Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №910/2722/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. Справа№ 910/2722/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Бови О.Ю.;

відповідача - Нестерової І.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026

у справі №910/2722/26 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості у сумі 2603308498,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0065-01024 від 07.05.2019, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2026 відкрито провадження у справі №910/2722/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 (повне рішення складене 23.06.2026) у справі №910/2722/26:

- закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 487820875,23 грн;

- позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" суму основного боргу у розмірі 2112638637,26 грн;

- в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з`ясування обставин справи, з порушенням приписів матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник вказує, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував всіх доказів погашення спірної заборгованості відповідачем, відтак не встановив дійсний розмір непогашених зобов`язань. Водночас відповідач був позбавлений можливості подати додаткові докази погашення заборгованості, оскільки суд відмовив у продовженні строку для їх надання.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованому розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 апеляційну скаргу у справі №910/2722/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 апеляційну скаргу у справі №910/2722/26 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2722/26, справу призначено до розгляду на 25.08.2026, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

12.08.2026 через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач заперечує проти доводів скарги, просить залишити без змін оскаржуване рішення, вказуючи, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

24.08.2026 до суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання, згідно якого відповідач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" провести звірку взаєморозрахунків за спірний період.

У судовому засіданні 25.08.2026 колегія суддів розглянувши клопотання відповідача про зобов`язання позивача провести звірку взаєморозрахунків відмовила у його задоволенні.

Суд зауважує, що в контексті спорів щодо стягнення дебіторської заборгованості першочергове значення мають докази наявності такої заборгованості. Однак, у господарському процесі до доказів виставляються певні вимоги (критерії), які ще мають назву «стандарт доказування».

Процесуальне законодавство визначає такі поняття, як належність та допустимість доказів. Належними є докази на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Допустимими є докази, отримані у порядку, визначеному законом. При цьому, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду належними доказами, що підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (постанови Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №918/535/19, від 12.09.2018 у справі №910/22923/17).

Тому, у справах про стягнення заборгованості, свої вимоги необхідно обґрунтовувати, насамперед, належним чином складеними і підписаними первинними бухгалтерськими документами. При цьому, з огляду на положення закону про бухгалтерський облік, за своєю правовою природою, акт звірки взаємних розрахунків не може вважатися первинним бухгалтерським документом ні за формою ні за змістом, а отже і бути доказом суми заборгованості.

У спорах про стягнення заборгованості позивач зобов`язаний надати суду первинні документи (договори, накладні, акти, виписки з рахунків), які підтверджують реальність господарської операції та наявність боргу. У свою чергу відповідач має спростувати ці доводи доказами сплати боргу (платіжні доручення, квитанції тощо) та власним контррозрахунком. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зауважує, що порушуючи клопотання про зобов`язання позивача провести звірку взаєморозрахунків за спірний період відповідач не надав суду доказів погашення боргу ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції. За таких обставин, керуючись приписами положень ст. ст. 74, 76-78, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні наведеного клопотання скаржника.

Після відмови суду у задоволенні клопотання про зобов`язання позивача провести звірку взаєморозрахунків, представниця Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" порушила усне клопотання про надання доказів часткової оплати спірної заборгованості, яке протокольною ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні 25.08.2026, залишено без розгляду, виходячи з наступного.

Межі перегляду в суді апеляційної інстанції передбачено у ст. 269 ГПК України, відповідно до ч. 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За загальними правилами подання доказів, встановленими у ст. 80 ГПК України, відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч. 3); якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. 4); докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8).

Статтею 258 ГПК України визначено яка інформація має бути зазначена у апеляційній скарзі, згідно п. п. 5, 6 ч. 2 яких скаржник повинен зазначити: у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

За наведеного, всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані скаржником одночасно з апеляційною скаргою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена скаржником до суду та належним чином обґрунтована.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У відповідності до положень ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Тобто, право на поновлення строку реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які сторона повинна обґрунтувати.

Відповідач у судовому засіданні 25.08.2026 заявляючи клопотання про долучення доказів не навів причин неможливості їх подання до суду першої інстанції та не пояснив неможливість долучення доказів до апеляційної скарги.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України та недоведеність причин, що об`єктивно не залежали від відповідача та позбавили його можливості дотриматись строків, передбачених процесуальним законодавством, колегія суддів залишає без розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про долучення доказів з огляду на порушення заявником вимог ч. 2 ст. 80, ч. 3 ст. 169 ГПК України.

Представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову, з підстав часткової оплати боргу. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, зауважив, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором становить 53931889,10 грн.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (надалі - ОСП) на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (АР).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), №222 від 15.02.2019.

07.05.2019 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" повідомленням про приєднання до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору №00651-01024, дата акцептування 07.05.2019). У цьому повідомленні зазначено, що наведений договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст. 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті відповідача http://ua.energy.

Таким чином, між сторонами укладений шляхом приєднання договір про врегулювання небалансів електричної енергії №00651-01024 від 07.05.2019.

Надалі, наказом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" №822 від 17.10.2025 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії (внесено зміни до умов раніше укладеного договору та затверджено його нові умови).

Відповідно до п. 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс в якості часника ринку (далі - СВБ) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Згідно з пп. 1 та 3 п. 3.3 договору ОСП зобов`язаний: виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та терміни, визначені Правилами ринку.

Відповідно до пп. 1 та 6 п. 3.4 договору СВБ має право: на доступ до інформації щодо розрахунків платежів, що формуються АР для СВБ відповідно до Правил ринку; отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання на ринку електричної енергії та за результатами інших платежі, передбачених Правилами ринку.

Згідно з п. 5.1 договору формування ОСП декадних звітів, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунках ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюється відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.

Відповідно до п. 5.6 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.

ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі, що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі інтернет за посиланням https://online.ua.energy, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (п. 5.9 договору).

СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (п. 5.10 договору).

Згідно з п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВП відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання.

Водночас, п. 9.2 договору передбачено, що якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором (п. 10.3 договору).

На виконання умов договору між сторонами на постійній основі здійснювалося врегулювання небалансів електричної енергії шляхом укладення правочинів купівлі-продажу електричної енергії між ними.

За період червень 2022 року, лютий-квітень 2023 року, січень 2025 року, вересень 2025 року - січень 2026 року було поставлено, а відповідачем - отримано балансуючу енергію на загальну суму 2609854017,82 грн, що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за січень 2026 року, актами коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період червень 2022 року, лютий-квітень 2023 року, січень 2025 року, вересень -грудень 2025 року.

Так, у матеріалах справи наявні підписані між сторонами:

- акт-коригування №СВБ_ВР_04_2022_06_0065 від 03.11.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №ВН/22/06-0065 від 30.06.2022, акту коригування №ВР/22/06-0065 від 07.11.2022, №СВБ_ВР_03_2022_06_0065 від 18.08.2025, №СВБ_ВР_03_01_2022_06_0065 від 31.10.2025 на суму 35780484 грн;

- акт-коригування №СВБ_ВР_04_2023_02_0065 від 02.02.2026 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №ВН/23/02-0065 від 28.02.2023, акту коригування №ВР/23/02-0065 від 10.05.2023, №ВР/23/02-0065 від 19.06.2024 на суму 467437,74 грн;

- акт-коригування №СВБ_ВР_04_2023_03_0065 від 19.02.2026 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №ВН/23/03-0065 від 31.03.2023, акту коригування №ВР/23/03-0065 від 08.06.2023, №ВР/23/03-0065 від 28.06.2024 на суму 1056444,34 грн;

- акт-коригування №СВБ_ВР_04_2023_04_0065 від 24.02.2026 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №ВН/23/04-0065 від 30.04.2023, акту коригування №ВР/23/04-0065 від 04.07.2023, №ВР/23/04-0065 від 03.05.2024 на суму 1325103,76 грн;

- акт-коригування №СВБ_К_04_2025_01_0065 від 26.08.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №СВБ_02_2025_01_0065 від 31.01.2025, акту коригування №СВБ_К_03_2025_01_0065 від 24.03.2025 на суму 937712,96 грн;

- акт-коригування №СВБ_К_03_2025_09_0065 від 27.11.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №СВБ_02_2025_09_0065 від 30.09.2025 на суму 384374,90 грн;

- акт-коригування №СВБ_К_03_2025_10_0065 від 26.12.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №СВБ_02_2025_10_0065 від 31.10.2025 на суму 23008979,54 грн;

- акт-коригування №СВБ_К_03_2025_11_0065 від 28.01.2026 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №СВБ_02_2025_11_0065 від 30.11.2025 на суму 755073647,03 грн;

- акт-коригування №СВБ_К_03_2025_12_0065 від 26.02.2026 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів №СВБ_02_2025_12_0065 від 31.12.2025 на суму 799505988,38 грн4

- акт №СВБ_02_2026_01_0065 від 31.01.2026 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 992313845,17 грн.

За повідомленням позивача, відповідач лише частково виконав свої зобов`язання за договором, а саме, сплатив вартість електричної енергії за червень 2022 (у тому числі шляхом здійснення заліку зустрічних однорідних вимог, та зарахуванням частини боргу за червень 2022 року у сумі 146167,78 грн в рахунок погашення заборгованості позивача за травень 2023 року) у загальній сумі 6545519,61 грн. Розмір невиконаних зобов`язань відповідача за договором становить 2603308498,21 грн.

Наведені обставини слугували підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" з позовом до суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" основного боргу в сумі 2603308498,21 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, не погоджуючись із заявленою позивачем сумою основного боргу, вважав її необґрунтованою.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що частина заборгованості в сумі 2848985,72 грн була сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі, а відтак позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають. Також суд встановив, що під час розгляду справи відповідачем було погашено заборгованість на загальну суму 487820875,23 грн, з огляду на що, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, закрито провадження у цій частині позовних вимог. Вказавши на відсутність в матеріалах справи доказів виконання зобов`язань на суму 2112638637,26 грн, суд задовольнив позовні вимоги на вказану суму.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду зважаючи на наступне.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за врегулювання небалансів електричної енергії, яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору та Правил ринку щодо сплати платіжних документів за спірний період.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було встановлено, між сторонами даного спору укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії №00651-01024 від 07.05.2019.

За змістом ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 цього Закону оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі та на нього покладено функції адміністратора розрахунків.

Згідно з умовами укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг", як СВБ, та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго", як ОСП, АР, договору про врегулювання небалансів електричної енергії, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

Відповідно до положень договору про розрахунки вбачається, що відповідач (ОСП) зобов`язаний проводити розрахунки з позивачем (СВБ) у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.

Як передбачено п. 1.1.1 Правил ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

Згідно з п. 7.7.1 Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця.

Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади.

Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

У відповідності до п. 7.3.1. Правил ринку АР через CУР на четвертий робочий день після завершення декади формує декадний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування декадного звіту СВБ.

Пунктом 7.3.2 Правил ринку передбачено, що АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.

З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.

Відповідно до п. 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

За загальним правилом, розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються щомісячно на підставі акту купівлі-продажу електричної енергії та місячного звіту, складених у відповідності до Правил ринку та умов договору про врегулювання небалансів. При цьому, обсяг та вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, що зазначаються в акті купівлі-продажу електричної енергії, можуть бути скориговані в наступних періодах у порядку, передбаченому додатком 10 до Правил ринку, про що складається акт коригування до акту купівлі-продажу електричної енергії та звіт коригування.

Відповідно до п. 1.1 Правил коригування (додаток 10 до Правил ринку) розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

Для планового та позапланового коригування АР здійснює: розрахунок обсягу та вартості небалансів СВБ; формування звіту про коригування; формування коригувального акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (п. 1.4. Правил коригування).

Згідно з п. 3.2 Правил коригування, якщо за результатами звіту про коригування має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня виставлення акту коригування до акту купівлі-продажу перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до акта коригування.

Отже, відповідач повинен сплатити заборгованість, що утворюється у зв`язку з коригуванням на четвертий робочий день з дня виставлення АР акту коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.

Як було зазначено вище, відповідачем сформовано в СУР акти коригування за періоди червень 2022 року, лютий-квітень 2023 року, січень 2025 року, вересень -грудень 2025 року, які підтверджують обсяги та вартість електричної енергії для врегулювання небалансів проданої відповідачу.

Дослідивши долучені позивачем акти коригування, колегією суддів встановлено, що відповідач мав сплатити позивачу 1647540172,65 грн за отриману електричну енергію. Проте, за повідомленням позивача, що не заперечується відповідачем, відповідач здійснив лише часткову оплату вартості електричної енергії за червень 2022 року у загальному розмірі 6545519,61 грн, у зв`язку з чим розмір заборгованості відповідача за період червень 2022 року, лютий-квітень 2023 року, січень 2025 року, вересень -грудень 2025 року становить 1610994653,04 грн.

Щодо заборгованості відповідача за договором про врегулювання небалансів за січень 2026 року, слід відмітити, що 31.01.2026 між сторонами підписано акт №СВБ_02_2026_01_0065 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів на суму 992313845,17 грн, 11.02.2026 відповідач сформував у СУР місячний звіт, згідно з яким 17.02.2026 у відповідача виникло зобов`язання з оплати електричної енергії отриманої у січні 2026 року.

Отже, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, за заявлені позивачем періоди, на суму 2603308498,21 грн.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що частина заборгованості у сумі 2848985,72 грн була сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі (провадження у справі відкрито 19.03.2026), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями від 11.03.2026 (№000008675 на суму 292117,07 грн, №000008662 на суму 175320,67 грн, №000008674 на суму 1023844,34 грн, №000008661 на суму 32600,01 грн, №000008676 на суму 1272288,33 грн, №000008663 на суму 52815,43 грн).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі №13/51-04 зазначила, що п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в сумі 2848985,72 грн.

Також судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем було погашено заборгованість на загальну суму 487820875,23 грн, про що свідчить платіжна інструкція №000006287 від 26.03.2026 та акт зарахування зустрічних однорідних вимог, підписаний між сторонами 14.04.2026, з урахуванням рахунків-фактур за електричну енергію для врегулювання небалансів та звітів про коригування, по яким було припинено повністю або частково зобов`язання.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Отже, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Враховуючи сплату відповідачем заборгованості в сумі 487820875,23 грн під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідне грошове зобов`язання припинилося, а тому провадження у цій частині позовних вимог правомірно закрито місцевим господарським судом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник вказує, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував всіх доказів погашення спірної заборгованості відповідачем, відтак не встановив дійсний розмір непогашених зобов`язань. Проте, наведені твердження скаржника є безпідставними та не узгоджуються з матеріалами справи, враховуючи наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно приписів ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 162 ГПК України), водночас у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (ч. 1 ст. 165 ГПК України).

За п. 5 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

При цьому колегія суддів враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, про те, що якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що з моменту відкриття провадження у справі (19.03.2026) до ухвалення оскаржуваного рішення (26.05.20206) відповідач не подав до суду інших доказів виконання зобов`язання, окрім тих, які були враховані судом під час вирішення спору по суті. А тому, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції розглянув позов за наявними матеріалами справи та дійшов обґрунтованих висновків про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за договором у розмірі 2112638637,26 грн.

Доводи скаржника стосовно того, що він був позбавлений можливості подати додаткові докази погашення заборгованості, оскільки суд відмовив у продовженні строку для їх надання, є необґрунтованими, позаяк обов`язок своєчасного подання доказів покладається на сторону спору процесуальним законом, а суд має право продовжити процесуальні строки лише у виняткових випадках. Проте відповідач не довів, що існували об`єктивні, непереборні та незалежні від його волі обставини, які об`єктивно унеможливили подання доказів виконання зобов`язань у встановлений законом або судом строк.

Повідомлення позивача в судовому засіданні 25.08.2026 про те, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором становить 53931889,10 грн не впливає на законність оскаржуваного рішення, оскільки згідно висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 04.03.2025 у справі №910/17727/23, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмета спору не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З огляду на наведене, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів погашення відповідачем спірної заборгованості (тоді як твердження відповідача про те, що саме позивач ухилявся від здійснення звірки взаєморозрахунків, є неспроможними, оскільки протирічать основним засадам господарського судочинства (щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін) та приписам процесуального законодавства щодо надання доказів та доказування), та зважаючи на ухвалення судом першої інстанції законного та обґрунтованого рішення за наявними матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду від 26.05.2026. Натомість, обставини щодо погашення відповідачем основної заборгованості мають бути враховані на стадії виконання судового рішення.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2722/26 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для його зміни чи скасування, в розумінні приписів ст. 277 ГПК України, не вбачається. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2722/26 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 31.08.2026.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов