Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №215/1725/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1725/26

3/215/792/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Данилевський М.А. розглянувши матеріали, що надійшли з полку патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; місце роботи не повідомив, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ЕПР1 №607295, 05.03.2026 о 22:30 год., м. Кривий Ріг, по вул. Андрія Божка, біля буд. 10, водій ОСОБА_1 , керував т.з. Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці ока, поведінка, що не відповідає обстановці. На законну вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд в лікаря нарколога в закладі охорони здоров`я КП КБЛПД ДОР водій ОСОБА_1 відмовився, зафіксовано на БК:475183,475162. Факт руху зафіксовано на службовий відеорєстратор, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, 19.08.2026 на адресу суду від адвоката Фролової Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження у справі № 215/1725/25 у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та зазначила наступне.

05 березня 2026 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками патрульної поліції. У подальшому, під час спілкування з ОСОБА_1 , працівники поліції повідомили про виявлення у нього, на їх думку, ознак наркотичного сп`яніння та запропонували пройти відповідний огляд.

ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв чи будь-яких наркотичних засобів не визнавав та перебування у стані сп`яніння категорично заперечував. При цьому спочатку він не відмовлявся від встановлення свого фактичного стану та не заперечував проти проходження відповідного огляду. У подальшому, висловлюючи недовіру до дій працівників поліції та запропонованого ними порядку проведення огляду, ОСОБА_1 не погодився проходити його у запропонований працівниками поліції спосіб.

Зокрема, під час спілкування самі працівники поліції акцентували увагу ОСОБА_1 на можливості самостійного проходження ним огляду на стан сп`яніння. За таких обставин надані поліцейськими роз`яснення об`єктивно могли сформувати у ОСОБА_1 переконання, що після завершення оформлення адміністративних матеріалів він може самостійно звернутися до закладу охорони здоров`я, пройти відповідне дослідження та використати отримані результати на підтвердження відсутності у нього стану сп`яніння.

Водночас отримані від самих поліцейських роз`яснення щодо можливості самостійного проходження огляду безпосередньо впливали на сприйняття ОСОБА_1 ситуації та обраний ним подальший спосіб дій. За таких обставин захисник вважає, що поведінка ОСОБА_1 не може розцінюватися саме як однозначна, безумовна та усвідомлена відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Адже з відеозапису та подальших дій особи вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував проти встановлення факту наявності або відсутності у нього стану сп`яніння як такого. Навпаки, він висловлював готовність підтвердити свій стан шляхом медичного дослідження, однак мав намір пройти його самостійно. При цьому можливість такого варіанта поведінки обговорювалася безпосередньо під час його спілкування з працівниками поліції.

05 березня 2026 року о 23 год. 19 хв. працівниками патрульної поліції відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607295 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Показовим та таким, що підтверджує дійсний намір ОСОБА_1 , є те, що після завершення оформлення адміністративних матеріалів він реалізував саме той варіант поведінки, про який ішлося під час його спілкування з працівниками поліції: самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я та пройшов відповідні лабораторні дослідження.

Таким чином, його слова про намір пройти огляд самостійно не були способом уникнення відповідальності чи формальним запереченням вимог працівників поліції, оскільки безпосередньо після оформлення матеріалів він фактично реалізував заявлений ним намір.

За результатами токсикологічного дослідження на вміст алкоголю встановлено результат 0,0 ‰, тобто алкоголь в організмі ОСОБА_1 не виявлено. Крім того, проведене хіміко-токсикологічне дослідження сечі також не підтвердило наявності наркотичних речовин.

Подальша поведінка ОСОБА_1 об`єктивно не узгоджується з версією про його намагання уникнути встановлення фактичного стану. Особа, яка одразу після оформлення адміністративних матеріалів самостійно звертається до медичного закладу та проходить лабораторні дослідження на алкоголь і наркотичні речовини, фактично демонструє намір встановити та зафіксувати свій реальний стан, а не приховати його.

Наявними відеоматеріалами не доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння, а тому й підстав, згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію не було.

Таким чином, працівниками поліції не доведено факту наявності у ОСОБА_1 вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп`яніння. А висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції навпаки спростовує факт перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння.

Захисник зазначила, що органом поліції не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому відсутні правові підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв`язку, переглянувши відеозаписи надані як додаток до протоколу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП остання містить в собі три різні склади адміністративного правопорушення:

1.керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,

2.передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,

3.відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Будь-які дії, перелічені у цій диспозиції утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення лише по відношенню до особи, яка безпосередньо керує транспортним засобом (п. 1.10 ПДР України).

Зі змісту Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» випливає, що правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли особа почала рухатись.

Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини:

- законність вимоги щодо проходження медичного огляду на стан сп`яніння;

- дотримання процедурного/процесуального порядку пропозиції проходження медичного огляду на стан сп`яніння;

- факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого медичного огляду;

- а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.

В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. Тобто, враховуючи викладене, в зазначеній справі необхідно застосовувати більш високий стандарт доведення вини – «поза розумним сумнівом».

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Орган державної влади (у даному випадку поліція) звертаючись з протоколом до суду, повинен надати суду докази, які підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення, а суд, як незалежний арбітр, повинен перевірити докази на підтвердження чи спростування обставин викладених у протоколі.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП між іншим передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Тобто, підставою висунення поліцейським водію транспортного засобу законної вимоги проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння із належною фіксацією цього технічними засобами відеозапису.

Проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 розділу 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607295 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, на вимогу поліцейського в установленому законом порядку пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння в лікаря нарколога в мед. закладі КП КБЛПД ДОР водій відмовився від проходження вищевказаного медичного огляду, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП доказуванню підлягають всі ознаки, які утворюють склад правопорушення, у вчиненні якого було визнано винним ОСОБА_1 .

За приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, з відеозапису встановлено, що він розпочинається з того, що працівником поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Перевіривши документи поліцейський одразу запропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, було оголошено про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме «неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці». Відеозапис з бодікамер поліцейських свідчить, що будь яких дій, спрямованих на встановлення у ОСОБА_1 такої ознаки наркотичного сп`яніння, як неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, поліцейськими здійснено не було. Відеозапис не свідчить про наявність такої ознаки у ОСОБА_1 . Окрім того, відеозапис свідчить про те, що водій ОСОБА_1 спілкувався з поліцейськими спокійно, логічно та послідовно, його поведінка відповідала обстановці, яка склалась, мова носила звичайний характер. Переглядом відеозапису наданого до протоколу не можливо встановити у ОСОБА_1 звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, будь-яких дій щодо встановлення, чи розширені чи звужені зіниці очей у ОСОБА_1 поліцейським не вживалось.

Отже, відеозаписом не були зафіксовані ті ознаки наркотичного сп`яніння, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, більш того водій ОСОБА_1 протягом 2-х годин з моменту зупинки пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння саме в тому закладі охорони здоров`я, куди його направляв поліцейський. Згідно висновку №280 від 06.03.2026 КП «Дніпропетровської багатопрофільної клінічної лікарні з надання психіатричної допомоги Дніпропетровської обласної ради» ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено, що також свідчить про надуманість, безпідставність тверджень про наявність ознак наркотичного сп`яніння, викладених поліцейським о протоколі про адміністративне правопорушення, а також тих на які поліцейський наголосив на місці зупинки. Лише підтверджене виявлення у водія нормативно встановлених ознак наркотичного сп`яніння є законною підставою для висунення вимоги проходження ним огляду на стан сп`яніння. В даному випадку суду не надано доказів дійсної наявності у ОСОБА_1 таких ознак. Тому суддя доходить висновку про безпідставність та незаконність вимоги поліцейського про проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння. Тобто мало місце порушення передбаченого ст. 266 КУпАП порядку проходження огляду на стан сп`яніння, що тягне за собою його не дійсність, а відтак і відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, переглядом відеозапису з бодікамер поліцейських, який є додатком до протоколу, встановлено, що ОСОБА_1 запитує у поліцейських, чи може він у разі відмови самостійно пройти огляд в закладі охорони здоров`я, на що отримує від поліцейського позитивну відповідь, що протягом двох годин може пройти самостійно (clip 0, таймінг 06 хв. 19 с, clip 5, таймінг 06 хв. 11 с).

Суд погоджується з позицією сторони захисту, що під час спілкування самі працівники поліції акцентували увагу ОСОБА_1 на можливості самостійного проходження ним огляду на стан сп`яніння. За таких обставин надані поліцейськими роз`яснення об`єктивно сформували у ОСОБА_1 переконання, що після завершення оформлення адміністративних матеріалів він може самостійно звернутися до закладу охорони здоров`я, пройти відповідне дослідження та використати отримані результати на підтвердження відсутності у нього стану сп`яніння. За таких обставин поведінка ОСОБА_1 не може розцінюватися саме як однозначна, безумовна та усвідомлена відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Про зазначене також свідчить надані ОСОБА_1 пояснення в протоколі, де він зазначає, що не відмовляється від проходження огляду, медогляд пройде особисто в медичному закладі.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, покладаючи такі обов`язки на водія, законодавство не звільняє працівників поліції від обов`язку діяти відповідно до вимог ст. 19 Конституції України та Закону України «Про національну поліцію», з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зокрема зобов`язуючи встановити дійсно об`єктивні підстави для направлення водія для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, враховуючи, що провести такий огляд на місці зупинки автомобіля неможливо. А підозра щодо водія в тому, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння повинна бути обґрунтованою.

В протилежному б випадку це б наділяло працівників поліції необмеженими дискреційними повноваженнями щодо звинувачення водіїв у тому, що вони перебувають в стані наркотичного сп`яніння, що безумовно призводить до порушення їхніх прав.

Оскільки в наслідок розгляду справи суду не надано достовірних доказів виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та порушено порядок такого огляду, то слід зробити висновок про відсутність законних підстав вимоги працівника поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Відтак, його відмова від проходження такого огляду не утворює ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя