Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №921/150/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/150/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Судді Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: Гукалюк Н.П.;

арбітражний керуючий: Деяк Я.М.;

від боржника: Ганчук Г.В.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області б/н від 27.10.2025 (вх. №01-05/3160/25 від 28.10.2025)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2025 (повний текст ухвали складено 14.10.2025)

у справі №921/150/24 (суддя Шумський І.П.)

за заявою боржника ОСОБА_1

про неплатоспроможність фізичної особи

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.

09.05.2024 Господарським судом Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №921/150/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича та призначено попереднє засідання на 08.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 за результатами попереднього засідання постановлено наступне:

- завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 визнані судом грошові вимоги, а саме:

Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, ідентифікаційний код 44143637) у сумі 25614457,20 грн, а саме: 714422,23 грн – основний платіж (вимоги другої черги); 24628989,55 грн – штрафні санкції, 271045,42 грн - пеня (вимоги третьої черги), а також 6056 грн - судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);

АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії – Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" (46001, Майдан Волі, 2, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 09338500) у сумі 37455,56 грн – заборгованість за основним боргом (кредитом) (вимоги другої черги), а також 6056 грн - судового збору (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 233424,61 грн, а саме: 200000 грн - заборгованість за основним боргом (позика) та 33424,61 грн – заборгованість за процентами (вимоги другої черги), а також 6056 грн - судового збору (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);

Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, ідентифікаційний код 44143637) у сумі 61513,05 грн, а саме: 55912,95 грн – основний платіж (вимоги другої черги); 5600,10 грн – штрафні санкції (вимоги третьої черги), а також 6056 грн - судового збору (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів) у справі №921/150/24;

- зобов`язано керуючого реструктуризацією Деяка Я.М. з дотриманням положень КУзПБ організувати проведення зборів кредиторів у відповідності з п. 1 ч. 4 ст.122 КУзПБ та надати суду протокольне рішення відносно подальшої процедури у справі № 921/150/24;

- призначено справу № 921/150/24 до розгляду в судовому засіданні на 04.09.2025.

12.08.2025 арбітражний керуючий Деяк Я.М. звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою №1108/2025-5 від 11.08.2025 (вх. №5759) про визнання безнадійним та списання перед ГУ ДПС у Тернопільській області податкового боргу в сумі 25614457,20 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що податковий борг боржника у сумі 25614457,20 грн. виник протягом трьох років до дня постановлення Господарським судом Тернопільської області ухвали від 09.05.2024, а тому такий борг є безнадійним та підлягає списанню відповідно до ч.2 ст. 125 Кодексу України з процедур банкрутства.

В якості додатків до вказаного клопотання, зокрема долучено протокол № 08/08-2025 від 08.08.2025 зборів кредиторів у справі Господарського суду Тернопільської області № 921/150/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 разом з реєстром осіб, що зареєструвалися для участі на зборах кредиторів.

На порядок денний зборів кредиторів були винесені наступні питання:

1. Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією та про витрати в процедурі реструктуризації боргів боржника.

2. Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

3. Розгляд питання щодо можливості складення проекту плану реструктуризації боргів боржника.

Як зазначалось, прийняті за результатами розгляду вказаних питань рішення оформлено протоколом №08/08-2025 від 08.08.2025 зборів кредиторів у справі Господарського суду Тернопільської області №921/150/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Зміст протоколу №08/08-2025 від 08.08.2025 вказує, що у зборах приймав участь кредитор ГУ ДПС у Тернопільській області з кількістю голосів 714422,23 грн, які складають 72,5 % від загальної кількості голосів.

Господарський суд встановив, що зміст протоколу зборів вказує на те, що "на підставі отриманих відомостей проведено перевірку декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки, за результатами якої виявлено розбіжності із отриманої інформації керуючим реструктуризацією, а саме: - щодо не зазначення боржником — ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 інформації про членів сім`ї боржника, а саме дочки боржника - ОСОБА_3 , матері боржника - ОСОБА_4 , та батька боржника ОСОБА_5 , а також інформації про майновий стан вказаних членів сім`ї боржника; - щодо не зазначення боржником — ОСОБА_1 у розділі VI "Грошові активи" декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки про наявність коштів на банківському рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АБ "Укргазбанк", у розмірі 674,25 грн та на банківському рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ "Універсал Банк", у розмірі 0,60 грн; - щодо не зазначення боржником — ОСОБА_1 у розділі XIV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки про наявність зобов`язання боржника перед АТ "Державний ощадний банк України" у відповідному розмірі за період, що охоплюється кожною декларацією.

Також було зауважено, що боржником — ОСОБА_1 було усунено вищезазначені недоліки декларацій та надіслано оновлені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки до Господарського суду Тернопільської області.

Присутній кредитор на засіданні зборів кредиторів схвально сприйняв Звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника №1606/2025-1 від 16 червня 2025 року та запропонував винести відповідне питання на голосування".

По другому питанню зборами прийнято рішення, яким схвалено звіт керуючого реструктуризацією Деяка Я.М. про результати перевірки декларації боржника №1606/2025-1 від 16.06.2025.

За схвалення звіту керуючого реструктуризацією Деяка Я.М. про результати перевірки декларації боржника №1606/2025-1 від 16.06.2025 у справі №921/150/24 кредитор ГУ ДПС у Тернопільській області проголосував - "за" (72,5 %).

По третьому питанню зборами прийнято рішення, яким відмовлено у зверненні до Господарського суду Тернопільської області із клопотанням про визнання безнадійним та списання податкового боргу у сумі 25620057,30 грн, що виник у боржника - ОСОБА_1 перед Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

Кредитор ГУ ДПС у Тернопільській області проголосував "проти" цього питання (72,5%).

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2025 у справі №921/150/24 задоволено заяву №1108/2025-5 від 11.08.2025 (вх. №5759 від 12.08.2025) арбітражного керуючого Деяка Я.М. про визнання боргу безнадійним та його списання. Визнано безнадійним та таким, що підлягає списанню податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 перед кредитором – Головним управлінням ДПС у Тернопільській області на загальну суму 25614457,20 грн. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, відкладено на 06.11.2025 на 11:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14,а, зал судових засідань № 1, 4 поверх.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення, винесені в липні та грудні 2018 року за результатами планової перевірки за 2015– 2017 роки, оскаржувалися боржницею в судовому порядку в адміністративній справі № 500/2884/19. Оскільки постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 500/2884/19 набрали законної сили 12.01.2021 року та 24.02.2021 року, матеріалами справи підтверджено, що сума, яка є предметом розгляду цієї заяви є податковим боргом боржника, а саме, узгодженим грошовим зобов`язанням з 12.01.2021 та 24.02.2021, охоплюється поняттям боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ( 09.05.2024).

Таким чином, відповідно до імперативного припису ч. 2 ст. 125 КУзПБ, господарський суд дійшов висновку, що такий борг визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.

Також, господарський суд зазначив, що виявлені керуючим неточності у деклараціях за 2021– 2024 роки були належним чином усунуті боржницею шляхом подання виправлених декларацій, а звіт керуючого реструктуризацією про результати їх перевірки було схвалено зборами кредиторів 08.08.2025 року за участю та голосуванням представника ГУ ДПС. Доказів неповноти чи недостовірності даних після цього контролюючим органом не надано.

Окрім цього, суд першої інстанції, вказав, що дії боржниці щодо порушення податкового законодавства у 2015– 2017 роках мали своїм наслідком притягнення до фінансової відповідальності та підтвердження сум боргу в адміністративних судах, на підставі чого вимоги й були визнані судом у справі про банкрутство. Доказів вчинення боржницею інших дій, які б свідчили про її недобросовісну поведінку безпосередньо в межах справи про неплатоспроможність, податковим органом надано не було.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд в оскаржуваної ухвалі дійшов висновку про законність та обґрунтованість заяви керуючого реструктуризацією, визнав податковий борг у сумі 25 614 457,20 грн безнадійним, ухвалив його списати та відклав судове засідання для подальшого розгляду плану реструктуризації чи переходу до наступної стадії.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішеннями, Головне управління ДПС у Тернопільській області оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 28.10.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2025 у справі №921/150/24 в повному обсязі та направити справу №921/150/24 для продовження розгляду до Господарського суду Тернопільської області.

Зазначає, що заборгованість у сумі 25 614 457,20 грн виникла за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.07.2018 та від 06.12.2018 (на підставі акта перевірки за 2017 рік) і стала узгодженою після набрання законної сили рішеннями адміністративних судів у лютому 2021 року (поновлено в обліку 29.03.2021). Провадження у справі про неплатоспроможність відкрито 09.05.2024 року. Відтак податковий борг виник раніше ніж за три роки до відкриття справи і не підпадає під дію ч. 2 ст. 125 КУзПБ та стягнення всієї суми боргу було присуджено на користь контролюючого органу судовими рішеннями від 22.08.2019 у справі № 500/1559/19 та від 28.09.2021 у справі № 500/3558/21.

Також, вказує, що борг виник внаслідок умисного заниження доходів та порушення обігу готівки та рішенням суду від 22.05.2025 у справі № 921/150/24(607/22341/23) визнано фраудаторним та недійсним договір оренди земельних ділянок, укладений боржницею після накладення виконавчого арешту за символічну плату (1000 грн/рік) з метою виведення активів під забудову.

Окрім цього, скаржник звертає увагу на те, що під час дії судового мораторію за відсутності затвердженого плану реструктуризації боржниця самостійно здійснила повне погашення заборгованості перед АТ «Ощадбанк» (43 511,56 грн), що свідчить про створення переваг окремому кредитору та приховування реальних неофіційних доходів, які перевищують задекларовані та на засіданні 08.08.2025 року збори кредиторів прийняли рішення про відмову у зверненні до суду із заявою про списання податкового боргу, однак арбітражний керуючий подав заяву всупереч волі кредиторів.

11.11.2025 від арбітражного керуючого Деяка Я.М. надійшов відзив вих. №1011/2025-1 від 10.11.2025 (вх.№01-04/8535/25) на апеляційну скаргу в якому арбітражний керуючий зазначає, що самі по собі факти податкових правопорушень за 2015– 2017 роки мали наслідком нарахування санкцій та визнання вимог кредитора, проте жодних доказів недобросовісної поведінки боржниці безпосередньо у справі про неплатоспроможність податковий орган не надав.

Також, вказує, що за змістом ст. 125 КУзПБ податковий борг, що підлягає списанню як безнадійний, виключений із переліку боргів, що можуть підлягати розстроченню чи зміні порядку сплати. Включення його до проєкту плану реструктуризації було б прямим порушенням закону та підставою для відмови у його затвердженні та розгляд питання щодо списання податкового боргу за ч. 2 ст. 125 КУзПБ є необхідною передумовою для подальшого складання реалістичного плану реструктуризації щодо решти вимог, а тому суд першої інстанції правомірно спершу розглянув заяву арбітражного керуючого та відклав розгляд питання щодо плану реструктуризації.

21.01.2026 від арбітражного керуючого Деяка Я.М. надійшли додаткові письмові пояснення вих. №20-01/2026-1 від 20.01.2026 (вх.№01-04/572/26) в яких арбітражний керуючий зазначає, що податковий борг, який виник раніше трьох років і зростав через нарахування пені та штрафів до моменту порушення справи про банкрутство, повністю охоплюється поняттям безнадійного боргу, що підлягає списанню за ч. 2 ст. 125 КУзПБ. Протилежний підхід нівелював би мету реабілітації фізичної особи.

Також, вказує, що 08.08.2025 року збори кредиторів (за участі та позитивного голосування представника ГУ ДПС) одноголосно схвалили звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій за 2021– 2024 роки після усунення виявлених неточностей. Жодних нових доказів недобросовісності чи приховування майна податковий орган не надав.

Окрім цього, звертає увагу на те, що сама назва статті 125 КУзПБ та п. 2 ч. 8 ст. 126 КУзПБ вказують, що податковий борг, що виник до 3-річного періоду, взагалі не підлягає реструктуризації. Включення його до плану було б незаконним, тому суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про його списання до затвердження плану реструктуризації щодо інших вимог.

10.06.2026 від арбітражного керуючого Деяка Я.М. надійшли додаткові письмові пояснення вих. №10-06/2026-1 від 10.06.2026 (вх.№01-04/4950/26) в яких арбітражний керуючий зазначає, що податкові повідомлення-рішення стали узгодженими за результатами судового оскарження з моменту набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року у справі № 500/2884/19 (перший день прострочення 25.02.2021). Оскільки провадження відкрито 09.05.2024 року, борг виник за три роки до відкриття провадження і підпадає під імперативну дію ч. 2 ст. 125 КУзПБ.

Також, вказує, що місцевий господарський суд встановив усі шість необхідних обставин: наявність та розмір несплаченого боргу перед ГУ ДПС у сумі 25 614 457,20 грн, дату його узгодження (24.02.2021) та початок прострочення (25.02.2021), виникнення заборгованості в межах трьох років до відкриття справи, недостатність майна та доходів боржниці для задоволення вимог кредиторів, належність дій арбітражного керуючого, який провів інвентаризацію та перевірив декларації за 2021– 2024 роки, а його звіт 08.08.2025 одноголосно затвердили збори кредиторів за участю представника ГУ ДПС (72,5 % голосів), а також добросовісність боржниці, яка не приховувала майно, усунула недоліки декларацій та співпрацювала із судом і керуючим, тоді як доказів зловживання процедурою податковим органом не надано.

23.06.2026 від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 22.06.2026 (вх.№01-04/5331/26) в яких скаржник зазначає, що інститут неплатоспроможності призначений виключно для добросовісного боржника. Виникнення багатомільйонного податкового боргу встановлено за результатами перевірки фактів умисного неоприбуткування понад 5,3 млн грн готівки, незастосування РРО та приховування доходів.

Окрім цього, вказує, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.05.2025 року у справі № 921/150/24(607/22341/23) за позовом ДВС визнано недійсним як фраудаторний договір оренди трьох земельних ділянок, укладений боржницею після накладення арешту за символічну плату (1000 грн/рік) з метою унеможливлення звернення стягнення на активи.

Також, зазначає, що зобов`язання за повідомленнями-рішеннями від 13.07.2018 та 06.12.2018 стали узгодженими за результатами розгляду судової справи № 500/2884/19 та обліковані 29.03.2021 року, тобто заборгованість виникла раніше ніж за три роки до відкриття провадження (09.05.2024) та уся сума боргу (25 614 457,20 грн) стягнута на користь держави за судовими рішеннями у справах № 500/1559/19 та № 500/3558/21, що набрали законної сили. Наявність рішення суду встановлює строк стягнення до повного погашення платежу, а невиконання рішення не перетворює борг на безнадійний поза вичерпним переліком підстав ст. 101 ПК України.

18.08.2026 від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 18.08.2026 (вх.№01-04/6870/26) які є подібними за змістом поданими скаржником 23.06.2026.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області б/н від 27.10.2025 (вх. №01-05/3160/25 від 28.10.2025) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2025 у справі №921/150/24.

Ухвалою суду від 27.11.2025 призначено розгляд справи на 13.01.2026.

Ухвалою суду від 13.01.2025 відкладено розгляд справи на 04.02.2026.

Ухвалою суду від 04.02.2026 відкладено розгляд справи на 17.03.2026.

Ухвалою суду від 01.04.2026 призначено розгляд справи на 02.06.2026.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкладено розгляд справи на 23.06.2026.

Ухвалою суду від 23.06.2026 відкладено розгляд справи на 18.08.2026.

У судовому засіданні 18.08.2026 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представник боржника та арбітражний керуючий заперечили щодо доводів апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 зауважив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Відповідно до норм КУзПБ кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Предметом судового розгляду у цій справі постало питання щодо визнання безнадійним та списання відповідно до частини другої статті 125 КУзПБ податкового боргу боржника.

Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).

Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина 1 статті 122 КУзПБ).

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, які ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений ПК України строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 125 КУзПБ податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації боргів боржника.

Згідно із матеріалами справи, ухвалою суду від 24.07.2025 частково задоволено заяву №11725/6/19-00-13-13 від 26.05.2025 (вх. №4430 від 17.06.2025) ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських (грошових) вимог. Визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Тернопільській області у сумі 61513,05 грн, а саме: 55912,95 грн – основний платіж (вимоги другої черги); 5600,10 грн – штрафні санкції (вимоги третьої черги), а також 6056 грн - судового збору (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

