Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №158/2795/26 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2795/26

Провадження № 2/0158/1222/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,

представника позивача – Музики-Дубравського В.А.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В

Адвокат Музика-Дубравський В.А., в інтересах ОСОБА_2 , звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 перебував у шлюбі із відповідачкою, який було розірвано рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 березня 2018 року. Від спільного подружнього життя у них є спільна дитина – син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.03.2018 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина – ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи від дня подачі заяви до суду – 25.01.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

В подальшому відповідачкою був поданий позов про збільшення розміру аліментів. Рішенням Ківерцівський районний суд Волинської області від 17 вересня 2019 року по справі №158/2196/19 в задоволенні даного позову було відмовлено.

Через певний проміжок часу відповідачкою було повторно подано позовну заяву про збільшення розміру аліментів.

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 листопада 2024 року по справі №158/2873/23, вказаний позов було задоволено та вирішено змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, при винесенні вказаного рішення судом не було враховано ряд суттєвих обставин, які мають значення при визначенні розміру аліментів.

Зважаючи, що на даний час він несе службу в ЗСУ та, у зв`язку з недостатнім фінансуванням його бойового підрозділу, він змушений купувати речі для власної безпеки, а також з побратимами закуповувати різні матеріально-технічні засоби.

Оскільки, строк на перегляд заочного рішення по справі № 158/2873/23 сплинув, позивач просить зменшити розмір аліментів, що з нього стягуються, в користь ОСОБА_1 , згідно заочного рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2024 року.

Просить суд стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/9 частки від заробітку платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.06.2026 року було відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач по справі ОСОБА_1 не подала.

Представник позивача – ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив його задовольнити. Вказував, що позивач на даний час має іншу сім`ю, де також народилась дитина. Відповідно, його теперішня дружина не працює, а тому він змушений сам повністю утримувати нову сім`ю. Крім того, стан здоров`я ОСОБА_2 значно погіршився, оскільки він отримав бойове поранення, в його нозі встановлена металева пластина, і зараз він проходить реабілітацію.

Відповідач ОСОБА_1 заперечили щодо задоволення позову, вважає, що оскільки позивач, її колишній чоловік, є військовослужбовцем, отримує відповідно грошове забезпечення, тому має можливість сплачувати аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_6 в тому розмірі, які визначені рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 листопада 2024 року.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1 та 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони по даній цивільній справі перебували у шлюбі. Проте, рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 березня 2018 року по цивільній справі №158/160/18 – шлюб було розірвано.

Від спільного подружнього життя у них є спільна дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 листопада 2024 року по справі №158/2873/23 ухвалено змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).

На даний час позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , який було укладено 30.10.2020 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.10.2020 року (а.с. 10).

Крім того, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.12.2021 вбачається, що позивач по справі також є батьком неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

Як на підставу для зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.11.2024 року, позивач по справі ОСОБА_2 посилається на те, що станом на час звернення до суду з даним цивільним позовом в нього на утриманні є ще дружина та дитина він іншого шлюбу. Крім того, на даний час він перебуває на військовій службі по мобілізації, під час проходження якої останній зазнав важкого поранення, проходить тривале лікування, при цьому на даний час продовжує служити у складі ЗСУ. Внаслідок недостатнього фінансування ЗСУ змушений купувати собі певні речі, після поранення також змушений купувати дорогі ліки та проходити реабілітацію (а.с 12-14).

Надаючи правову оцінку даним цивільним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як передбачено статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частини 1, 2 статті 182 СК України).

Згідно із частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У пункті 23 своєї постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Отже, за змістом статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а тому у зв`язку із значним покращенням матеріального стану платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального стану платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

В силу ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку про те, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач.

Посилання позивача по справі на ту обставину, що на даний час в нього на утриманні є дитина від іншого шлюбу та відповідно дружина, не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки наявність інших дітей у платника аліментів не є самостійною та безумовною підставою для зменшення їх розміру. Для зміни розміру виплат має бути доведено не просто зміну сімейного стану, а саме реальне та суттєве погіршення матеріального становища платника. Обставина народження дитини, на яку посилається позивач як на підставу зменшення розміру аліментів, не є такою, що виникла після призначення цих аліментів, оскільки вона виникла раніше, ніж суд призначив аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір яких у цій справі оспорює позивач.

Аналогічний правовий висновок висвітлений у постановах Верховного Суду у справах №715/2073/20 від 28.05.2021, № 565/2071/19 від 16.09.2020 та №562/3422/23 від 07.06.2024.

Крім того, звертаючись до суду із даним цивільним позовом, позивач по справі ОСОБА_2 покликається на те, що його матеріальний стан змінився (погіршився), оскільки він перебуває на військовій службі по мобілізації, під час проходження якої останній зазнав тяжкого поранення, та на даний час проходить тривале лікування, при цьому на даний час продовжує служити у складі ЗСУ. Внаслідок поранення він змушений купувати ліки самостійно та проходити реабілітацію.

Суд зазначає, що на обґрунтування вищезазначених обставин, ні позивач, ні його представник, не надали суду жодних належних доказів на підтвердження погіршення його матеріального становища (фіскальні чеки на підтвердження витрат на лікування та витрати пов`язані з проходженням реабілітації).

Суд погоджується з відповідачем по справі ОСОБА_1 щодо тих обставин, що відповідач на даний час продовжує служити у складі ЗСУ, відповідно отримує належне грошове забезпечення, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в тому розмірі, який визначив Ківерцівський районний суд Волинської області своїм рішенням від 13.11.2024 року по справі 158/2873/23 (провадження № 2/0158/24/24).

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували реальний розмір його доходів, зокрема, довідки про розмір доходів із зазначенням усіх видів грошового забезпечення (винагороди, премії, надбавки) та ін.

Вищевказані обставини не можуть слугувати підставою для зміни розміру аліментів у даній цивільній справі, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач по справі звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову - відмовлено судові витрати віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 77-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 180, 181, 182, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Представник позивача – ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 31.08.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч