Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №697/2085/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2085/26

№ пров. 3/697/802/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Деревенський І. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – невідомий, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючої,-

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області 11.08.2026 з Відділу поліції (м. Канів) № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 010135 від 28.08.2026 – ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, за таких обставин: 29.07.2026 близько 20 год. 10 хв. перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , будучи матір`ю сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП, а саме: вчинив бійку з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, права зрозуміло.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, та пояснила наступне, що її син ОСОБА_4 заступився за її меншого сина, якого скривдив саме ОСОБА_3 .. Також зазначила, що назар лише штовхнув ОСОБА_5 , жодних ударів не завдавав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об`єкт, об`єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб`єкт та суб`єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).

За правилом ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.

Склад правопорушення – це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. В той же час, відповідальність у батьків чи осіб, які їх замінюють за ч. 3 ст.184 КУпАП, настає у разі вчинення правопорушення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №010135 від 08.08.2026 відносно ОСОБА_1 зазначено, що її син вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Статтею 173 КУпАП, передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Судом встановлено, що дії малолітнього сина ОСОБА_1 – ОСОБА_2 виникли в результаті конфлікту, який в першу чергу виник між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті якого ОСОБА_8 , заступився за своїх двох менших братів та штовхнув ОСОБА_3 ..

Крім того, суд вважає, що сам по собі факт конфліктної поведінки малолітнього не може автоматично свідчити про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків. Навпаки, як зазначила ОСОБА_1 , реакція дитини була спричинена тим, що конфлікт виник в результаті захисту менших братів.

З наданих письмових доказі, щодо доведеності вини ОСОБА_1 неможливо встановити наявність у неї умислу на вчинення дій передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі вище наведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вданому випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст.184, ст. 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі №697/2085/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Канівського

міськрайонного суду І. І. Деревенський