Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №370/1232/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Справа № 370/1232/26

Провадження № 3/370/692/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Сініцина О.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в с. Чайки УПП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення

у с т а н о в и л а:

У Протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643968 від 18 квітня

2026 року, що 18.04.2026 о 13 год 05 хв дорога АД М06 Київ-Чоп 51 км 350 м, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Renault Megane» номерний знак НОМЕР_1 , не дотрималась безпечної швидкості, безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем «Hundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 , що рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитки, чим порушила вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що визначена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засіданні ОСОБА_1 не з`явилась, надала суду письмові пояснення, з яких вбачається, що вона свою вину не визнає, оскільки рухалася у своїй смузі руху з дозволеною швидкістю, із дотримання належної дистанції до автомобіля «Mazda», який рухався попереду. Однак під час руху автомобіль «Hundai» здійснив перелаштування у її смугу руху, після чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda», тож вона одразу почала гальмувати, але повністю зупинити транспортний засіб та уникнути зіткнення не вдалося.

Дослідивши пояснення та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 247 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Так, згідно із частиною другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Як вбачається, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно

ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП

18 квітня 2026 року.

Варто зазначити, що відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями статті 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Зі змісту статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Правовий аналіз змісту положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Перелік обставин, які виключають провадження у справі про адміністративні правопорушення закріплений у статті 247 КУпАП та є вичерпним.

Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, тобто мова йде лише про можливість накладення адміністративного стягнення, що апріорі без визнання факту винуватості особи є неможливим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.

Крім того, статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду справи суд встановив наявність підстав для закриття провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, визначеного статтею 124 КУпАП, а тому підстави для закриття провадження за строками – відсутні.

Так, за статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність вини у діях порушника.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з диспозицією статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за вказаною статтею настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивною стороною вказаного правопорушення є порушення учасником дорожнього руху відповідного пункту Правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження, зокрема транспортних засобів.

Умовою настання адміністративної відповідальності є наявність причинного-наслідкового зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відповідно до пункту 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з пунктом 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Водночас під час встановлення причинного зв`язку необхідно враховувати у сукупності всіх обставин, зокрема, наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку та поводження інших учасників руху.

Так, зі змісту пояснень водія транспортного засобу «Hundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , долучений до матеріалів справи вбачається, що він рухався у лівій смузі, оскільки були попереду ремонтні роботи від перелаштувався у праву смугу, попереду їхав автомобіль «Mazda», який пригальмував і відбулось зіткнення, а потім він відчув удар ззаду.

Тобто суд встановив, що водій ОСОБА_2 «Hundai Elantra», номерний знак НОМЕР_2 , перелаштовуючись з лівої смуги у праву смугу не надав дорогу транспортному засобу під керування ОСОБА_1 , яка рухалася у попутному напрямку у правій смузі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, за що настає адміністративна відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 124, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду апеляційним судом.

Суддя О.С. Сініцина