Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №509/2311/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2311/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

за участю: прокурора Боднар Л.В.,

правопорушника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, депутат VIII скликання Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення № 390/2026, № 391/2026, № 392/2026, № 393/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 27.03.2026 року, складених відносно ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області VIII скликання, являючись суб`єктом декларування відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), суб`єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021,2022,2023,2024 роки, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

15.04.2026 року постановою Овідіопольського районного суду Одеської області об`єднано в одне провадження адміністративні матеріали за номерами справи №509/2311/26, №509/2312/26, справу № 509/2313/26 та № 509/2314/26 за ст.172-6 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , присвоївши спільній справі № 509/2311/26 провадження 3/509/976/26.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину визнав.

Заслухавши думку прокурора, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У статті 251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до рішення Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області № 1-VIIІ від 02.11.2020 ОСОБА_1 визнано обраним депутатом Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області VIII скликання.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Згідно частини першої, пункту 1, підпункту «б» ст. 3 Закону, суб`єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є депутати селищних рад.

Таким чином, депутат Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області VIIІ скликання ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування та суб`єктом на якого поширюється дія Закону відповідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, та на нього поширюється дія цього Закону, і він є суб`єктом декларування і відповідальності за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги Закону, в тому числі зазначених у ч. 1 ст. 45 вказаного Закону.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов`язок подання декларацій суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пунктом 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 був зобов`язаний подати щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021,2022 роки не пізніше 31.01.2024; за 2023 рік не пізніше 31.03.2024; за 2024 рік не пізніше 31.03.2025.

Проте, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої статті 45 Закону, подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, тобто 19.03.2026р. о 10 год. 44 хв., за 2022 рік, лише 19.03.2026 р. о 11 год. 15 хв., за 2023 рік, лише 19.03.2026 р. о 11 год. 39 хв., за 2024 рік, тобто 19.03.2026р. о 11 год. 52 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП з об`єктивної сторони, протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Умисел суб`єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», полягає в тому, що будучи обізнаним про встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, функціонери не виконуючи їх, допускають порушення своєю навмисною протиправною поведінкою

Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ч. 1 ст. 22 КУпАП.

Законом України «Про запобігання корупції» передбачено, що корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно - правову відповідальність.

Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідних декларацій встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі декларацій ОСОБА_1 , не встановлені.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не виконав вимоги ч. 1 ст. 45 Закону, які виникли у нього, як у депутата Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області VIIІ скликання, тобто місцем вчинення правопорушення є територія дальницької сільської рада Одеського району Одеської області, яка розташована за адресою: вул. Дружби, буд. 126, с. Дальник, Одеський р-н, Одеська обл., 67842.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб`єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Таким чином, депутат Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області VIIІ скликання ОСОБА_1 , являючись суб`єктом на якого поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021,2022,2023,2024 роки, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 45, п. 2-7 розділу XIII Закону та вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, виходячи з доведеності вини порушника, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції ст. 172-6 ч.1 КУпАП у виді штрафу, оскільки на думку суду застосування до неї саме такого виду адміністративного стягнення є достатнім заходом впливу для виправлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових правопорушень в подальшому.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 22, 28 Закону України "Про запобігання корупції", статтями 9, 27, 33-35, 172-6, 250, 251, 254, 255, 268, 276-279, 280, 283-284, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Бочаров А.І.