Рішення від 24 лютого 2005 р. у справі №2-544/2005 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 2-544/2005

Провадження №-

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2005 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого Пархоменко О. В.

при секретарі Юдіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним,

встановив:

Позивачка звернулася до суду із даним позовом , свої позовні вимоги мотивувала тим, що в АДРЕСА_1 відповідачу на праві власності належить ціле будинковолодіння. Позивачка вказує, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться в аварійному стані та потребує капітального ремонту. Вказує, що враховуючи , що відповідач являється пенсіонером, не має коштів, щоб належно відремонтувати житловий будинок, а також останній забезпечений житловою площею в м. Києві, він вирішив продати їй будинок АДРЕСА_1 за обумовлену між ними ціну в суму 21 600 грн., що еквівалентно 4000 доларів США. Позивачка вказує, що при домовленості про вчинення договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 відповідач підтвердив письмово, що договір купівлі-продажу будинку буде нотаріально оформлений до 1 червня, після чого відповідач одержав від неї обумовлену суму по договору купівлі- продажу будинку 4000 доларів США, на що дав їй розписку, що гроші в сумі 4000 доларів США він одержав в повному обсязі. Вказує, що після передачі відповідачу обумовленої сі`ди грошей останній передав їй ключі від будинку АДРЕСА_1 і будинок перейшов в її користування.

Позивачка також вказує, що після зобов`язання відповідача до першого червня 2004 року оформити нотаріально договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 пройшло вже майже півроку, а відповідач до цього часу не одержав відповідних документів для вчинення договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 в нотаріальному порядку, на її постійні запити, коли він оформить договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі, останній до цього часу об`єктивної відповіді не дає, вона вбачає, що відповідач , одержавши від неї гроші, а їй передав право користуватися та управляти будинком, зволікає оформити належно договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі, тому вона вимушена ставити питання в судовому порядку про визнання такого договору дійсним, тому що вони фактично виконали умови договору купівлі-продажу, вона отримала будинок, а відповідач отримав гроші за будинок.

Позивачка просить визнати розписку , видану ОСОБА_2 про те, що він продав їй належний йому будинок АДРЕСА_1 , за що останній одержав від неї вартість будинку в сумі 4 000 доларів США, що в українській державний національній валюті становить 21 600 грн., договором купівлі-продажу будинку та визнати цей договір дійсним.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві, уточнила свої позовні вимоги тим, що просила визнати договір купівлі- продажу будинку АДРЕСА_1 дійсним та визнати за нею право власності на цей будинок, просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 08.02,2005 року позов визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, в судове засідання 25.02.2005 року не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій вказує, що позов визнає повністю, просить розглянути справу в його відсутність, в зв`язку із чим суд, заслухавши думку позивачки та керуючись ст. 172 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі достатніх у справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін, не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши по справі письмові докази суд вважає, що позов не підлягає до задоволення із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Ірпінською державною нотаріальною конторою 21 грудня 1984 року ОСОБА_2 належить на праві власності будинок АДРЕСА_1 .

Встановлено, що позивачка та відповідач домовилися між собою про те, що відповідач продає позивачці будинок АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію-передати майно, надати послугу тощо.

У відповідності до СТ.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Суд вважає, що між сторонами фактично було укладено договір купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655' ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов`язується передати майно / товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно / товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно розписці ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 належний йому будинок АДРЕСА_1 та отримав за це обумовлену сторонами вартість будинку, а саме 4 000 доларів США.

Таким чином суд вважає, що оскільки сторонами були належним чином виконані умови договору купівлі-продажу, тобто позивачкою виконане зобов`язання сплатити певну суму грошей за придбання будинку, а відповідачем виконане зобов`язання передати будинок позивачці, необхідно визнати договір купівлі-продажу будинку дійсним.

Також суд вважає за необхідне визнати за позивачкою право власності на будинок АДРЕСА_1 .

Наведені обставини підтверджуються поясненнями позивачки, відповідача, копіями розписки, технічного паспорту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд задовольняє заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 6, 11, 219, 220, 509 655, 656,ЦК України, ст. ст. 15, ЗО, 62, 202 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати договір купівлі продажу будинку АДРЕСА_1

між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок

АДРЕСА_1 .

Копію рішення направити відповідачу для відома.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міськийсуд на протязі одного місяця.

Суддя О.В. Пархоменко