Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №715/4345/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Чернівці справа № 715/4345/25

провадження №22-ц/822 /992/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Одинака О.О.

секретар Бортнік А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 квітня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Позов обґрунтовано наступним. ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї народилась дочка - ОСОБА_3 , у зв`язку із чим, їй було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку з 21 лютого 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після народження дитини у неї погіршилися відносини із її чоловіком, у них виникали постійні конфлікти та непорозуміння, що призвело до їхнього окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин. Єдиним її доходом з моменту народження дитини була відповідна державна соціальна допомога у розмірі 860 грн. Оскільки, вона залишилась сама із новонародженою дитиною, матеріальну допомогу їй надавав батько, який після народження онучки уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Таким чином, починаючи з січня 2021 року вона проживала разом з дочкою, перебуваючи при цьому на повному утриманні батька, оскільки необхідність у догляді за дитиною не давала їй можливості працювати та забезпечувати себе та дочку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 її батько ОСОБА_4 переказав на її потреби 20 000 грн.

17 грудня 2022 року їй було повідомлено про те, що батько загинув внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Крім цього, загибель під час бойових дій внаслідок поранення підтверджується також лікарським свідоцтвом про смерть № 3327/НЕ. Таким чином, зважаючи на те, що вона є рідною дочкою ОСОБА_4 та в силу життєвих обставин, які не залежали від її волі, вона перебувала на повному утриманні батька, у неї виникла необхідність у встановленні відповідного факту в судовому порядку з метою отримання соціальних гарантій та пільг після загибелі батька.

Зазначала, що в її документах прізвище батька зазначено « ОСОБА_5 », а в документах батька « ОСОБА_6 ».

Просила встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є рідною донькою ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 ; встановити факт її перебування на повному утриманні загиблого батька ОСОБА_4 станом на день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Білогорівка Бахмутського району Донецької області був батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканкою АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 квітня 2026 року в частині встановлення факту родинних відносин та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 квітня 2026 року в частині встановлення факту родинних відносин є необґрунтованим, суд не врахував інших обставин, які впливають на встановлення даного факту та на наявність підстав для задоволення даної вимоги, в результаті чого передчасно прийшов до рішення про задоволення вимоги.

Вказує на те, що у разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його в адміністративному та/або судовому порядку.

Вказує на те, що у справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин, заявник повинен подати суду докази на підтвердження відмови про внесення відповідних виправлень у документ, що підтверджує вказаний факт, видану органом, що видав цей документ та докази того, що встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, і це не пов`язано із спором про право. Вважає, що суд першої інстанції, не врахувавши відсутність доказів органу РАПС про відмову у внесенні змін до актового запису, прийшов до помилкового, передчасного висновку про наявність підстав для задоволення даної вимоги про встановлення факту родинних відносин.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Міністерство оборони України підтримує доводи апеляційної скарги та вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин у судовому порядку.

Сам по собі факт наявності розбіжностей у написанні прізвищ не є безумовною підставою для встановлення юридичного факту у судовому порядку, оскільки чинним законодавством передбачено спеціальну процедуру виправлення відповідних розбіжностей органами державної реєстрації актів цивільного стану.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, ухваленим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що вимоги позивачки про встановлення родинних відносин між фізичними особами, а саме, що: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Білогорівка Бахмутського району Донецької області був батьком ОСОБА_2 , не є передчасними і відповідна позовна заява була подана з дотриманням вимог ЦПК України.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що сама апелянт під час розгляду справи у суді першої інстанції не заперечувала щодо того факту, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_8 в поясненнях зазначив, що розбіжності у написанні прізвищ між позивачем та загиблим не є самі по собі підставою для встановлення юридичного факту судом, якщо не вичерпано досудовий порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, передбачений статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI (із змінами) та пунктом 1.1 Правил, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011. Зокрема, згідно з цими нормами, за наявності достатніх підстав внесення змін до актових записів здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі поданої заяви.

У разі відмови складається мотивований висновок із зазначенням підстав для відмови та роз`ясненням права на оскарження такого рішення в адміністративному або судовому порядку.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Черепківці Глибоцького району Чернівецької області, її батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_10 та ОСОБА_8 11 січня 2020 року уклали шлюб у Чернівецькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №38, прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, що міститься в матеріалах справи.

20 січня 2021 року ОСОБА_4 прийнятий на військову службу по контракту в ЗСУ.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 23 червня 2021 року уклали шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №777, прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, що міститься в матеріалах справи.

ОСОБА_4 за життя склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Бреславською-Стратой В.О. 01 липня 2021 року, в якому все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося заповів ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Чернівці Чернівецької області, її батьками вказані ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно довідки №2622 від 10 листопада 2025 року, яка видана Департаментом соціальної політики Чернівецької міської ради, ОСОБА_2 перебувала на обліку, як отримувач державної соціальної допомоги при народженні дитини, яка була призначена з 01 лютого 2021 року по 31 січня 2024 року.

ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Білогорівка Бахмутського району Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №3327/НЕ від 19 грудня 2022 року смерть ОСОБА_4 настала внаслідок бойових дій.

15 травня 2024 року на засіданні штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії було встановлено, що травми, поранення (16.12.2022 року) штаб-сержанта ОСОБА_4 , 1967 року народження, «Вибухова травма. Проникаюче сліпе осколкове поранення черевної порожнини. Відкрита рана черевної стінки. Ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків», які послужили причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 - пов`язані із захистом батьківщини.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

ОСОБА_13 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову - встановлення факту родинних відносин. В іншій частині рішення не оскаржується, отже відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст. 315 ч.1 п. 1 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.

У вказаній справі ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є рідною донькою ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 та встановити факт її перебування на повному утриманні загиблого батька ОСОБА_4 станом на день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається із свідоцтва про народження позивачки : ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 і її батьком зазначений: ОСОБА_4 , а з свідоцтва про смерть від 23 грудня 2022 року вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Білогорівка Бахмутського району Донецької області.

Тобто у написанні прізвища померлого у свідоцтві про народження позивачки та свідоцтві про смерть її батька наявні розбіжності « ОСОБА_5 » і « ОСОБА_6 ». Виправити вказані розбіжності у позасудовому порядку позивачка не має можливості у зв`язку із смертю батька.

Посилання апелянта на умови, за яких суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, у порядку окремого провадження, не заслуговують на увагу, адже в даному випадку має місце саме позовне провадження, враховуючи, що ОСОБА_1 є відповідачем у даній справі та заперечує проти задоволення позовних вимог, тобто існує спір про право. Як і безпідставними є доводи апелянта, щодо звернення в суд лише у разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Отже, вимога позивача про встановлення факту, що має юридичне значення у позовному провадженні має бути взаємопов`язаною з вимогою про право цивільне для їх вирішення в одній справі.

Встановлення юридичного факту в позовному провадженні без вирішення спору по суті є неможливим. Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №464/1107/21.

Оскільки в задоволенні вимоги про встановлення факту перебування позивача на утриманні батька відмовлено, не підлягає задоволенню ї вимога про встановлення факту родинних відносин, оскільки встановлення цього факту ніяким чином не забезпечить реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Суд першої інстанції зазначеного не врахував.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а саме, що: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Білогорівка Бахмутського району Донецької області був батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканкою АДРЕСА_1 , слід скасувати та в задоволені цієї вимоги відмовити.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції ухвалив рішення в оскаржуваній частині з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для його скасування та ухвалення в цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст.ст.362, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 3 квітня 2026 року в частині встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, а саме, що: ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Білогорівка Бахмутського району Донецької області був батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканкою АДРЕСА_1 , скасувати.

Ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів в касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді І.Б. Перепелюк

І.М. Литвинюк

О.О. Одинак