Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №734/2627/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 734/2627/26 Головуючий у 1 інстанції Іванюк Т. І.

Провадження № 33/4823/742/26

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі: судді Мазура С.А., за участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності Рудніка В.В. його захисника Помаза А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Помаза А.П. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2026 року,

встановив:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та на підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2026 року 02 год 22 хв в Чернігівській обл., Чернігівський р-н, на автомобільній дорозі М-01 Кіпті – Глухів–Бачівськ, 1 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , та не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, у разі виникнення небезпеки для руху не вжив всіх заходів аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного об`їзду перешкоди. В результаті чого виїхав за межі проїзної частини і скоїв наїзд на перешкоду (земляний насип). В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, осіб постраждалих немає, чим порушив п.12.1ПДР – водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу; п.12.3 ПДР – не вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Також, 07.06.2026 року о 02 год 22 хв за адресою Чернігівська область Чернігівський р-н а/д М-02, Кіпті – Глухів – Бачівськ, 1 км, водій гр. ОСОБА_1 керуючий транспортним засобом Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4 ПДР – невиконання водіями вимог про зупинку.

Не погоджуючись із постановою суду захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, викликати в судове засідання поліцейського ОСОБА_2 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про незаконність рішення суду через однобічний розгляд та неповно з`ясовані обставини. Поза належною увагою суду залишилось те, що поліцейськими на місці не складалося схеми ДТП і дій, спрямованих на таке, не зафіксовано, що унеможливлює встановлення обставин справи, попри це суд позбавив ОСОБА_1 права керування транспортними засобами. На відео не зафіксовано місце зіткнення, тоді як у протоколі зазначено, що скоєно наїзд на перешкоду (земляний насип). Вважає, що умовою настання відповідальності за ДТП є пошкодження транспортних засобів, тобто як мінімум двох автомобілів, чого у даному випадку не було зафіксовано. Однак не будь-яке порушення ПДР тягне відповідальність за ст. 124 КУпАП, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності. Зазначає, що протокол не містить даних ані про швидкість руху, дозволену на вказаній ділянці дороги, ані про попереджувальні знаки, не встановлено на скільки швидкість перевищувала дозволену. Тому вважає недоведеною об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відеозапис із нагрудних камер поліцейських, який суд поклав в основу рішення, за відсутності схеми ДТП, не може бути єдиним доказом порушення водієм п. 12.1, 12.3 ПДР. Крім того, зазначає, що суд не взяв до уваги, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб на АЗС, тому їх вимога про надання документів, була незаконною. Вважає твердження суду в постанові про те, що ОСОБА_1 заперечень ніяких не висловлював, що продув прилад Драгер, який зафіксував факт алкогольного сп`яніння, тоді як це є лише слова поліцейського, оскільки результат не зафіксовано на відео. Суд безпідставно погодився з твердженнями у протоколі, що постраждалих осіб нема, тоді як ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження та в подальшому звертався до медзакладу, де йому надавалася меддопомога. Звертає увагу, що в складених щодо ОСОБА_1 протоколах не зазначається факту переслідування його автомобіля поліцейським автомобілем.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтвердив захисник та не заперечував проти розгляду справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності захисника Помаза А.П., який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами в їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №686140 від 07.06.2026 (а.с. 6)07.06.2026 року 02 год 22 хв в Чернігівській обл., Чернігівський р-н, на автомобільній дорозі М-01 Кіпті – Глухів–Бачівськ, 1 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , та не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, у разі виникнення небезпеки для руху не вжив всіх заходів аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного об`їзду перешкоди. В результаті чого виїхав за межі проїзної частини і скоїв наїзд на перешкоду (земляний насип). В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, осіб постраждалих немає, чим порушив п.12.1 ПДР – водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу; п.12.3 ПДР – не вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

За невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686122 від 07.06.2026, ОСОБА_1 07.06.2026 року о 02 год 22 хв за адресою Чернігівська область Чернігівський р-н а/д М-02, Кіпті – Глухів – Бачівськ, 1 км, водій гр. ОСОБА_1 керуючий транспортним засобом Audi A6 д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу, чим порушив п.2.4 ПДР – невиконання водіями вимог про зупинку.

Викладені в протоколах обставини безсумнівно підтверджуються відеозаписами з відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудних камер поліцейських, які містять безперервний відеозапис подій, досліджені судом першої інстанції, детально викладені у постанові суду та перевірені судом апеляційної інстанції.

Так, відеозаписами зафіксовано на території АЗС розмову водія із поліцейськими, в ході якої останні запитують чому він не зупиняється, на що ОСОБА_1 відповідає, що зупиняли не його, а інший автомобіль. На вимогу поліцейського про пред`явлення документів, оскільки триває комендантська година,водій відмовив, сів в авто та запустив двигун. Через деякий час показав документи, за якими поліцейським встановлено його особу, перевіривши по базі даних, в цей час водій раптово почав рух та покинув місце зупинки. Поліцейські переслідують автомобіль службовим автомобілем з увімкненими проблисковими маячками та звуковим сигналом та невдовзі прибувають на місце, де у кюветі знаходиться автомобіль, яким керував ОСОБА_1 . Поліцейські допомогли йому покинути транспортний засіб та декілька разів пропонували викликати швидку медичну допомогу, від чого водій категорично відмовився. Протягом усього спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово намагався домовитися, пропонуючи їм гроші, на що неодноразово був попереджений про кримінальну відповідальність. Водій неодноразово повідомив, що не впорався з керуванням, в наслідок чого «злетів» із траси. Не заперечував проти запропонованого огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та пройшов такий, результат якого був позитивним (що не є предметом розгляду у цьому об`єднаному судовому провадженні). Поліцейськими було роз`яснено ОСОБА_1 його права та складені матеріали про адміністративне правопорушення, протоколи оголошені водієві, проти чого останній не висловлював заперечень.

Відтак, указані докази належні та повною мірою узгоджуються з поясненнями на місці події ОСОБА_1 щодо зафіксованих у них обставин, та не викликають сумнівів щодо механізму ДТП і причинного зв`язку між діями водія ОСОБА_1 та настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Тому доводи апеляційної скарги в частині недоведеності його вини за ст. 124 КУпАП через те, що схема складена не в присутності водія та не містить необхідних елементів та даних стосовно обставин ДТП, неспроможні у цьому судовому провадженні. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що судом першої інстанції після прийняття мір щодо виклику поліцейського з приводу роз`яснень по складеній схемі, вказаний доказ залишено поза увагою, встановивши причинний зв`язок між діями водія та настанням наслідків у виді ДТП за відеозаписами та зафіксованими на них поясненнями ОСОБА_1 на місці ДТП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наслідком ДТП стало недотримання ОСОБА_1 вимог п. 12.1 та 12.3 ПДР. Наведені правила дорожнього руху при керуванні транспортним засобом покладають безпосередньо на водія обов`язок врахування дорожньої обстановки у такий спосіб, щоб запобігти ДТП. І доводи апеляційної скарги про відсутність даних щодо швидкісного режиму на вказаній ділянці дороги, попереджувальних знаків, неспроможні у цьому судовому провадженні, оскільки з урахуванням встановлених обставин, водій ОСОБА_1 , проігнорувавши взагалі чинники дорожньої обстановки, рухався вочевидь не з безпечною швидкістю руху, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортного засобу та вчинив ДТП, що не заперечувалося ним самим.

Відтак, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена і доводи апеляційної скарги про протилежне безпідставні.

Інші доводи апеляційної скаргимають формальний характер, зокрема і те, що протоколи про адміністративні правопорушення не містять даних про переслідування автомобіля поліцейськими, що не впливає на кваліфікацію дій та не спростовує встановлених обставин і вини особи у вчиненні правопорушень. При цьому обставини переслідування поліцейським автомобілем транспортного засобу порушника зазначені у відповідних рапортах поліцейських.

Отже, дослідивши зібрані докази в об`єднаній справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 апеляційний суд визнає їх належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 судом І інстанції відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень, а оскаржувана постанова відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Висновки суду про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбаченихст. 124, ч.1 ст. 122-2 КУпАП обґрунтовані.

Згідно з вимогами ст.ст. 30, 33 КУпАП суд, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 , врахував характер вчинених правопорушень, які реально становили велику суспільну небезпеку, в тому числі і для інших учасників дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини, обґрунтовано визначив стягнення, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП в межах санкції ст. 124 КУпАП, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинені правопорушення, а також відповідає і меті виховання особи, що їх вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Помаза А.П.- залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 – без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяС. А. Мазур