Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №592/9156/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №592/9156/26

Суддя: Корольова Г. Ю.

Справа №592/9156/26

Провадження №2/592/2842/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`зки К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

01.06.2026 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32355,98 грн, а також судові витрати. 03.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5358236 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту складає 8000 грн.; строк кредиту 360 днів: з 03.03.2025 року по 26.02.2026 року; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера- ТОВ «ПЕЙТЕК». 28.11.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 28/11/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5358236 від 03.03.2025 року загальною сумою 32355,98 грн., яка складається з тіла кредиту – 7999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 17515,99 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 90 календарних днів – 6840,00 грн.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у судове засідання не з`явився, у позові просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Надав заяву в якій позовні вимоги у частині стягнення тіла кредиту визнав, просив зменшити витрати на правову допомогу та відсотки.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 03.03.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5358236 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору:

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 8000 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 03.03.2025 року по 26.02.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера- ТОВ «ПЕЙТЕК».

28.11.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 28/11/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до Позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5358236 від 03.03.2025 року загальною сумою 32355,98 грн., яка складається з тіла кредиту – 7999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 17515,99 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 90 календарних днів – 6840,00 грн.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Ухвалою суду від 02.06.2026 від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» витребувано докази.

На виконання ухвали суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надіслано відповідь про те, що в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) Банком емітовано банківську картку № НОМЕР_3 . 03.03.2025 на платіжну карту № НОМЕР_3 було зараховано платіж у сумі 8000 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту, то з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7999,99 грн.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором №5358236, заборгованість відповідача становить 32355,98 грн., яка складається з тіла кредиту – 7999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором – 17515,99 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 90 календарних днів – 6840,00 грн.

Оцінюючи заявлений до стягнення розмір процентів, суд виходить із того, що відповідно до статей 3, 13, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки повинні здійснюватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а зобов`язання має ґрунтуватися на зазначених засадах. Принцип свободи договору не є абсолютним та повинен реалізовуватися з дотриманням загальних засад цивільного законодавства.

Загальний розмір нарахованих позивачем процентів становить 24355,99 грн, що майже у три рази перевищує суму фактично отриманих відповідачем кредитних коштів (7999,99 грн). Таке співвідношення свідчить про очевидну непропорційність майнового навантаження, покладеного на споживача фінансової послуги, та призводить до істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків сторін.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідність застосування судами принципів розумності, добросовісності та пропорційності при вирішенні цивільних спорів. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 наголосила, що принцип пропорційності є складовою верховенства права, а суд, вирішуючи спір, повинен забезпечити справедливий баланс між інтересами сторін. Хоча наведені висновки сформульовані щодо процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, викладений у постанові підхід до забезпечення справедливого балансу між інтересами сторін підлягає врахуванню і при оцінці заявлених у цій справі вимог.

Враховуючи розмір отриманого кредиту, співвідношення суми процентів до суми основного боргу, строк користування кредитом, статус відповідача як споживача фінансових послуг, а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін і недопущення покладення на боржника надмірного майнового тягаря, суд дійшов висновку, що стягнення всієї заявленої суми процентів не відповідатиме засадам справедливості, добросовісності та розумності.

За таких обставин суд вважає справедливим та співмірним визначити розмір процентів, що підлягають стягненню, у сумі 4000 грн, що становить 50% від суми фактично отриманого відповідачем кредиту та забезпечує розумний баланс між правом позивача на отримання плати за користування кредитними коштами і необхідністю недопущення очевидно непропорційного майнового тягаря для відповідача.

Враховуючи викладене позов належить задовольнити частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №5358236 від 03.03.2025 у загальному розмірі 11999,99 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію заявки №19900 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 р., копію акта №19900 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 р., відповідно до якого виходить: сума наданих послуг відповідно до договору складає 10000,00 грн, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Юридичний аналіз, охоплюється послугою складення позовної заяви та подання позову до суду, тому не може вважатися фактично понесеним як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням задоволеної суми позову в розмірі 11999,99 грн., сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 987,42 грн (11999,99 х 2662,40 : 32355,98).

Керуючись ст.12, 13, 81, 133, 137, 141, 142, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №5358236 від 03.03.2025 року у розмірі 11999 грн 99 коп., з яких 7999 грн. 99 коп. - основна сума боргу (тіло кредиту) та 4000 грн. - нараховані проценти за користування кредитом, а також судовий збір у сумі 987 грн 42 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відмовити в іншій частині позовних вимог.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Суддя Галина КОРОЛЬОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua