Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №727/3460/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 серпня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 10.03.2026 року, о 00:23 год., по проспекту Незалежності, 54, в м. Чернівці керував т.з. "Mazda", д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: вираженим тремтінням пальців рук, розширеними зіницями, які не реагували на світло, неприродною блідістю, поведінкою, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На таке судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову суду та провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що у вказаний у постанові період він від огляду не відмовлявся, а реалізовував процесуальні права,звертаючи увагу працівників поліції на відсутність підстав для перевірки та просив припаркувати його авто, яке створювало перешкоди для руху.

Стверджує, що на відеозаписі зафіксовано декілька його заяв про готовність пройти огляд, які були безпідставно проігноровані поліцейськими.

Провадження №33/822/388/26 Головуючий у І інстанції: Бойко М.Є.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.

Зазначає, що протокол складено о 01:00:30 - через 29 хвилин після першої висловленої згоди, що свідчить про штучне створення працівниками поліції доказів відмови від проходження огляду.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність зупинки транспортного засобу, безпідставно пославшись на винесення стосовно нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП.

Наголошує, що відсутність поліса обов`язкового страхування була виявлена працівниками поліції вже після зупинки автомобіля, тоді як початковою її причиною вони зазначили проїзд у комендантську годину, яка,на його думку, у м. Чернівці для руху транспортних засобів не запроваджувалася.

Оскільки початкова зупинка транспортного засобу була безпідставною, відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева», всі наступні вимоги поліцейських, зокрема щодо проходження огляду на стан сп`яніння, вважає незаконними.

Вказує, що працівники поліції в порушення інструкції проведення огляду не перевіряли реакцію зіниць на світло за допомогою ліхтарика, а факт їх розширення в нічний час на неосвітленій ділянці дороги пояснюється фізіологічним рефлексом, а не вживанням наркотичних речовин.

Встановити блідість шкіряного покриву обличчя вночі без належного освітлення було фізично неможливо, а відповідний запис у протоколі має шаблонний характер.

Наголошує на адекватності своєї поведінки та зазначає, що можливий тремор рук є природною реакцією на стрес після створення поліцейськими аварійної ситуації шляхом обгону та підрізання його автомобіля.

Відзначає, що при інкримінуванні ознак наркотичного сп`яніння поліцейський на відеозаписі вказав про наявність у нього запаху алкоголю, однак огляд на місці за допомогою приладу «Драгер» йому не пропонувався, що, на думку апелянта, свідчить про фальсифікацію матеріалів справи.

Також твердить, що запис другої камери коротший майже на годину, що є грубим порушенням інструкції з боку працівників поліції.

Вказує, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення працівники поліції відвезли його до ТЦК та СП, що, на переконання апелянта, свідчить про використання притягнення за ст. 130 КУпАП як надуманого приводу для його фактичного затримання.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апелянта, апеляційний суд вважає, що висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи.

Суд правильно посилався на протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП від 10.03.2026 року, який складений та підписаний уповноваженою особою (а.с. 1).

Як вбачається із направлення на огляд водія, підставою для направлення ОСОБА_1 до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру було виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 5).

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксований відеозаписами (а.с.8).

Щодо доводів апелянта про різну тривалість відеозаписів із бодікамер поліцейських, слід зазначити, що основний відеозапис із камери №476944 містить безперервну фіксацію протягом усього спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , а тому наявність і більш короткого відеозапису з іншої камери не впливає на дотримання працівниками поліції обов`язку безперервності відеофіксації в розумінні Інструкції із застосування технічних приладів і технічних засобів.

З відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений під час керування транспортним засобом у комендантську годину.

При цьому, він протягом двох хвилин не виконував вимогу працівників поліції про зупинку, яку було подано шляхом застосування червоних проблискових маячків, та зупинився тільки тоді, коли патрульний автомобіль перегородив йому подальший рух.

Зупинивши ОСОБА_1 , працівники поліції повідомили йому, що причиною зупинки був його рух у комендантську годину.Також водій не був пристебнутий паском безпеки, а потім було встановлено відсутність у нього поліса обов`язкового страхування.

Під час спілкування із ОСОБА_1 працівник поліції виявив у водія ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці, які не реагують на світло та неприродна блідість обличчя,про що повідомив ОСОБА_1 .

Отже, у водія були наявні передбачені п.п. 3, 4 розд. I Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) ознаки наркотичного сп`яніння, які давали поліцейському підстави згідно з п.2 розділу I цієї ж Інструкції вимагати від водія пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі.

Всупереч доводам апелянта, працівниками поліції було належним чином встановлено та перевірено наявність вказаних ознак наркотичного сп`яніння, у тому числі реакцію зіниць на світло.

У подальшому поліцейським було детально роз`яснено водієві порядок проходження медичного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а також попереджено про правові наслідки відмови від його проходження, передбачені ст. 130 КУпАП.

Разом із тим, на неодноразові вимоги поліцейського водій ОСОБА_1 не погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі в присутності поліцейського відповідно до вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП та не пройшов такий огляд.

Твердження апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду, є безпідставними та спростовуються дослідженим відеозаписом, на якому зафіксовано, як працівник поліції не менше п`яти разів пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак останній постійно відмовлявся, вказуючи, що не бачить підстав для цього.

Такі дії вірно розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, є формальним і вважається закінченим з моменту такої відмови, за фактом якої поліцейські вже правомірно розпочали процедуру складання адміністративних матеріалів.

Твердження апелянта, що він не відмовлявся від огляду,а навпаки-неодноразово погоджувався пройти огляд- суперечать відеозапису та є способом захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у поліцейських законних підстав для зупинки транспортного засобу є необгрунтованими,скільки зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у період дії комендантської години та подальша перевірка документів здійснені уповноваженими посадовими особами в межах наданих законом повноважень і в спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Після зупинки також було встановлено,що ОСОБА_1 керував транспортним засобом за відсутності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,за що він притягнутий за ч.1 ст.126 КУпАП до відповідальності постановою поліцейського про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6800738 від 10.03.2026 року (а.с. 4).

Всупереч доводам апелянта, зазначення працівниками поліції вже під час ознайомлення ОСОБА_1 із адміністративними матеріалами за ч. 1 ст. 130 КУпАП про наявність запаху алкоголю від водія не стосується направлення його на медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки це мало місце після складання адміністративних матеріалів.

Факт направлення ОСОБА_1 після складання адміністративних матеріалів до ТЦК та СП не стосується процедури огляду водія на стан сп`яніння, не спростовує відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.

Незгода особи із законністю зупинки не скасовує обов`язку водія пройти огляд на стан сп`яніння та не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності.

Даних,що ОСОБА_1 оскаржував дії поліцейських у встановленому порядку,якщо би вважав такі неправомірними,у справі немає.

Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків районного суду про винуватість ОСОБА_1 а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 10 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду О.О. Дембіцька