Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №405/4151/26 — Кропивницький апеляційний суд

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/393/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Справа № 405/4151/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 22липня 2026 року якою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить військову службу за мобілізацією, посада: оператор відділення зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

визнано винним за ч.2 ст.17215 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ОДК № 125 від 11 червня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, оператором відділення зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдат.

Відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.09.2025 N? 341 «Про внесення змін до наказу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 378 від 23.10.2024» солдата ОСОБА_1 призначено відповідальним за зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів; видачу та приймання портативних відеореєстраторів, зберігання, видачу та приймання карт пам?яті; облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; належне ведення відповідної документації.

Під час перевірки встановлено, в ІНФОРМАЦІЯ_5 наявний журнал обліку видачі та приймання пристроїв, у ньому присутні підписи про одержання обладнання, втім відсутні записи з портативних відеореєстраторів, які видавались солдатом ОСОБА_1 , а саме:

з портативного відеореєстратора № 11130825/5 за 04.05.2026, 15.05.2026, 21.05.2026;

з портативного відеореєстратора № 11130825/3 за 07.05.2026, 13.05.2026, 16.05.2026, 26.05.2026;

з портативного відеореєстратора № 11130826/1 за 25.05.2026;

з портативного відеореєстратора № 11130825/1 за 13.05.2026, 22.05.2026;

з портативного відеореєстратора №1130825/4 за 04.05.2026, 07.05.2026;

з портативного відеореєстратора № 11130825/2 за 18.05.2026;

з портативного відеореєстратора № 11130826/4 за 07.05.2026, 16.05.2026, 18.05.2026 22.05.2026;

з портативного відеореєстратора № 11130826/3 за 07.05.2026, 13.05.2026, 16.05.2026, 18.05.2026, 25.05.2026;

з портативного відеореєстратора N?11130826/2 за 06.05.2026, 13.05.2026, 18.05.2026, 25.05.2026

Поряд з цим, відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК та СП здійснює фото і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів.

Відповідно до протоколу службової наради під головуванням Міністра оборони України від 13.08.2025 N? 4351/уд/2 щодо обговорення ефективності системи мобілізації, шляхів її удосконалення та визначення цільових орієнтирів на 2025 рік, Міністром оборони України визначено завдання щодо забезпечення у термін до 01.09.2025 застосуванням встановленим порядком спеціально-технічних засобів (нагрудних камер) уповноваженими представниками ТЦК та СП під час здійснення заходів оповіщення військовозобов`язаних. На виконання протоколу службової наради від 13.08.2025 № 4351/уд/2 невідкладним дорученням Міністра оборони України від 29.08.2025 № 4351/уд/5 визначено з 01.09.2025 забезпечити здійснення оповіщення військовозобов`язаних представниками ТЦК та СП виключно з використанням засобів відеофіксації та дотримання вимог законодавства щодо їх застосування.

Таким чином, на солдата ОСОБА_1 , як на визначену наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.09.2025 № 341 особу, яка була відповідальною за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам?яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів у Кропивницькому покладались організаційно-розпорядчі адміністративно-господарські функції, а отже, в розумінні положення примітки до ст. 17213КУпа він, на момент скоєння правопорушення, являвся військовою службовою особою - суб?єктом правопорушення передбаченого ст. 17215 КУПАП.

Водночас, солдат ОСОБА_1 всупереч наведеним вище статутним обов?язкам та інтересам служби, в порушення вимоги діючого законодавства вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Таким чином, за викладених вище обставин солдат ОСОБА_1 будучи відповідальним за зберігання, видачу та приймання портативних відео реєстраторів (нагрудних камер), карт пам?яті, обліку зберігання та видачі інформації, отриманої з нагрудних відео реєстраторів в ІНФОРМАЦІЯ_5 , всупереч вимогам Інструкції невідкладного доручення Міністра оборони України від 29.08.2025 N?4351/уд/5, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували його діяльність, діючи в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов?язків, недбало поставився до військової служби в частині відсутності та не вжитті заходів щодо збереження відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів, які використовувались групами оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв?язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 належного та об?єктивного контролю за виконанням уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 своїх посадових обов?язків під час оповіщення військовозобов`язаних та створенню передумов для приховування інформації, тим самим солдат ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 22липня 2026 року, ОСОБА_1 , винним за ч.2 ст.17215 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

Скасувати постанову Подільськогорайонного суду м. Кропивницького від 22липня 2026 року, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 17215КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимого апеляційної скарги зазначив, що упротоколі відсутні відомості про те, що записи взагалі існували й були передані йому, а він їх не зберіг.

Матеріали справи не містять доказів того, що відсутність файлів на картках є наслідком його дій, а не несправності приладів або недотримання правил зйомки самими військовослужбовцями групи оповіщення.

Вказав, що орган ВСП не допитав свідків (військовослужбовців, які отримували бодікамери у вказані дні), про що свідчать порожні графи у протоколі.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі, представника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 , який заперечив з приводу задоволення вимог апеляційної скарги, просив залишити постанову суду без змін посилаючись на її законність, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 17215 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Суб`єктом даного правопорушення є військова службова особа. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до ст. 17213 КУпАП).

Із суб`єктивної сторони недбале ставлення військової службової особи до військової служби припускає умисел, тобто виражається в умисній формі вини.

З об`єктивної сторони вказане правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Службова недбалість може проявлятись у формі: 1) невиконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них або 2) неналежного виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них.

Невиконання службових обов`язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі.

Неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби.

При встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається. При цьому треба враховувати як об`єктивні, так і суб`єктивні фактори. Зокрема, зовнішні умови й обстановку, в якій доводилось виконувати обов`язки військовій службовій особі, дії вищестоящих командирів і начальників, а також дані, які характеризують особу винного, його кваліфікацію, професійну підготовку, тривалість перебування на посаді, яку обіймає, досвід та інші обставини кримінального провадження.

Верховний Суд у постанові у справі № 185/12161/15-к від 21 травня 2021 року вказав, що об`єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражаються у їх невиконанні або у неналежному виконанні. Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася тощо.

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, є наявність у особи реальної можливості виконати покладені на неї обов`язки.

Як встановлено під час розгляду справи, жодними належними та допустимими доказами не підтверджено факт порушення солдатом ОСОБА_1 порядку зберігання, видачі та приймання портативних відеореєстраторів; зберігання, видачі та приймання карт пам?яті; облік, зберігання та видачі інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; належне ведення відповідної документації.

Навпаки, з досліджених судом копій витягів з журналу обліку видачі відеореєстраторів вбачається, що зазначені в протоколі відеореєстратори видавались, однак біля кожної графи стоїть помітка про: «Неприбуття поліції». А у разі неприбуття поліції на спільне оповіщення, група оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_8 не виїжджає для проведення заходів, у зв`язку з чим відеозаписи не здійснюються.

Внаслідок чого відповідальна особа за облік інформації, отриманої з відеореєстраторів, не має реальної можливості здійснити процедуру вивантаження та зберігання відеозаписів, через їх відсутність.

Слід звернути увагу на те, що до матеріалів справи не додано жодних пояснень осіб із числа військовослужбовців, яким було видано вказані портативні відеореєстратори, що вказує на відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.

Таким чином, виконання такого обов`язку, як вивантаження та зберігання відеозаписів, через їх відсутність ОСОБА_1 є об`єктивно неможливим, тобто факт відсутності автоматичної фото та відео фіксації, через не проведення оповіщення, не може свідчити про недбале ставлення до служби.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна та об`єктивна сторона правопорушення, оскільки не доведено невиконання конкретного обов`язку та відсутня реальна можливість виконання інкримінованих дій.

Фактично ж у даному випадку має місце покладення відповідальності за формально встановлений обов`язок без з`ясування можливості його виконання, що суперечить принципам законності та індивідуальної відповідальності.

Виходячи з вищезазначеного, слід дійти висновку, що органом, що склав протокол не надано жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 2 ст. 17215 КУпАП, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст.9,245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КпАП України.

Пунктом 1 частини першої ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Кропивницького від 22липня 2026 року – скасувати.

Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд