Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №362/9462/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/9462/25

Провадження № 2/362/2345/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Через систему «Електронний суд» АТ «Сенс Банк» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.08.2021 року, у розмірі 176 317,42 грн. з яких: 109 903,82 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 66 413,60 грн. – заборгованість по відсоткам. Стягнути з відповідача на їх користь суму сплаченого ними судового збору в сумі 2 422,40 грн., та 14 440,91 витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.08.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» правонаступником якого є АТ «Сенс Банк» (далі - Банк) із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком. Банк прийняв пропозицію відповідача.

Таким чином, 10.08.2021 року між Банком та ОСОБА_1 з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб); опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту, Банк на підставі поданих Позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснювались з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунково касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн.; сума встановленої кредитної лінії - 61600,00 грн.; процентна ставка - 35,99 % річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. В свою чергу, відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість, яка становить 176 317,42 грн. з яких: 109 903,82 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 66 413,60 грн. – заборгованість по відсоткам.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.01.2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 42).

Представник позивача, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 6).

ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за місцем реєстрації, повернулося поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа, з відміткою «вручено за довіреністю» (а.с. 45), правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та часткове задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 10.08.2021 року між Банком та ОСОБА_1 з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (далі - Кредитний договір).

Вказаним Кредитним договором сторонами визначено та погоджено наступні умови, зокрема: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб); опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту, Банк на підставі поданих Позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснювались з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунково касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн.; сума встановленої кредитної лінії - 61600,00 грн.; процентна ставка - 35,99 % річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки -MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Згідно з довідкою про ідентифікацію АТ «СЕНС БАНК» позичальник ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 631755171 від 10.08.2021 року, ідентифікована за одноразовим ідентифікатором 8367, який направлено на мобільний телефон відповідача ( НОМЕР_1 ) (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що даним одноразовим ідентифікатором (8367) було підписано Довідку по систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспорт споживчого кредиту та інші матеріали кредитної справи.

Таким чином, відповідачка своїм електронним підписом підтвердила, що ознайомлена з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту.

На момент укладення кредитного договору відповідачка не зверталася до Акціонерного товариства «Сенс Банк» із заявою про надання роз`яснень умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилася з усіма умовами такого договору.

АТ «Сенс Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку за період з 10.08.2021 року по 26.05.2025 року (а.с.13-17).

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 сформулював правовий висновок, за яким банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже відомостями з виписки по особовому рахунку відповідача належним чином підтверджено обставини видачі відповідачу кредитних коштів, їх розмір та користування ними.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість за кредитним договором № 631755171 від 10.08.2021 року, становить 176 317,42 грн. з яких: 109 903,82 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 66 413,60 грн. – заборгованість по відсоткам (а.с.18).

10.10.2025 року на адресу позичальника ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань (а.с. 43-44), однак, відповідачем дану вимогу залишено без реагування, відповідач не скористався своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим, має заборгованість в розмірі 176 317,42 грн. (а.с.19).

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на AT «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.12.2022.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Частини 1, 2 статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферту) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у низці постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі за текстом Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нормою статті 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, як встановлено та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного кредитного Договору не виконує, кредит, відсотки за користування кредитом, які нараховані в межах строку кредитування, не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та частково за відсотками за договором кредиту № 631755171 від 10.08.2021 року.

Щодо стягнення нарахованих відсотків позивачем за кредитним договором судом встановлено наступне.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 631755171 від 10.08.2021 рокувстановлено, що позивачем за період з 10.11.2021 року по 09.11.2024 року відповідачу нараховано комісію за РКО (розрахунково-касове обслуговування) в сумі 2222,17 грн., яка нею було повністю сплачена (а.с.18).

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено у наступній редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набранням чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено комісію за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Однак, зі змісту договору встановлено, що банком, як кредитором, не конкретизований зміст та перелік послуг, за надання яких встановлюється можливість нарахування комісії.

Крім того, банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення кредитного договору № 631755171 від 10.08.2021 року.

Суд наголошує, що умови угод, їх укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Ураховуючи, що Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення кредиту щодо встановлення плати за обслуговування кредиту (за розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Отже, наведений позивачем розрахунок заборгованості включає нарахування та списання банком сум, які не обумовлені умовами договору.

За таких обставин суд вважає, що оскільки, згідно з наданими розрахунком заборгованості, у рахунок погашення боргу за нікчемною умовою кредитного договору (сплата комісій) відповідач сплатила 2222,17 грн., тому на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, виходячи з такого розрахунку: 109903,82 грн. (заборгованість за тілом) + 66413,60 грн. (заборгованість за відсотками) - 2222,17 грн. (сплачена комісія) = 174 095,25 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених АТ «Сенс Банк» у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду лише копію договору № 1006 від 28.01.2025 року про надання послуг та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю.

Однак, для належного підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; акту прийому-передачі наданих послуг та доказів їх оплати, що позбавляє суд можливості встановити дійсний перелік та розмір витрат на професійну правничу допомогу.

В зв`язку з цим, підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14440,91 грн. суд не вбачає.

Щодо стягнення судового збору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а тому із відповідача на користь позивача потрібно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2395,60 грн.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 15,16, 207, 526, 530, 536, 610-615,1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631755171 від 10.08.2021 року в розмірі 174 095,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2 395,60 грн.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 31.08.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко