Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №910/12038/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Інші справи

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №910/12038/25

Суддя: Сибіга О.М.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Справа№ 910/12038/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

без повідомлення (виклику) сторін,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У."

про ухвалення додаткового рішення

в межах розгляду апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2025

повний текст рішення складено 17.12.2025

та

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2025

у справі № 910/12038/25 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У."

до Київської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень у справі, в межах якої вирішується питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач), в якому просило визнати укладеною між Київської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." додаткову угоду про поновлення на той самий строк - 10 років (з 02.03.2022 до 02.03.2032) та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 27.02.2012, укладеного між позивачем та відповідачем щодо земельної ділянки, кадастровий номер - 8000000000:78:130:0016, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.03.2012 за № 78-6-00675 та посвідченого 27.02.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим № 222 на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" та статті 126-1 Земельного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем переважного права позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 у справі № 910/12038/25 позов задоволено повністю. Визнано укладеною між Київської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." додаткову угоду про поновлення на той самий строк - 10 років (з 02.03.2022 до 02.03.2032), та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 27.02.2012, щодо земельної ділянки, кадастровий номер - 8000000000:78:130:0016, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 02.03.2012 за № 78-6-00675 та посвідченого 27.02.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим № 222. Стягнуто з Київської міською радою на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." 2422,40 грн судового збору.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для прийняття рішення уповноваженого органу про поновлення договору оренди на новий строк. Однак, відповідач в порушення вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" у визначений законом строк, без поважних причин відповіді на звернення позивача від 18.11.2021 про поновлення договору оренди земельної ділянки не надав, про укладення відповідної додаткової угоди або відмову проти її укладення позивача не повідомив. За наведених обставин, суд першої інстанції визнав дії відповідача щодо ненадання відповіді на лист-повідомлення позивача від 18.11.2021 і неукладення додаткової угоди до договору протиправними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 у справі № 910/12038/25 заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

В обґрунтування прийнятого додаткового рішення судом першої інстанції зазначено, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 698 373,36 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат. За висновком суду, обґрунтованою та співмірною зі складністю справи та фактично наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 у даній справі апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 у справі № 910/12038/25 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2025 у справі № 910/12038/25 залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу у суді апеляційної інстанції

16.06.2026, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просило ухвалити додаткове рішення у справі № 910/12038/25, яким стягнути з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." 498 187,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву обґрунтовано тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 498 187,20 грн за послуги складання процесуальних документів у справі та представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу у суді апеляційної інстанції

Протоколом передачі судової справи (заяви) раніше визначеному складу суду від 16.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про ухвалення додаткового рішення, в межах справи № 910/12038/25 передано на розгляд раніше визначеній колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про ухвалення додаткового рішення в межах справи № 910/12038/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду клопотання

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (надалі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Інтегрітес» (надалі - фірма) було укладено договір про надання правової допомоги № 1143-АО-1/2024 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого фірма прийняла на себе зобов`язання з надання клієнту правової допомоги, що включає в себе, поміж іншого, такі юридичні послуги: юридичні консультації і поради із, зокрема, загального господарського права, законодавства про нерухомість, іншого законодавства України на вимогу клієнта (пункт 1.1.1 договору); представництво клієнта у будь-яких судових спорах в судах всіх інстанцій (пункт 1.1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору детальний перелік послуг та їх обсяг встановлюється окремим додатком до договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору гонорар фірми за надані послуги розраховується відповідно до часу, витраченого фахівцями фірми на виконання завдань клієнта з урахуванням характеру та вартості виконаної роботи, а також рівня кваліфікації персоналу фірми, залученого до роботи над таким завданням. Застосовуються такі розцінки роботи фахівців за кожну годину роботи (надалі - погодинні ставки): партнер - 400 євро, радник - 350 євро, старший юрист - 300 євро, юрист - 200/250 євро, молодший юрист - 150 євро, помічник юриста - 100 євро, перекладач - 80 євро.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що погодинні ставки підлягають перерахуванню щоразу при виставленні рахунку-фактури за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України, на дату виставлення відповідного рахунку-фактури.

Відповідно до пункту 2.3 договору гонорар фірми за пунктом 2.1 договору не включає податок на додану вартість, який нараховується за ставкою 20%.

Згідно з пунктом 2.7 договору детальні умови щодо вартості послуг встановлюються окремим додатком до договору.

У пункті 3.1 договору сторони визначили, що оплата послуг здійснюється на підставі рахунку-фактури, який фірма складає та надсилає клієнту щомісячно за результатами виконання робіт, опис яких міститься в погодинному звіті.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору клієнт може здійснювати попередню оплату за послуги відповідно до рахунку фактури фірми. Клієнт здійснює оплату послуг в гривнях, якщо сторони не погодять інше у межах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 3.4 договору строк оплати клієнтом рахунку-фактури, виставленого фірмою, становить 30 календарних днів з моменту отримання клієнтом відповідного рахунку фактури. Якщо рахунок-фактура не оплачений впродовж зазначеного строку, фірма на власний розсуд має право направити клієнту новий рахунок-фактуру із зазначенням суми в гривнях, що підлягає сплаті клієнтом за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України, на дату такого рахунку. З дати такого рахунку попередній несплачений рахунок вважається відкликаним та скасованим.

Пунктом 3.7 договору передбачено, що фактичний обсяг послуг оформлюється актом надання послуг, який складає фірма та погодинним звітом про надані послуги, що містить деталізацію наданих послуг. Послуги вважаються наданими з моменту підписання обома сторонами акта надання послуг.

Відповідно до пункту 3.8 договору клієнт зобов`язується повернути фірмі один примірник підписаного акта надання послуг протягом 5 робочих днів з моменту його отримання. В разі, якщо протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуг, від клієнта не надійшло вмотивованих заперечень стосовно наданих послуг та/або їх вартості, але акт надання послуг належним чином засвідчений підписом уповноваженої особи та скріплений печаткою клієнта не було повернуто фірмі, акт надання послуг вважається прийнятим та укладеним обома сторонами.

У пункті 3.9 договору визначено, що з урахуванням положень пункту 3.8 договору, послуги вважаються прийнятими клієнтом на дату укладення сторонами акта надання послуг.

Пунктом 3.11 договору передбачено, що детальні умови щодо оплати послуг встановлюються окремим додатком до договору.

Згідно з пунктом 6.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання в дату, зазначену на його початку, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

19.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «Інтегрітес», як фірмою, було укладено додаток № 1 до договору (надалі - додаток № 1), відповідно до пункту 1.1 якого за цим додатком фірма надає клієнту послуги щодо супроводу 4 (чотирьох) судових спорів за позовами клієнта до Київської міської ради, метою яких є поновлення договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:78:130:0002, 8000000000:78:130:0016, 8000000000:78:130:0018, 8000000000:78:130:0039, що включає в себе, зокрема: етап-3 - юридичний супровід справи щодо однієї земельної ділянки у суді апеляційної інстанції: підготовка та подання апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу на судове рішення по суті спору, прийняте судом першої інстанції; підготовка та подання додаткових пояснень, заперечень, заяв та клопотань з процесуальних питань; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях, зокрема, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (пункт 1.1.3 додатку № 1).

Згідно з пунктом 2.1 додатку № 1 незважаючи на положення пункту 2.1 та без шкоди для пунктів 2.2-2.6 договору, сторони домовились, що гонорар фірми за послуги, надані за пунктом 1.1 цього додатку, не перевищить, зокрема, гривневий еквівалент 8 000,00 євро (без урахування ПДВ) за послуги, вказані у пункті 1.1.3 цього додатку, щодо однієї земельної ділянки (пункт 2.1.3 додатку № 1).

Відповідно до пункту 2.3 додатку № 1 вищевказаний гонорар підлягає перерахуванню щоразу при виставленні рахунку-фактури за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення відповідного рахунку-фактури.

Пунктом 3.1 додатку № 1 передбачено, що оплата послуг здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту завершення кожного окремого етапу 1-8 правової допомоги, передбаченого пунктами 1.1.1. - 1.1.8, щодо кожної окремої земельної ділянки на підставі рахунку-фактури, який фірма складає та надсилає клієнту з детальним описом правової допомоги.

У пункті 3.2 додатку № 1 визначено, що строк оплати клієнтом рахунку-фактури, виставленого фірмою, становить 30 календарних днів з моменту отримання клієнтом відповідного рахунку-фактури. Якщо рахунок-фактура не оплачений впродовж зазначеного строку, фірма на власний розсуд має право направити клієнту новий рахунок-фактуру із зазначенням суми в гривнях, що підлягає сплаті клієнтом за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України, на дату такого рахунку. З дати такого рахунку попередній несплачений рахунок вважається відкликаним та скасованим.

Згідно з пунктом 4.3 додатку № 1 усі інші умови та положення договору, не зазначені в цьому додатку, залишаються без змін та доповнень.

11.06.2026 фірмою виставлено клієнту рахунок на оплату № 281, за юридичні послуги згідно з договором, додатком № 1 (пункт 2.1.3) (8 000,00 євро, без урахування ПДВ, за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України, 51,7845 грн).

11.06.2026 між сторонами складено та підписано акт надання послуг, про те, що на підставі договору, рахунку № 281 від 11.06.2026 виконавцем були надані, зокрема, юридичні послуги на суму 415 156,00 грн, без урахування ПДВ.

11.06.2026 фірмою складено погодинний звіт про надані юридичні послуги згідно з додатком № 1 за період з 25.02.2026 по 11.06.2026, відповідно до якого фірмою, зокрема виконавцем Грунською Мартою (старшим юристом), із визначеною погодинною ставкою - 300,00 євро, були надані наступні послуги у справі № 910/12038/25: аналіз ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 про відкриття апеляційного провадження. Увага до встановленого судом строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, дати судового засідання у справі (дата - 25.02.2026, витрачений час - 00:12 год, вартість - 60,00 євро); підготовка та подання через "Електронний суд" заяви про вступ в якості представника у справу (дата - 26.02.2026, витрачений час - 00:18 год, вартість - 90,00 євро); аналіз апеляційної скарги Київської міської ради. Увага до аргументів апелянта з метою підготовки відзиву на апеляційну скаргу (дата - 02.03.2026, витрачений час - 02:42 год, вартість - 810,00 євро); оновлення судової практики з питань розгляду касаційними судами справ про поновлення договорів оренди земельних ділянок комунальної власності, особливостей застосування судами пп. 69.14 п. 69 підр. 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою підготовки відзиву на апеляційну скаргу (дата - 02.03.2026, витрачений час - 02:34 год, вартість - 770,00 євро); підготовка відзиву на апеляційну скаргу в частині оплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки у 2015 та 2022 роках (дата - 02.03.2026, витрачений час - 02:48 год, вартість - 840,00 євро); підготовка відзиву на апеляційну скаргу в частині цільового використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:130:0016 (дата - 03.03.2026, витрачений час - 02:30 год, вартість - 750,00 євро); підготовка відзиву на апеляційну скаргу в частині стягнутих судом першої інстанції витрат на правову допомогу (дата - 03.03.2026, витрачений час - 02:24 год, вартість - 720,00 євро); фіналізація відзиву на апеляційну скаргу. Подання відзиву через систему "Електронний суд" (дата - 04.03.2026, витрачений час - 00:30 год, вартість - 150,00 євро); підготовка додаткових пояснень до відзиву на апеляційну скаргу в частині стягнення судових витрат в апеляційній інстанції та їх подання через систему "Електронний суд" (дата - 27.03.2026, витрачений час - 02:42 год, вартість - 810,00 євро); підготовка до судового засідання в Північному апеляційному господарському суді (дата - 09.04.2026, витрачений час - 01:00 год, вартість - 300,00 євро); представництво інтересів Клієнта у Північному апеляційному господарському суді (дата - 09.04.2026, витрачений час - 02:30 год, вартість - 750,00 євро); підготовка до судового засідання у справі, що розглядається Північним апеляційним господарським судом. Представництво інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді (дата - 14.05.2026, витрачений час - 03:00 год, вартість - 900,00 євро); підготовка до судового засідання у Північному апеляційному господарському суді (дата - 11.06.2026, витрачений час - 00:36 год, вартість - 180,00 євро); представництво інтересів клієнта у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді (дата - 11.06.2026, витрачений час - 02:54 год, вартість - 870,00 євро). Загальна кількість робочих годин становить 26:40. Сума до оплати (з урахуванням ПДВ) становить 498 187,20 грн (415 156,00 грн наданих послуг та ПДВ у розмірі 83 031,20 грн).

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." у даній справі у суді апеляційної інстанції здійснювалося адвокатом Грунською Мартою Олександрівною на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 1997696 від 11.09.2025.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 01.11.2023 у справі № 911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Колегія суддів зазначає, що постанову апеляційного господарського суду у даній справі № 910/12038/25 було ухвалено 11.06.2026, а заява про ухвалення додаткового рішення з відповідними доказами було подано 16.06.2026, тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в сумі 498 187,20 грн представником позивача надано копії: договору, додатку № 1, акта надання послуг від 11.06.2026, рахунку на оплату № 281 від 11.06.2026, погодинного звіту від 11.06.2026.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься у пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами статті 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Колегія суддів також зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У.", як клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «Інтегрітес», як фірмою, було укладено договір, відповідно до умов якого фірма прийняла на себе зобов`язання з надання клієнту правової допомоги, що включає в себе, поміж іншого, такі юридичні послуги: юридичні консультації і поради із, зокрема, загального господарського права, законодавства про нерухомість, іншого законодавства України на вимогу клієнта; представництво клієнта у будь-яких судових спорах в судах всіх інстанцій (пункти 1.1.1, 1.1.2 договору).

19.12.2024 між клієнтом та як фірмою було укладено додаток № 1 до договору, відповідно до пункту 1.1 якого за цим додатком фірма надає клієнту послуги щодо супроводу 4 (чотирьох) судових спорів за позовами клієнта до Київської міської ради, метою яких є поновлення договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:78:130:0002, 8000000000:78:130:0016, 8000000000:78:130:0018, 8000000000:78:130:0039, що включає в себе, зокрема: етап-3 - юридичний супровід справи щодо однієї земельної ділянки у суді апеляційної інстанції: підготовка та подання апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу на судове рішення по суті спору, прийняте судом першої інстанції; підготовка та подання додаткових пояснень, заперечень, заяв та клопотань з процесуальних питань; представництво інтересів клієнта у судових засіданнях, зокрема, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (пункт 1.1.3 додатку № 1).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 913/50/22, від 09.04.2024 у справі № 910/11443/22, від 14.03.2024 у справі № 904/141/20.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформульовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частини 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правову допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлений розмір витрат є необгрунтованим та неспівмірним зі складністю справи.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі складові надання професійної правової допомоги, визначені фірмою, як «аналіз ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 про відкриття апеляційного провадження», «аналіз апеляційної скарги Київської міської ради», «оновлення судової практики», «підготовка відзиву на апеляційну скаргу в частині оплати орендної плати за договором», «підготовка відзиву на апеляційну скаргу в частині цільового використання земельної ділянки», «підготовка відзиву на апеляційну скаргу в частині стягнутих судом першої інстанції витрат на правову допомогу», «фіналізація відзиву на апеляційну скаргу» охоплюються послугою з «підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу», отже, не підлягають виокремленню.

Принагідно слід зазначити, що надмірна деталізація виконаної адвокатом роботи задля досягнення певної процесуальної дії в межах виконання договору про надання правничої допомоги не є підставою для формування завищеної вартості таких послуг при її стягненні зі сторони, на користь якої рішення не винесено.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що адвокат Грунська Марта Олександрівна надавала позивачу правничу допомогу у суді першої інстанції, була обізнана з усіма деталями справи, з правовими питаннями та судовою практикою у подібних спорах.

Тобто, під час оцінки співмірності заявлених до стягнення витрат з оплати складання відзиву на апеляційну скаргу, судом апеляційної інстанції враховується те, що позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." у контексті його доводів щодо задоволення позовних вимог була сформована ще в суді першої інстанції і у зв`язку з апеляційним оскарженням не змінювалася; наведені у відзиві на апеляційну скаргу заперечення щодо суті заявлених позовних вимог є подібними до тих, які були наведені в суді першої інстанції, а зміст відзиву дублює певною мірою висновки суду першої інстанції у даній справі та зміст процесуальних документів, поданих товариством до місцевого господарського суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що такий підхід до вирішення питання зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу через дублювання позиції сторони та змісту процесуальних документів протягом розгляду справи судами є усталеним у практиці Верховного Суду та був застосований, зокрема, у постановах від 21.02.2024 у справі № 911/593/22, від 28.05.2024 у справі № 910/2812/23, від 26.02.2025 у справі № 910/13078/23, від 26.06.2025 у справі № 918/822/23(918/583/24), від 03.02.2026 у справі № 910/14080/24.

Отже, зміст підготовлених представником позивача аргументів у суді апеляційної інстанції фактично зводилася до повторення вже сформованої під час судового розгляду в суді першої інстанції позиції у справі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що всі основні позиції по суті спору сторони повинні були викладати в заявах по суті спору, а не в додаткових поясненнях, тому витрати позивача на підготовку додаткових пояснень до відзиву на апеляційну скаргу не були необхідними та неминучими у даній справі.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що час, витрачений представником позивача для підготовки до судових засідань та представництво інтересів Клієнта у Північному апеляційному господарському суді у загальній кількості 10 годин є завищеним і не відповідає критеріям розумності, з огляду на фактичну тривалість судових засідань у даній справі в апеляційному господарському суді та, з урахуванням того, що представником позивача не зазначено, а судом не встановлено, які саме дії були вчинені адвокатом Грунською М.О. для підготовки до судових засідань.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України", від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.08.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, суд апеляційної інстанції, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." всю суму витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що заявлена до стягнення, оскільки витрати у визначеному заявником обсязі не мають характеру необхідних і не співмірні з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом правничої допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції, надавши оцінку доказам та доводам позивача щодо розподілу відповідних витрат, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про ухвалення додаткового рішення, та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн за розгляд апеляційної скарги у справі № 910/12038/25 у суді апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Суд апеляційної інстанції зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судового збору у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/12038/25 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської ради (адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." (адреса: 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 15-А; ідентифікаційний код 34431547) 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті заяви - відмовити.

4. Матеріали справи № 910/12038/25 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання даної додаткової постанови.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua