Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №727/9232/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю захисника Данка М.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 апеляційну скаргу захисника Данка М.В. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2026 року, –

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 ,19.06.2026 року, о 19:45 год. не виконав терміновий заборонний припис серії ET 111000 19.06.2026 року, а саме прийшов додому за місцем проживання потерпілої особи та намагався зайти у житлове приміщення, чим порушив вимогу будь-яким чином контактувати з потерпілою ОСОБА_2 . Такими діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-8 КУпАП.

На судове рішення захисник Данко М.В. подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову та провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Вважає, що висновки районного суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.07.2026 щодо ОСОБА_1 закрито провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Провадження №33/822/389/26 Головуючий у І інстанції: Бойко М.Є.

Категорія: ч.2 ст. 173-8 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.

Стверджує, що за таких обставин складення термінового заборонного припису є безпідставним, а сам припис, складений працівниками поліції втратив свою дію.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 повертався додому за місцем проживання потерпілої особи.

Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Данка М.В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає правильними висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Диспозицією ч.2 ст.173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Згідно п. 16 ч.1 ст.1 Закону«Про запобігання та протидію домашньому насильству»(далі-Закону), терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону,п.1 розд.ІІ Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника»(далі-Порядку) терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

За приписами ч.9 ст. 25 Закону,п.1 розд.ІІІ Порядку особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його керівнику органу(підрозділу) Нацполіції України та/або у судовому порядку,передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.

Згідно постанови, суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 19.06.2026 року о 19:45 год. не виконав терміновий заборонний припис серії ЕТ111000 19.06.2026 року, а саме прийшов додому за місцем проживання потерпілої особи та намагався зайти у житлове приміщення, чим порушив вимогу будь-яким чином контактувати з потерпілою ОСОБА_2 . Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Приймаючи рішення, суд обґрунтовано посилався на протокол про адміністративне правопорушення від 19.06.2026 року,який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений уповноваженою особою (а.с.1).

Будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційним судом не встановлено та на такі порушення апелянт не посилався.

Зміст фабули правопорушення,викладений у протоколі та постанові, відповідає ознакам складу правопорушення,передбаченого ст.173-8 КУпАП.

Згідно копії тимчасово заборонного припису стосовно кривдника від 19.06.2026 року ОСОБА_1 заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - ОСОБА_2 , строк дії припису 10 діб - з 18:30 год. 19.06.2026 р. по 18:30 год. 29.06.2026 року (а.с. 8).

Застосовані приписом заходи до кривдника передбачені та відповідають вимогам п.4 розд.ІІ Порядку.

У районному суді та в апеляційній скарзі не оспорювався той факт,що ОСОБА_1 був обізнаний із винесеним щодо нього заборонним приписом та встановленими обмеженнями.

З форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 визначено високий рівень небезпеки для потерпілої ОСОБА_2 ( а.с. 9–10).

До справи долучений як доказ диск із відеозаписом, на якому зафіксовано,що на час прибуття 19.06.2026 року о 19-54 год. екіпажу поліції за викликом потерпілої ОСОБА_2 . ОСОБА_1 перебував в місці проживання постраждалої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та контактував з нею,чим порушив вимоги заборонного припису (а.с. 5).

Згідно відео, під час спілкування з працівниками поліції та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 поводився агресивно, провокував конфлікт та вчинив сварку.

На відеозаписі також зафіксовано, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання щодо нього протоколу за фактом порушення вимог термінового заборонного припису,йому були роз`яснені права. Після складання протоколу зміст був оголошений ОСОБА_1 ,який відмовився його підписувати та отримувати копію, про що зазначено у матеріалах справи.

Таким чином, наявний відеозапис безпосередньо підтверджує факт контактування ОСОБА_1 із ОСОБА_2 за місцем проживання постраждалої особи всупереч встановленій йому забороні.

Під час розгляду справи у районному суді ОСОБА_1 вказав(і це зазначено у постанові),що 19.06.2026 року, після того як працівниками поліції відносно нього було винесено терміновий заборонний припис, приблизно о 19:45 год. він повернувся у буд. в АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_2 , щоб забрати свої речі, проте вона викликала працівників поліції.

Суд враховує, що факт порушення термінового заборонного припису є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченим ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок виконувати терміновий заборонний припис,навіть у разі його оскарження.

Встановлені та доведені доказами у цьому провадженні дії ОСОБА_1 були достатніми для висновку про наявність складу правопорушення,відповідальність за які встановлена ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Посилання апелянта на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.07.2026 у справі №727/10316/26 щодо ОСОБА_1 якою закрито провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення не спростовують таких висновків,оскільки терміновий заборонний припис не був оскаржений та мав законну силу станом на 19-45 год.19.06.2026 року,однак свідомо був порушений ОСОБА_1 .

Отже, доводи, на які вказує захисник у апеляційній скарзі, не дають підстав для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника Данка М.В. залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду О.О. Дембіцька