткової угоди, чим належним чином реалізувало своє переважне право на поновлення договору. Подальше направлення аналогічних звернень було зумовлене об`єктивними обставинами, пов`язаними з перебоями в електропостачанні, роботі засобів зв`язку та поштових сервісів, і не змінює факту своєчасного первісного звернення.

Доводи ради про несвоєчасність звернення Позивача від 26.01.2026 представник ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» вважає безпідставними, оскільки апелянтом не наведено належного обґрунтування такого висновку та не здійснено розрахунку строку, з якого б убачалося його пропущення. При цьому внутрішня реєстрація кореспонденції Радою, так само як і час її отримання, не може ототожнюватися з моментом реалізації орендарем свого права на звернення щодо поновлення договору.

Крім того, Позивач звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається відсутність належного та своєчасного повідомлення про заперечення у поновленні договору. Зокрема, лист Ради від 18.02.2026 містив лише повідомлення про майбутній розгляд питання, тоді як рішення про відмову у поновленні договору було прийнято лише 26.02.2026, тобто після закінчення строку дії договору.

Представник Позивача також зазначає, що Старосинявською селищною радою не наведено та не доведено жодних порушень ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» умов договору оренди або вимог земельного законодавства, які могли б бути підставою для відмови у його поновленні. Зокрема, відсутні посилання на заборгованість зі сплати орендної плати, нецільове використання земельної ділянки, погіршення її стану чи інші порушення з боку орендаря.

За таких обставин представник ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, надав належну оцінку поданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у Позивача права на поновлення договору оренди землі. Доводи апеляційної скарги фактично спрямовані на переоцінку встановлених судом обставин та не містять належного спростування висновків суду першої інстанції.

Отже, представник ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» просить апеляційний суд апеляційну скаргу Старосинявської селищної ради залишити без задоволення.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

24.02.2014 між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, в особі відділу Держгеокадастру у Старосинявському районі (Орендодавець), та ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 (Орендар), укладено договір оренди земельної ділянки № 6, відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6824482500:04:027:0001 для ведення фермерського господарства, розташовану на території Івківської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 8 зазначеного договору його укладено строком на 10 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. Для реалізації такого права Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію.

07.03.2024 між Старосинявською селищною радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.02.2014.

Відповідно до пункту 1 вказаного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6824482500:04:027:0001 для ведення фермерського господарства, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, за межами населеного пункту с. Мисюрівка на території Старосинявської селищної ради.

Згідно з пунктом 8 договору від 07.03.2024 його укладено строком на 12 років. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Договір набирає чинності після його підписання сторонами. Дата закінчення строку дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, якою відповідно до умов договору є 24.02.2014.

Пунктом 9 договору передбачено, що після закінчення строку його дії Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Для реалізації цього права Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити Орендодавця про намір укласти договір оренди на новий строк. Разом із листом-повідомленням Орендар направляє Орендодавцю проект договору. Лист-повідомлення про поновлення договору Орендар надсилає цінним листом з описом вкладення або вручає особисто з проставленням підпису Орендодавця та дати отримання на другому примірнику.

Право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824482500:04:027:0001, площею 41,5368 га, зареєстровано за ФГ «Мисюрівське» 25.02.2014, номер запису про інше речове право - 4777694.

На виконання вимог пункту 9 договору та статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у відповідній редакції) ФГ «Мисюрівське» направило Старосинявській селищній раді лист-повідомлення від 23.01.2026 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди. До листа-повідомлення додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Рішенням Старосинявської селищної ради від 26.02.2026 № 72-98/2026 «Про відмову в поновленні (продовженні) договору оренди землі № 6 від 24 лютого 2014 року» відмовлено у продовженні (поновленні) строку дії договору оренди землі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Старосинявської селищної ради та відмовою у поновленні договору оренди землі № 6 від 24.02.2014, ФГ «Мисюрівське» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Старосинявської селищної ради від 26.02.2026 № 72-98/2026, а також про визнання укладеною додаткової угоди № 1 про поновлення договору оренди землі від 24.02.2014.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст договору відповідно до частини першої статті 628 ЦК України становлять умови, погоджені сторонами, та умови, обов`язкові в силу актів цивільного законодавства, а стаття 629 ЦК України закріплює обов`язковість договору для сторін.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частина 9 статті 93 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, що була чинною на момент укладення договору оренди земельної ділянки, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення дії договору оренди у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної і комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена у суді.

Розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі», відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІІ від 05 грудня 2019 р., було доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту: Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами чинними на момент їх укладення.

За приписами статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Положеннями статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

За приписами статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, відповідно до якого надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється, зокрема на підставі рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За змістом частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Старосинявської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі № 924/266/26, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Старосинявська селищна рада вважає, що правові підстави для визнання Додаткової угоди № 1 про поновлення Договору оренди землі укладеною були відсутні, а суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. У зв`язку з цим відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі № 924/266/26 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ФГ «Мисюрівське» у повному обсязі, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.

24.02.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6824482500:04:027:0001, площею 41,5368 га, для ведення фермерського господарства (далі - Договір оренди землі). Первісно Договір оренди землі укладено строком на 10 років.

У подальшому рішенням Старосинявської селищної ради № 47-47/2024 від 27.02.2024 погоджено внесення змін до Договору оренди землі, а 07.03.2024 між сторонами укладено договір про внесення змін до Договору оренди землі від 24.02.2014 (далі - Договір).

Після набуття права користування спірною земельною ділянкою було створено та зареєстровано Фермерське господарство «МИСЮРІВСЬКЕ», яке стало фактичним користувачем земельної ділянки та належним суб`єктом прав і обов`язків орендаря за Договором. При цьому відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки зареєстровано за ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ», номер запису про інше речове право 4777694, зі строком дії права оренди до 24.02.2026.

В подальшому, з метою реалізації переважного права на поновлення Договору оренди землі Позивач до закінчення строку його дії звернувся до Старосинявської селищної ради з листом-повідомленням про поновлення договору, до якого було додано проект додаткової угоди.

При цьому як під час розгляду звернення Позивача, так і під час розгляду справи судом першої інстанції Відповідачем не встановлено та не доведено жодного порушення ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» умов Договору оренди землі, наявності заборгованості зі сплати орендної плати, нецільового використання земельної ділянки або інших обставин, які могли б бути правовою підставою для відмови у поновленні договору.

Незважаючи на належне виконання Позивачем умов Договору, рішенням Старосинявської селищної ради № 72-98/2026 від 26.02.2026 «Про відмову в поновленні (продовженні) договору оренди землі № 6 від 24 лютого 2014 року» йому відмовлено у поновленні Договору оренди землі, що і стало підставою для звернення ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» до суду з цим позовом.

Правові підстави поновлення Договору оренди землі у цій справі визначаються умовами самого договору та положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент його укладення.

Відповідно до абзацу четвертого розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», тоді як поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», а також умови Договору оренди землі, якими сторони погодили порядок реалізації орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк.

Згідно з пунктом 9 Договору оренди землі після закінчення строку його дії Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Для реалізації цього права Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити Орендодавця про намір укласти договір оренди на новий строк та направити проект відповідного договору або додаткової угоди.

Пунктами 10, 11 Договору передбачено, що Орендодавець у місячний строк з дня отримання листа-повідомлення та проекту договору розглядає їх, за необхідності узгоджує з Орендарем істотні умови і, за відсутності заперечень, укладає договір оренди на новий строк. У разі незгоди з умовами поновлення договору Орендодавець у місячний строк з дня отримання листа-повідомлення та проекту договору письмово повідомляє Орендаря про відмову в поновленні договору. При цьому лист-повідомлення про відмову в поновленні договору Орендодавець направляє Орендарю цінним листом з описом вкладення.

Частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції передбачено, що орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися таким правом, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення додається проект додаткової угоди.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю має бути направлено лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» покладають на орендодавця не лише обов`язок розглянути звернення орендаря у встановлений строк, а й обов`язок належним чином повідомити орендаря про прийняте рішення щодо поновлення договору. При цьому така відповідь має бути змістовною та давати можливість орендарю встановити підстави, з яких орендодавець заперечує проти поновлення договору.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18.

Обов`язок орендодавця протягом місяця розглянути та надати орендодавцеві відповідь щодо його звернення підтверджено чисельними висновками Верховного Суду. Суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Суд зауважував, що оскільки відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у даних спірних правовідносинах є орендар. Тому у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Також, за висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення має самостійне правове значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендар дотримався процедури, встановленої, зокрема, частиною третьою ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме надав до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, сформовано такий правовий висновок: "Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-ХІV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше".

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції у цій справі, свідчать про порушення орендодавцем встановленого законом алгоритму дій, оскільки орендодавець здійснив розгляд звернення орендаря з порушенням строку, встановленого законом.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у відповідній редакції встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Водночас у цій справі спір щодо поновлення Договору оренди землі виник не лише у зв`язку з подальшим користуванням земельною ділянкою, а насамперед у зв`язку з реалізацією позивачем переважного права на поновлення договору в порядку, передбаченому частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі».

За встановлених обставин ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» своєчасно повідомило Орендодавця про намір поновити Договір та надало проект додаткової угоди. Натомість Старосинявська селищна рада не довела наявності обґрунтованих підстав для відмови у поновленні Договору та не спростувала належного виконання Позивачем своїх договірних обов`язків.

Отже, доводи Старосинявської селищної ради про відсутність у ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» права на поновлення Договору оренди землі не знаходять свого підтвердження за матеріалами справи.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Старосинявської селищної ради № 72-98/2026 від 26.02.2026 «Про відмову в поновленні (продовженні) договору оренди землі № 6 від 24 лютого 2014 року» прийнято з порушенням вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі», у зв`язку з чим є незаконним та таким, що порушує право Позивача на поновлення договору оренди землі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Старосинявської селищної ради у цій частині колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 - залишає без змін у відповідній частині.

Дослідивши доводи апеляційної скарги Фермерського господарства «Мисюрівське» на рішення та перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції у резолютивній частині рішення зазначив лише про визнання укладеною між Старосинявською селищною радою та ФГ «Мисюрівське» Додаткової угоди № 1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014 щодо спірної земельної ділянки на той самий строк.

Водночас суд першої інстанції не виклав зміст та конкретні умови зазначеної Додаткової угоди у редакції, в якій позивач просив визнати її укладеною, що унеможливлює встановлення конкретного змісту прав та обов`язків сторін за такою угодою.

Колегія суддів зазначає, що резолютивна частина судового рішення повинна містити чіткий, повний та однозначний висновок суду щодо результату вирішення кожної заявленої позовної вимоги, а її зміст має бути достатньо визначеним для розуміння застосованого судом способу захисту та належного виконання судового рішення, що відповідає вимогам ч.9 ст.238 ГПК України.

У позовній заяві Фермерське господарство «Мисюрівське» просило суд визнати укладеною між Старосинявською селищною радою та Фермерським господарством «МИСЮРІВСЬКЕ» Додаткову угоду № 1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом № 4777694, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6824482500:04:027:0001 площею 41,5368 га саме у редакції, запропонованій позивачем.

Отже, предметом заявленої позовної вимоги було визнання укладеним конкретного правочину, Додаткової угоди № 1 із визначеним змістом та конкретними умовами.

Як встановлено судом першої інстанції, ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» направило на адресу Старосинявської селищної ради лист-повідомлення від 23.01.2026 про намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі, до якого було додано проект відповідної додаткової угоди. Суд першої інстанції також дійшов висновку про дотримання позивачем процедури поновлення договору оренди землі, безпідставність відмови відповідача у його поновленні та наявність у позивача права на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Водночас у резолютивній частині рішення суд зазначено: «Визнати укладеною між Старосинявською селищною радою (Код ЄДРПОУ 04402824) та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ "МИСЮРІВСЬКЕ" (Код ЄДРПОУ 38595014) Додаткову угоду № 1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис № 4777694) щодо земельної ділянки кадастровий номер 6824482500:04:027:0001 площею 41,5368 га на той самий строк».

Таким чином, суд першої інстанції, визнавши укладеною Додаткову угоду № 1, не відтворив у резолютивній частині рішення зміст правочину, який фактично визнав укладеним.

Колегія суддів враховує, що у спорах про поновлення договору оренди землі належним способом захисту є саме визнання укладеною додаткової угоди із визначенням її змісту. Такий підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 26.05.2020 у справі №908/299/18, від 29.09.2020 у справі №378/596/16-ц та від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Зокрема, у постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права у правовідносинах щодо поновлення договору оренди землі є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

У постанові від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у судовому рішенні, є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк.

Крім того, у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що у разі ухилення орендодавця від оформлення поновлення договору оренди землі захист права орендаря здійснюється у судовому порядку шляхом пред`явлення вимоги про визнання укладеною відповідної додаткової угоди із фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду .

Отже, викладення у резолютивній частині судового рішення змісту додаткової угоди, яку суд визнає укладеною, має істотне значення, оскільки забезпечує визначеність змісту правочину, щодо якого вирішено спір, можливість належного виконання судового рішення та реалізацію правових наслідків такого рішення, зокрема державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на новий строк.

Відсутність повного тексту Додаткової угоди № 1 у резолютивній частині рішення у даному випадку призводить до того, що зміст правочину, який суд визнав укладеним, залишається належним чином не визначеним.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги Фермерського господарства «Мисюрівське» про те, що резолютивна частина рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі № 924/266/26 не в повному обсязі відображає результат вирішення заявленої позовної вимоги.

Оскільки суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, встановив наявність підстав для поновлення Договору оренди землі та визнав укладеною Додаткову угоду № 1, однак не виклав у резолютивній частині рішення її повний зміст у редакції, заявленій позивачем, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції у відповідній частині шляхом викладення в його резолютивній частині повного тексту Додаткової угоди № 1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014 у редакції, щодо якої заявлено позовні вимоги та яку фактично визнав укладеною суд першої інстанції.

Стосовно доводів апеляційних скарг Фермерського господарства «Мисюрівське» та Старосинявської селищної ради на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 у справі № 924/266/26 суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 позов Фермерського господарства «Мисюрівське» задоволено.

22.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до суду першої інстанції від представника ФГ «Мисюрівське» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив стягнути зі Старосинявської селищної ради витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 96 000,00 грн.

Старосинявська селищна рада в апеляційній скарзі зазначає, що у поданих 27.05.2026 запереченнях нею було заявлено клопотання про застосування наслідків, передбачених частиною восьмою статті 129 ГПК України, а саме про залишення без розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. На думку апелянта, суд першої інстанції належним чином не розглянув зазначене клопотання та не надав оцінки наведеним у ньому доводам.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Хмельницької області ухвалено 19.05.2026, а заява представника ФГ «Мисюрівське» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу надійшла до суду першої інстанції 22.05.2026, тобто в межах передбаченого частиною восьмою статті 129 ГПК України п`ятиденного строку.

При цьому до заяви позивачем було додано докази на підтвердження понесених та таких, що підлягають сплаті, витрат на професійну правничу допомогу, які були предметом оцінки суду першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення.

Отже, передбачені частиною 8 статті 129 ГПК України підстави для залишення заяви ФГ «Мисюрівське» про розподіл судових витрат без розгляду були відсутні.

Таким чином, доводи Старосинявської селищної ради про необхідність залишення заяви позивача без розгляду на підставі частини восьмої статті 129 ГПК України є необґрунтованими та не спростовують законності додаткового рішення суду першої інстанції в цій частині.

Стосовно доводів відповідача щодо неточностей у зазначенні номера договору, колегія суддів зазначає, що така неточність сама по собі не змінює суті правовідносин між позивачем та адвокатом та не ставить під сумнів факт надання професійної правничої допомоги.

Як убачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога надавалася саме Фермерському господарству «МИСЮРІВСЬКЕ» у справі № 924/266/26 адвокатом, який фактично здійснював представництво інтересів Позивача під час розгляду справи.

Повноваження адвоката на представництво інтересів ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» були належним чином підтверджені та прийняті судом, участь адвоката у розгляді справи відповідачем не заперечувалася, а факт фактичного надання професійної правничої допомоги підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, технічна неточність у зазначенні номера договору про надання правничої допомоги не спростовує ані факту існування договірних відносин між Позивачем та адвокатом, ані факту надання правничої допомоги саме у цій справі, а тому не може бути самостійною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних витрат. Вирішальним у цьому випадку є встановлення факту понесення (або обов`язку понести) витрат, їх зв`язку з розглядом конкретної справи та підтвердження фактичного надання відповідних послуг.

Відтак, доводи апеляційної скарги Старосинявської селищної ради на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області суд апеляційної інстанції відхиляє.

Стосовно доводів апеляційної скарги представника Фермерського господарства «МИСЮРІВСЬКЕ» щодо неправомірного, на його думку, зменшення судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» у цій справі здійснював адвокат Безносик А.О. На підтвердження понесених витрат позивачем подано, зокрема, копію договору про надання правничої допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера від 12.03.2026 на надання правничої допомоги позивачу, додатка № 1 до договору та акта виконаних робіт (наданих послуг) від 19.05.2026.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1. складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2. часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3. обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4. ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Водночас за наявності відповідних заперечень суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат оцінює заявлені до відшкодування витрати з урахуванням критеріїв, визначених статтями 126, 129 ГПК України.

Отже, суд при вирішенні питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу не пов`язаний безумовно сумою, визначеною стороною та її адвокатом, а має встановити, чи є заявлені витрати реальними, необхідними, обґрунтованими та співмірними із складністю справи, обсягом наданих послуг, витраченим адвокатом часом та значенням справи для сторін.

Аналогічний підхід викладено у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, відповідно до яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі витрати на адвоката, якщо встановить їх завищеність, неспівмірність із складністю справи, витраченим адвокатом часом та іншими обставинами.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у пункті 21 додаткової постанови від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц наголосила на необхідності застосування критеріїв реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Зазначені критерії узгоджуються і з практикою Європейського суду з прав людини, який при вирішенні питання про компенсацію судових витрат виходить із того, що заявник має право на відшкодування лише тих витрат, які були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим та розумним (зокрема, рішення у справах «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України», «Лавентс проти Латвії», «Гімайдуліна та інші проти України», «Баришевський проти України»).

Таким чином, розглядаючи заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має дослідити подані на їх підтвердження докази та оцінити їх належність, допустимість, достовірність і достатність, зокрема встановити відповідність зазначених у них відомостей фактичному обсягу наданої правничої допомоги, складності справи, характеру виконаних адвокатом робіт та часу, необхідного для їх виконання.

Як убачається з матеріалів справи, позивач заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 96 000,00 грн. При цьому відповідач заперечував проти заявленого розміру витрат, вказуючи на їх завищеність та неспівмірність із фактичним обсягом наданої правничої допомоги.

Оцінивши подані позивачем докази у їх сукупності, врахувавши предмет та характер спору, обсяг матеріалів справи, складність правовідносин, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, значення справи для сторін, а також заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки заявлений позивачем розмір витрат 96 000,00 грн не є безумовною підставою для їх стягнення у повному обсязі. Судом першої інстанції було належним чином враховано передбачені статтями 126, 129 ГПК України критерії співмірності, обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому доводи апеляційної скарги ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» фактично зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції розміру витрат, однак не спростовують висновку про їх неспівмірність у заявленому до стягнення розмірі та не містять належного обґрунтування необхідності відшкодування саме 96 000,00 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає компенсації, діяв у межах наданих йому процесуальним законом повноважень, належним чином оцінив подані докази та врахував установлені статтями 126, 129 ГПК України критерії.

Відтак, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 у справі №924/266/26 в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування або зміни за доводами апеляційної скарги ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ» відсутні.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що за результатами перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 та додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 у справі № 924/266/26 підстави для задоволення апеляційної скарги Старосинявської селищної ради відсутні, оскільки доводи, наведені в ній, не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Водночас апеляційна скарга Фермерського господарства «Мисюрівське» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи позовну вимогу про визнання укладеною Додаткової угоди № 1 про поновлення Договору оренди землі, не навів у резолютивній частині рішення її змісту в редакції, запропонованій позивачем, що призвело до неповного визначення способу захисту порушеного права.

Водночас, з огляду на встановлені обставини справи та наведені вище мотиви, підстав для зміни чи скасування додаткового рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів не встановила.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Згідно п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частиною 4 статті 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, враховуючи вищевикладене, додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 у справі № 924/266/26 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінити.

Відповідно до статті 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (скаржника).

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Старосинявської селищної ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 р. та на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 р. по справі №924/266/26 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Мисюрівське" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 р. задовольнити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі №924/266/26 змінити.

Викласти абзац третій резолютивної частини рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2026 у справі № 924/266/26 у такій редакції:

«Визнати укладеною між Старосинявською селищною радою Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04402824) та Фермерським господарством «МИСЮРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 38595014) Додаткову угоду №1 про поновлення Договору оренди землі від 24.02.2014, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис №4777694, щодо земельної ділянки кадастровий номер 6824482500:04:027:0001 площею 41,5368 га, на той самий строк у такій редакції:

Додаткова угода № 1

про поновлення договору оренди землі

С-ще Стара Синява « 23» січня 2026 року

Старосинявська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 04402824), в особі Миколайця Олександра Дмитровича, що здійснює повноваження селищного голови на підставі рішення сесії від 03.12.2025 №34-91/2025 (відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), надалі - «Орендодавець», з однієї сторони, та Фермерське господарство «МИСЮРІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 38595014), в особі директора Тищука Юрія Володимировича, що діє на підставі статуту, надалі - «Орендар», з іншої сторони, разом іменовані - «Сторони»,

керуючись статтею 33 Закону України «Про оренду землі», Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, а також враховуючи належне та добросовісне виконання Орендарем умов договору оренди землі, уклали цю додаткову угоду (далі - «Додаткова угода») до Договору оренди земельної ділянки від 24.02.2014 року (земельної ділянки площею 41,5368 га, кадастровий номер 6824482500:04:027:0001) про таке:

1. Сторони підтверджують, що між ними укладено договір оренди землі №6 від 24 лютого 2014 року та договір про внесення змін до договору оренди землі від 24 лютого 2014 року, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6824482500:04:027:0001, площею 41,5368 га, а також договір від 07 березня 2024 року про внесення змін до договору оренди землі від 24 лютого 2014 року, строк дії якого спливає 24 лютого 2026 року.

2. Поновити договір оренди землі від 24 лютого 2014 року з урахуванням договору від 07 березня 2024 року про внесення змін до договору оренди землі від 24 лютого 2014 року на новий строк на тих самих умовах, що діяли до моменту закінчення строку його дії.

3. Строк дії договору оренди землі поновлюється на 12 років, починаючи з 25 лютого 2026 року та закінчуючи « 24» лютого 2038 року включно.

4. Усі інші умови договору оренди землі від 24 лютого 2014 року та договору про внесення змін до договору оренди землі від 24 лютого 2014 року від 07 березня 2024 року, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними, незмінними та обов`язковими для виконання Сторонами.

5. Дана Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 24 лютого 2014 року та договору про внесення змін до договору оренди землі від 24 лютого 2014 року від 07 березня 2024 року, і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами. Право оренди згідно даної Додаткової угоди підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

6. Додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін.

Орендодавець Орендар

Старосинявська селищна рада ФГ «МИСЮРІВСЬКЕ»

31400, Хмельницька область, 31445, Україна, Хмельницький р-н,

Хмельницький район, Хмельницька обл.

смт. Стара Синява, село Паньківці

вул. Івана Франка, 8 вулиця Святкова, будинок 7

e-mail: sselichna_ss@ukr.net код ЄДРПОУ 38595014

код ЄДРПОУ: 04402824 Тищук Ю.В

Миколаєць О.Д.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Мисюрівське" на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 р. по справі №924/266/26 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2026 р. по справі №924/266/26 залишити без змін.

Стягнути з Старосинявської селищної ради (31400, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, селище Стара Синява, вулиця Франка І., будинок 8 код ЄДРПОУ 04402824) на користь Фермерського господарства "МИСЮРІВСЬКЕ" (31445, Хмельницька область, Хмельницький район, с.Паньківці, вул.Святкова, буд. 7, код ЄДРПОУ 38595014) 3993,60 грн. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Хмельницької області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/266/26 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повна постанова складена "25" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.