Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №644/11206/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/11206/26

Провадження № 3/644/2243/26

31 серпня 2026 р.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 серпня 2026 року суддя Індустріального районного суду м. Харкова Шевченко С.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли з Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився у м. Марганець Дніпропетровської області, начальника групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 , майора, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП:

у с т а н о в и в :

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_2 від 07.03.2025 № 66, капітана ОСОБА_1 , призначеного на посаду начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 , вважати, що з 07.03.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою, шпк «майор».

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з вимогами ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Приписами ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Вимогами абз.11 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації, в Україні з 24.02.2024 введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно до ст. ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтею 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що за своїми військовими званнями начальниками є: майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.

Таким чином, майор ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 , за посадою та своїми військовим званням, статутними правами та визначеними наказом обов`язками, наділений організаційно-розпорядчими функціями, а тому є військовою службовою особою.

Маріупольською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025050030002513 від 21.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 .

Так, службовим розслідуванням, призначеним наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) №2440 від 13.12.2024, за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 встановлено, що 10.12.2024 солдат ОСОБА_2 самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_2 поблизу АДРЕСА_2 . Вказане службове розслідування завершено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №2158, лише 17.04.2025.

Водночас, згідно лікарського свідоцтва про смерть №240, смерть солдата ОСОБА_2 настала НОМЕР_3 року, причина смерті - набряк легень, двостороння гнійна пневмонія.

Окрім того, 18.12.2024 під час випробувального польоту квадрокоптера був виявлений солдат ОСОБА_2 без ознак життя. Про вказаний факт в телефонному режимі була подана доповідь.

Після встановлення вищевказаних обставин, Маріупольською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлено лист про встановлення обставин, які свідчать про можливе внесення недостовірних відомостей до матеріалів службового розслідування, а також неналежне виконання своїх службових обов`язків посадовими особами#», військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно - господарської діяльності) №902 від 21.06.2026 призначено службове розслідування за фактом можливого внесення недостовірних відомостей до матеріалів службового розслідування про самовільне залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 та неналежне виконання своїх службових обов`язків військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №4249 від 26.06.2026, службове розслідування за фактом можливого внесення недостовірних відомостей до матеріалів службового розслідування про самовільне залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 та неналежного виконання службових обов`язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 - завершено.

Так, службовим розслідуванням встановлено, що проекти наказів командира військової частини про результати службових розслідувань №1841 від 03.04.2025 щодо смерті солдата ОСОБА_2 та №2158 від 17.04.2025 щодо самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 на той час перевіряв та підписував тодішній начальник стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 та через свою неуважність не звернув увагу на те, що на момент здачі службового розслідування щодо самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 (Акт №11058 від 17.04.2025), солдат ОСОБА_2 вважався померлим відповідно до розслідування щодо смерті солдата ОСОБА_2 (Акт №9491 від 04.04.2025).

Таким чином, встановлено, що внесення недостовірних відомостей до матеріалів службового розслідування про самовільне залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 (наказ про результати службового розслідування №2158 від 17.04.2025), спричинене неналежним виконанням службових обов`язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 , зокрема майором ОСОБА_1 , колишнім начальником стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 , який порушив вимоги функціональних обов`язків та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ та ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

Згідно з ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до п.1.1. функціональних обов`язків (посадової інструкції) стройової частини відділення персоналу військової частини НОМЕР_2 , начальник стройової частини відділення персоналу штабу відповідає: за ведення штатно - посадового обліку особового складу частини; за облік особового складу; за підготовку та видання наказів командира військової частини.

Начальник стройової частини відділення персоналу штабу зобов`язаний: щоденно керувати підготовкою проекту наказу командира частини по стройовій частині та в кінці дня подавати його на погодження відповідним посадовим особам та на підпис командиру частини; контролювати правильне відображення чисельності особового складу в облікових документах і своєчасне надання донесень про склад і чисельність військ; вести облік особового складу частини у відповідності з вимогами керівних документів; своєчасно складати і доповідати командиру частини, начальнику штаб) - першому заступнику командира частини на підпис проекти наказів по стройовій частині, добову відомість і встановлені донесення по особовому складу.

29.06.2026 до Маріупольської спецпрокуратури надійшов лист з наказом про результати службового розслідування за фактом можливого внесенню недостовірних відомостей до матеріалів службового розслідування пре самовільне залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 та неналежного виконання службових обов`язків посадовими особами військової частини НОМЕР_2 Таким чином, 29.06.2026 виявлено вказане порушення.

Причиною недбалого виконання майором ОСОБА_1 обов`язки військової служби є особиста недисциплінованість, неуважність останнього, а наслідки його дій (бездіяльності) не спричинили істотної шкоди, а тому не утворює в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.425 КК України.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військово служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до службі передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через: недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба відсутність досвіду, нетривалість служби).

Недбале ставлення військової службової особи до своїх службовий обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, ні відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку СМС повідомлення щодо документу «Судова повістка», причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Одночасно, адвокат Сидоренко Р.А. подав заяву про відкладення розгляду справи відносно ОСОБА_1 і заяву про ознайомлення з матеріалами справи. До заяв адвокатом Сидоренком Р.А. додані копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і ордер.

Відповідно ч. 2 ст. 271 КУпАП, повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Ураховуючи, що адвокат Сидоренко Р.А. до ордера не додав витяг з договору, суд доходить висновку, що заяви адвоката про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, а також враховуючи положення ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 172-15 КУпАП за відсутності особи, стосовно якої складено адміністративний протокол, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії № 9 від 18.08.2026 року, в ньому наявні всі відомості, передбачені ч. 1 ст. 256 КУпАП.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, підтверджується матеріалами по справі про адміністративне правопорушення:

- протоколом № 9 від 18.08.2026 року про адміністративне правопорушення;

- витягом із наказу № 66 в/ч НОМЕР_2 від 07.03.2025 року;

- витягом із наказу № 902 в/ч НОМЕР_2 від 21.06.2026 року;

- актом службового розслідування в/ч НОМЕР_2 ;

- наказом № 4249 в/ч НОМЕР_2 від 26.06.2026 року;

- витягом із наказу № 2440 в/ч НОМЕР_2 від 13.12.2024 року;

- наказом № 1841 в/ч НОМЕР_2 від 03.04.2025 року;

- копією лікарського свідоцтва про смерть № 240 від 21.12.2024 року;

- актом службового розслідування;

- наказом № 2158 в/ч НОМЕР_2 від 17.04.2025 року;

- копією витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 62025050030002513;

- витягом із наказу № 217 в/ч НОМЕР_2 від 05.08.2025 року;

- довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з вимогами ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Приписами ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Вимогами абз.11 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації, в Україні з 24.02.2024 введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно до ст. ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтею 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що за своїми військовими званнями начальниками є: майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.

Згідно з ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до п.1.1. функціональних обов`язків (посадової інструкції) стройової частини відділення персоналу військової частини НОМЕР_2 , начальник стройової частини відділення персоналу штабу відповідає: за ведення штатно - посадового обліку особового складу частини; за облік особового складу; за підготовку та видання наказів командира військової частини.

Начальник стройової частини відділення персоналу штабу зобов`язаний: щоденно керувати підготовкою проекту наказу командира частини по стройовій частині та в кінці дня подавати його на погодження відповідним посадовим особам та на підпис командиру частини; контролювати правильне відображення чисельності особового складу в облікових документах і своєчасне надання донесень про склад і чисельність військ; вести облік особового складу частини у відповідності з вимогами керівних документів; своєчасно складати і доповідати командиру частини, начальнику штаб) - першому заступнику командира частини на підпис проекти наказів по стройовій частині, добову відомість і встановлені донесення по особовому складу.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до службі передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба відсутність досвіду, нетривалість служби).

Недбале ставлення військової службової особи до своїх службовий обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Таким чином, колишній начальник стройової частини відділенні персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, в порушенні приписів статей 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, функціональних обов`язків (посадової інструкції) стройової частини відділення персоналу військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи на території місця розташування військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_3 , неналежним чином здійснив перевірку проекту наказу командира військової частини про результати службових розслідувань №2158 від 17.04.2025 щодо самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 , що призвело до видання наказу про самовільне залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 після визнання солдата ОСОБА_2 померлим відповідно до розслідування щодо смерті солдата ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, те, що матеріальних збитків даним правопорушенням не завдано, вважає за можливе застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем суд не стягує з нього судовий збір.

Керуючись ст.ст.33-38, ст.276, ст.283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Заяви адвоката Сидоренка Р.А. про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи залишити без задоволення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів – ГУК Харківська область/МТГ Харків/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37874947; банк отримувача – Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA558999980313030106000020649; код класифікації доходів бюджету – 21081100).

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя С.В. Шевченко