Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №726/1261/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 30 серпня 2026 р.

Справа: №726/1261/26

Суддя: Байцар Л. В.

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1261/26

Провадження № 1-кп/726/111/26

Категорія 227

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці матеріали кримінального провадження за № 12024262020004140 від 22.11.2024 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, із неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2024 року близько 16 год. 40 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Е270 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Хотинська в м. Чернівці, зі сторони вул. Енергетична в напрямку вул. Калинівська, неподалік АЗС «Okko», на швидкості що перевищує дозволену в межах населеного пункту, не врахувавши в повній мірі дорожню обстановку з тим, щоб мати змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух в певних дорожніх умовах, не застосував відповідні прийоми керування, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Fiat» моделі «Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виїжджав із вул. Рогатинської на вул. Хотинську.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_6 , у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 836 екс від 16.12.2024, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця на лівій щоці з переходом на верхню половину лівого вуха та надвушну ділянку, синця по лівій задньо-підпаховій лінії на рівні 4-6 ребр, синця на зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна на його фоні смуго подібне садно, уламкового перелому латеральної стінки лівої верхньощелепної пазухи, лінійного перелому нижньої щелепи зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я.

Згідно з положеннями пунктів 1.1., 1.3., 1.5., 1.9., 2.3, п. 12.4 ПДР, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

При цьому порушення ОСОБА_4 п. 12.4 «Правил дорожнього руху» з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Дії ОСОБА_4 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесні ушкодження, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав частково та показав, що він дійсно 22.11.2024 року близько 16 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Е270 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Хотинська в м. Чернівці, зі сторони вул. Енергетична в напрямку вул. Калинівська, неподалік АЗС «Okko», на швидкості близько 100 км/год, що перевищує дозволену в межах населеного пункту допустив зіткнення із автомобілем марки «Fiat» моделі «Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який виїжджав із вул. Рогатинської на вул. Хотинська. Також пояснив суду, що в той момент він спішив, так як хвилювався за хворого батька, який його чекав. Крім того зазначив, що бачив авто потерпілого, який стояв на другорядній дорозі і не думав, що потерпілий почне рух та виїде на головну дорогу. Вважає, що потерпілий ОСОБА_6 також винний в ДТП, так як вважає, що ОСОБА_6 повинен був його пропустити, оскільки він (обвинувачений) рухався по головній дорозі, а потерпілий виїздив з другорядної. Цивільний позов визнає частково, вважає, що шкоду потерпілому має відшкодувати страхова компанія.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , показав, що дійсно 22.11.2024 року після 16:00 год. він їхав з дому в ТЦ «Епіцентр», рухаючись по вул. Рокитянській в сторону вулиці Хотинської. В подальшому, побачивши, що вільний виїзд, небезпеки немає, автомобілі, що рухалися були далеко, почав виїжджати на вулицю Хотинську, після чого побачив світло та втратив свідомість (сталася ДТП). Також звернув увагу суду, що внаслідок ДТП він (потерпілий) отримав тілесні ушкодження у виді перелому щелепи, лікувався в лікарні на Фастівській, отримані тілесні ушкодження призвели до тривалого розладу здоров`я, спричинили йому фізичних і моральних страждань, тому ним був заявлений цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 гривень, які він підтримав та просив суд задовольнити.

Представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримав покази потерпілого та звернув увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_4 вже після зазначеного ДТП, скоїв ще одне ДТП, де також мало місце перевищення швидкості останнім, на основі якого була заведена кримінальна справа з подальшим визнанням ОСОБА_4 винним та укладенням угоди про визнання вини.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, його вина підтверджується зібраними стороною обвинувачення наступними доказами, які визнані судом належними та допустимими, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.11.2024 року зі схемою та ілюстративними фото – таблицями, з яких вбачається що 22.11.2024 року близько 16 год. 40 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Е270 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Хотинська в м. Чернівці, зі сторони вул. Енергетична в напрямку вул. Калинівська, неподалік АЗС «Okko», допустив зіткнення із автомобілем марки «Fiat» моделі «Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який виїжджав із вул. Рогатинської на вул. Хотинську ; (а.с.11-33)

- висновком ОКНП «ЧОНД» від 22.11.2024 р. №961 19:45 год., відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 не перебував в стані сп`яніння; (а.с. 34)

- постановою про визнання речовим доказом від 22.11.2026 р.; (а.с.35)

- висновком експерта щодо проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 09.12.2024 року № СЕ-19/126-24/13079-ІТ, згідно з яким на момент експертного дослідження робоча гальмова система, система рульового керування та ходова частина автомобіля «Fiat Duсato» ( ном. знак НОМЕР_2 ) перебувають в працездатному стані, при цьому несправностей в них, які б могли спричинити ДТП не виявлено; (а.с.46-52)

- постановами про визнання речових доказів від 22.11.2024 року; (а.с.55-58)

- висновком експерта щодо проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 06.12.2024 року № СЕ-19/126-24/13074-ІТ, відповідно до якого робоча гальмова система автомобіля Mercedes-Benz W211 E270CDI (номерний знак НОМЕР_3 ), на момент огляду, знаходиться у працездатному стані, при цьому несправностей в ній, які б могли спричинити дорожньо- транспортну пригоду - не виявлено. Рульове керування автомобіля Mercedes-Benz W211 E270CDI (номерний знак НОМЕР_4 ), на момент огляду, знаходиться у стані часткової відмови, при цьому несправностей в ньому, які б могли спричинити дорожньо-транспортну пригоду - не виявлено. Ходова частина автомобіля Mercedes-Benz W211 E270CDI (номерний знак НОМЕР_5 ), на момент огляду, знаходиться в не працездатному стані, при цьому в ній виявлено невідповідність вимог п.31.4.5(г) ПДР, що може впливати на курсові стійкість автомобіля. Встановлення причинного зв`язку між виявленою невідповідністю в ходовій частині вимогам п.31.4.5(г) ПДР та настанням ДТП, потребує вивчення всіх матеріалів справи та виходить за межі компетенції експертизи технічного стану транспортного засобу.; (а.с. 66-74)

- висновком експерта щодо проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 13.12.2024 року № СЕ-19/126-24/13100-ІТ, згідно якого зроблено аналіз пошкоджень автомобілів та встановлено їх розташування в момент зіткнення; (а.с.78-91)

- протоколом огляду предмета (DVD-R диску з відео) від 23.11.2024 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду відеозапису із камери відеоспостереження, яка знаходиться на території автомайданчика «Американ Вілс», адреса м. Чернівці, вул. Будівельників, 33/2, де зафіксовано подію дорожньо-транспортної пригоди з камери відеоспостереження, на якому зафіксований моменти руху та зіткнення автомобілів Mercedes-Benz W211 E270CDI (номерний знак НОМЕР_5 ) під керуванням водія ОСОБА_4 та авто потерпілого ОСОБА_6 «Fiat Duсato» ( ном. знак НОМЕР_2 ) по вул. Хотинській в м. Чернівці; (а.с.96, 97-100)

- протоколом огляду предмета (DVD-R диску з відео) від 23.11.2024 року, відповідно до якого слідчим під час проведення огляду відеозапису із камери відеоспостереження, яка знаходиться на приміщенні магазину, адреса м. Чернівці, вул. Рокитянська, де зафіксовано подію дорожньо-транспортної пригоди з камери відеоспостереження, на якому зафіксований моменти руху та зіткнення автомобілів Mercedes-Benz W211 E270CDI (номерний знак НОМЕР_5 ) під керуванням водія ОСОБА_4 та авто потерпілого ОСОБА_6 «Fiat Duсato» ( ном. знак НОМЕР_2 ) по вул. Хотинській в м. Чернівці, згідно якого, на думку суду, потерпілий не міг бачити рух авто обвинуваченого ОСОБА_4 , який весь час його руху по головній дорозі та наближення до потерпілого, рухався позаду фури і, здійснюючи обгін цього авто на великій швидкості, габарити фури, яке він обганяв не давали можливість мати повний огляд ситуації на дорозі ОСОБА_6 , що унеможливлювало швидке реагування ОСОБА_6 (не виїзд з другорядної на головну дорогу) на вчинення дій, що могли запобігти ДТП. (а.с.106-110)

