Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №577/1989/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1989/26

Провадження № 2-а/577/37/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та прохає визнати протиправною і скасувати постанову АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 15 жовтня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15 жовтня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесена постанова АП № 2770 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп.

Про існування вищевказаної постанови йому стало відомо 01 квітня 2026 року після отримання постанови державного виконавця Конотопського відділу ДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції від 26 лютого 2025 року про відкриття виконавчого провадження.

Вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так зі змісту постанови АП № 2770 від 15 жовтня 2024 року, яку він оскаржує, вбачається, що він 15 червня 2024 року о 16 год 35 хв. відмовився від проходження військово-лікарської комісії в особливий період під час мобілізації.

Проте від отримання повісток та проходження військово-лікарської комісії він не відмовлявся. ВЛК пройшов у 2024 році та був мобілізований.

Про наявність доказів, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у постанові АП № 2770 від 15 жовтня 2024 року не зазначено.

З урахуванням вищенаведеного, постанова АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесена 15 жовтня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 14 квітня 2026 року позивачу поновлений строк для звернення до суду з вищевказаною позовною заявою, відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін у справі.

Також ухвалою суду від 14 квітня 2026 року відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3 запропоновано надати належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду яких 15 жовтня 2024 року було винесено постанову про адміністративне правопорушення АП № 2770 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 18-19).

Судовий розгляд справи був відкладений на 16 червня 2026 року на 15 год. 00 хв. (а.с. 23).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, у позовній заяві зазначив, що розгляд справи прохає проводити без його участі, у зв`язку з проходженням ним військової служби (а.с. 3).

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився. ІНФОРМАЦІЯ_4 надав заяву про розгляд справи без участі його представника, у якій зазначив, що позов не визнає (а.с. 30).

Відзив на позовну заяву відповідачем наданий не був.

Суд, дослідивши надані сторонами докази приходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка 15 жовтня 2024 року винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , зазначено, що 15 жовтня 2024 року був встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 15 червня 2024 року о 16 год. 35 хв. в особливий період під час мобілізації відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чим порушив вимоги абз. 1 ч. 1 та абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За вчинення вказаного адміністративного правопорушення до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп (а.с. 5, 26).

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

На постанові вказано, що другий примірник постанови отримав та підпис. Проте дата отримання копії постанови не зазначена (а.с. 5, 26).

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, що про існування постанови АП № 2770 від 15 жовтня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, він дізнався лише 01 квітня 2026 року.

Доказів на спростування вказаних тверджень позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 надано не було, зокрема відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд 15 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_4 справи про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд враховує, що адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Стаття 210-1 КУпАП є бланкетною, що потребує обов`язкового зазначення у протоколі та постанові у справі про адміністративне правопорушення посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

У постанові т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 серії АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП від 15 жовтня 2024 року зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1, абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Абзацом 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 22 вищевказаного Закону під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

ІНФОРМАЦІЯ_4 на виконання ухвали суду від 14 квітня 2026 року суду були надані копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду яких 15 жовтня 2024 року було винесено постанову АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказана справа містить лише копію паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 та копію постанови АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 КУпАП від 15 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 25-26).

В той же час ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 липня 2020 року у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме доказів того, що ОСОБА_1 15 червня 2024 року о 16 год 35 хв. відмовився від проходження військово-лікарської комісії в особливий період під час мобілізації.

Крім того, згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, в редакції чинній станом на 15 жовтня 2024 року, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення.

У постанові, яка оскаржується позивачем, зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії в особливий період під час мобілізації 15 червня 2024 року, тобто про вказаний факт ІНФОРМАЦІЯ_3 вже було відомо 15 червня 2024 року, а постанова АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесена 15 жовтня 2024 року, тобто після спливу строку, встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП.

При винесенні 15 жовтня 2024 року постанови АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 всупереч імперативних вимог ст. ст. 7, 9, 256, 251, 252, 268 КУпАП, не дослідив обставини справи та безпідставно встановив наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Суд вважає, що постанова, яка оскаржується позивачем, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки вона ухвалена не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією і законами України; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, приходить висновку, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 при розгляді 15 жовтня 2024 року справи про адміністративне правопорушення, не встановлено належними, допустимими та достатніми доказами наявності в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому постанову АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 15 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73, 77, 79, 132, 134, 139, 246, 250, 255, 286 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову АП № 2770 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену 15 жовтня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Сагайдачним Борисом Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 665 грн 60 коп (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя Ярмак О. М.