Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №935/447/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/447/26 Головуючий у 1-й інст. Рибнікова М. М.

Номер провадження №33/4805/1206/26

Категорія ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі захисника Кушніренка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кушніренка Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2026 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Також визнано винним у вчиненні 11.02.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 11.02.2026 о 06 год 55 хв по вул.Героїв Небесної Сотні,31 м.Коростишів ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , під час зустрічного роз`їзду з автомобілем Ауді 100 , д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, в цей же день та час ОСОБА_1 керував автомобілем Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у медичному закладі КНП Коростишівська ЦРЛ, висновок лікаря №1, результат 2,08 проміле. Проводилась відеофіксація.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Кушніренко А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за матеріалами справи не було доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди. Наявний у справі висновок за результатами медичного огляду є недійсним в силу закону, так як складений на підставі акту, який містить непідтверджені відомості щодо стану водія, а лікар, що його склав був відсутній під час огляду, фактично його не проводив, доказів протилежного у матеріалах справи немає. У п. 25 Акту огляду №9 від 11 лютого 2026 року відсутній запис про заключний діагноз, на підставі якого мав бути виданий висновок, що є грубим порушенням Інструкції та є підставою для визнання такого висновку недійсним. Медичний огляд не був проведений в повному обсязі, без повторного продуття алкотестеру та без лабораторного дослідження біологічних зразків.

Також, вказує про хаотичність та несистематизованість відеозаписів, не безперервність фіксації спілкування з водієм та недоведеність факту керування ТЗ, та перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи не подавав, тому враховуючи думку захисника, який просив проводити слухання справи без ОСОБА_1 , суд вважає можливим розглянути справу по суті без його присутності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним пунктів 13.3. та 2.9а ПДР, є обґрунтованим, узгоджується із фактичними обставинами справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.

Так, з протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №588426 та серії ЕПР1 №588410 від 11 лютого 2026 року вбачається, що 11.02.2026 о 06 год 55 хв. по вул.Героїв Небесної Сотні,31 м.Коростишів ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у медичному закладі КНП Коростишівська ЦРЛ, висновок лікаря №1, результат 2,08 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діям ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

Також ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , під час зустрічного роз`їзду з автомобілем Ауді 100 , д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бокового інтервалу, що призвело до зіткнення. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП (а.с.31).

За змістом п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 13.3 ПДР України під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Норми статті 124 КУпАП вказують, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягнуть за собою адміністративну відповідальність.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а та 13.3 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаних протоколів про адміністративне правопорушення, підтверджується: розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.3); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.4); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.5); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів, підставою для проведення якого було виявлення ознак: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя (а.с.6); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП Коростишівська ЦРЛ. Результат огляду у медичному закладі позитивний - 2,08 проміле (а.с.7); висновком лікаря №1 від 11.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння : 2,08 проміле (а.с.8); постановою від 11.02.2026 про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП за керування ТЗ особою, яка не має при собі посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ та страхового полісу (а.с.9); довідкою ВП №1 ЖРУП №2 про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с.11); довідкою ВП №1 ЖРУП №2, про належність транспортного засобу (а.с.12); довідкою ВП №1 ЖРУП №2, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не притягався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП (а.с.13); відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано процедуру процес з`ясування обставин ДТП та огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. З показниками технічного засобу Драгера (2,08 проміле) ОСОБА_1 погодився. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 стверджував , що за кермом автомобіля була його дружина, присутність якої на місці події не зафіксовано. При цьому ОСОБА_1 також зазначив, що був за кермом автомобіля після ДТП і «під`їхав» 20 метрів. Відеозаписи також фіксують процедуру складання адміністративних матеріалів (а.с.15); рапортом від 11.02.2026 щодо отримання повідомлення на службу 102 про ДТП (а.с.32); схемою наслідків ДТП, яка складалась у присутності обох водіїв – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.33); письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких останній вказував, що тільки що сталася ДТП за участю автомобіля Ауді 100, д.н.з. НОМЕР_2 , під його керуванням, та автомобіля Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення було пошкоджено бічне дзеркало його автомобіля (а.с.37); письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких підтвердив, що сів за кермо автомобіля після ДТП (а.с.38); письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відповідно до яких вона була пасажиром автомобіля Ауді 100, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 11.02.2026 близько 06.55 год. Автомобіль, який їхав на зустріч - Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 , при роз`їзді зачепив дзеркало бокове, внаслідок чого воно розбилось (а.с.39).

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.

З приводу апеляційних доводів сторони захисту про відсутність в матеріалах справи даних про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю вказаних доказів.

Суддя місцевого суду вірно дав оцінку доводам сторони захисту щодо відсутності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначивши, що вказане підтверджується матеріалами справи, зокрема, відеозаписами з місця події, з камер відеоспостереження, а також письмовими поясненнями водія Ауді 100, д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 ..

Також, з наявних відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що по прибуттю поліцейських на місце події, поруч стояли двоє водіїв: ОСОБА_2 та сам ОСОБА_1 , який заперечував керування транспортним засобом та вказував, що за кермом була дружина. Проте дружини поруч не було і про її існування другий водій ОСОБА_2 не згадував, а у своїх поясненнях чітко наполягав на тому, що водієм автомобіля Chery Amulet був саме ОСОБА_1 .

Письмові пояснення неупередженого свідка ОСОБА_2 щодо обставин події є послідовними, взаємоузгодженими, об`єктивних даних ставити під сумнів наявні пояснення свідка апеляційним судом не встановлено. Тим більше, що захистом не ставилось питання перед судами обох інстанцій про виклик даного свідка для допиту в судовому засіданні на спростування його письмових показань, що вказує про незручність такого свідка та правдивість і достовірність повідомлених ним обставин.

Також апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про те, що пояснення свідка узгоджуються із зафіксованими працівниками поліції обставинами, зокрема, по прибуттю на місце пригоди було зафіксовано, що на місці перебував ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Також, в ході спілкування, згідно відеозапису (о 09:21:09), ОСОБА_1 зазначив, що керував транспортним засобом та проїхав тільки 2 метри та під`їхав до магазину. Тобто, в ході тривалого спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 зрештою сам під запис визнавав факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

В доповнення до цього з відеозапису камер вуличного відеоспостереження вбачається, що за кермом транспортного засобу Chery Amulet, д.н.з. НОМЕР_1 перебувала особа чоловічої статі, а не жінка, як на тому наполягає ОСОБА_1 .

Версію ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом в момент ДТП керувала його дружина, яка нібито втекла з місця події, апеляційний суд вважає неправдоподібною та розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності за більш тяжке правопорушення за ст.130 КУпАП.

Те, що на відеозаписі не зафіксовано безпосереднього моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є вірним, оскільки працівники поліції прибули на місце події після вчиненого ДТП, проте з урахуванням сукупності інших доказів, дані з відеозапису не спростовують того, що останній керував транспортним засобом.

Крім того, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується копією постанови від 11.02.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП за керування ним транспортним засобом та відсутність у нього при собі посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ та страхового полісу (а.с.9). Будь-яких даних про скасування або оскарження такої постанови матеріали судової справи не містять.

За вказаних обставин, апеляційний суд вважає безсумнівним та доведеним достатніми доказами факт виконання функцій водія та керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Chery Amulet, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння та здійснення ним зіткнення з іншим авто.

Стосовно доводів апелянта про порушення Інструкції при проведенні огляду водія та недійсність медичного висновку, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 266 КУпАП передбачено загальний порядок дій поліцейського, який у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, то подальший огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Розділом ІІІ Інструкції врегульовано проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Так, відповідно до пункту 2, 3 вказаного розділу Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я.

Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Тобто положення перших пунктів Інструкції передбачають, що лікар (фельдшер) в медичному закладі під час огляду може використовувати спеціальні технічні засоби, до яких відноситься і прилад алкотестер Драгер.

В залежності від результатів такого огляду, поведінки водія, його стану та його згоди із отриманими результатами лікарем в кожному конкретному випадку приймається самостійне рішення щодо подальшого методу та способів дослідження обстежуваної особи.

В пункті 6, 7 Інструкції вказано, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. І метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Із вказаних положень Інструкції слідує, що лише для визначення стану наркотичного сп`яніння проведення лабораторних досліджень є обов`язковим. А метою такого лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан наркотичного сп`яніння. Водночас для визначення стану алкогольного сп`яніння проведення лабораторних досліджень не є обов`язковим, якщо отримані результати огляду після спеціального технічного засобу для лікаря є безсумнівними та не заперечуються водієм.

Згідно з пунктами 14-16 Інструкції за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Апеляційний суд вважає, що висновок лікаря медичного закладу, яким встановлено, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння є доказом, який повинен бути оформлений у встановленому законом порядку та може бути визнаний недопустимим за наявності виключних правових підстав.

Зокрема, висновок лікаря про перебування обстежуваної особи у стані сп`яніння може бути визнаний недопустимим доказом, якщо судом буде встановлено, що він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Висновок лікаря може бути визнаний недопустимим доказом, коли судом буде встановлено, що він був зроблений у порушення встановленого законом порядку або лікарем медичного закладу, який не мав права проводити такий огляд і не мав належних повноважень.

Апеляційний суд звертає увагу, що за діючими законодавством лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Отже за загальним правилом, встановленим Інструкцією, лікар на власний розсуд обирає один із способів обстеження особи, виходячи із наявних технічних засобів та отриманих попередніх результатів, поведінки і стану обстежуваної особи.

Згідно з відеозаписом під час спілкування поліцейськими було запропоновано обом водіям пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_2 погодився та результат огляду становив 0,00 проміле. В свою чергу ОСОБА_1 , заперечував факт керування, але згодом погодився пройти огляд в медичному закладі (08:40:18).

У присутності лікаря ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатору «Драгер», результат огляду склав 2,08 % проміле, що значно перевищує допустиму норму та вказує про значний ступінь алкогольного сп`яніння. Жодних заперечень зі сторони водія висловлено не було. Більше того, він навіть не заперечував факту вживання спиртних напоїв (08:45). У зв`язку із цим лікарем було прийнято обґрунтоване рішення не проводити повторний огляд, та складено акт і медичний висновок про результати огляду ОСОБА_1 , з яким останній ознайомився, погодився та без заперечень і додаткових клопотань підписав вказані підсумкові документи, чим підтвердив свою згоду з результатом та методами освідування.

Таким чином, лікар правомірно склав висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на підставі результатів огляду за допомогою спеціального технічного засобу приладу «Драгер», а отже були відсутні підстави для додаткового проведення аналізу шляхом відбору крові чи інших біологічних зразків.

Перебування лікаря на місці огляду нетривалий час не свідчить про його недостатню залученність в процес огляду та складання ним відповідних документів.

Також складений ним акт огляду №9 від 11.02.2026 в пункті 20 містить остаточний висновок та діагноз за результатами огляду — “алкогольне сп`яніння”. Відсутність в пункті 25 Акту повторного запису про такий діагноз не свідчить про його неповноту чи незрозумілість, та не призводить до його недійсності, як на тому помилково наполягає апелянт.

Акт медичного огляду та висновок щодо його результатів були складені уповноважено особою — лікарем, містять достатньо правдиву та перевірену інформацію про знаходження водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Достатніх підстав для визнання таких документів та результатів недійсними судом не встановлено.

Доводи апелянта про те, що наданий відеозапис не є безперервним є слушними, однак зміст зафіксованих подій не викликає сумнівів того, що ОСОБА_1 після прибуття працівників поліції на місце події знаходився поруч з іншим водієм - потерпілим, надавав пояснення щодо причетності до інциденту, після озвученої поліцейськими пропозиції пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, де згідно висновку лікаря виявлене алкогольне сп`яніння.

В цьому контексті суд звертає увагу на те, що пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 передбачена безперервність здійснення відеозапису під час виконання поліцейськими своїх службових обов`язків.

Між тим, нормативними документами, які регламентують порядок виявлення та фіксації адміністративних правопорушень, складання протоколів про адміністративні правопорушення та направлення відповідних матеріалів до суду не передбачено обов`язковості надавання усього відеозапису, здійсненого у ході виконання поліцейським своїх службових обов`язків. При цьому переривання відеозапису для складання протоколу або інших дій, не пов`язаних із безпосереднім спілкуванням поліцейських із водієм чи іншими учасниками, не є процесуальним порушенням, яке б призвело до беззаперечної неналежності такого відеодоказу.

На думку суду, долучені до протоколу окремі файли відеозаписів, на яких зафіксовані події спілкування із ОСОБА_1 на місці події, проходження останнім огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, виявлення стану алкогольного сп`яніння, та процесуальні дії, які при цьому вчинили поліцейські, об`єктивно доводять факт причетності до керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, заподіяння ДТП та вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП. Відтак, зазначені доводи апелянта є безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Наведені захисником доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Кушніренка Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 13 липня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: