Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №570/2963/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Суд: Рівненський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №570/2963/26

Суддя: Таргоній М.В.

Справа № 570/2963/26

Номер провадження 2/570/2459/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 серпня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Таргонія М.В., за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження та в порядку заочного розгляду) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась в Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:

1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред?явлення позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред?явлення позовної заяви і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що від спільного подружнього життя мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку відповідач як батько матеріально належним чином не забезпечує, хоча й має таку можливість. Усі витрати на дитину позивач здійснює самостійно. Також зазначає, що на даний час відповідач добровільно допомоги на її утримання не надає, а сама позивач на даний час не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною, що змусило її звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів і на своє утримання також.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала повністю та просила його задоволити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився повторно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини, дослідивши докази, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення повністю в частині вимог про стягнення аліменів на утримання неповнолітної дитини, та частково задовольнити в частині вимог про стягнення на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення дитиною 3-х років.

Матеріалами справи встановлено, що 24.09.2022 р. сторони зареєстрували шлюб (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 15.04.2026 р. виданого Шпанівською сільською радою Рівненського району Рівненської області відповідач ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 - матір`ю дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4). У позові зазначено, що відповідач як військовослужбовець (див. а.с. 1) отримує грошове забезпечення та має можливість утримувати неповнолітню дитину та позивача, однак сторонам не вдається досягнути згоди про здійснення відповідачем добровільних виплат.

У даному випадку щодо зазначених у позовній заяві відомостей про перебування відповідача на військовій службі, враховуєтся правовий висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 травня 2026 року у справі № 344/432/24.

Зупинення провадження у справі на підставі пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та є порушенням права на судовий захист, яке згідно частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Це пов`язано з тим, що право на судовий захист є фундаментом сучасного конституційного ладу.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що спір про стягнення аліментів стосується забезпечення належного утримання дитини і має пріоритетний, соціально значущий характер, що вимагає своєчасного судового розгляду та недопущення його безпідставного затягування. У спорах щодо утримання дітей суди повинні забезпечити право останніх на своєчасне та належне утримання, навіть за умов воєнного стану. Затягування розгляду справи шляхом зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України може призвести до порушення прав дітей на належний рівень життя (https://reyestr.court.gov.ua/Review/136946182).

Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р. (принцип 6) проголошено, що дитина, коли це можливо, має рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення повноліття. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Також згідно ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною 3-х років за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з меж заявлених вимог, враховуючи інтереси дитини, на утримання якої стягуються аліменти, матеріальне становище позивачки, часткове визнання позову відповідачем, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, а також на утримання дружини в розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення неовнолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, із урахуванням ч. 1 ст. 191 СК України, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 11.06.2026 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме судовий збір в розмірі 2 тис. 662 грн. 40 коп. ( по 1 331 грн. 20 коп. за кожну із вимог).

Керуючись ст.ст. 180-201 СК України, ст.ст. 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 червня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів на утримання ОСОБА_1 до досягнення малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, починаючи з 11 червня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 2 тис. 662 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстр. місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , реєстр. місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя Таргоній М.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua