Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 27 серпня 2026 р.
Справа: №151/412/26
Суддя: Ковальська І. А.
Справа № 151/412/26
Провадження № 33/801/916/2026
Категорія: 146
Головуючий у суді 1-ї інстанції Токарчук Л. Г.
Доповідач: Ковальська І. А.
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальської І.А. у м. Вінниці розглянувши апеляційну представника потерпілого – адвоката Люлька Володимира Пантелеймоновича, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.07.2026, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та направлено адміністративні матеріали до Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області для прийняття рішення відповідно до діючого законодавства, –
В С Т А Н О В И В:
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.07.2026 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та направлено адміністративні матеріали до Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області для прийняття рішення відповідно до діючого законодавства.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що вивчивши матеріали адміністративного провадження, вважає, що в них вбачаються ознаки кримінального правопорушення, а тому їх потрібно направити прокурору для прийняття рішення відповідно до діючого законодавства.
Не погодившись із вказаною постановою представник потерпілого – адвокат Люлько В.П., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.07.2026 у частині закриття адміністративного провадження стосовно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 664744 від 13.05.2026 ОСОБА_2 13.05.2026 о 07 год 45 хв у с. Ольгопіль на вул. Центральній, 143, керуючи автомобілем ВАЗ 21144, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки та не забезпечила постійного контролю за рухом транспортного засобу, унаслідок чого допустила наїзд на пішохода, чим порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України.
Апелянт посилається на те, що внаслідок наїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_1 утратив свідомість приблизно на 10-15 хвилин, після чого був доставлений швидкою медичною допомогою до лікарні у м. Бершадь. У лікарні в нього двоїлося в очах, він нічого не розумів, не знав, чого від нього вимагали, та перебував у шоковому стані. За вказівкою працівника поліції він поставив підпис у невідомому йому документі, не усвідомлюючи, що саме підписує. У лікарні перебував протягом десяти днів, почувався дуже погано та, як стверджує, зазнав сильного струсу головного мозку.
Також потерпілий ОСОБА_1 наголошує, що бажає отримати від ОСОБА_2 відшкодування завданих йому збитків.
Водночас у апеляційній скарзі зазначено, що у судовому засіданні суду першої інстанції адвокат Люлько В.П., який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , заявив клопотання про направлення матеріалів справи до Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури, оскільки вбачав у діях ОСОБА_2 ознаки кримінального правопорушення, однак кримінальне провадження не порушувалося та відповідна експертиза не проводилася.
Проте, ані представник потерпілого Люлько В.П., ані сам потерпілий не зверталися до суду із заявою про закриття адміністративного провадження стосовно ОСОБА_2 . Зауважує, що ст. 247 КУпАП чітко визначено підстави, за яких провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути закрито.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_1 , його представник – адвокат Люлько В.П., а також ОСОБА_2 не з`явилися, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
При цьому згідно зі ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, не є обов`язковою, а обов`язкова участь потерпілого та його представника нормами КУпАП також не передбачена.
З огляду на викладене, а також ураховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється протягом двадцяти днів із дня надходження справи до апеляційного суду, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених осіб.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні вказаної апеляційної скарги слід відмовити з огляду на наступне.
За ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
При цьому відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з матеріалів провадження, унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілого ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу, де він перебував на стаціонарному лікуванні протягом десяти днів. Під час розгляду справи потерпілий пояснив, що після наїзду автомобіля втрачав свідомість, перебував у шоковому стані, мав порушення зору та зазнав струсу головного мозку. Разом із тим судово-медичну експертизу з метою встановлення характеру та ступеня тяжкості заподіяних йому тілесних ушкоджень не проводили, відповідного висновку експерта матеріали справи не містять.
Наведені обставини мають істотне значення для правильної правової кваліфікації дій ОСОБА_2 , оскільки ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху, безпосередньо впливає на вирішення питання про вид юридичної відповідальності особи.
Так, згідно із ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Отже, до вирішення питання про характер і ступінь тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень та наявність причинного зв`язку між ними й дорожньо-транспортною пригодою остаточний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_2 лише складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, був би передчасним.
Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Зазначена норма покладає на суд обов`язок належним чином відреагувати на виявлені під час розгляду справи обставини, які можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення.
У свою чергу, ст. 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Таким чином, закриття провадження у справі у зв`язку з переданням її матеріалів прокурору є не довільним рішенням суду, а безпосередньо передбаченим законом процесуальним наслідком, установленим ст. 284 КУпАП.
При цьому така підстава закриття справи є самостійною та не обмежується виключно переліком обставин, визначених ст. 247 КУпАП.
З огляду на наявні в матеріалах справи відомості про заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, тривалість його лікування та відсутність висновку судово-медичної експертизи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що для повного та всебічного з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи необхідно передати до Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури.
Таке передання здійснене з метою проведення належної перевірки викладених обставин, вирішення питання щодо наявності підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, установлення характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, причинного зв`язку між дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а також надання діям ОСОБА_2 правильної правової кваліфікації.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що передання матеріалів прокурору та закриття адміністративного провадження не є звільненням ОСОБА_2 від юридичної відповідальності, не є висновком про відсутність у її діях складу правопорушення та не позбавляє потерпілого права на відшкодування завданої йому шкоди.
Навпаки, таке процесуальне рішення спрямоване на забезпечення належної перевірки всіх обставин події компетентним органом і недопущення передчасної кваліфікації дій особи виключно як адміністративного правопорушення.
Твердження апелянта про те, що ані він, ані потерпілий не зверталися до суду із заявою про закриття адміністративного провадження, не впливає на законність оскаржуваної постанови.
Застосування статей 253 та 284 КУпАП не ставиться в залежність від наявності відповідного клопотання учасників справи. Установивши обставини, які можуть свідчити про ознаки кримінального правопорушення, суд зобов`язаний діяти відповідно до вимог закону незалежно від позиції потерпілого, його представника чи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, суд першої інстанції повно врахував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалив процесуальне рішення, яке узгоджується з вимогами статей 9, 245, 252, 253, 280 та 284 КУпАП.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди потерпілого із закриттям адміністративного провадження, однак не спростовують законності передання матеріалів прокурору й не містять правових підстав для скасування постанови місцевого суду.
Керуючись ст. 9, 245, 247, 252, 253, 280, 284, 294 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника потерпілого – адвоката Люлька Володимира Пантелеймоновича, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.
Постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.07.2026, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та направлено адміністративні матеріали до Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області для прийняття рішення відповідно до діючого законодавства – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Ковальська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua