Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №293/643/26 — Житомирський апеляційний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 293/643/26 Головуючий у 1-й інст. Проценко Л.Й.

Категорія 16 Доповідач Панкеєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

суддів Григорусь Н.Й.,

Галацевич О.М.,

за участю секретаря Добровольської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №293/643/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , про витребування частини земельної ділянки з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Бардошевська Тетяна Ігорівна,

на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 травня 2026 року

встановив:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про витребування частини земельної ділянки з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, у якій просила заборонити ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки площею 0,1015 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

В обґрунтування заяви зазначала, що предметом позову є витребування з чужого незаконного володіння відповідача частини земельної ділянки площею 0,1015 га, кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час підготовки позову їй стало відомо про розміщення в мережі Інтернет на онлайн-платформі "METRAZH" оголошення про продаж частини будинку за вказаною адресою, розташованого на спірній земельній ділянці. На підтвердження того, що оголошення стосується саме спірного нерухомого майна, позивачка посилається на розміщені в ньому фотографії будинку та прибудинкової території, які, за її твердженням, відповідають фототаблицям, що містяться у висновку експертизи від 27 листопада 2023 року № 612/11-2023 та матеріалах справи № 293/85/23.

Посилаючись на положення статті 120 ЗК України щодо переходу права на земельну ділянку у зв`язку з набуттям права власності на розташований на ній об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 вважає, що існує реальна загроза відчуження відповідачем спірного нерухомого майна до вирішення спору по суті.

Крім того, зазначала, що ухвалою суду від 03 березня 2026 року у справі № 293/85/23 раніше вжиті заходи забезпечення позову щодо цієї земельної ділянки скасовано, у зв`язку з чим відсутні обмеження щодо її відчуження.

На думку позивачки, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист її прав та виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як обраний захід забезпечення є співмірним із заявленими позовними вимогами та безпосередньо пов`язаний із предметом спору.

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, забезпечено позов шляхом накладення заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки площею 0,1015 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, до постановлення рішення по справі №293/643/26.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Бардошевську Т.І. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та постановленою з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про існування реальної загрози невиконання можливого рішення суду, ґрунтуючись виключно на припущеннях та роздруківці оголошення, розміщеного на онлайн-платформі "METRAZH", про продаж частини будинку. На думку апелянта, цей доказ є неналежним, оскільки не підтверджує наміру відчужити саме спірну земельну ділянку, вчинення чи підготовки будь-якого правочину щодо неї, а також того, що відповідне оголошення розміщене саме відповідачем. Крім того, в оголошенні зазначено земельну ділянку площею 0,50 га, тоді як площа належної відповідачу земельної ділянки становить 0,1015 га, що, на переконання апелянта, ставить під сумнів належність такого оголошення до спірного майна. Суд першої інстанції не встановив безпосереднього зв`язку між обраним заходом забезпечення позову та предметом спору і не дотримався принципу співмірності, оскільки заборонив відчуження всієї земельної ділянки площею 0,1015 га, не визначивши площі та меж її частини, щодо якої виник спір. Після скасування ухвалою суду від 03 березня 2026 року у справі № 293/85/23 раніше вжитих аналогічних заходів забезпечення позову позивачка не надала нових належних доказів виникнення обставин, які б свідчили про реальну загрозу відчуження спірного майна та необхідність повторного застосування таких заходів.

Вважає, що оскаржувана ухвала зводиться переважно до цитування норм процесуального права без належної оцінки конкретних обставин справи та обґрунтування необхідності застосування обраного заходу забезпечення позову, що призвело до непропорційного втручання у право власності відповідача.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду на 13:30 год. 27 серпня 2026 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вважає, що суд обґрунтовано вжив заходів забезпечення позову, оскільки існує реальна загроза відчуження відповідачем житлового будинку разом із земельною ділянкою, частина якої є предметом спору. У разі зміни власника майна виконання можливого рішення про задоволення позову буде істотно ускладнено, а позивачка буде змушена вживати додаткових заходів судового захисту.

Обраний захід забезпечення безпосередньо пов`язаний із предметом спору та є співмірним із заявленими вимогами. Предметом позову є витребування частини земельної ділянки площею 0,00326 га із земельної ділянки відповідача кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, на якій розташований житловий будинок, що відповідач має намір відчужити. Заборона відчуження не перешкоджає відповідачу користуватися земельною ділянкою, а лише запобігає зміні її правового статусу до вирішення спору. Посилається на розміщене на онлайн-платформі "METRAZH" оголошення про продаж частини будинку, фотографії якого, за її твердженням, відповідають будинку відповідача. Також зазначає, що аналогічне оголошення розміщувалося у 2024 році під час розгляду попередньої справи № 293/85/23, у зв`язку із чим просить долучити до матеріалів справи відповідні скріншоти.

Доводи апелянта про те, що аналогічні заходи забезпечення раніше були скасовані, вважає безпідставними, оскільки попередня справа № 293/85/23 стосувалася іншого способу захисту, а спір між сторонами фактично залишився невирішеним. На намір відповідача відчужити майно, на думку позивачки, також указують її звернення із заявою про скасування попередніх заходів забезпечення та зміна зареєстрованого місця проживання. Тому вважає, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити ефективний захист її прав та виконання можливого рішення суду, а встановлена судом заборона відчуження земельної ділянки є необхідною та співмірною.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

Сторони, представник позивача та третя особа в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та вчасно.

Від позивача та її представника надійшли заяви з проханням розгляд справи відкласти у зв`язку з відпусткою представника. До заяв не долучено доказів поважності причин неявки.

За приписами ст.372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача просила апеляційну скаргу задовольнити.

Вислухавши представника відповідача та перевірившизаконність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір щодо меж належних їм земельних ділянок, а наданий позивачем скріншот оголошення з онлайн-платформи "METRAZH" підтверджує намір відповідача відчужити частину будинку, розташовану на спірній земельній ділянці. Ураховуючи скасування попередніх заходів забезпечення в іншій справі № 293/85/23, існує реальна загроза подальшого відчуження майна до ухвалення рішення, що істотно ускладнить або унеможливить його виконання та змусить позивача звертатися з новими позовами. Визначений захід у вигляді заборони вчиняти дії щодо відчуження земельної ділянки площею 0,1015 га, кадастровий номер 1825655100:03:003:0326, є співмірним і адекватним заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаний із предметом спору та забезпечує ефективний захист прав позивача відповідно до ст.149, 150 ЦПК України й правових позицій Верховного Суду. При цьому таке обмеження має тимчасовий характер, не позбавляє відповідача права користування майном, дотримується балансу інтересів сторін, а підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України на час розгляду заяви відсутні.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Питання про застосування заходів забезпечення позову, яке вирішувалося судом в оскаржуваній ухвалі, регламентується Главою 10 Розділу І ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заява позивача обґрунтована тим, що існує реальна загроза відчуження вказаного майна відповідачем до вирішення справи по суті, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, зазначила, що інші об`єкти майна, які є предметом спору та належали відповідачу, вже були ним відчужені.

Як видно з матеріалів справи, предметом позову у справі №293/643/26 є вимоги немайнового характеру:

- витребувати на користь ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,00326 га (32,6 м2) кадастровий № 1825655100:03:003:0326 за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_4 та проходить по точках: 1-2-3-4-5-6-7-1, зі сторонами 0,12м-18,88м-4,92 м-16,34м-0,94-40,27м-0,52м, що визначені за результатами проведення комісійної судової земельно-технічної експертизи № 612/11-2023 від 27.11.2023 ТОВ "Центр Будівельних те земельних експертиз".

- зобов`язати ОСОБА_4 привести у відповідність до координат поворотних точок земельної ділянки кадастровий № 1825655100:03:003:0319, визначених за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, земельну ділянку кадастровий № 1825655100:03:003:0326, що перебуває у її власності.

З доданих до заяви доказів убачається, що між сторонами існує спір щодо меж належних їм земельних ділянок - позивача, площею 0,0735 га з кадастровим номером 1825655100:03:003:0319, та земельної ділянки відповідача, площею 0,1015 га, кадастровий номер 1825655100:03:003:0326.

З наданого позивачкою скріншота оголошення, розміщеного в мережі Інтернет на онлайн-платформі купівлі-продажу майна "METRAZH", убачається, що на продаж виставлено частину будинку, фотографії якого відповідають опису будинку відповідача.

Таким чином, ураховуючи наявність між сторонами спору щодо меж земельних ділянок, а також розміщення оголошення про продаж частини житлового будинку, розташованого на земельній ділянці відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження нерухомого майна та, як наслідок, істотно ускладнити ефективний захист прав позивачки й виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що зазначення в оголошенні площі земельної ділянки 0,50 га, тоді як площа земельної ділянки відповідача становить 0,1015 га, спростовує належність цього оголошення до спірного майна. Таке розходження у зазначенні площі земельної ділянки не спростовує інших відомостей, наведених в оголошенні, зокрема щодо місцезнаходження об`єкта нерухомості та його фотографій якого дають підстави ідентифікувати його як будинок відповідача.

Зважаючи на те, що заходи забезпечення позову, зокрема, такі як заборона вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна, щодо прав на яке виник спір, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами.

Колегія суддів вважає, що застосований захід забезпечення позову не становить непропорційного обмеження прав відповідача, оскільки має тимчасовий характер, не позбавляє її права володіння та користування майном, а лише обмежує можливість розпорядження ним до вирішення спору по суті.

Таке тимчасове обмеження права відповідача на розпорядження майном на час розгляду справи має запобіжний характер, є співмірним із заявленими позовними вимогами та спрямоване на забезпечення ефективного захисту прав позивачки і можливості виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, з яким погоджується й апеляційний суд. Наведені позивачкою обставини та надані на їх підтвердження докази є достатніми для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист її прав та виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову. Застосований судом захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не становить надмірного тягаря для відповідача

Згідно ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом першої інстанції додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому ухвалу суду відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Бардошевська Тетяна Ігорівна, залишити без задоволення.

Ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий В.А. Панкеєва

Судді: Н.Й. Григорусь

О.М. Галацевич

Повне судове рішення складено 31 серпня 2026 року.