Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №293/297/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Суд: Черняхівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Сексуальне насильство

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №293/297/26

Суддя: Лось Л. В.

Справа №293/297/26

Провадження №1-кп/293/125/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

законного представника потерпілої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

законного представника обвинуваченого ОСОБА_7

розглянув у закритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12025060000001635 від 26.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Житомирської області Коростишівського району, с.Торчин, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 153 КК України

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

24.11.2025 близько 16 год. 30 хв., перебуваючи у дворі домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , зустрів свою малолітню двоюрідну сестру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку запропонував підвезти на велосипеді до бабусі, на що остання погодилась.

Під час руху по дорозі у напрямку вул. Героїв України с. Горбулів, Житомирського району ОСОБА_6 , маючи намір на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, спрямував велосипед з малолітньою ОСОБА_8 до нежитлової будівлі колишньої котельні, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Коли потерпіла зайшла всередину приміщення, ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_8 , яка через малолітній вік, відсутність специфічного життєвого досвіду (зокрема, і в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку у зв`язку з чим остання не могла чинити активний опір, зняв із себе штани та труси, оголивши свої статеві органи. Погрожуючи уламком скла від пляшки, який підібрав на місці, ОСОБА_6 , наказав ОСОБА_8 зняти увесь одяг до поясу, у тому числі труси, що остання і зробила.

Після чого ОСОБА_6 здійснив доторкання своїм статевим органом до оголених статевих органів малолітньої ОСОБА_8 , чим вчинив щодо неї насильницькі дії сексуального характеру не пов`язані із проникненням в тіло малолітньої.

Таким чином ОСОБА_6 інкримінується, що він своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні насильницьких дії сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (сексуальне насильство), вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.153 КК України.

II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В ході судового розгляду ОСОБА_6 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав.

В силу ст. 63 Конституції України відмовився давати показання або пояснення щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення.

У судових дебатах захисник вважає, що вчинення ОСОБА_6 злочину, яке йому інкримінується є недоведеним належними та допустимими доказами. Зокрема, вказала, що покази свідків не є допустимим доказом, оскільки всі надані покази є показами зі слів. Крім того зауважує, що є недопустимим проведення огляду місця події декілька разів. Разом з тим вважає, що порушена процедура відібрання біологічних зразків у ОСОБА_6 , оскільки такі відбирались у нього у статусі свідка. Водночас звертає увагу, що за результатами проведених експертиз не було виявлено слідів сперми ОСОБА_6 . За таких обставин доводить, що стороною обвинувачення не доведено належними доказами факту скоєння ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.4 ст. 153 КК України.

Так, статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, в силу вимог ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

У обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, сторона обвинувачення посилалася на докази, які згідно зі ст. 85, 86, 94 КПК України є допустимими, належними, достовірними та достатніми, а саме: на показання потерпілої, яка допитана в порядку ст.225 КПК України, свідків обвинувачення, та відомості, що містяться у письмових та речових доказах, наданих стороною обвинувачення.

В ході досудового розслідування малолітню потерпілу ОСОБА_8 допитано в порядку ст. 225 КПК України, де потерпіла розповіла, що 24.11.2025 її мама, ОСОБА_4 , попросила переїхати до баби по гроші. Після чого потерпіла пішла до тітки, щоб взяти велосипед. Потерпіла пішла до тітки, її вдома не було, а був лише брат - ОСОБА_6 , який повідомив, що без дозволу матері велосипед дати не може. Після чого потерпіла пішла до матері, щоб вона подзвонила до тьоті ОСОБА_9 запитати дозвіл взяти велосипед. Після чого потерпіла пішла до брата і сказала, що тьотя ОСОБА_10 дозволила взяти велосипед, на, що останній попросив почекати поки він одягнеться, щоб піти в магазин щось там купити. Потерпіла трохи зачекала, брат вийшов і вони поїхали. Доїжджаючи до ставка, брат запитав якою дорогою їхати, потерпіла відповіла, що їй нема різниці і вони поїхали коротшою дорогою. В подальшому брат хотів повідомив, що у старій котельні хтось ходить і сказав піти перевірити, на що потерпіла погодилась. Там, ОСОБА_6 , показував де він займався сексом з іншими дівчатами. Після чого потерпіла вийшла на вулицю і стояла біля велосипеду. Потім він намалював сердечко на стіні червоною крейдою В+Д і рисочка сердечко. В подальшому ОСОБА_6 підізвав потерпілу на, що остання відмовилася і сказала, що буде стерегти велосипед, але згодом погодилася підійти і побачила, що останній намалював. В подальшому ОСОБА_6 взяв ОСОБА_8 за талію, поставив та сказав знімати штани, на, що остання відповіла, що не буде цього робити, після чого ОСОБА_6 пригрозив ОСОБА_8 , взявши скло, сказав знімати штани або зателефонує мамі і скаже, що потерпіла переспала з іншим. В подальшому обвинувачений притулив скло до живота потерпілої і вона зняла шатни, а ОСОБА_6 витяг свій статевий член та почав тертися об піхву потерпілої. Показала, що в той же час обвинувачений на телефоні вмикав відео порнографічного характеру та показував потерпілій, але вона відмовлялася його дивитися, а обвинувачений продовжив перегляд відео, одночасно вчиняючи свої насильницькі дії. ОСОБА_8 просила зупинитися на, що останній не реагував. Потерпіла почала плакати, а обвинувачений продовжував протиправні дії ще протягом 2-3 хвилин після чого закінчив виконувати рухи. Після чого потерпіла на велосипеді поїхала до баби по гроші, а ОСОБА_6 пішов до магазину. В подальшому потерпіла та ОСОБА_6 повинні були зустрітися біля магазину та останній вказав, що заведе потерпілу додому, проте, коли потерпіла під`їхала до магазину не зустріла обвинуваченого та поїхала додому.

Законний представник потерпілої ОСОБА_4 у судовому засіданні надала покази про те, що коли вона приїхала додому з лікарні отримала дзвінок від сусідки - ОСОБА_11 , яка попросила прийти разом з донькою неї додому. Після чого вона разом з донькою, ОСОБА_12 , пішли до сусідки де остання повідомила, що обвинувачений вчинив дії сексуального характеру стосовно малолітньої потерпілої, ОСОБА_8 . ОСОБА_4 повідомила, що запитала у доньки чи це правда на, що остання відповіла «так». В подальшому вона подзвонила до обвинуваченого і попросила прийти, щоб з`ясувати ситуацію. Коли прийшов ОСОБА_6 вона його вдарила по обличчю та плечах за те, що він зробив з її донькою. В подальшому викликала поліцію та повідомила про вчинений злочин проти її малолітньої доньки. Зазначила, що донька їй розповіла, що обвинувачений підвозив її до баби по гроші та по дорозі до місця проживання бабусі ОСОБА_6 завів її дочку у приміщенні покинутої котельні та погрожуючи склом, змусив дочку зняти штани, колготи та труси, після чого зняв свої штани, став заду і вчинив дії сексуального характеру, при цьому статевий член був між ногами потерпілої і все це відбувалося 2-3 хвилин. Чи залякував обвинувачений потерпілу ОСОБА_4 не знає. Також повідомила, що обвинувачений після вчиненого до дитини не підходив, вибачення не просив. У судових дебатах просила суд карати обвинуваченого за законом, з запропонованою мірою покарання прокурором погодилась.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надала покази про те, що ОСОБА_4 є її донькою. 24.11.2025 дочка зателефонувала до неї та попросила позичити гроші на, що та погодилася. За грошима повинна була приїхати онучка (потерпіла), але її довго не було. Коли до неї приїхала потерпіла, ОСОБА_13 здалося, що онучка була стривожена, вона трохи посиділа, випила чаю та поїхала додому. На наступний день вже дізналася, що обвинувачений намагався зґвалтувати потерпілу, коли вона запитала про це в онучки та розплакалася та сказала, що обвинувачений хотів скоротити шлях, а потім конкретно нічого не розповідала.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні надала покази про те, її дочка, ОСОБА_15 , яка навчається разом з потерпілою прийшла зі школи і сказала, що хоче щось розказати. Показала, що дочка їй повідомила, що потерпіла ОСОБА_8 розповіла їй, що обвинувачений нібито то її зґвалтував. Потерпіла розповідала доньці, що ОСОБА_6 підвозив її на велосипеді до бабусі, під час чого вирішив скоротити шлях та поїхав у сторону закинутого приміщення котельні, зайшовши у приміщення притулив осколок до живота потерпілої і поліз тим, що у нього між ногами до того, що в потерпілої між ногами. Про обставини, які їй розповіла дочка вона повідомила матір ОСОБА_8 .

В залі судового засідання надала покази свідок ОСОБА_15 у присутності спеціаліста-психолога ОСОБА_16 про те, що вона з потерпілою разом навчаються. Під час того як вони були у школі та після уроків гуляли на майданчику потерпіла сказала їй, що хоче щось розказати та вони пішли у туалет. Потерпіла повідомила, що її мама послала по гроші до баби, а по дорозі вона з ОСОБА_6 пішли в котельню за сільською радою, де останній крейдою намалював серце і написав Д+В+, потім взяв скло, приклав до живота і сказав «роби це, або я тебе тебе вб`ю». Коли повернулась зі школи про відомі від ОСОБА_8 обставини розповіла своїй матері.

Свідок ОСОБА_17 в залі судового засідання надала покази про те, що їй стало відомо про подію, яка сталась від слідчого на другий день, який повідомив, що ОСОБА_6 намагався зґвалтувати малолітню ОСОБА_8 у приміщені котельні за сільською радою. Також повідомила, що обвинувачений був підозрюваний у вчиненні крадіжок, виховується у сім`ї, де мати проживає з співмешканцем. Сім`я перебуває на обліку у службі у справах дітей за неналежне виконання батьківських обов`язків, у будинку неналежні умови проживання. Повідомила також, що не бачила, щоб обвинувачений зловживав спритними напоями, навчається в Головинському ПТУ, часто пропускає навчання. Працює неофіційно у підприємця ОСОБА_18 . Матір отримує дохід за батька обвинуваченого, оскільки той вважається безвісти зниклим, співмешканець матері також служить.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні надала покази про те, що їй повідомили, що ОСОБА_4 викликала поліцію через те, що обвинувачений намагався зґвалтувати ОСОБА_19 (потерпілу). Після цього вона запитала в свого сина чи дійсно він це зробив на, що останній повідомив, що нічого не робив. Також вказує, що син заперечує факт вчинення злочину. Повідомила, що батько обвинуваченого зловживав алкоголем, бив її та дітей. Загалом має шестеро дітей, обвинувачений є її другим сином, навчається в Головинському ПТУ на тверду «3». Сім`ю поставила на облік через те, що вдома безпорядок. Повідомила, що обвинувачений дійсно вчиняв крадіжки. Також пояснила, що не знає коли її син статево дозрів, чи раніше займався сексом також не знає. Вказує, що обвинувачений алкогольними напоями не зловживає, працює неофіційно. З мамою потерпілої мали дружні стосунки.

Покази надані потерпілою в порядку ст.225 КПК України, законним представником малолітньої потерпілої, законним представником неповнолітнього обвинуваченого, свідками є логічними та послідовними, узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами здобутими у ході досудового розслідування та дослідженими у ході судового розгляду, кримінального провадження.

Вказані докази суд визнає належними та допустимими.

Стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, надано наступні документи, письмові та речові докази, які відповідно до ст. 358, 359 КПК України судом безпосередньо оголошені та досліджені, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025060000001635 від 26.11.2025 за правовою кваліфікацією правопорушення ч.4 ст. 153 КК України, згідно якого зазначено, що на лінію 102 надійшло 25.11.2025 повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що 24.11.2025 близько 13:30, перебуваючи за сільським клубом у с. Горбулів, Житомирського району Житомирської області, двоюрідний брат її малолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву свободу та статеву недоторканість, перебуваючи на одинці з її дочкою, будучи впевненим, що його дії ніхто не помітить, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи обізнаним, що ОСОБА_8 є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, з метою задоволення власної статевої пристрасті, вводячи її в оману, без добровільної згоди малолітньої, вчинив насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані з проникненням в її тіло;

- рапорт чергового ВП №1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області про отримання від ОСОБА_4 повідомлення про те, що 25.11.2025 о 20-06 за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця повідомила про те, що двоюрідний брат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 25.11.2025 за клубом близько 16:30 год. зґвалтував природнім шляхом дочку заявниці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- протокол огляду місця події від 26.11.2025, проведеного в с. Горбулів Житомирського району за участі ОСОБА_6 , за координатами 50.5390713, 28.9221592 з фототаблицею, в ході якого оглянуто місце вчинення злочину та вилучено 5 уламків скла;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 26.11.2025, за змістом якої у кримінальному провадженні визнано речовими доказами п`ять уламків скла;

- заява ОСОБА_6 про добровільну видачу мобільного телефону марки «Infinix SMART 8 Plus»;

- заява ОСОБА_6 про надання дозволу на огляд мобільного телефону від 26.11.2025, згідно якої ОСОБА_6 добровільно надав працівниками ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області мобільний телефон марки «Infinix SMART 8 Plus» для огляду;

- протокол огляду місця події від 26.11.2025 за участі ОСОБА_6 , в ході якого в с. Горбулів Житомирського району був оглянутий мобільний телефон марки «Infinix SMART 8 Plus», наданий ОСОБА_6 , та встановлено, що останній 24.11.2025 цікавився порнографічним контентом за участі малолітніх, їх зґвалтуванням, а також відповідальністю за дані злочини;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 26.11.2025, за змістом якої визнано речовим доказом мобільний телефон марки «Infinix SMART 8 Plus»;

- ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира, якою накладений арешт на мобільний телефон марки «Infinix SMART 8 Plus», моделі « intinix х 6526» із сім картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , ІМЕІ-1: НОМЕР_3 ,ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , який вилучено 26.11.2025 у ході огляду місця події, а саме відкритої ділянки місцевості, що розташована в населеному пункті с. Горублів Житомирського району Житомирської обл. за координатами 50.5390713, 28.9221592;

- свідоцтво про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- заява ОСОБА_4 від 26.11.2025, згідно якої ОСОБА_4 добровільно надала працівниками ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області одяг своєї доньки: кофту комбіновану з сіро-білих кольорів, кофту персикового кольору, штани фіолетового кольору, колготи білого кольору у квітковий візерунок, у який була одягнена її донька 24.11.2026;

- протокол огляду місця події від 26.11.2025, під час якого були оглянуті добровільно надані працівниками ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 речі її доньки: кофта комбінована з сіро-білих кольорів, кофта персикового кольору, штани фіолетового кольору, колготи білого кольору у квітковий візерунок, які у подальшому були вилучені;

- заява ОСОБА_4 від 26.11.2025, згідно якої ОСОБА_4 добровільно надала працівниками ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області спідню білизну ОСОБА_8 , у яких вона була одягнена 24.11.2025;

- протокол огляду місця події від 26.11.2025, проведеного за адресою : с. Горбулів, вул. Героїв України, поблизу буд.15 Житомирського району, під час якого була оглянута добровільно надала працівниками ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 спідня білизну її доньки,у яку вона була одягнена 24.11.2025, яка у подальшому була вилучена ;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 26.11.2025, за змістом якої визнано речовими доказами: кофту у комбінованому сіро-білому кольорі, на передній частині якої наявний малюнок у вигляді літери «А» чорного кольору на якій наявна ледь помітна пляма розмірами 10*5; кофта персикового кольору з 4 плямами світлого забарвлення, колготи білого кольору із візерунком у вигляді квіток, штани фіолетового кольору, а також: спідня білизна білого кольору з текстильними елементами та малюнком у вигляді крапочок та зірок;

- ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2025, якою накладений арешт на майно вилучене 26.11.2025 у ході огляду місця події, а саме:

-кабінету№ 7 ДСУ «Житомирського ОБСМЕ», що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких,131, а саме: кофту у комбінованому сіро-білому кольорі, на передній частині якої наявний малюнок у вигляді літери «А» чорного кольору на якій наявна ледь помітна пляма розмірами 10*5; кофта персикового кольору з 4 плямами світлого забарвлення, колготи білого кольору із візерунком у вигляді квіток, штани фіолетового кольору;

- відкритої ділянки місцевості, що розташовані за адресою : між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , а саме : спідню білизну білого кольору з текстильними елементами та малюнками у вигляді крапочок та зірок;

- протокол отримання зразків для експертизи від 26.11.2025, під час якого були відібрані у ОСОБА_8 зразки букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи;

- протокол отримання зразків для експертизи від 26.11.2025,під час якого були відібрані у ОСОБА_8 зразки зі статевих органів;

- протокол отримання зразків для експертизи від 26.11.2025, під час якого у ОСОБА_6 були отримані зразки букального епітелію;

- протокол отримання зразків для експертизи від 26.11.2025, під час якого у ОСОБА_6 були отримані зразки нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом із правої та лівої рук ;

- протокол отримання зразків для експертизи від 26.11.2025, під час якого у ОСОБА_6 були отримані змиви із правої та лівої рук;

- висновок експерта № 2577 від 26.11.2025, згідно якого експерт на поставлені питання дійшов висновку, що при освідуванні у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден на спинці носа, на нижній повіці лівого ока, на правій щоці, на передній поверхні грудної клітини справа та на тильній поверхні лівої кисті. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих та тупо-загострених предметів, якими могли бути нігтьові пластини пальців рук сторонньої особи, кулак, могли утворитися 23.11.2025 при обставинах вказаних потерпілим та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Будь-яких видимих тілесних ушкоджень у ділянці зовнішніх статевих органів та на внутрішніх поверхнях стегон не виявлено. Рубцевих змін та аномалій розвитку з боку зовнішніх статевих органів які б не давали можливості завершення статевого акту, при освідуванні не виявлено;

- протокол отримання зразків для експертизи від 26.11.2025,під час якого у ОСОБА_6 були отримані мазки (відтиски) з статевих органів;

- заява ОСОБА_6 , за погодженням із ОСОБА_7 від 26.11.2025, якою ОСОБА_20 разом із законним представником надали добровільну згоду на проведення огляду та вилучення предметів одягу ОСОБА_6 , а саме: камуфляжної куртки зеленого кольору, спортивні штани чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, резинові тапочки темно-синього кольору, труси блакитного кольору;

- протокол огляду місця події від 26.11.2025, проведеного у приміщенні ДСУ «Житомирського ОБСМЕ», що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких,131, під час якого була оглянута добровільно надалі працівниками ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 камуфляжна куртка зеленого кольору, спортивні штани чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, резинові тапочки темно-синього кольору, труси блакитного кольору, які у подальшому були вилучені;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 26.11.2025, за змістом якої визнано речовими доказами: камуфляжна куртка зеленого кольору з піксельним візерунком, яка порвана на правій зовнішній стороні нижче рукава вздовж тулуба, спортивні штани чорного кольору із написом «Nike», шкарпетки чорного кольору із візерунком білого кольору на бокових поверхнях, резинові тапочки темно-синього кольору марки «Krok» кофта чорного кольору із жовтими смугами на рукавах, труси блакитного кольору із написом на резинці «Idena»;

- ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 27.11.2025, якою накладений арешт на майно, вилучене 26.11.2025 у ході огляду місця події, а саме приміщення ДСУ «Житомирського ОБСМЕ», що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Князів Острозьких,131, а саме: камуфляжна куртка зеленого кольору з піксельним візерунком, яка порвана на правій зовнішній стороні нижче рукава вздовж тулуба, спортивні штани чорного кольору із написом «Nike», шкарпетки чорного кольору із візерунком білого кольору на бокових поверхнях, резинові тапочки темно-синього кольору марки «Krok» кофта чорного кольору із жовтими смугами на рукавах, труси блакитного кольору із написом на резинці «Idena»;

- протокол огляду предметів від 27.11.2025, об`єктом огляду є мобільний телефон марки «Infinix SMART 8 Plus», вилучений у ОСОБА_6 , де, зокрема, виявлено переписку у месенджері «VIBER» від 25.11.2025 о 20:56, де ОСОБА_6 повідомляє особу, яку записано «Голень» та має номер мобільного телефону НОМЕР_5 , що «короче мене будуть пакувати»;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 28.11.2025, за змістом якої визнано речовими доказами мобільний телефон марки «Infinix SMART 8 Plus», моделі «intinix x6526» із сім картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;

- висновок експерта № 2588 від 27.11.2025, згідно експерт дійшов підсумків, що статева зрілість у осіб жіночої статі визначається з 14 до 18 років, оскільки на час проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_8 виповнилось повних 10 років, можна вважати, що вона не досягла статевої зрілості. На час проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_8 будь яких тілесних ушкоджень в ділянці зовнішніх статевих органів, дівочої перетинки виявлено не було. У ОСОБА_8 виявлено садно на обличчі праворуч, яке утворилося від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженою та відноситься до легкого тілесного ушкодження;

- протокол отримання зразків (для експертизи від 28.11.2025, під час якого у ОСОБА_6 отримані біологічні зразки букального епітелію з внутрішньої поверхні щоки;

- реєстраційна картка відбору біологічного матеріалу у ОСОБА_6 від 28.11.2025;

- протокол отримання зразків для експертизи від 28.11.2025, під час якого у ОСОБА_6 відібрані відбитки папілярних візерунків правої та лівої рук;

- дактилоскопічна картка ОСОБА_6 ;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 28.11.2025, якою у кримінальному провадженні визнано речовими доказами зразок букального епітелію потерпілої ОСОБА_8 ; зразки зі статевих органів потерпілої ОСОБА_8 , а саме тампон з приспінку вагіни; зразок букального епітелію свідка ОСОБА_6 ; зразки нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом із правої та лівої рук свідка ОСОБА_6 ; змиви із правої та лівої руксвідка ОСОБА_6 ; відбитки, змив з головки статевого члену та контроль з лад`євидної ямки свідка ОСОБА_6 ; зразок букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 ; відбитки папілярних візерунків правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_6 ;

- заява ОСОБА_4 від 04.12.2025, згідно якої ОСОБА_4 добровільно надала працівниками ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області спідню білизну своєї доньки, у яку вона була одягнена під час вчинення злочину 24.11.2025;

- протокол огляду місця події від 04.12.2025, проведеного за адресою: с. Горбулів, вул. Героїв України,12/15 між будинками Житомирського району, під час якого була оглянута добровільно надала працівниками ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області спідня білизна потерпілої ОСОБА_8 , у яку вона була одягнена під час вчинення злочину 24.11.2025;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 05.12.2025, за змістом якої визнано речовими доказами: спідню білизну жовтого кольору з малюнком у вигляді зайців;

- ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08.12.2025, якою накладений арешт на вилучене 04.12.2025 у ході огляду місця події , а саме ділянки місцевості , що розташована за адресою: між будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 майно, а саме спідню білизну жовтого кольору з малюнками у вигляді зайців;

- висновок експерта судово молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/22180-БД від 12.01.2026, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію потерпілої ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_6 ;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 3865,41 грн;

- висновок експерта судово молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/22189-БД від 12.01.2026, згідно якого встановлено, що на змивах з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_6 виявлено поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки яких не встановлено, сліди сперми та крові людини не виявлено. На зрізах нігтьових пластин з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_6 виявлені клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки. Сліди сперми та крові людини не виявлено. Клітини з ядрами виявлені на зрізах нігтьових пластин з правої та лівої руки рук підозрюваного ОСОБА_6 збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками підозрюваного ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_8 ;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 6570,87 грн;

- висновок експерта судово молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/22183-БД від 14.01.2026, згідно якого встановлено, що тампоні з пристінку вагіни ОСОБА_8 виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, що належать особі жіночої генетичної статі. Встановлено, що на тампоні зі змивом з головки статевого члена ОСОБА_6 виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, що належать особі чоловічої генетичної статі. За результатами порівняльного дослідження генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на тампоні з пристінку вагіни ОСОБА_8 не збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами, виявлених на тампоні зі змивом з головки статевого члена ОСОБА_6 . За результатами порівняльного дослідження генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлені на тампоні з зі змивом з головки статевого члена ОСОБА_6 не збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами, виявлених на тампоні пристінку вагіни ОСОБА_8 ;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 4076,99 грн;

- висновок експерта судово-імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22534-БД від 17.12.2025, згідно якого встановлено, що на поверхні наданих на дослідження резинових тапочках темно-синього кольору марки «Krok» наявні сліди крові людини, слідів сперми не виявлено;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 482,49 грн;

- висновок експерта судово молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/23312-БД від 14.01.2026, згідно якого встановлено, що генетичні ознаки слідів крові людини, виявлених на змиві із резинових тапочок темно-синього кольору марки «Krok» не встановлено у зв`язку з присутністю інгібіторів у даному об`єкті. У зв`язку з не встановленням генетичних ознак слідів крові людини, виявлених на змиві із резинових тапочок темно-синього кольору марки «Krok», питання походження генетичних ознак від потерпілої ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_6 не вирішувалось;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 415,89 грн;

- висновок експерта судово-імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22533-БД від 16.12.2025 згідно якого встановлено, що на поверхні наданих на дослідження шкарпетках чорного кольору із візерунком світлого кольору на бокових поверхнях слідів сперми та крові не виявлено;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 3,84 грн;

- висновок експерта судово-імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22536-БД від 19.12.2025 згідно якого встановлено, що на поверхні наданої на дослідження кофти чорного кольору з накладками світло-коричневого кольору на рукавах слідів сперми та крові не виявлено;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 3,84 грн;

- висновок експерта судово-імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22535-БД від 18.12.2025 згідно якого встановлено, що в ході дослідження встановлено, що на поверхні наданих на дослідження спортивних штанів чорного кольорів із написом «Nike» слідів сперми та крові не виявлено;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 3,84 грн;

- висновок експерта судово-імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22539-БД від 23.12.2025 згідно якого встановлено, що в ході дослідження встановлено, що на поверхні наданої на дослідження камуфляжної куртки зеленого кольору із піксельним візерунком слідів сперми та крові не виявлено;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 482,49 грн;

- висновок експерта судово-імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22537-БД від 22.12.2025, згідно якого встановлено, що в ході дослідження встановлено, що на поверхні наданих на дослідження кофти у комбінованому сіро-білому кольорі, кофти персикового кольору, колгот білого кольору, штанів фіолетового кольору слідів сперми та крові людини не виявлено;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 3,84 грн;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 29.12.2025, за змістом якої визнано речовими доказами об`єкти дослідження за результатами проведення судового імунологічних експертиз, зокрема шкарпетки чорного кольору із візерунком світлого кольору на бокових поверхнях, резинові тапочки темно-синього кольору марки «Krok», спортивні штани чорного кольору із написом «Nike», кофту чорного кольору з накладками світло-коричневого кольору на рукавах, кофту у комбінованому сіро-білому кольорі, кофту персикового кольору, колготи білого кольору, штани фіолетового кольору, камуфляжну куртку зеленого кольору із піксельним візерунком;

- висновок експерта судово молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/22532-БД від 14.01.2026, згідно якого встановлено, що на трусах ОСОБА_6 виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_8 . Слідів сперми та слідів крові не виявлено. На об`єкті № 2 з трусів підозрюваного ОСОБА_6 виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними, походять від двох осіб та містять генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_8 та генетичні ознаки зразка букального епітелію піздозрюваного ОСОБА_6 . Слідів сперми та сліди крові людини не виявлено. На трусах потерпілої ОСОБА_8 виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 . Слідів сперми та слідів крові людини не виявлено. На трусах потерпілої ОСОБА_8 виявлено клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними, походять від двух осіб та містять генетичні ознаки зразка букального епітелію потерпілої ОСОБА_8 та генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_6 . Слідів сперми та сліди крові людини не виявлено;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 12283,17 грн;

- ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08.12.2025 про проведення допиту малолітньої потерпілої від 08.12.2025 в порядку ст. 225 КПК України;

- оптичний диск з допитом малолітньої потерпілої ОСОБА_8 проведений у порядку статті 225 КАК України разом зі стенограмою;

- висновок психолога про психоемоційний стан дитини під час слідчої дії (допиту) від 11.12.2025, за яким психоемоційний стан неповнолітньої під час допиту відповідає реакції на психотравмуючу подію. Ознаки поведінки та емоційні реакції узгоджуються з пережитим травматичним досвідом. Участь психолога під час слідчої дії є обґрунтованою та необхідною;

- висновок експерта судово психологічної експертизи №СЕ-19/106-25/23270-ПС від 02.02.2026, згідно якого встановлено, що комунікативна діяльність особи ОСОБА_8 , у процесі відтворення нею подій 24.11.2025 пов`язаних з вчиненням відносно неї сексуального насильства, під час проведення 11.12.2025 за її участю допиту, за матеріалами відеозапису вказаної слідчої дії характеризуються наявністю усталено виражених індивідуально-психологічних особливостей: вираженою діалоговою активністю та ініціативністю. Суттєва більшість відповідей ОСОБА_8 є змістовно розширеними категоричними твердженнями, що містять ініціативні уточнення завдяки наявності специфічних деталей; опису власних дій та дій інших учасників події; передачі змісту діалогів з іншими особами; повідомленням про негативне емоційне ставлення до Діми та уникнення контакту з ним; спонтанних спогадів; повідомлення про власний емоційний стан після повторної зустрічі з Дімою після події. Зазначені особливості відповідають закономірностям психічного процесу відтворення та узгоджуються з віковими особливостями ОСОБА_8 . У цілому, реконструкція ОСОБА_8 обставин та перебігу подій, що розглядаються за справою, відображає достатній комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій та об`єктів. Опис ОСОБА_8 докримінальної, кримінальної та посткримінальної стадій злочину, що розслідується за справою, є змістовно збалансованим та дозволяє скласти цілісний сюжет реконструйованої події. Невербальні засоби комунікативної діяльності ОСОБА_8 виконують функцію додаткового смислового навантаження, ознак суперечностей між її вербальними та невербальними поведінковими проявами не виявлено. В поведінці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні психологічні особливості, що властиві для самостійного відтворення нею певних подій під час проведення за її участю відповідної слідчої дії. У відеозаписі відтворення обстановки та обставин події 11.12.2025 за участю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено, за винятком епізоду, що стосувався можливих конфліктних стосунків між матір`ю підекспертної та матір`ю Діми, у якому відповідь на питання надавалась законним представником і була дослівно повторена підекспертною.

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 21393,60 грн;

- висновок експерта судово дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/106-25/1828-Д від 03.02.2026, згідно якого встановлено, що на п`яти уламках скла слідів папілярних узорів рук не виявлено;

- довідка про вартість проведеної експертизи, згідно якої вартість експертизи становить 3565,60 грн;

- постанова про визнання речовими доказами та порядку зберігання речових доказів від 13.02.2026, за змістом якої визнано речовими доказами об`єкти дослідження за результатами проведення судових експертиз, зокрема, зразки букального епітелію ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , зрізи нігтьових пластин, змив з пристінку вагіни ОСОБА_8 , змив з головки статевого члена та контролю із лад`євидної ямки ОСОБА_6 , труси ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , змив з правого гумового капця, 5 уламків скла;

- висновок cудово-психіатричного експерта №24-2026 від 27.01.2026, згідно якого встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 в минулому на будь-які психічні розлади не страждав. В момент скоєння інкримінованого йому злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Неповнолітній ОСОБА_6 в даний час на будь-які психічні розлади не страждає. Неповнолітній ОСОБА_6 на даний час в тимчасовому розладі психічної діяльності не перебуває. Здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. Неповнолітній ОСОБА_6 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру;

- характеристика на громадянку ОСОБА_4 від 26.11.2025;

- характеристика на громадянку ОСОБА_7 від 26.11.2025;

- лист Служби у справах дітей Черняхівської селищної ради від 26.11.2025 щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 про те, що на обліку Служби у справах дітей Черняхівської селищної ради, як діти, що опинились у складних життєвих обставинах не перебувають ;

- Лист КУ «Центр соціальних служб» Черняхівської селищної ради від 09.02.2026. про те, що на обліку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах в Центрі соціальних служб Черняхівської селищної ради перебуваються сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ;

Крім того, під час судового розгляду були досліджені копії документів, що посвідчують особу, та характеризують обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема:

- паспорт громадянина України;

- вимогу УІЗ ГУНП в Житомирській області, згідно якої ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягався;

- характеристика П (ПТ)О «Поліський індустріальний професійний коледж» на ОСОБА_6 від 08.12.2025, згідно якої останній характеризується посередньо;

- довідки про те що ОСОБА_6 у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває.

-Судом також досліджені процесуальні документи на підставі, яких здобувались докази, а також процесуальні документи на підтвердження застосування та продовження стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу, зокрема:

-постанова про визначення групи слідчих від 26.11.2025;

-постанова про визначення групи прокурорів від 26.11.2025;

-заява ОСОБА_8 про залучення до провадження як потерпілого від 26.11.2025 з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілого;

-постанова про залучення законного представника до проведення досудового розслідування від 26.11.2025 з копією паспорта ОСОБА_4 та копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 ;

-постанова про відібрання біологічних зразків (букального епітелію) для експертного дослідження у ОСОБА_8 від 26.11.2025;

-постанова про відібрання біологічних зразків (зразків зі статевих органів) для експертного дослідження у ОСОБА_8 від 26.11.2025;

-постанова про залучення законного представника до проведення досудового розслідування від 26.11.2025 з копією паспорта ОСОБА_7 та копією паспорта ОСОБА_6 ;

-постанова про відібрання біологічних зразків (букального епітелію) для експертного дослідження у ОСОБА_6 від 26.11.2025;

-постанова про відібрання біологічних зразків (зрізів нігтьових пластин) для експертного дослідження у ОСОБА_6 від 26.11.2025;

-постанова про відібрання біологічних зразків (змивів із правої та лівої рук) для експертного дослідження у ОСОБА_6 від 26.11.2025;

-постанова про призначення та доручення судової медичної експертизи від 26.11.2025;

-постанова про відібрання біологічних зразків (мазків (відтисків) з статевих органів) для експертного дослідження у ОСОБА_6 від 26.11.2025;

-постанова про доручення проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 26.11.2025;

-постанова про доручення проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України від 26.11.2025;

-постанова про призначення та доручення судової медичної експертизи від 27.11.2025;

-вимога в порядку ст. 40,92,93 КПК України до Горбулівської сільської ради від 26.11.2025;

-постанова про доручення призначити захисника для здійснення захисту за призначення від 28.11.2025;

-повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 28.11.2025;

-постанова про відібрання біологічних зразків (букального епітелію) для експертного дослідження у ОСОБА_6 від 28.11.2025;

-постанова про відібрання біологічних зразків (папілярних відбиток рук) для експертного дослідження у ОСОБА_6 від 28.11.2025;

-постанова про створення і скликання міждисциплінарної команди та направлення дитини до відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей від 01.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення молекулярно-генетичної експертизи від 03.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення молекулярно-генетичної експертизи від 03.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення молекулярно-генетичної експертизи від 03.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення судового імунологічної експертизи від 05.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення судового імунологічної експертизи від 05.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення судового імунологічної експертизи від 05.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення судового імунологічної експертизи від 05.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення судового імунологічної експертизи від 05.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення судового імунологічної експертизи від 05.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення молекулярно-генетичної експертизи від 08.12.2025;

-постанова про залучення законного представника ОСОБА_14 ;

-постанова про створення і скликання міждисциплінарної команди та направлення дитини до відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей від 09.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення молекулярно-генетичної експертизи від 19.12.2025;

-постанова про призначення та доручення проведення судово психологічної експертизи від 19.12.2025;

-постанова про створення і скликання міждисциплінарної команди та направлення дитини до відділення захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей від 29.12.2025;

-постанова про призначення та доручення амбулаторної психолого-психіатричної експертизи від 20.01.2026;

-постанова про призначення та доручення проведення судової дактилоскопічної експертизи від 29.01.2026;

-ухвала Корольовського районного суду м. Житомир про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 від 09.12.2025;

-ухвала Корольовського районного суду м. Житомир про продовження строку досудового розслідування від 23.01.2026;

-Ухвала Корольовського районного суду м. Житомира про продовження дії обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України встановлених для підозрюваного у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 26.01.2026;

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд вважає, що надані прокурором на підтвердження вчинення обвинуваченими інкримінованого йому кримінального правопорушення докази, які досліджені безпосередньо судом за участю сторін кримінального провадження, та зміст яких відображений у даному вироку, є належними, достовірними та допустимими доказами, оскільки прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та вони отримані у порядку, встановленому КПК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності вважає їх достатніми для прийняття відповідного рішення по справі.

Суд приймає до уваги положення міжнародного законодавств, які закріплені, зокрема, в Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР від 27.02.1991 року) та Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована Законом України від 20.06.2012 року) про те, що дані злочини становлять високу суспільну небезпечність, яка зумовлюється шкодою, що заподіюється статевій недоторканості та нормальному фізичному й психічному розвитку неповнолітнього.

Згідно Декларації прав дитини, яка прийнята резолюцією 1386 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони й піклування, у тому числі й у належному правовому захисті як до, так і після народження.

Таким чином, жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання у здійснення її права на особисте життя. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання (ст.16 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ст. 17, 19 зазначеної Конвенції жодна дитина не може бути об`єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.

Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов`язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.

Законодавець забезпечує охорону та недоторканість статевої свободи особі, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.

Стаття 52 Конституції України зазначає, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом.

Стамбульська конвенція у ст. 36 «Сексуальне насильство, у тому числі зґвалтування» визначає зобов`язання держав вживати необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб було криміналізовано такі форми умисної поведінки: зокрема, b) здійснення, без згоди, інших актів сексуального характеру з особою.

Ст. 40 Стамбульської конвенції передбачає, що «Сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної або фізичної поведінки сексуального характеру, метою або наслідком якої є порушення гідності особи, зокрема шляхом створення залякувального, ворожого, принизливого або образливого середовища, підлягала кримінальній або іншій юридичній санкції».

У Кримінальному кодексі України відповідну форму поведінки криміналізовано в ст. 153 після внесення змін Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII та Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації» від 14 березня 2018 року № 2334-VIII.

