Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №375/1299/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1299/26

Провадження № 2/375/1090/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Киричок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 29 червня 2013 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який зареєстрований виконавчим комітетом Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 1, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають спільних дітей:

доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сімейне життя між сторонами не склалося, у зв`язку з відсутністю взаєморозуміння, різними поглядами на сімейне життя та втратою почуття поваги та любові. Подружні відносини фактично припинені майже чотири роки тому, спільне господартсво не ведеться, примирення неможливе.

Подальше збереження шлюбу та спільне проживання суперечить інтересам позивача.

Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 10 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позиції учасників судового провадження

У судове засідання позивач не з`явився, через канцелярію суду, подав заяву, в якій прость справу розглянути за відсутності позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, також, зазначив, що час на примирення не потрібен.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Через канцелярію суду подала до суду заяву, якою визнає заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просить здійснювати розгляд справи у її відсутності, час на примирення не потрібен. Прізвище після розірвання шлюбу просить залишити шлюбне « ОСОБА_6 ».

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи. Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом

Розглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29 червня 2013 перебувають у шлюбі, який зареєстровано виконавчим комітетом Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 6 серпня 2024 року.

Від шлюбу сторони мають спільних дітей:

дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 6 серпня 2024 року,

сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно 6 серпня 2024 року,

доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого повторно 6 серпня 2024 року,

Після розірвання шлюбу відповідач просить залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Відповідно до положень статті 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).

Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина 3 статті 56 СК України надає кожному з подружжя право розірвати шлюб незалежно від вирішення питань поділу майна, визначення місця проживання дітей, розподілу спільного майна та інших обставин. Зміст цієї норми гарантує право на розірвання шлюбу та позбавляє подружжя можливості самостійно обмежувати це право.

Більш того, частина 4 статті 56 СК України підкреслює, що примушування учасника подружжя до збереження шлюбу є порушенням його права на свободу і особисту недоторканність, що може мати відповідні правові наслідки.

Частини 3 і 4 статті 56 СК України є імперативними нормами, які застосовуються до всіх учасників шлюбних відносин. Протилежне призведе до дискримінації та порушить право на свободу і особисту недоторканність того з подружжя, хто попередньо не вирішив спірні питання, що виникли за час шлюбу.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки (абсолютна імперативна норма). У разі відсутності вільної згоди на продовження шлюбу настають наслідки у вигляді реалізації права на його розірвання у порядку, встановленому законом (частина 3 статті 56, частина 1 статті 110 СК України), тобто кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

При вирішенні справи про розірвання шлюбу суд враховує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя сторін не склалося та припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, жодна із сторін примиритись не бажає, позивач заперечує проти подальшого перебування в шлюбі з відповідачем, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно достатті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно із частиною 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, як передбачено статтею 4 ЗУ «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивач не ставить вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених позивачем при зверненні до суду с вищевказаним позовом.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113, 115 Сімейного кодексу України, статтями 13, 133, 141, 142, 206, 223, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 29 червня 2013 року виконавчим комітетом Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис № 1.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус