Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №369/14468/23 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14468/23

Провадження № 2/369/873/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу № 369/14468/23 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків у зв`язку з невиконанням умов договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі – перший відповідач), ОСОБА_3 (далі – другий відповідач) про стягнення збитків у зв`язку з невиконанням умов договору .

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 30.08.2022 року між позивачем та продавцем – ТОВ «ВітАвто Енд Брок», який є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998 року в особі відповідального ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6 OPEL ZAFIRA 2012 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 (далі по тексту – ТЗ).

Власником ТОВ «ВітАвто Енд Брок» є відповідач 1 ОСОБА_2 .

Керівником ТОВ «ВітАвто Енд Брок» є відповідач 2 ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 2.1. Договору передача ТЗ продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна та оформлюється Актом приймання-передачі у двох примірниках, які підписуються Сторонами.

Відповідно до п. 2.2. Договору право власності на ТЗ переходить до покупця з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено ціну ТЗ, який складає 187 595,03 грн.

Протягом серпня та вересня місяців 2022 року Покупець здійснив безготівкове перерахування коштів у сумі, визначеної п. 3.1. Договору у розмірі 187 595,03 грн, які були перераховані на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується скриншотами з додатку Приватбанк про перерахування коштів.

За домовленістю сторін сума коштів визначена пунктом 3.1. Договору була перерахована іншою особою, яка не є стороною Договору, а саме, громадянкою ОСОБА_4 на рахунок Відповідача 1.

По факту кошти були перераховані в розмірі 210 297,30 грн., а кошти у розмірі 22 700 грн додатково були перераховані Покупцем на вимогу Продавця для додаткових витрат, які він понесе в майбутньому при виконанні ним умов Договору.

Кошти були перераховані наступним платежами в таких розмірах:

25.08.2022 – в сумі 19 024 грн.;

25.08.2022 – в сумі 56 000 грн.;

25.08.2022 – в сумі 4 020 грн.;

25.08.2022 – в сумі 10 025 грн.;

25.08.2022 – в сумі 40 550 грн.;

02.09.2022 – в сумі 40 600 грн.;

12.09.2022 – в сумі 40 050 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Отже, Покупець виконав свої зобов`язання в повному обсязі визначені Договором.

Позивачем на адресу Відповідачів були направлені вимоги, які відповідачами були залишені без відповіді.

Станом на день подання цього позову Продавець не передав у власність Покупця ТЗ, Акт приймання-передачі ТЗ сторонами також не підписувався.

Таким чином, Продавець не виконав свої зобов`язання визначені Договором, не передав у власність Покупця ТЗ, чим самим порушив умови Договору.

На підставі наведеного, позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача завданих збитків у зв`язку з невиконанням умов Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6 від 30 серпня 2022 року у розмірі 210 297,30 грн та судові витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.09.2023 року (суддя Волчко А.Я.) відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 1944 від 04.11.2024 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/14468/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою суду від 05.11.2024 року (суддя Янченко А.В.) справу № 369/14468/23 прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.02.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачів відзиви до суду не подали. Заяви та клопотання до суду не подали.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст. 12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як посилається позивач, 30.08.2022 року між позивачем та продавцем – ТОВ «ВітАвто Енд Брок», який є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998 року в особі відповідального ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6 OPEL ZAFIRA 2012 року випуску, білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 (далі по тексту – ТЗ).

Власником ТОВ «ВітАвто Енд Брок» є відповідач 1 ОСОБА_2 .

Керівником ТОВ «ВітАвто Енд Брок» є відповідач 2 ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 2.1. Договору передача ТЗ продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна та оформлюється Актом приймання-передачі у двох примірниках, які підписуються Сторонами.

Відповідно до п. 2.2. Договору право власності на ТЗ переходить до покупця з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено ціну ТЗ, який складає 187 595,03 грн.

Протягом серпня та вересня місяців 2022 року Покупець здійснив безготівкове перерахування коштів у сумі, визначеної п. 3.1. Договору у розмірі 187 595,03 грн, які були перераховані на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується скриншотами з додатку Приватбанк про перерахування коштів.

За домовленістю сторін сума коштів визначена пунктом 3.1. Договору була перерахована іншою особою, яка не є стороною Договору, а саме, громадянкою ОСОБА_4 на рахунок Відповідача 1.

По факту кошти були перераховані в розмірі 210 297,30 грн., а кошти у розмірі 22 700 грн додатково були перераховані Покупцем на вимогу Продавця для додаткових витрат, які він понесе в майбутньому при виконанні ним умов Договору.

Кошти були перераховані наступним платежами в таких розмірах:

25.08.2022 – в сумі 19 024 грн.;

25.08.2022 – в сумі 56 000 грн.;

25.08.2022 – в сумі 4 020 грн.;

25.08.2022 – в сумі 10 025 грн.;

25.08.2022 – в сумі 40 550 грн.;

02.09.2022 – в сумі 40 600 грн.;

12.09.2022 – в сумі 40 050 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Отже, Покупець виконав свої зобов`язання в повному обсязі визначені Договором.

Позивачем на адресу Відповідачів були направлені вимоги, які відповідачами були залишені без відповіді.

Станом на день подання цього позову Продавець не передав у власність Покупця ТЗ, Акт приймання-передачі ТЗ сторонами також не підписувався.

Таким чином, Продавець не виконав свої зобов`язання визначені Договором, не передав у власність Покупця ТЗ, чим самим порушив умови Договору.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1,3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

За ч.1 ст. 207 ЦК України слід зазначити, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд встановив, що станом на момент судового розгляду справи Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6 від 30.08.2022 року є правомірним в силу ст. 204 ЦК України, у судовому порядку не визнано недійсним, рішення суду про розірвання даного договору відсутнє.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що частина коштів була перерахована ОСОБА_4 , яка не була стороною спірного договору. Вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів ні ОСОБА_4 , ні її спадкоємцями до суду не заявлено.

Суд вважає, що позивач не позбавлений права звернутися до сторони договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6 від 30.08.2022 року, а саме продавця – ТОВ «ВітАвто Енд Брок» з позовом про зобов`язання виконати зобов`язання в натурі, який є належним способом захисту порушеного права.

Отже, з урахуванням предмету позову та його підстав, суд вважає, що належним відповідачем у даній справі повинно також бути ТОВ «ВітАвто Енд Брок».

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 753/95/21.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Разом з тим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у справі №642/6181/16-ц, висловленого у постанові від 29 серпня 2019 року.

Позивач не позбавлений можливості, визначившись з належним колом відповідачів, звернутися до них з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13, 76-89, 141, 258-273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків у зв`язку з невиконанням умов договору – відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 31.08.2026 року.

Суддя А.В. Янченко