Також, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.07.2024 задоволено заяву №9358/6/19-00-13-14 від 24.05.2024 (вх. №4444 від 04.06.2024) ГУ ДПС у Тернопільській області про визнання кредиторських (грошових) вимог. Визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Тернопільській області у сумі 25614457,20 грн, а саме: 714422,23 грн – основний платіж (вимоги другої черги); 24628989,55 грн – штрафні санкції, 271045,42 грн - пеня (вимоги третьої черги), а також 6056 грн - судового збору за подання заяви про грошові вимоги кредитора до боржника (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

Господарським судом встановлено, що ГУ ДФС у Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця Сотули Ірини Ігорівни (РНОКПП НОМЕР_4 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.03.2012 по 12.12.2017, за результатами якої складено акт від 21.06.2018 № 1736/19-00-13-06/ НОМЕР_4 .

(Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 від 16.01.2020, прізвище боржника Сотула змінено на ОСОБА_6 ).

Перевіркою встановлено, зокрема порушення :

- пп.49,18.2, та пп.49.18.5, п.49.18 ст.49 та абз.1 п.177.5., пп.177.5.2. п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, у результаті не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 3 квартал 2017 року та за 2017 рік;

- п.296.2. ст.296 та п.296.5.1, п.296.5 ст.296 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України у результаті не подання податкової декларації платника єдиного податку за 2 квартал 2017 року;

- порушення пп.164.1,3. п.164.1 ст.164, п.177.2. ст.177, пп. 177.4.2. пп.177.4.3., п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з додатку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період що перевірявся, на суму 127 449,21 грн, в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2017 рік 127 449,21 грн;

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, пп.292.1.1 п.292.1 ст.292, п.292.13. ст.292, абз.1 п.293.4. ст.293, пп. 296.1.1 п.296.1. ст.296;, пп.296.5.1. п.296.5, ст. 296, абз.1,2 пп.298.2.3. п.298.2. ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями, у результаті чого визначено суму податкових, зобов`язань з єдиного податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, па суму 525 515,76грн., в тому числі по звітних: (податкових) періодах: за 2017 рік 525 515,76 грн;

- п.183.2. ст.183, пп. а п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 п.187.1 ст.187, пп. в п.193.1 ст.193, ст.194 та п.200.2, пп. в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, у результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 61675,09 грн;

- порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не забезпечено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи при реалізації лікарських засобів населенню за період з 01.10.2015 по 31.12.2017; не оприбуткування готівкових коштів в сумі 5 322 833,46 грн у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку доходів.

У зв`язку із виявленими порушеннями, за результатами розгляду акта перевірки до ОСОБА_7 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 13.07.2018 №00124691306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір – 13 275,96 грн (в т.ч. 10 620,77 грн податкового зобов`язання, 2655,19 грн штрафних санкцій);

- від 13.07.2018 №00124711306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб 656 894,70 грн (в т.ч. 525 515,76 грн податкового зобов`язання, 131 378,94 грн штрафних санкцій);

- від 13.07.2018 №00124671306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фіз. осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування – 158 311,51 грн (в т.ч. 127 449,21 грн податкового зобов`язання та 30862,30 грн штрафних санкцій);

- від 13.07.2018 №00124681306, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фіз. осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування – 340,00 грн штрафних санкцій;

- від 13.07.2018 №00124701306, яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 77 093,86 грн (в т.ч. 61 675,09 грн податкового зобов`язання, 15 418,77 грн штрафних санкцій);

- від 13.07.2018 №00124721306, яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб 170,00 грн штрафних санкцій),

- від 06.12.2018 №00220101306, яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів - 24 448 163,35 грн

Наявність заборгованості боржника перед кредитором підтверджується довідкою про наявність податкового боргу станом на 08.04.2024 по платежах, що контролюються ГУ ДПС у Тернопільській області; розрахунком суми позовних вимог по військовому збору; розрахунком суми позовних вимог по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування; розрахунком суми позовних вимог по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт, послуг); розрахунком суми позовних вимог по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО; розрахунком суми позовних вимог по єдиному податку з фізичних осіб; довідкою про реквізити рахунків для погашення податкового боргу; копією корінця податкової вимоги форми "Ф" від 11.12.2018 №10142-54 та доказами її надсилання; актом №1736/19-00-13-06/2681502269 від 21.06.2018 про результати документальної планової виїзної перевірки Сотула Ірина Ігорівна (РНОКПП НОМЕР_4 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13 березня 2012 року по 31 грудня 2017 року; розрахунком штрафних (фінансових) санкцій; копіями податкових повідомлень-рішень від 13 липня 2018 року №00124691306, №00124711306, №00124671306, №00124701306, №00124721306, №00124681306, від 06 грудня 2018 року № 00220101306 та від 25 вересня 2017 року № 00124651306 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій, пені; копіями інтегрованих карток платника податків.

Податковий борг виник у зв`язку з несплатою платником податків грошових зобов`язань, визначених ПК України, з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 8864,20 грн (основний платіж - 2074,77 грн, штрафні санкції - 2655,19 грн та пеня - 4134,24 грн); з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі - 208262,42 грн (основний платіж - 127449,21 грн, штрафні санкції - 31202,30 грн, пеня - 49610,91 грн); з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - у сумі 100336,28 грн (основний платіж - 61675,09 грн, штрафні санкції - 15418,77 грн, пеня - 23242,42 грн); з штрафної санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - у сумі 24448164,35 грн (основний платіж - 0,00 грн, штрафні санкції - 24448164,35 грн, пеня - 0,00 грн); з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 848829,95 грн (основний платіж - 523223,16 грн, штрафні санкції - 131548,94 грн, пеня - 194057, 85 грн).

Наявність заборгованості боржника перед кредитором у сумі 24448163,35 грн за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг підтверджено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі №500/1559/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021.

Господарським судом встановлено, що у провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа №500/2884/19 за позовом ОСОБА_7 до Головного управління ДФС у Тернопільській області з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

податкове повідомлення-рішення № 00124651306 від 13.07.2018 про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 1 (одна) грн 00 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 00220101306 від 06.12.2018 про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 24448163 (двадцять чотири мільйони чотириста сорок вісім тисяч сто шістдесят три) грн 35 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 00124671306 від 13.07.2018 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 158311 (сто п`ятдесят вісім тисяч триста одинадцять) грн 51 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 00124681306 від 13.07.2018 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 340 (триста сорок) грн 00 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 00124691306 від 13.07.2018 про сплату військового збору в сумі 13 275 (тринадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 96 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 00124701306 від 13.07.2018 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 77093 сімдесят сім тисяч дев`яносто три) грн 86 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 00124711306 від 13.07.2018 про сплату єдиного податку з фізичних осіб в сумі 656894 (шістсот п`ятдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто чотири) грн 96 коп.;

податкове повідомлення-рішення № 00124721306 від 13.07.2018 про сплату штрафних санкцій за несплату єдиного податку з фізичних осіб в сумі 170 (сто сімдесят) грн 00 коп.,

а також вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0124641306 від 13.07.2018 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 56001 (п`ятдесят шість тисяч одна) грн 00 коп. та рішення № 0124631306 від 13.07.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 5600 (п`ять тисяч шістсот) грн 01 коп.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 500/2884/19 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_7 до Головного управління ДПС в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування:

податкового повідомлення - рішення № 00124651306 від 13.07.2018 про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 1 грн;

податкового повідомлення-рішення № 00124671306 від 13.07.2018 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 158311 грн 51 коп.;

податкового повідомлення-рішення № 00124681306 від 13.07.2018 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 340 грн;

податкового повідомлення-рішення № 00124691306 від 13.07.2018 про сплату військового збору в сумі 13275 грн 96 коп.;

податкового повідомлення-рішення № 00124701306 від 13.07.2018 про сплату податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 77093 грн 86 коп.;

податкового повідомлення-рішення № 00124711306 від 13.07.2018 про сплату єдиного податку з фізичних осіб в сумі 656894 грн 96 коп.;

податкового повідомлення-рішення № 00124721306 від 13.07.2018 про сплату штрафних санкцій за несплату єдиного податку з фізичних осіб в сумі 170 грн; вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0124641306 від 13.07.2018 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 56001 грн; рішення № 0124631306 від 13.07.2018 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 5600 грн 01 коп.

А щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №00220101306 від 06.12.2018 ГУ ДФС у Тернопільській області про сплату штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 24448163 ( двадцять чотири мільйони чотириста сорок вісім тисяч сто шістдесят три) грн. 35 коп., то рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 500/2884/19 відмовлено в задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування цього податкового повідомлення рішення.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений ПК України строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку визначеному ПК України.

Згідно з абзац, першим, п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення контролюючим органом грошового зобов`язання, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків починає таке оскарження.

Відповідно до п. 56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзац, першим п. 56.3 ст. 56 ПК України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Абзацом четвертим п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправними та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021 залишено без змін ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 500/2884/19. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 12.01.2021.

Надалі, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 залишено без змін рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі №500/2884/19. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили 24.02.2021.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що в даному випадку, з урахуванням дат набрання законної сили вказаними постановами апеляційного адміністративного суду, грошове зобов`язання Кагарлицької І.І. є узгодженим з 12.01.2021 та 24.02.2021 відповідно.

Верховний Суд в постанові від 27 травня 2026 року у справі № 908/1194/24 виснував наступне: «Словосполучення "податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника", використане у ч. 2 ст. 125 КУзПБ, підлягає тлумаченню з урахуванням нормативних визначень ПК України, зокрема пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 56.18 ст. 56, ст. 57 та ст. 102 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Отже, момент виникнення податкового боргу пов`язується не з датою визначення контролюючим органом грошового зобов`язання і не з датою ухвалення судового рішення про його стягнення, а з настанням прострочення сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі судового або адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням або завершення процедури адміністративного оскарження. Лише після узгодження грошового зобов`язання та спливу строку його сплати, визначеного ст. 57 ПК України, несплачена сума набуває статусу податкового боргу.

Отже, трирічний критерій, передбачений ч. 2 ст. 125 КУзПБ, має застосовуватися з урахуванням правової природи поняття "податковий борг" та обчислюватися від дати виникнення прострочення виконання узгодженого грошового зобов`язання, що відповідає правовому регулюванню строків давності, визначених ст. 102 ПК України. Лише після цього можливе коректне застосування трирічного критерію ч. 2 ст. 125 КУзПБ, з огляду на дату відкриття провадження у справі (09.05.2024).

Такий підхід виключає можливість ототожнення моменту виникнення податкового боргу з датою прийняття податкового повідомлення-рішення, датою складання акта перевірки або датою ухвалення судового рішення про стягнення, оскільки зазначені юридичні факти самі по собі не свідчать про настання прострочення сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Отже, застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ потребує встановлення судом послідовності юридичних фактів, передбачених ПК України, а саме: моменту узгодження грошового зобов`язання, строку його сплати та першого дня прострочення, після якого відповідна сума набуває статусу податкового боргу.»

Відповідно до вимог п. 57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що першими днями прострочення, після яких відповідні узгоджені за результатами оскарження суми грошових зобов`язань набули статусу податкового боргу є 25.01.2021 та 09.03.2021 (із врахуванням вихідних та святкових днів).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі №921/150/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 постановлена 09.05.2024.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 125 КУзПБ, колегія суддів дійшла висновку, що податковий борг виник в даному випадку раніше ніж за три роки до відкриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 та не охоплюється періодом, що передбачений ч. 2 ст. 125 КУзПБ, в зв`язку з чим, трирічний критерій до вказаних правовідносин не може бути застосований, чому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.

Крім того, господарський суд помилково ототожнив момент набуття відповідної суми статусу податкового боргу з моментом набуття законної сили постановами апеляційного адміністративного суду, без врахування вимог ст. 57 ПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року у справі № 500/1559/19 стягнуто з фізичної особи-підприємця Сотули І.І. податковий борг в сумі 24448163,35 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Підставою виникнення податкового боргу по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в сумі 24448 163,35 грн. стало податкове повідомлення-рішення форми «С» № 00220101306 від 06.12.2018.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі № 500/1559/19 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року залишено без змін.

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа №500/3558/21 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_7 про стягнення податкового боргу в сумі 1166292,85 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі №500/3558/21 позов задоволено та стягнено з ОСОБА_7 податковий борг в сумі 1166292 грн 85 коп., з них: по платежу військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, - 8864 (вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок; по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами в результаті річного декларування - 208262 (двісті вісім тисяч двісті шістдесят дві) гривні 42 (сорок дві) копійки; по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 100336 (сто тисяч триста тридцять шість) гривень 28 (двадцять вісім) копійок; по платежу єдиний податок з фізичних осіб - 848829 (вісімсот сорок вісім тисяч вісімсот двадцять дев`ять) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення адміністративного суду у справі №500/3558/21 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 04.11.2021.

Судовим рішенням у справі №500/3558/21 встановлено, що вказана сума податкового боргу виникла у зв`язку з несплатою платником податків грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленням-рішенням від 13.07.2018 №00124691306, №00124681306, №00124671306, №00124701306, №00124721306, №00124711306, які оскаржувались відповідачем в судовому порядку. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2020, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2021, позов залишено без розгляду. Узгоджені суми грошових зобов`язань відповідачем своєчасно не були сплачені та набули статусу податкового боргу.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що, з огляду на мету та цілі КУзПБ, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при не результативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Аналіз частини першої, третьої статті 125 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.

Водночас, частиною другою статті 125 КУзПБ визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Такими наслідками, зокрема є визнання податкового боргу безнадійним та його списання.

При цьому, у пункті 101.2 статті 101 ПК України під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 по справі № 807/2097/16 (№К/9901/99/17) зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Водночас, у другому реченні пункту 102.4 статті 102 ПК України законодавець сформулював виключення із загального правила застосування строку давності для стягнення податкового боргу, а саме вказав, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

При цьому слід зауважити, що законодавством не визначено термінів, за межами яких виконання судового рішення про стягнення податкового боргу має бути припинене, і тривалість процедури стягнення боргу не впливає на право стягнення.

Виходячи із зазначених вище приписів, колегія суддів зазначає, що за наявності судового рішення про стягнення суми податкового боргу презюмується, що контролюючий орган нарахував та ініціював стягнення цього податкового боргу до закінчення строків, передбачених пунктами 102.1, 102.4 статті 102 ПК України, а тривале невиконання боржником відповідного судового рішення не може бути підставою для звільнення його від обов`язку сплатити присуджену до стягнення суму боргу, відтак такий податковий борг не може вважатися безнадійним, адже стягується за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення платежу або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Наведене узгоджується з висновками про застосування пункту 102.4 статті 102 ПК України, викладеного у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03.04.2020 у справі № 822/2243/17, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15, від 11.06.2020 у справі № 823/127/17 та Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.07.2020 у справі № Б8/129-11 (пункт 10.6), а також у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №922/2727/20 та від 30.06.2026 у справі №908/2103/24.

Враховуючи, що грошові вимоги Податкового органу, зокрема, ґрунтуються на рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 у справі №500/1559/19,, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.202 про стягнення з боржника податкового боргу в сумі 24448163,35 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій а також на рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 у справі № 500/355821/21, згідно якого задоволено позов ГУ ДПС Тернопільської області про стягнення з боржника ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 1166292,85 грн., з них по платежу військовий збір – 8864,20 грн., по платежу податок на доходи фізичних осіб – 208262,42 грн., по платежу податок на додану вартість – 100336,28 грн., по платежу єдиний податок з фізичних осіб – 848829,95 грн., які не виконані у встановленому законом порядку, враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування приписів частини 2 статті 125 КУзПБ у поєднанні з пунктами 102.1, 102.4 статті 102 ПК України (наведені вище), колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2025 по справі №921/150/24 в частині п.п. 1, 2 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволені у задоволені заяви №1108/2025-5 від 11.08.2025 (вх. №5759 від 12.08.2025) арбітражного керуючого Деяка Я.М. про визнання боргу безнадійним та його списання на загальну суму 25 614 457,20 грн.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2025 по справі №921/150/24 в частині п.п. 1, 2 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволені заяви №1108/2025-5 від 11.08.2025 (вх. №5759 від 12.08.2025) арбітражного керуючого Деяка Я.М. про визнання боргу безнадійним та його списання на загальну суму 25 614 457,20 грн, а апеляційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області б/н від 27.10.2025 (вх. №01-05/3160/25 від 28.10.2025) – задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 09.10.2025 по справі №921/150/24 в частині п.п. 1, 2 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення заяви №1108/2025-5 від 11.08.2025 (вх. №5759 від 12.08.2025) арбітражного керуючого Деяка Я.М. про визнання боргу безнадійним та його списання на загальну суму 25 614 457,20 грн.

3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.