Відповідно до ч. 4 ст. 153 КК України сексуальним насильством є вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що він знаходиться у суперечності із загальноприйнятим природним укладом статевих відносин, поєднаний із насильством або використанням безпорадного стану людини, здатний спричинити шкоду здоров`ю потерпілої особи.

Основний безпосередній об`єкт злочину - статева свобода чи статева недоторканість особи. Його додатковим факультативним об`єктом можуть бути здоров`я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.

Розглядаючи таку категорію справ (кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи) та дане кримінальне провадження в цілому, суд оцінює фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення з огляду на їх доведеність з приводу того: чи були вчинені щодо потерпілої особи будь-які насильницькі дії; чи мали такі дії (не пов`язані з проникненням в тіло іншої особи) сексуальний характер та чи були вони вчинені без добровільної згоди потерпілої, крім випадку, якщо вони були вчинені щодо малолітньої особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку (незалежно від її добровільної згоди).

Важливим в аспекті позитивних зобов`язань держави за Стамбульською конвенцією є належне застосування норм КК України для правильної кваліфікації діяння, передбаченого ст. 153 КК України, у тому числі встановлення об`єктивної сторони злочину, а саме здійснення особою насильницьких, активних дій сексуального характеру, направлених на подолання опору, не пов`язаних з проникненням в тіло потерпілої.

До того ж, при кваліфікації важливим буде визначення спрямованості умислу (за наявності належних, допустимих та достатніх доказів такого умислу), а не лише фактично здійснені дії сексуального характеру для того, щоб було адекватне реагування держави на кримінально-протиправну поведінку сексуального характеру.

Пасивна поведінка сексуального характеру не вважатиметься кримінально протиправною в розумінні статті 153 КК України, адже законодавцем криміналізовано лише «дії сексуального характеру», які за своєю суттю є активною фізичною поведінкою і не можуть проявлятися в бездіяльності.

Суд зауважує, що до дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням у тіло іншої особи, спрямовані на збудження та (або) задоволення статевої пристрасті винуватої особи, які за загальним правилом передбачають фізичний контакт з тілом потерпілої особи.

До дій сексуального характеру без проникнення в тіло, що передбачають фізичний контакт, відносяться: примусове оголення та огляд тіла всупереч волі людини; насильницькі обійми, поцілунки чи пестощі інтимних зон; примусове доторкання до тіла потерпілої/потерпілого; вчинення інших дій для задоволення статевої пристрасті, що не передбачають проникнення.

За конструкцією об`єктивної сторони склад цього злочину формальний, а тому злочин вважається закінченим з моменту початку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті.

Із суб`єктивної сторони злочин здійснюється з прямим умислом та з метою задоволення статевої пристрасті.

При цьому, суд враховує те, що у випадку вчинення злочинів проти статевої недоторканості найчастіше єдиними учасниками (і, відповідно, свідками) події є, за винятком рідкісних випадків, нападник та жертва, внаслідок чого виникає ситуація, коли докази ґрунтуються на двох, як правило, вкрай суперечливих розповідях про одну й ту саму подію: з одного боку, особи нападника, яка найчастіше заперечує або применшує факти (щоб уникнути або зменшити свою кримінальну відповідальність), а з іншого боку жертви, яка розповідає про свої страждання.

Очевидно, що коли єдиним прямим доказом в кримінальному провадженні є свідчення обвинувачуваного та потерпілої особи, суд повинен проявляти належну обережність та особливу ретельність в оцінці цих свідчень.

В даному випадку чинний кримінальний процесуальний закон встановлює поділ належних доказів на прямі та непрямі.

Зокрема, приписи ст. 85 КПК України передбачають, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Підставою для поділу доказів на прямі та непрямі (побічні) є характер їх відношення до обставин, які підлягають доказуванню.

Прямий доказ такий, що прямо і безпосередньо вказує на ті факти і обставини, що підлягають доказуванню. Із цього випливає, що між доказом і тезою, що доводиться, не існує проміжних ланок. Їх зв`язок має одноступеневий характер.

На відміну від прямих доказів, непрямі докази обґрунтовують обставини, які підлягають доказуванню, не прямо, а опосередковано через проміжні факти шляхом послідовних висновків. Непрямим (побічним) є доказ, який спочатку обґрунтовує наявність чи відсутність проміжного (доказового) факту, а через нього наявність чи відсутність шуканої обставини предмета доказування. Непрямі докази вказують на окремі факти, на основі логічного аналізу сукупності яких встановлюються окремі елементи складу кримінального правопорушення та інші обставини предмета доказування.

Враховуючи вищезазначене, норми чинного КПК України не містять заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Як засвідчує сформована судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.

Повертаючись до обставин даного кримінального провадження, суд наголошує на тому, що суд, при оцінці показань осіб, які мають суперечливий характер, має відповідні повноваження та інструменти для того, щоб показання однієї зі сторін вважати більш вірогідними, ніж показання іншої.

У злочинах проти статевої недоторканості неповнолітніх осіб таким додатковим інструментом виступають непрямі докази, зібрані під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а саме висновки профільних спеціалістів (психологів та психіатрів), які, працюючи із особою, як правило жертвою кримінального правопорушення у сфері статевої недоторканості, може надати відомості стосовно психологічного стану потерпілої особи та типу її особистості, а також оцінити, чи має особа, про яку йдеться, риси характеру, що сприяють перекрученню фактів або навіть конфабуляції (хибні або спотворені спогади).

Відтак, в даному випадку вирішальне та ключове значення для підтвердження факту насильства чи контакту мають саме криміналістичні методи.

Аналізуючи досліджені докази в судовому засіданні, суд робить обґрунтований висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 153 КК України, як вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Суд наголошує на тому, що малолітня потерпіла була допитана на стадії досудового розслідування кримінального провадження, в тому числі слідчим суддею в порядку ст. 225-227 КПК України, водночас стороною захисту не ставилось питання про допит потерпілої безпосередньо у судовому засіданні на стадії судового розгляду.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину встановлена на підставі сукупності належних та допустимих доказів, у їх взаємозв`язку та достатності, зокрема, на підставі логічних, послідовних та детальних показань самої потерпілої зокрема, під час її допиту слідчим суддею у своїх поясненнях вона чітко та послідовно зазначила на тому, обвинувачений примусив зняти ніжню білизну і знявши свою нижню білизну вчиняв відносно неї дії сексуального характеру , а саме доторкався своїм статевим органом до її статевих органів.

Під час допиту потерпіла послідовно виклала обставини вчиненого щодо неї кримінального правопорушення, при цьому її показання є внутрішньо узгодженими, не суперечать іншим матеріалам кримінального провадження, наведеним в мотивувальній частині вироку суду.

Суд зауважує, що показання потерпілої, надані під час досудового розслідування у порядку ст. 225 КПК України не є єдиним доказом винуватості обвинуваченого, а оцінюються у сукупності з іншими належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні.

Вина обвинуваченого підтверджується послідовними, логічними та узгодженими між собою показаннями потерпілої. Зазначені показання узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема, матеріалами досудового розслідування, висновками судових експертиз, показаннями свідків, іншими письмовими та речовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Порушень вимог ст.87 КПК України не установлено.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Підстав, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Вина обвинуваченого у скоєних кримінального правопорушення доведена у повному обсязі.

На виконання вимог статті 485 КПК при судовому розгляді щодо обвинуваченого, який на час вчинення кримінального правопорушення був неповнолітнім було з`ясовано такі обставини:

- повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи;

- умови життя та виховання неповнолітнього;

- відсутність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

Крім того, враховуючи приписи статті 487 КПК при дослідженні умов життя та виховання неповнолітнього з`ясовано:

- склад сім`ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім`ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім`ї;

- обстановку в навчальному закладі, де навчається неповнолітній, його ставлення до навчання, взаємини з вихователями;

- зв`язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом.

При цьому, доводи сторони захисту щодо відсутності події кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються вищенаведеними доказами.

Суд не приймає до уваги доводи захисника щодо неналежності показання, свідків оскільки такі є показаннями з чужих слів, оскільки згідно зі ст. 97 КПК України, суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів, якщо сторона кримінального провадження (обвинувачення) заявляє клопотання про дослідження таких показань, та якщо вони підтверджуються іншими зібраними у справі допустимими доказами. У справах про сексуальне насильство щодо дітей (ч. 4 ст. 153 КК України) малолітні потерпілі через психологічний стан або вік часто не можуть чітко дати свідчення у суді. Тому у даному випадку свідчення матері потерпілої, подруги потерпілої та її матері, а також бабусі, яким потерпіла першочергово розповіла про подію, визнаються судом правомірними доказами.

Щодо заперечень з приводу проведення кількох оглядів місця події, то такі заперечення судом також не приймаються, оскільки КПК України не містить заборони на проведення повторних чи додаткових оглядів місця події. Навпаки, якщо під час первинного огляду з об`єктивних причин не вдалося виявити всі сліди злочину, слідчий має право провести повторний огляд за правилами ст. 237 КПК України. Головна умова допустимості це належне процесуальне оформлення, а не кількість проведених дій. Надані стороною обвинувачення та досліджені судом протоколи огляду місця події оформлені у відповідності до норм КПК України, тому судом визнаються допустимими доказами.

Щодо відібрання біологічних зразків у ОСОБА_6 у статусі свідка, то така Процедура повністю відповідає закону. Відповідно до ч. 1 ст. 245 КПК України, зразки для експертизи відбираються у порядку, передбаченому ст. 241 КПК (освідчення особи). Процесуальний статус ОСОБА_6 як свідка на момент відібрання зразків не є порушенням, оскільки КПК України дозволяє відбирання біологічних зразків як у підозрюваного, так і у свідка, якщо це необхідно для кримінального провадження та здійснюється на підставі вмотивованої постанови. Тому у даній частині заперечення захисника також є безпідставними.

Стосовно тверджень захисника про те, що за результатами проведених експертиза не виявлено слідів сперми ОСОБА_6 , що вказує на те, що факт злочину не доведено, то суд зауважує, що відсутність сперми не спростовує склад злочину за ст. 153 КК України. Диспозиція ч. 1 та ч. 4 ст. 153 КК України чітко визначає цей злочин як «вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи». Для кваліфікації за цією статтею не є обов`язковим факт статевого акту, сім`я виверження чи наявність біологічних виділень (сперми) на тілі чи одязі потерпілої особи. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення самих дій сексуального характеру (торкання, примус до оголення, інші розпусні дії із застосуванням насильства чи психологічного тиску на малолітню особу).

ІІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст. 50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно з статтею 65 цього Кодексу суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винуватого й обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання, наділяють суд правом вибору його розміру й однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. Виправлення виявляється у внесенні коректив у соціально-психологічні характеристики засудженого, нейтралізації негативних криміногенних настанов, вихованні законослухняності та поваги до положень закону, в тому числі і кримінального. З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

Вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім є додатковою гарантією для дитини, яка опинилася у конфлікті із законом, що не виключає можливості визнання такої обставини пом`якшуючою.

Крім того суд вважає за необхідне визнати як пом`якшуючу покарання обставину той факт, що під час виховання мати обвинуваченого не приділяла уваги сину та не вела виховання в частині, що стосується статевого дозрівання неповнолітнього.

Водночас обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_6 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та бере до уваги той факт, що останній вчинив кримінальні правопорушення будучи неповнолітнім.

Тому, окрім обставин зазначених в статті 65 ККУкраїни, суд враховує особливості призначення покарань викладені в статі 103 КК України.

Зокрема, суд враховує:

- класифікацію кримінального правопорушення, які згідно із статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів;

- враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

- умови життя та виховання ОСОБА_6 , вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи молодої людини, а саме, що ОСОБА_6 є дитиною яка опинилась у складних життєвих умовах, сім`я проживає у скрутному матеріальному становищі, батько є таким що зник безвісти за особливих обставин, а мати не працює, має на утриманні інших малолітніх дітей.

- особу винного його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, за місцем навчання характеризується посередньо;

- наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 з обранням покарання із застосуванням частини першої статті 69 КК України.

Так, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 153 КК України із застосування ст.69 КК України, з урахуванням ст. 102 КК України призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, та водночас вважає неможливим обрати відносно нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Обґрунтовуючи можливість застосування статті 69 КК України суд враховує, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним йому. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року N 15рп/2004 "у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання)).

В даному конкретному випадку встановлено декілька обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують таке.

Вчинення злочину у неповнолітньому віці за обставин недостатнього виховання з боку батьків (відсутність бесід на предмет статевого виховання дитини), з урахуванням особи винного, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і відповідно до частини першої статті 69 КК України є підставою для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу за ці злочини.

Обрання такого способу призначення покарання в даній ситуації враховує "принцип пропорційності", справедливо співвідноситься із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, можливість його призначення передбачена законом (стаття 69 КК України), воно не становитиме "особистий і надмірний тягар для особи".

Для суду важливим в даній ситуації є те, що міжнародні стандарти в сфері правосуддя дружнього до дитини закріплюють загальноприйнятий міжнародний принцип "економія кримінальної репресії".

За своїм змістом система правосуддя щодо неповнолітніх направлена в першу чергу на забезпечення благополуччя неповнолітнього і забезпечення того, щоб будь-які заходи впливу на неповнолітніх правопорушників були завжди сумірні як з особливостями особистості правопорушника, так і з обставинами правопорушення (п. п. 5.1 "Пекінських правил").

Суд також бере до уваги і позицію сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до призначення міри покарання пов`язаної з позбавленням волі, а також враховує позицію потерпілої, яка в частині міри покарання просила суворе покарання для обвинуваченого. Крім того, обвинувачений протягом тривалого часу щиро не покаявся, вибачення не просив.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

IV. Вирішення питання щодо запобіжного заходу

В судових дебатах прокурор просив обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, взявши його під варту в залі суду, оскільки існують ризики ухилення обвинуваченим від відбування покарання.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09.02.2026 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашній арешт в період з 22:00 по 06:00 год наступної доби на строк 60 діб, строк дії якого ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира та ухвалами Черняхівського районного суду Житомирської області неодноразово продовжувався.

Оскільки обвинуваченому ОСОБА_6 судом призначається покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, зважаючи на дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема, ризику переховування від відбування покарання, який не зможе відвернути застосування менш суворого запобіжного заходу, тому вважає за необхідне продовжити дію обраного раніше стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання домашнього арешту в період з 22:00 по 06:00 год наступної доби до набрання вироком законної сили, але не довше ніж 60 днів із дня ухвалення вироку суду.

Разом з тим суд вказує, що прокурор не довів належними та допустимими доказами наявність підстав, для обрання ОСОБА_6 більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому суд зауважує, що під час судового розгляду ОСОБА_6 з`являвся за викликом суду та обов`язки покладені на нього судом виконував, умов домашнього арешту у певний період доби не порушував.

VІ. Рішення щодо речових доказів

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд, вважає за необхідне вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, при цьому скасувавши арешт накладений на них ухвалами слідчого судді у відповідності до ст. 174 КПК України.

VІІ. Процесуальні витрати

Статтею 124 КПК України визначено порядок стягнення процесуальних витрат у разі ухвалення обвинувального вироку.

Згідно роз`яснень п. 11, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 07.07.95 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" у справах неповнолітніх судові витрати можуть бути покладені в передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів або піклувальників. Розмір судових витрат визначається і вони стягуються з засудженого в межах обвинувачення, яке визнано судом доведеним.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.

За ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Водночас майнова відповідальність неповнолітніх має свої специфічні риси, обумовлені суб`єктом такої відповідальності - особа, яка не досягла 18 років. Така специфіка передбачена у ч. 2 ст. 1179 ЦК України, відповідно до якої, у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником.

За своїм характером відповідальність батьків та піклувальників неповнолітнього є додатковою, або субсидіарною. Її суть полягає в тому, що вищевказані особи відповідають перед потерпілим у тій частині, в якій не можуть відповідати самі неповнолітні через відсутність у них майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Разом з цим, ч. 3 ст. 1179 ЦК України передбачено, що обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функцію піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Процесуальні витрати у справі за проведення експертиз, що в загальному розмірі складають 112180,37 грн (сто дванадцять тисяч сто вісімдесят гривень 37 копійок), а саме за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/22180-БД на суму 11130,32 грн., судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/22189-БД на суму 16166,79 грн., судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/22183-БД на суму 11823,25 грн., судової імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22534-БД на суму 3602,39 грн., судової імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22533-БД на суму 2678,04 грн., судової імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22536-БД на суму 2768,04 грн., судової імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22535-БД на суму 2768,04 грн., судової імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22539-БД на суму 3602,39 грн., судової імунологічної експертизи №СЕ-19/106-25/22537-БД на суму 3123,74 грн., судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/106-25/22182-БД на суму 22601,12 грн., судової психологічної експертизи №СЕ-19/106-25/23270-ПС на суму 21393,60 грн., судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/106-26/1828-Д на суму 3565,60 грн.

Виходячи із зазначених вимог закону, встановлених судом обставин, стягнення процесуальних витрат у справі на користь держави підлягає з обвинуваченого ОСОБА_6 . За наявності у неповнолітнього ОСОБА_6 підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення процесуальних витрат в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає з його матері ОСОБА_7 .

Крім того, 16 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 19 грудня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи», Кримінальний виконавчий кодекс України доповнено ст. 6-1 та запроваджено в дію Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

За вимогами ч. 1 ст. 6-1 КВК України єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи - автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку. Відповідно до ч.4 ст. 6-1 КВК України до реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, кримінального правопорушення, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду.

Згідно ч. 5 ст. 6-1 КВК України, інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. У разі якщо особа вчинила кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до створення реєстру, інформація про таку особу вноситься до реєстру на підставі ухвали суду за місцем проживання такої особи або місцем відбування нею покарання за клопотанням прокурора.

Враховуючи викладене, суд вважає, що інформація щодо обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає внесенню до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_6 визнати винуватим за ч. 4 ст. 153 КК України та призначити ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст. 153 КК України із застосування ст. 69 КК України, з урахуванням ст. 102 КК України у виді позбавлення волі на строк 3(три) роки.

2. До набрання вироком суд законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_6 залишити домашній арешт в період з 22:00год по 06:00 год наступної доби, обраний на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09.02.2026, продовживши його дію, але не довше ніж 60 днів з дня ухвалення вироку.

3. Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

4. Скасувати арешт майна накладений:

- ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2025 на мобільний телефон марки «Infinix SMART 8 Plus», моделі «intinix x6526» із сім картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , IMEI-1: НОМЕР_3 , IMEI-2: НОМЕР_6 ;

-ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2025, накладений на кофту у комбінованому сіро-білому кольорі, на передній частині якої наявний малюнок у вигляді літери «А» чорного кольору на якій наявна ледь помітна пляма розмірами 10*5; кофта персикового кольору з 4 плямами світлого забарвлення, колготи білого кольору із візерунком у вигляді квіток, штани фіолетового кольору, які запаковані до спец пакету QYH0024687, а також спідню білизна білого кольору з текстильними елементами та малюнком у вигляді крапочок та зірок;

- ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 27.11.2025, накладений на камуфляжну куртку зеленого кольору з піксельним візерунком, яка порвана на правій зовнішній стороні нижче рукава вздовж тулуба, яка запакована до паперового конверту, спортивні штани чорного кольору із написом «Nike», які запаковані до паперового конверту, шкарпетки чорного кольору із візерунком білого кольору на бокових поверхнях, які запаковані до паперового конверту, резинові тапочки темно-синього кольору марки «Krok», які запаковані до паперового конверту, кофту чорного кольору із жовтими смугами на рукавах, яка запакована до паперового конверту, труси блакитного кольору із написом на резинці «Idena», запаковані до паперового конверту;

- ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 08.12.2025, накладений на спідню білизну жовтого кольору з малюнком у вигляді зайців;

5. Речові докази:

- п`ять уламків скла, які згідно постанови від 26.11.2025 переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області - знищити;

- мобільний телефон марки «Infinix SMART 8 Plus», моделі «intinix x6526» із сім картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , IMEI-1: НОМЕР_3 , IMEI-2: НОМЕР_6 , який передано на зберігання до спеціально обладнаної кімнати зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_6 , як власнику;

- кофту у комбінованому сіро-білому кольорі, на передній частині якої наявний малюнок у вигляді літери «А» чорного кольору на якій наявна ледь помітна пляма розмірами 10*5; кофта персикового кольору з 4 плямами світлого забарвлення, колготи білого кольору із візерунком у вигляді квіток, штани фіолетового кольору, які запаковані до спец пакету QYH0024687, які передано на зберігання до спеціально обладнаної кімнати зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області, а також спідню білизна білого кольору з текстильними елементами та малюнком у вигляді крапочок та зірок, яку передано на зберігання до спеціально обладнаної кімнати зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_4 , як власнику;

- камуфляжну куртку зеленого кольору з піксельним візерунком, яка порвана на правій зовнішній стороні нижче рукава вздовж тулуба, яка запакована до паперового конверту, спортивні штани чорного кольору із написом «Nike», які запаковані до паперового конверту, шкарпетки чорного кольору із візерунком білого кольору на бокових поверхнях, які запаковані до паперового конверту, резинові тапочки темно-синього кольору марки «Krok», які запаковані до паперового конверту, кофту чорного кольору із жовтими смугами на рукавах, яка запакована до паперового конверту, труси блакитного кольору із написом на резинці «Idena», які запаковані до паперового конверту, які передано на зберігання до спеціально обладнаної кімнати зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_6 , як власнику;

- зразок букального епітелію ОСОБА_8 , який поміщено до паперового упакування, зразки зі статевих органів ОСОБА_8 , а саме тампон з пристінку вагіни, який поміщено до паперового упакування- знищити;

- зразок букального епітелію ОСОБА_6 , який поміщено до паперового конверту, зрізи нігтьових пластин із піднігтьовим вмістом із правої та лівої рук ОСОБА_6 , які поміщено до паперового конверту, змиви з правої та лівої руки ОСОБА_6 , які поміщено до паперового конверту, відбитки, змив з головки статевого члену та контроль з лад`євидної ямки ОСОБА_6 , які поміщені до паперового упакування, зразок букального епітелію ОСОБА_6 , який поміщено до паперового конверту, відбитки папілярних візерунків правої та лівої рук ОСОБА_6 , які поміщено до аркушу паперу А4 - знищити;

- спідню білизну жовтого кольору з малюнком у вигляді зайців, яку передано на зберігання до спеціально обладнаної кімнати зберігання речових доказів СУ ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_4 , як власнику;

- оптичний диск із відеозаписом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 11.12.2025, упакований до паперового конверту- залишити при матеріалах кримінального провадження;

6. Відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України включити інформацію про ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

7. Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення експертиз у розмірі 112180,37 грн (сто дванадцять тисяч сто вісімдесят гривень 37 копійок).

За наявності у неповнолітнього ОСОБА_6 підстав, передбачених в ч. 2 ст. 1179 ЦК України, стягнення процесуальних витрат в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі підлягає з його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_21

Оригінал: reyestr.court.gov.ua