- висновком експерта державної спеціалізованої установи «Чернівецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 836 екс від 16.12.2024 року, відповідно до якого встановлено, що при проведені судово-медичної експертизи гром. ОСОБА_6 виявлено наступні тілесні ушкодження: • синець на лівій щоці з переходом на верхню половину лівого вуха та надвушну ділянку, • синець по лівій задньо-підпаховій лінії на рівні 4-6-го ребер; • синець на зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна, на його фоні смуто подібне садно. • уламковий перелом латеральної стінки лівої верхньощеленної пазухи. Лінійний перелом нижньої щелепи зліва. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, по строку та обставинам виникнення можуть відповідати вказаному в постанові, цілком могли виникнути під час дорожньо-транспортної пригоди і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров`я; (а.с.119-120)

- постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 26.08.2025 р. про зняття арешту з майна (т/з Mercedes-Benz W211 E270CDI (номерний знак НОМЕР_5 ) та розпискою ОСОБА_4 від 18.09.2025 р. про отримання зазначеного майна; (а.с.174-175)

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.08.2025 р. з доданими схемою та ілюстраційними таблицями, згідно якого підтверджено механізм та обставини ДТП ; (а.с.176-184)

- висновком експерта щодо проведення комплексної судової фото-технічної та інженерно-транспортної експертизи від 11.12.2025 року № КСЕ-19/126-25/12427-ФП, з якого вбачається, що відповідно до відеозапису «XVR_ch3_main_20241122174206_20241122 174253.dav», редакції запитання та комплексу вихідних даних: з моменту, який зображений на ілюстрації №1, до моменту, який зображений на ілюстрації №2, середня швидкість руху автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Е270 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_4 , 2003 р.н.) була не менша ніж 93,3 км/год та не більша ніж 101 км/год, за умови, що подолана ним відстань становить 19,4 метра. Відповідно до відеозапису «XVR_ch3_main_20241122174206_20241122 174253.dav», редакції запитання та комплексу вихідних даних: з моменту початку руху автомобілем марки «Fiat», моделі «Ducato» реєстраційний номер НОМЕР_6 (під керуванням водія ОСОБА_6 , 1966 р.н.) до моменту зіткнення із автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «Е270 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 (під керуванням водія ОСОБА_4 , 2003 р.н.) минає час, що не менший ніж 1,8432 секунди та не більший ніж 2,2048 секунди. В дорожній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля Mercedes- Benz E270 CDI ОСОБА_4 , повинен був керуватись вимогами пункту 12.4 Висновок експерта від 11.12.2025 № КCE-19/126-25/12427, сторінка 19 з 19 Правил дорожнього руху, а з моменту виникнення небезпеки для руху діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху. В дорожній ситуації, що досліджувалась, в діях водія автомобіля Mercedes-Benz E270 CDI ОСОБА_4 не вбачається невідповідності вимогам пункту 12.3 ПДР, які з технічної точки зору могли перебувати би у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, однак в його діях вбачається невідповідність вимогам пункту 12.4 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. В дорожній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля Fiat-Ducato ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» (розділ 33 «Дорожні знаки») та пунктів 10.1 та 16.11 Правил дорожнього Руху. В дорожній ситуації, що досліджувалась, в діях водія автомобіля Fiat-Ducato ОСОБА_6 вбачаються невідповідності технічним вимогам дорожнього знаку 2.1 (розділ 33 «Дорожні знаки») та пунктів 10.1 і 16.11 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв?язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.193-204)

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Разом із тим, доводи сторони захисту обвинуваченого та сторони потерпілого, які не потребували детального аналізу суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, судом у вироку не зазначались. У такому випадку суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії).

Таким чином, оцінивши в сукупності дослідженні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення встановлена повністю.

Зібрані у справі докази, що були досліджені під час судового розгляду, суд вважає послідовими, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи та приходить до висновку, що водій ОСОБА_4 у даній дорожній ситуації, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості, що стало причиною даної дорожньо-транспортної пригоди.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, вважає доведеною вину ОСОБА_4 у тому, що він своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Так, суд відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, вчинений з необережності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, конкретні обставини кримінального провадження, характер та ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 під час та після вчинення протиправної дії, його ставлення до скоєного - часткове визнання вини, дані про його особу - одружений, матеріальний стан, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.(а.с.128-132)

Судом під час судового слідства не встановлено у ОСОБА_4 щирого каяття щодо вчиненого діяння, оскільки він частково визнає вину, не попросив вибачення у потерпілого, навпаки вказав на його винуватість у ДТП, цивільний позов не визнав, шкоду потерпілому не відшкодував, здоров`ям потерпілого не цікавився.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, та обставин, що обтяжують покарання останнього згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного та враховуючи думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, думку потерпілого та його представника, які підтримали позицію прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу.

Також, враховуючи конкретні обставини справи, підвищену суспільну небезпеку вчиненого правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характеристику особи обвинуваченого, який повторно притягався до відповідальності за аналогічне правопорушення, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

У підсумку, дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо цивільного позову, поданого представником потерпілого адвокатом ОСОБА_7 в його інтересах, в розмірі 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

В силу ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, потерпілий в судовому засіданні зазначив, що внаслідок ДТП, він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я, в результаті чого йому нанесено моральну шкоду, яка полягає у сильних душевних хвилюваннях та фізичному болю, а також порушенням звичного способу життя, тривалого розладу здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_4 позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 визнав частково, винним у дорожньо-транспортній пригоді себе вважає частково, вважає також винним у дорожньо-транспортній пригоді й потерпілого, який також сам порушив правила дорожнього руху, що підтверджується висновком експерта.

Вина ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки руху, які призвели до тілесних пошкоджень середньої тяжкості ОСОБА_6 , а отже і заподіяння моральної шкоди потерпілому доведена повністю, однак суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з підстав викладених нижче.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав. Моральна шкода полягає в т.ч. у фізичному болю та душевних стражданнях, які заподіяні фізичній особі у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини моральних страждань та інших обставин, що мають значення у справі.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 (справа №752/17832/14-ц), відповідно до якої, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Так, суд враховує, що потерпілий ОСОБА_6 , знаходився на тривалому лікуванні, переніс моральні страждання, які виразились в переживаннях з приводу пошкодження здоров`я, естетичного вигляду, фізичного болю, який він переніс у зв`язку із спричиненими травмами, що є підставою для відшкодування моральної шкоди. Виходячи з характеру правопорушення, з матеріального стану обвинуваченого, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд оцінює заподіяну моральну шкоду в сумі 50000 грн., саме ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь потерпілого. На думку суду, вказана сума моральної шкоди буде достатньо та не буде такою, яка сприятиме потерпілому до збагачення, а також буде відповідати позиції, викладеній у вищезазначеному правовому висновку.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.11.2024 року на авто марки «Fiat Ducato» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 підлягає скасуванню.

Запобіжний захід ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, підлягають вирішенню в порядку ст.124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 286 КК України, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в загальному розмірі 15 488 (п`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 15 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.11.2024 року на авто марки «Fiat Ducato» , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «Fiat Ducato» , реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути законному володільцю - ОСОБА_8 , після набрання вироком законної сили;

- оптичний диск з відеозаписом 20241129122602 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- оптичний диск з відеозаписом XVR_ch3_main_ 20241111174206_20241122174253- залишити при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддяОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua