Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №357/15186/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15186/26

3/357/4622/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, командир відділення охорони взводу охорони ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за ч.2 ст. 172-15 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 28.08.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-15 КУпАП розглядаються протягом доби.

Гр.омадянин ОСОБА_1 з`явився в судове засідання. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з вимогами ч.10 ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1, ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась. Указом Президента України № 596/2026 від 25.07.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 02.08.2026 на 90 діб. Відповідно станом на дату вчинення правопорушення (27.08.2026) воєнний стан (особливий період) в Україні тривав.

Відповідно до статей 11, 16, 58, 59 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) зобов`язаний, зокрема, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройний сил України», військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, бути пильним, зберігати державну таємницю, додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, додержуватися норм законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також запобігання і протидії дискримінації, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов`язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, а також запобігати вчиненню насильства за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 27.08.2026 близько 22 год 00 хв, в АДРЕСА_1 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_1 будучи військовою службовою особою (командиром відділення), в порушення вимог статей 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України та через недбале ставлення до виконання своїх службових обов`язків, яке виразилося у вживанні алкогольних напоїв (Акт №254 результат тесту 2,29% проміле), не забезпечив належного виконання завдань за призначенням та управління підпорядкованим взводом в умовах воєнного стану. Таким чином, старший сержант ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, недбало поставився до виконання обов`язків військової служби, чим вчинив чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (протокол серії КИБ №133 від 28.08.2026).

До матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_1 , в яких останній повідомив, що 27.08.2026 перебуваючи на локації АДРЕСА_2 , вжив спиртні напої в розмірі 500 мл, був виявлений черговим по локації на вечірній перевірці.

Відповідно до акту №254 складеного внаслідок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу: аплікатора вмісту парів алкоголю «Алконт-М» SN-00280-15, вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 становив 2,29 проміле, тест №2552 від 27.08.2026.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

З урахуванням зазначеного та викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, щире каяття як обставину, що пом`якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суддя дійшла висновку, що стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, відповідно до Військового квитка серії НОМЕР_3 та витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_4 №364 від 06.12.2025 року, він звільняється від сплати судового збору.

Керуючись статтями 40-1, 172-15, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті строком 10 (десять) діб.

Звільнити ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати судового збору на підставі п. 12 Закону України «Про судовий збір».

Відбування арешту з утриманням на гауптвахті виконується в порядку, визначеному ст. 327-1 КУпАП України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК