Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 25 серпня 2026 р.
Справа: №348/2152/26
Суддя: Міськевич О. Я.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 348/2152/26
26 серпня 2026 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., з участю секретаря судового засідання Скоблей О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Андрійків Х.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, на утриманні нікого не має, з вищою освітою, працюючого вантажником у ТОВ «ІМПЕРОВО ФУДЗ», раніше не притягався до адміністративної відповідальності, громадянина України,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
УСТАНОВИВ:
На розгляд Надвірнянського районного суду надійшли матеріали від Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722308 від 18.07.2026 ОСОБА_1 притягується до відповідальності за те, що 17.07.2026 близько 21 год. 10 хв. в с. Стримба по вул. Соборна Надвірнянського району Івано-Франківської області, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, та допустив з`їзд з проїзної частини дороги вправо, де здійснив наїзд на дерево та металеву огорожу, чим порушив п.п. 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_2 роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні в якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Суду пояснив, що 17.07.2026 близько 21.10 год. він, керуючи автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в с. Стримба по вул. Соборна, на ділянці дороги з двома смугами руху в одному напрямку, зі сторони м. Надвірна в сторону с. Лоєва. В цей час він рухався правою смугою руху зі швидкістю близько 50-60 км/год. на підйом. Він бачив, як по лівій смузі руху в попутньому напрямку рухався автомобіль «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору. Коли він практично порівнявся з даним автомобілем, автомобіль «Jeep Grand Cherokee» раптово розпочав рух на його смугу руху, практично рухаючисть на його автомобіль. Він, щоб уникнути зіткнення, вильнув кермом вправо, а потім вліво, щоб вирівняти автомобіль. Однак він втратив управління автомобілем, автомобіль почало заносити в різні сторони, та, проїхавши близько 50 м., автомобіль з`їхав з дороги і наїхав на дерево та металеву огорожу. Під час виляння автомобіля вправо він можливо зачепив бордюр, однак точно сказати не може. Також під час виляння автомобіля він не гальмував, намагаючись повернути управління автомобілем. Вважає, що саме ОСОБА_3 створив аварійну обстановку, раптово виїхавши на його смугу руху та змусивши його змінити напрямок руху, внаслідок чого його автомобіль втратив керування та з`їхав з проїзної частини. Просив провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 -адвокат Андрійків Х.І. в судовому засіданні також просила проваження по справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що саме ОСОБА_3 створив аварійну обстановку для ОСОБА_2 , раптово виїхавши на його смугу руху та змусивши його змінити напрямок руху, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_2 втратив керування та з`їхав з проїзної частини, де зіткнувся з деревом та металевою огорожею, внаслідок чого отримав механічні пошкодження. Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, встановлена постановою суду від 26.08.2026, що є підставою для закриття провадження по справі відносно ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення ст. 124 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні в свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що з ОСОБА_1 знайомий, ОСОБА_3 до вказаної події не знав. Зазначив, що 17.07.2026 близько 21.10 год. він, керуючи автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 , рухався в с. Стримба по вул. Соборна, на ділянці дороги з двома смугами руху в одному напрямку, зі сторони м. Івано-Франківськ в сторону Буковелю. З ним в автомобілі також перебував його напарник ОСОБА_5 , який знаходився на пасажирському місці. Він рухався правою смугою руху зі швидкістю близько 30-40 км/год. на підйом. В цей час він бачив, що попереду нього на відставі близько 40 м. рухався автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , який керував його знайомий ОСОБА_1 . По лівій смузі руху, трохи вище автомобіля «Skoda Octavia», рухався автомобіль «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору. Вказані автомобілі рухались з більшою швидкістю ніж він та поступово віддалялись від нього. Автомобіль «Skoda Octavia» рухався з більшою швидкістю ніж автомобіль «Jeep Grand Cherokee», та поступово наздоганяв його. Коли автомобіль «Skoda Octavia» практично порівнявся з автомобілем «Jeep Grand Cherokee», той раптово розпочав рух вправо, виїхавши на паралельну смугу руху практично перед автомобілем «Skoda Octavia». Автомобіль «Jeep Grand Cherokee» практично половиною корпусу перетнув смугу між полосами, майже наїхавши на автомобіль «Skoda Octavia», від чого той вильнув вправо, щоб уникнути зіткнення. Однак від цього руху автомобіль «Skoda Octavia» зачепив бордюр, від чого автомобіль почало виляти та заносити в різні сторони, та, проїхавши близько 40-50 м., автомобіль «Skoda Octavia» з`їхав з дороги і наїхав на дерево та металеву огорожу. Вони з напарником одразу зупинились та побігли до автомобіля «Skoda Octavia», щоб надати ОСОБА_1 допомогу. Коли вони витягли ОСОБА_1 з автомобіля, до них підішов водій автомобіля «Jeep Grand Cherokee» ОСОБА_3 , який просив вибачення у ОСОБА_1 .
Суд, заслхавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, показання свідка, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов таких висновків.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Системний аналіз положень ст. 124 КУпАП дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням/обвинуваченням.
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналіз наведених норм закону, зокрема, положень ст.ст. 280, 251 КУпАП дає підстави для висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень ст. 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
За змістом ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч. 4 ст. 7 КУпАП).
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому диспозиція ст. 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, а саме на пункти Правил дорожнього руху України. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог саме пунктів ПДР України, які зазначені в протоколі працівником поліції.
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 12.1 ПДР України, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та п. 2.3 (б) ПДР України, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
При цьому суд зазначає, що згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП, обов`язковою ознакою об`єктивної строни даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У постанові від 05.11.2015 по справі № 5-218кс15 Верховний Суд України дійшов висновку про те, що кримінальна відповідальність особи, яка порушила ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом, виключається.
Як зазначено у даній постанові, предметом дослідження має бути питання наявності чи відсутності обов`язкового елементу об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.286 КК, — причинного зв`язку між допущеними обома учасниками дорожнього руху порушеннями правил безпеки дорожнього руху, якщо такі мали місце, та суспільно небезпечними наслідками (заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень).
Це питання уже висвітлювалося Верховним Судом при перегляді судових рішень. Зокрема, у постанові ВС від 20.11.2014 зазначено, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їхніх діях складу злочину, передбаченого відповідними частинами ст.286 КК, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступені участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку (справа №5-18кс14).
На таку особливість у правозастосуванні орієнтує і Пленум ВС у постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14. У п.7 цієї постанови роз`яснено, що у випадках, коли передбачені ст.286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також, чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.
Так, у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що коли він практично порівнявся з автомобілем «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_2 , даний автомобіль раптово розпочав рух на його смугу руху, практично рухаючисть на його автомобіль. Він, щоб уникнути зіткнення, вильнув кермом вправо, а потім вліво, щоб вирівняти автомобіль. Однак він втратив управління автомобілем, автомобіль почало заносити в різні сторони, та, проїхавши близько 50 м., автомобіль з`їхав з дороги і наїхав на дерево та металеву огорожу.
Вказані пояснення узгоджуються показаннями свідка ОСОБА_4 , наданими в судовому засіданні, який зазначив, що коли автомобіль «Skoda Octavia» практично порівнявся з автомобілем «Jeep Grand Cherokee», той раптово розпочав рух вправо, виїхавши на паралельну смугу руху практично перед автомобілем «Skoda Octavia». Автомобіль «Jeep Grand Cherokee» практично половиною корпусу перетнув смугу між полосами, майже наїхавши на автомобіль «Skoda Octavia», від чого той вильнув вправо, щоб уникнути зіткнення. Однак від цього руху автомобіль «Skoda Octavia» зачепив бордюр, від чого автомобіль почало виляти та заносити в різні сторони, та, проїхавши близько 40-50 м., автомобіль «Skoda Octavia» з`їхав з дороги і наїхав на дерево та металеву огорожу.
Також вина ОСОБА_3 у створенні аварійної обстановки встановлена постановою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.08.2026, згідно якої судом встановлено, що 17.07.2026 близько 21 год. 10 хв. в с. Стримба по вул. Соборна Надвірнянського району Івано-Франківської області, на ділянці дороги з двома смугами руху в одному напрямку, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_2 , під час перестроювання в крайню праву смугу для руху не надав переваги в русі транспортному засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутньому напрямку, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме: примусив водія транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , різко змінити швидкість та напрям руху, чим порушив п.п. 2.3 (д), 10.3 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається зі змісту даної постанови, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що внаслідок порушення ОСОБА_3 п.п. 2.3 (д), 10.3 ПДР України, який, керуючи транспортним засобом «Jeep Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись на ділянці дороги з двома смугами руху в одному напрямку, під час перестроювання в крайню праву смугу для руху не надав переваги в русі транспортному засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутньому напрямку, чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме: примусив водія транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , різко змінити швидкість та напрям руху.
На підставі наведеного суд вбачає наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями водія ОСОБА_3 у виді порушення п.п. 2.3 (д), 10.3 ПДР України, та наслідками у виді у виді створення аварійної обстановки (примусу іншого учасника дорожнього руху різко змінити швидкість та напрямок руху, що спричинило дорожньо-транспортну обстановку та пошкодження транспортного засобу), за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
За результатами розгляду справи ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Обставини, викладені в даній постанові суду, є встановленими та додаткового доказування не потребують.
За таких обставин, адміністративна відповідальність водія ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, який порушив ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації водієм ОСОБА_3 , виключається.
Таким чином, за результатами розгляду справи судом встановлено відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_2 у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортного засобу та іншого майна, тобто відсутня об`єктивна строна адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua