Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №554/13134/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/13134/25 Номер провадження 22-ц/814/2621/26Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді: Панченка О.О.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Підодвірного Тараса Івановича на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2026 року ухвалене у складі головуючого судді Бугрія В.М., повний текст судового рішення виготовлено – дати не вказано

у справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У вересні 2025 року представник АТ «ТАСКОМБАНК» через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 29.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 було укладено кредитний договір №1945384552.

Відповідно до умов кредитного договору №1945384552 від 29.04.2021 року позичальнику надано грошові кошти на суму 53161 грн. Дата закінчення кредитного договору 30.04.2026. Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 1.2. Кредитного договору).

Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в кредитному договорі (п.1.2.,1.4. Кредитного договору), отже кредитодавець, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору факторингу, позивач є новим кредитором щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №1945384552 від 29.04.2021 року з усіма наступними додатками та змінами. Факт передачі права вимоги за вищезазначеним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються реєстром прав вимоги до договору відступлення права вимоги, випискою та розрахунком заборгованості.

Станом на 12.05.2025 року заборгованість позичальника за кредитним договором №1945384552 від 29.04.2021 року, становить 44015,92 грн. основний борг (в т.ч. прострочений), 5,21 грн. заборгованість за процентами річними та 22831,04 грн. заборгованість за процентами щомісячними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2026 року позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №1945384552 від 29.04.2021 року, що станом на 12.05.2025 року становить 44015,92 грн. основний борг (в т.ч. прострочений), 5,21 грн. заборгованість за процентами річними, 22831,04 грн. заборгованість за процентами щомісячними.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 – адвокат Підодвірний Т.І. та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 18.02.2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК».

Зазначає, що підписання паспорту споживчого кредиту не може свідчити про узгодження сторонами погодження істотних умов договору, та його укладення враховуючи позицію Верховного Суду у постанові у справі № 393/126/20 від 23.05.2022 року.

Позивачем не надано до суду доказів укладення кредитного договору.

Зазначає, що договір відступлення права вимоги був укладений особою, яка не володіє правом вимоги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень» (кредитодавець) та відповідачем (позичальник) було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Пункт 1.2 кредитного договору містить суму кредиту та строк, на який надається кредит. У пункті 1.4 кредитного договору зазначено, що підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту суми грошових коштів. Також в цьому ж пункті договору зазначено найменування отримувачів, призначення платежу та реквізити на які необхідно сплатити грошові кошти.

07.10.2016 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень» (первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них і сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору в порядку та строки, встановлені цим договором.

У пункті 2.2. вказаного договору сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимог із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимог є невід`ємною частиною цього договору. Розмір заборгованостей позичальників, права вимоги до яких відступається згідно реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому реєстрі до цього договору. Реєстр прав вимог складається сторонами в паперовому та електронному вигляді.

З витягу з реєстру прав вимоги до договору про відступлення права вимоги вбачається, що акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за спірним кредитним договором.

Станом на 12.05.2025 року заборгованість позичальника за кредитним договором №1945384552 від 29.04.2021 року, становить 44015,92 грн. основний борг (в т.ч. прострочений), 5,21 грн. заборгованість за процентами річними, 22831,04 грн. заборгованість за процентами щомісячними, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором.

Позиція апеляційного суду

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина 3статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

За загальним правилом, наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 81 ЦПК України). На підставі наведених положень, колегія суддів зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідача та набуття такого права АТ «ТАСКОМБАНК» відбулося відповідно до норм чинного законодавства і договірних умов.

Посилання апелянта у своїй скарзі на відсутність у позивача прав вимоги за вищевказаним кредитним договором є помилковим, оскільки договір відступлення прав вимоги недійсним не визнаний і не розірваний, відповідач був поінформований про відступлення права вимоги на користь АТ «ТАСКОМБАНК», а саме відступлення права вимоги відбулося на підставі договору факторингу від 07.10.2016 року № ТАСЦФР-10-2016.

Банком неодноразово повідомлялося боржника про наявність заборгованості та станом на 12.05.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № 1945384552 від 29.04.2021 року становить 44015,92 грн. основного боргу; 5,21 грн. заборгованість за процентами річними; 22 831,04 грн. заборгованості за процентами щомісячними.

Колегія суддів бере до уваги ту обставину, що відповідач не надав свого розрахунку чи інших доказів, які б давали суду підстави для встановлення іншого розміру заборгованості по тілу кредиту, по простроченим річним та простроченим щомісячним процентами, тобто відповідачем не спростовано факту наявності, розміру заборгованості чи порядку її нарахування.

Відповідач ОСОБА_1 був поінформований про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, отримав інформацію про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором, підписав паспорт кредиту, що містив графік платежів, порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення) тощо. Доказів повного та належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором матеріали справи не містять.

Право АТ «ТАСКОМБАНК» як нового кредитора за кредитним договором № 1945384552 від 29.04.2021 року на повернення кредиту порушено, а тому підлягає захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 як позичальника заборгованості в загальній сумі 66852,17 грн.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів на власну користь та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Підодвірного Тараса Івановичазалишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 18 лютого 2026 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2026 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді А.І. Дорош

О.А. Лобов