Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №925/166/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. Справа № 925/166/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Горбасенка П.В.

суддів: Сковородіної О.М.

Сибіги О.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птах Нафта»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 (повний текст складено та підписано 25.05.2026) у справі № 925/166/26 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іс Транс Юей»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птах Нафта»

про стягнення 22 799, 00 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іс Транс Юей» (далі - позивач / ТОВ «Іс Транс Юей») звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птах Нафта» (далі - відповідач / ТОВ «Птах Нафта») про стягнення 22 799, 00 грн, з яких: 18 240, 00 грн основного боргу, 2 769, 48 грн пені, 571, 19 грн 3 % річних та 1 218, 33 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Іс Транс Юей» посилається на обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 04м/12/2024 від 04.12.2024 про надання послуг (далі - спірний договір) в частині своєчасної та повної оплати наданих 19.01.2025 послуг з миття двох транспортних засобів.

Господарський суд Черкаської області ухвалою від 12.02.2026 відкрив провадження у справі № 925/166/26, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та встановив строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 для розгляду цієї справи було визначено іншого головуючого суддю (суддю-доповідача) - Васяновича А.В.

Господарський суд Черкаської області ухвалою від 09.03.2026 прийняв справу № 925/166/26 до свого провадження та постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Господарський суд Черкаської області рішенням від 25.05.2026 у справі № 925/166/26:

- задовольнив позовні вимоги частково: стягнув з ТОВ «Птах Нафта» на користь ТОВ «Іс Транс Юей» 9 240, 00 грн основного боргу, 617, 18 грн інфляційних втрат, 1 402, 96 грн пені, 289, 35 грн 3 % річних та 1 348, 50 грн судового збору;

- відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що факт надання позивачем 19.01.2025 відповідачу послуг з миття двох транспортних засобів є доведеним за критерієм вірогідності доказів, однак ТОВ «Іс Транс Юей» не довело узгодження сторонами вартості таких послуг у розмірі 18 240, 00 грн.

Врахувавши умови спірного договору та вартість аналогічних послуг, наданих і оплачених ТОВ «Птах Нафта» у грудні 2024 року, місцевий господарський суд визначив вартість двох спірних послуг у розмірі 9 240, 00 грн. Водночас, висновуючи про прострочення їх оплати зі сторони ТОВ «Птах Нафта», Господарський суд Черкаської області, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних, виходячи із встановленої суми основного боргу, також дійшов висновку про часткову обґрунтованість таких вимог ТОВ «Іс Транс Юей».

Не погодившись із зазначеним вище рішенням суду, відповідач (далі - скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 у справі № 925/166/26 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Іс Транс Юей» про стягнення 18 240, 00 грн бору, 2 769, 48 грн пені, 517, 19 грн 3 % річних та 1 218, 33 грн інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Птах Нафта» умов спірного договору, відмовити повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги скаржник посилається на недоведеність факту надання позивачем спірних послуг, зазначаючи, що матеріали означеної справи не містять належних та допустимих доказів їх замовлення, отримання та прийняття відповідачем, тоді як надані ТОВ «Іс Транс Юей» непідписані акти надання послуг, внутрішній журнал в`їзду транспортних засобів та податкові накладні не підтверджують реальності відповідної господарської операції.

Апелянт також вказує на суперечливість висновків суду першої інстанції щодо оцінки доказів та безпідставне покладення на ТОВ «Птах Нафта» обов`язку доводити обставини, які спростовують твердження позивача.

Крім того скаржник наголошує, що місцевий господарський суд, встановивши відсутність погодженої сторонами ціни спірних послуг, без належних доказів самостійно визначив їх вартість у розмірі 9 240, 00 грн, виходячи з ціни аналогічних послуг, наданих у грудні 2024 року, що, на думку апелянта, суперечить положенням ст. 632 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин відповідач, покликаючись на необґрунтованість висновків Господарського суду Черкаської області, вважає, що зазначене свідчить про наявність ґрунтовних підстав для задоволення його апеляційної скарги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Птах Нафта» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Сковородіної О.М., Сибіги О.М.

Зважаючи на те, що головуючий суддя Горбасенко П.В з 16.06.2026 по 19.06.2026 перебував у відпустці, вирішення питання щодо вказаної апеляційної скарги здійснювалося судовою колегією після повернення відповідного судді з відпустки.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.06.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Птах Нафта» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 у справі № 925/166/26, постановив здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребував з Господарського суду Черкаської області матеріали цієї справи та встановив ТОВ «Іс Транс Юей» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.

02.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/166/26.

03.07.2026, в межах встановленого Північним апеляційним господарським судом строку, від ТОВ «Іс Транс Юей» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Птах Нафта» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 у справі № 925/166/26, а вказане рішення залишити без змін.

Так, мотивуючи свою позицію, позивач наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам і дійшов обґрунтованого висновку про надання відповідачу спірних послуг.

ТОВ «Іс Транс Юей» зазначає, що непідписання ТОВ «Птах Нафта» актів надання послуг саме по собі не спростовує факту їх надання, позаяк в попередніх періодах відповідач здійснював оплату аналогічних послуг за відсутності підписаних ним актів.

Щодо журналу в`їзду транспортних засобів позивач вказує, що не мав можливості самостійно отримати відомості про водіїв транспортних засобів відповідача, які заїжджали на мийку, а тому не зміг надати додаткові докази на підтвердження відповідних обставин.

Водночас, на думку ТОВ «Іс Транс Юей», факт надання послуг підтверджується складеними за результатами їх надання та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Позивач наголошує, що невикористання скаржником сум ПДВ за такими податковими накладними як податкового кредиту не свідчить про ненадання відповідних послуг.

Посилаючись на положення ст. 74, 79 Господарського процесуального кодексу України та практику Верховного Суду щодо стандарту доказування, ТОВ «Іс Транс Юей» вважає, що сукупність поданих ним доказів є більш вірогідною на підтвердження факту надання відповідачу спірних послуг.

За таких обставин позивач зауважує про необґрунтованість наведених в апеляційній скарзі тверджень відповідача, у зв`язку з чим, на переконання ТОВ «Іс Транс Юей», такі твердження не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного ТОВ «Птах Нафта» рішення.

08.07.2026 з використанням підсистеми «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду ТОВ «Птах Нафта» подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій скаржник додатково зазначає, що оплата послуг у попередніх періодах не підтверджує факту надання саме спірних послуг 19.01.2025, а матеріали означеної справи не містять заявок, листування, актів звірки, товарно-транспортних чи інших документів, які б підтверджували здійснення відповідної господарської операції.

Відповідач також наголошує, що неможливість отримання позивачем додаткових доказів щодо водіїв не звільняє останнього від обов`язку довести факт надання послуг. При цьому реєстрація складених ТОВ «Іс Транс Юей» податкових накладних, на думку апелянта, сама по собі не підтверджує факту надання та прийняття послуг, тоді як позивач не надав доказів використання відповідачем відповідних сум податкового кредиту.

Беручи до уваги викладені обставини, скаржник вважає, що відзив не містить нових доказів, які б спростовували доводи апеляційної скарги.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам учасників справи, колегія суддів зазначає таке.

Як установлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами цієї справи, 04.12.2024 між ТОВ «Іс Транс Юей» (далі - виконавець) і ТОВ «Птах Нафта» (далі - замовник) укладено договір № 04м/12/2024 про надання послуг (далі - договір № 04м/12/2024), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язався за завданням замовника надавати за плату послуги по миттю автотранспорту замовника (далі - послуги), а замовник - оплачувати надані послуги.

Положеннями пп. 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 4.1-4.3, 6.1, 6.2, 6.5 договору № 04м/12/2024 закріплено, що виконавець має право отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим договором, тоді як замовник зобов`язаний приймати від виконавця результати надання послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим договором.

За надання передбачених договором послуг замовник здійснює оплату виконавцю відповідно до виставлених рахунків. Оплата послуг здійснюється на умовах попередньої оплати, за один день до дати надання послуг, або в день надання таких послуг.

У випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України. У разі затримки оплати (при відтермінуванні платежу) замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення терміну оплати. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із сторін, після закінчення строку дії договору, вказаного у його п. 6.2, не заявить про розірвання договору, то останній вважається пролонгованим на наступний рік.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509, ч. 1 ст. 627, ст. 629 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 04м/12/2024 є договором про надання послуг, правовідносини за яким регулюються, зокрема, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках, встановлених договором, - може покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, виникнення у замовника обов`язку з оплати за договором про надання послуг пов`язується, насамперед, із фактичним наданням йому відповідної послуги, якщо інше не встановлено договором.

У зв`язку з цим для вирішення спору в частині стягнення основної заборгованості визначальним є встановлення факту надання позивачем відповідачу спірних послуг 19.01.2025 та їх вартості.

При цьому колегія суддів враховує, що умовами укладеного між сторонами договору № 04м/12/2024 не визначено ані моменту, з якого послуга вважається наданою, ані конкретного документа чи іншого способу, яким має підтверджуватися факт її надання, зокрема не передбачено, що виникнення обов`язку відповідача з оплати послуг безпосередньо залежить від підписання сторонами акта наданих послуг.

Відтак доводи скаржника про те, що непідписання відповідачем актів наданих послуг № 151 та № 152 від 19.01.2025 свідчить про ненадання відповідних послуг, є необґрунтованими, оскільки за умовами укладеного сторонами спірного договору підписання такого акта не визначено як єдину чи обов`язкову умову виникнення у ТОВ «Птах Нафта» обов`язку з оплати фактично наданої послуги.

Тож, питання щодо фактичного надання позивачем спірних послуг підлягає вирішенню шляхом оцінки усіх наявних у справі доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування, а за змістом ст. 77 цього Кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Таким чином, з огляду на предмет спору та наведені положення законодавства, позивач має довести факт надання відповідачу саме спірних послуг 19.01.2025, тоді як суд, оцінюючи подані сторонами докази, має встановити, чи є сукупність доказів на підтвердження відповідної обставини більш вірогідною, ніж докази, надані на її спростування.

Положеннями ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Оцінюючи наявні в означеній справі докази на підтвердження факту надання позивачем відповідачу спірних послуг 19.01.2025, судова колегія враховує таке.

Як випливає з матеріалів цієї справи, ТОВ «Іс Транс Юей» складено акти надання послуг № 151 та № 152 від 19.01.2025, у яких зазначено про надання ТОВ «Птах Нафта» послуг автомийки. Водночас зазначені акти підписані лише позивачем, а тому не підтверджують прийняття відповідних послуг відповідачем.

Разом з тим відсутність підпису скаржника на вказаних актах не може розглядатися ізольовано від інших доказів, наданих на підтвердження фактичного надання послуг.

Так, позивачем надано копію сторінки журналу в`їзду транспортних засобів на його територію, яка містить відомості про державні реєстраційні номери транспортних засобів, прізвища водіїв, їх контактні номери, а також дату і час відповідного заїзду 19.01.2025.

Колегія суддів погоджується з тим, що наведений документ, з огляду на його неналежне оформлення та відсутність можливості встановити з наданої копії його назву, призначення та інші обставини ведення, не може вважатися достатнім доказом факту надання відповідачу послуг автомийки. Водночас наведені в ньому конкретні відомості щодо транспортних засобів, водіїв, дати та часу їх перебування на території позивача підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

При цьому апеляційний господарський суд враховує, що ТОВ «Птах Нафта» не надано доказів, які б спростовували відомості, зафіксовані у зазначеному журналі. Зокрема, матеріали означеної справи не містять доказів того, що транспортні засоби з відповідними реєстраційними номерами 19.01.2025 не перебували на території ТОВ «Іс Транс Юей», що зазначені у журналі водії не мали відношення до відповідача або що такі транспортні засоби не могли бути використані відповідачем у відповідний час.

Водночас відсутність у матеріалах справи доказів трудових відносин зазначених водіїв зі скаржником не є достатньою для спростування факту перебування відповідних транспортних засобів на території позивача та можливості отримання ними послуг автомийки.

Крім того судова колегія бере до уваги й поведінку сторін у попередніх аналогічних правовідносинах. Так, матеріалами цієї справи підтверджується, що за попередній період позивачем також складалися акти надання послуг автомийки, які не були підписані відповідачем, однак відповідні послуги були ним оплачені.

Зазначена обставина сама по собі, безумовно, не підтверджує факт надання саме спірних послуг 19.01.2025, проте має значення для оцінки характеру взаємовідносин сторін та свідчить про те, що у фактичних відносинах між ними відсутність підпису ТОВ «Птах Нафта» на акті не була тотожна невизнанню ним факту отримання послуг та не перешкоджала їх оплаті.

До того ж ТОВ «Іс Транс Юей» надано податкові накладні, складені за відповідними господарськими операціями та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями про їх прийняття та реєстрацію.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта в тій частині, що сам факт складання та реєстрації податкових накладних не є безумовним доказом фактичного надання послуг та не може підміняти собою інші докази здійснення господарської операції. Поряд з тим зазначені документи підтверджують, що позивач відобразив відповідні операції у податковому обліку та виконав покладений на нього податковим законодавством обов`язок щодо складання і реєстрації податкових накладних.

Відсутність же доказів використання відповідачем сум податку за такими податковими накладними у складі податкового кредиту не свідчить про відсутність самих господарських операцій та не спростовує інших доказів, наданих ТОВ «Іс Транс Юей» на підтвердження факту надання послуг.

Отже, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, апеляційний господарський суд виходить із того, що:

- акти надання послуг № 151 та № 152 від 19.01.2025 підтверджують оформлення позивачем відповідних господарських операцій;

- відомості журналу містять конкретні дані щодо перебування транспортних засобів на території позивача у відповідний день та час;

- попередня поведінка сторін свідчить про фактичне здійснення ними аналогічних операцій за непідписаними відповідачем актами з подальшою їх оплатою;

- податкові накладні підтверджують відображення позивачем відповідних операцій у податковому обліку.

Водночас ТОВ «Птах Нафта», заперечуючи факт отримання спірних послуг, не надало жодного доказу на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність таких послуг або спростовували наведені ТОВ «Іс Транс Юей» відомості. Зокрема, відповідачем не подано доказів перебування відповідних транспортних засобів в іншому місці 19.01.2025, відсутності у нього зв`язку із зазначеними у журналі водіями чи транспортними засобами, а також будь-яких інших об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що відповідні послуги фактично не надавалися.

Таким чином, хоча кожен із наведених позивачем доказів окремо не є достатнім для безумовного підтвердження факту надання спірних послуг, їх сукупність у взаємному зв`язку між собою, з урахуванням характеру фактичних відносин сторін та відсутності з боку відповідача будь-яких доказів на спростування відповідних обставин, дає підстави вважати більш вірогідним саме факт надання позивачем відповідачу двох послуг автомийки 19.01.2025.

Беручи до уваги наведене, доводи апелянта про недоведеність факту надання спірних послуг належними та допустимими доказами не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.

Окремо судова колегія вважає за необхідне надати оцінку твердженням ТОВ «Птах Нафта» щодо безпідставного, на його думку, визначення судом першої інстанції вартості двох спірних послуг у розмірі 9 240, 00 грн.

Колегія суддів враховує, що на підтвердження вартості саме спірних послуг позивачем надано рахунки на оплату № 151 та № 152 від 19.01.2025, у кожному з яких визначено вартість відповідної послуги у розмірі 9 120, 00 грн з ПДВ.

Як установлено судом першої інстанції, 30.01.2025 позивач направив відповідачу зазначені рахунки разом з актами надання послуг № 151 та № 152 від 19.01.2025. Факт направлення відповідних документів підтверджується наявними в матеріалах справи експрес-накладною № 20451093824512 та журналом вихідної кореспонденції позивача, а факт отримання поштового відправлення ТОВ «Птах Нафта» - даними про його вручення 03.02.2025.

При цьому, заперечуючи отримання рахунків та актів, відповідач не надав доказів на спростування встановленої обставини отримання поштового відправлення та не зазначив, які саме документи, на його думку, містилися у відповідному відправленні.

За таких обставин апеляційний господарський суд висновує, що обставини направлення та отримання ТОВ «Птах Нафта» рахунків № 151 та № 152 від 19.01.2025 є більш вірогідними, ніж твердження відповідача про їх неотримання.

Водночас сам факт отримання скаржником зазначених рахунків не може ототожнюватися з безумовним погодженням ним визначеної у рахунках вартості послуг, оскільки відсутність заперечень щодо отриманого рахунка не свідчить про погодження його змісту. Разом з тим такі рахунки є доказом того, що позивач, після надання спірних послуг, визначив їх вартість та пред`явив відповідні вимоги до оплати.

Крім того умовами спірного договору сторони не погодили фіксованої вартості послуг автомийки та не визначили механізму її розрахунку. Тому зазначення ТОВ «Іс Транс Юей» у рахунках № 151 та № 152 від 19.01.2025 вартості кожної послуги у розмірі 9 120, 00 грн з ПДВ саме по собі не свідчить про погодження сторонами такої ціни.

Поряд з тим відсутність у договорі погодженої сторонами ціни послуг не свідчить про неможливість визначення розміру плати за фактично надані послуги. За змістом ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України у разі, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, відповідно до яких невизначення сторонами ціни договору не звільняє замовника від обов`язку оплатити фактично надані послуги, а за відсутності погодженої сторонами ціни її розмір визначається виходячи зі звичайних цін, що склалися на аналогічні роботи або послуги на момент укладення договору (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2018 у справі № 905/1700/17). При цьому визначення звичайної ціни відповідних послуг є питанням встановлення фактичних обставин справи, яке вирішується судом на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, оцінених у їх сукупності, з урахуванням установленого ст. 79 Господарського процесуального кодексу України стандарту переваги більш вірогідних доказів.

Отже, у цьому випадку для визначення вартості спірних послуг підлягають оцінці наявні у матеріалах справи відомості щодо вартості аналогічних послуг, які надавалися сторонами у межах виконання цього ж договору у попередній період, як докази, що дають змогу встановити вартість аналогічних послуг, фактично застосовану сторонами у попередній період, та оцінити її як орієнтир для визначення звичайної ціни спірних послуг.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за аналогічними послугами автомийки, наданими у грудні 2024 року, сторонами оформлено рахунок на оплату та акт надання послуг № 5030, відповідно до яких вартість двох послуг автомийки становила 9 240, 00 грн з ПДВ, а також рахунок на оплату та акт надання послуг № 5036, відповідно до яких вартість однієї послуги автомийки становила 5 312, 00 грн з ПДВ.

При цьому обидві зазначені господарські операції були фактично оплачені відповідачем, незважаючи на відсутність його підпису на відповідних актах. Така обставина має значення для визначення звичайної ціни послуг у відносинах саме між цими сторонами, оскільки свідчить про фактичне застосування сторонами відповідної вартості послуг у межах виконання укладеного договору.

З огляду на те, що спірні послуги, на відміну від наведених вище, також були надані у кількості двох, місцевий господарський суд, визначаючи їх вартість, виходив із ціни двох аналогічних послуг, яка була застосована сторонами у грудні 2024 року, та визначив її у розмірі 9 240, 00 грн з ПДВ.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки саме ця вартість була фактично застосована сторонами щодо двох аналогічних послуг у попередньому періоді та, на відміну від вартості, зазначеної позивачем у спірних рахунках, підтверджена фактичною оплатою відповідачем.

Водночас відповідач, заперечуючи визначену Господарським судом Черкаської області вартість спірних послуг, не надав доказів того, що у січні 2025 року звичайна ціна двох послуг автомийки, аналогічних спірним, становила інший розмір, ніж визначений місцевим господарським судом, як і не надав доказів погодження сторонами іншої ціни чи механізму її визначення. За таких обставин доводи апеляційної скарги про безпідставність визначення судом першої інстанції вартості спірних послуг у розмірі 9 240, 00 грн зводяться до незгоди з оцінкою доказів, однак не підтверджені належними доказами, які б давали підстави для визначення іншої вартості фактично наданих послуг.

Таким чином, за результатами апеляційного перегляду судова колегія дійшла висновку, що ТОВ «Іс Транс Юей» належними та допустимими доказами у їх сукупності довело факт надання ТОВ «Птах Нафта» двох послуг автомийки 19.01.2025, тоді як відповідач, заперечуючи факт їх отримання, не надав доказів, які б з більшою вірогідністю свідчили про протилежне.

Поряд з тим визначення судом першої інстанції вартості зазначених послуг у розмірі 9 240, 00 грн з ПДВ відповідає положенням ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України та ґрунтується на наявних у матеріалах означеної справи доказах фактичної вартості двох аналогічних послуг, застосованої сторонами у попередньому періоді. Відповідачем не доведено наявності іншої звичайної ціни таких послуг або погодження сторонами іншого розміру їх вартості.

Тож, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо наявності у відповідача обов`язку оплатити фактично надані послуги та визначеного судом розміру основної заборгованості. Підстав для переоцінки висновків суду першої інстанції в цій частині колегія суддів не вбачає.

Оскільки апеляційна скарга не містить самостійних доводів щодо неправильності визначення Господарським судом Черкаської області розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а їх нарахування є похідним від встановленого факту прострочення виконання грошового зобов`язання та розміру основного боргу, підстав для зміни рішення суду першої інстанції в цій частині також не вбачається.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпні відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановленого судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, правильно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Черкаської області законне та обґрунтоване, як наслідок, підстави для його скасування відсутні.

Згідно із ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Положеннями ст. 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В розрізі наведених норм судова колегія зазначає, що ТОВ «Птах Нафта» не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для скасування рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, відтак оскаржуване рішення належить залишити без змін.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на скаржника.

Керуючись ст. 129, 236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птах Нафта» на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 у справі № 925/166/26.

2. Залишити без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 25.05.2026 у справі № 925/166/26.

3. Покласти витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

4. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 31.08.2026.

Головуючий суддя П.В. Горбасенко

Судді О.М. Сковородіна

О.М. Сибіга