Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №296/1444/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №296/1444/25

Суддя: Шимон Л. С.

Справа № 296/1444/25

1-кп/296/218/26

Вирок

Іменем України

31 серпня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі

Головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в режим відеоконференції кримінальне провадження №12024060400003934 від 16.12.2024 р. по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Печора Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, освіта середня - спеціальна, не працюючого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою в АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, 23.06.2016 року вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 13.09.2024 року на підставі ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області, на підставі ст. 81-1 КК України звільнений умовно - достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом; 19.12.2025 року вироком Дніпровського районного суду м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до 7 років позбавлення волі; 02.03.2026 року вироком Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних дня відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.

У разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.

Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання та розглядає питання щодо затвердження указу Президента України про введення воєнного стан в Україні або в окремих її місцевостях у порядку, встановленому Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності зобов`язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.

Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.

Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації.

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, та який станом на 18.12.2024 року припинено або скасовано не було.

15.12.2024 року ОСОБА_6 перебував на території готелю «Гостинний будинок», що за адресою в м. Житомирі, вул. Гоголівська, 3А, а саме в готельному номері №5, де відпочивав із раніше незнайомим ОСОБА_7 та спільно вживали алкогольні напої.

При цьому, ОСОБА_7 мав при собі мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi Redmi» моделі «13 Pro», в корпусі чорного кольору, вартістю 12293 грн 17 коп, котрий він залишив на ліжку даної кімнати для підзарядки, та поясну сумку чорного кольору, в якій знаходилась банківська картка АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 та брелок - сигналізацію від автомобіля, який матеріальної цінності не становить та який знаходився на іншому ліжку.

Далі, перебуваючи у готельному номері №5 готелю «Гостинний будинок», що по вул. Гоголівській, 3А в м. Житомирі, у достовірно невстановлений слідством час ОСОБА_6 , скориставшись безпорадним станом ОСОБА_7 , а саме тим, що останній, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, заснув, реалізуючи свій злочинний умисел на викрадення чужого майна, з корисливим мотивом, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, викрав мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi Redmi» моделі «13 Pro», в корпусі чорного кольору, з сім -карткою абонента ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , та банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , яка є офіційним документом та які згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію», Закону України «Про платіжні послуги», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, тобто, електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку та таким чином викрав їх з корисливих мотивів.

Після чого, ОСОБА_6 , утримуючи вищевказаний офіційний документ та мобільний телефон при собі, місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 12293 гривні 17 копійок.

В судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, від дачі показань відмовився, погодився дати відповіді на запитання. На запитання прокурора пояснив, що 15.12.2024р. в нічний час до нього в готельний номер прийшов потерпілий, сказав про те, що загубив ключі, залишився у нього, в подальшому разом вживали алкоголь. Викрадений у потерпілого мобільний телефон віддав дівчині, яка віддала його в ломбард, гроші не повернула. Банківську картку потерпілого віддав слідчому. У вчиненому розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду із письмовою заявою від 06.02.2025р. про розгляд справи у його відсутності, у зв`язку із сімейними обставинами. Цивільний позов заявляти не буде.

Суд, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого та в частині речових доказів, судових витрат. Відповідні наслідки роз`яснено всім учасникам судового провадження.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні даних кримінальних правопорушень, і ці умисні дії кваліфікує за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційного документа, вчиненого з корисливих мотивів; за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії кримінального проступку та тяжкого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Так, обтяжуючою покарання обвинуваченого обставиною судом визнається рецидив кримінальних правопорушень. В якості пом`якшуючої покарання обставиною суд зазначає визнання вини.

Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_6 є раніше неодноразово судимим, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, 13.09.2024р. звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково, нові кримінальні правопорушення вчинив через 3 місяці з моменту звільнення, тобто через короткий проміжок часу, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, враховуючи думку прокурора, висновок органу пробації про високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, тому суд призначає покарання в межах санкції статей обвинувачення із застосуванням правил ст.70 КК України остаточно у виді позбавлення волі.

При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_6 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Речові докази: три DVD-R диски з відеозаписами залишити при матеріалах кримінального провадження, банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» золоту «Універсальну» НОМЕР_3 та брелок - сигналізацію чорного кольору від автомобіля із написом «Convoy» залишити власнику.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.12.2024р., скасувати.

З обвинуваченого підлягають до відшкодування судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи, в розмірі 3029 грн 12 коп, згідно акту здачі - приймання висновку експерта від 08.01.2025р.

Запобіжний захід по вказаному кримінальному провадженню обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 4 ст.185 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі,

- за ч.1 ст.357 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень до призначеного покарання за цим вироком приєднати частково невідбуте покарання за вироком Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.03.2026 року та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 7 (семи) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши на підставі ст.72 КК України у строк покарання строк перебування під вартою по вироку Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.03.2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн 12 коп.

Речові докази: три DVD-R диски з відеозаписами залишити при матеріалах кримінального провадження, банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» золоту «Універсальну» НОМЕР_3 та брелок - сигналізацію чорного кольору від автомобіля із написом «Convoy» залишити власнику.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.12.2024р., скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно направити обвинуваченому, вручити прокурору, направити потерпілому.

Головуючий суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua