Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №710/351/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 710/351/25

Провадження № 2/761/2107/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Сухина А.С.

за участі:

представника відповідача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ?Черкасиобленерго? до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення необлікованої електричної енергії

В С Т А Н О В И В :

В березні 2025 року Публічне акціонерне товариство ?Черкасиобленерго? (надалі по тексту - ПАТ ?Черкасиобленерго?) звернулось до Шполянського районного суду Черкаської області з позовом, в якому просило суд:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь відокремленого структурного підрозділу ?Звенигородські енергетичні мережі? ПАТ ?Черкасиобленерго? вартість необлікованої електричної енергії сумі 33 151, 03 грн., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23 лютого 2004 року між ПАТ ?Черкасиобленерго? та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією для населення №11819. Відповідно до умов договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами договору. Об?єкт відповідача, на який здійснюється постачання електричної енергії, згідно договору - АДРЕСА_1 .

21 лютого 2024 року працівниками Шполянської філії відокремленого структурного підрозділу ?Звенигородські енергетичні мережі? ПАТ ?Черкасиобленерго? при неплановій перевірці засобів обліку електричної енергії на об?єкті відповідача, в його присутності, було виявлено порушення, передбачені п.8.4.2., а саме: самовільно підключено електропроводку до електричної мережі, що є власністю оператора системи розподілу поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку, шляхом накиду кабелю на дроти будинкового приєднання сусіднього домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Самовільне підключення виконано відкрито, що можливо виявити при контрольному огляді. Вказані порушення були зафіксовані актом про порушення від 21 лютого 2024 року за № 007795. Зауваження, щодо складання даного акту з боку споживача, відсутні, про що зазначено в акті. 21 березня 2024 року відбулося засідання комісії, щодо розгляду акту про порушення від 21 лютого 2024 року за № 007795. Після розгляду акту, комісією було складено 21 березня 2024 року протокол №140, в якому було зафіксовано недобросовісні дії споживача, що виразилися в умисній, протиправній поведінці, з метою самовільного, незаконного споживання необлікованої електричної енергії. Також, комісією прийнято рішення про проведення розрахунку обсягу та вартості не облікованої електроенергії, відповідно до п.8.4.12 ПРРЕЕ, за період часу з 20 грудня 2023 року по 21 лютого 2024 року. Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає 3 243 кВт год на загальну суму 33 151, 03 грн. Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року цивільну справу за позовом ПАТ ?Черкасиобленерго?, від імені якої діє відокремлений структурний підрозділ ?Звенигородські енергетичні мережі? до ОСОБА_1 про стягнення боргу необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

07 вересня 2025 року через систему Електронний суд від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останнім, проти задоволення позовних вимог заперечував. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що при звернення до суду з позовом, позивачем, не з?ясовано належним чином, чи був відповідач, користувачем послуг (як власник або наймач), які надавалися у період часу з 20 грудня 2021 року по 21 лютого 2024 року (включно), за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, чи був він зареєстрований у зазначений час, в даному будинку. Відповідач зазначив, що він з 2005 року не зареєстрований та не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачем вказано, що за вказаною адресою, в період за який нараховується заборгованість користувачами послуг позивача, та фактично власниками будинку є інші особи. Матусівською сільською радою у довідці зазначено, що: "відповідно до погосподарського обліку за громадяниним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , рахується будинок з надвірними будівлями та спорудами. ОСОБА_3 в даному домоволодінні проживає без реєстрації з 2016 року по даний час". Відповідачем у відзиві зазначено, що матеріали справи не містять доказів того, що він (відповідач) є споживачем послуг за вказаною адресою та власником будинку, що свідчить про пред?явлення позову позивачем до неналежного відповідача. На думку відповідача, позовні вимоги про стягнення боргу є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Так як, позивачем не доведено належними та допустимими доказами тієї обставини, що відповідач дійсно, починаючи з 20 грудня 2023 року по 21 лютого 2024 року (включно), був споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Протокольною ухвалою суду від 08 вересня 2025 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено ОСОБА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву про розгляд справи за його відсутності; на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав. Викладених у письмовому відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, 23 лютого 2004 року між ВАТ ?Черкасиобленерго? та ОСОБА_1 було укладено Договір про користування електричною енергією для населення №11819. Відповідно до умов договору, об?єктом, на який здійснюється постачання електричної енергії - АДРЕСА_1 .

21 лютого 2024 року працівниками Шполянської філії ВСП ?Звенигородські енергетичні мережі? ПАТ ?Черкасиобленерго?, за участі споживача об?єкта: ОСОБА_2 , складено акт про порушення №007795. Відповідно до якого, перевіркою встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , допущено порушення: самовільно підключив струмоприймачі до енергетичної мережі, що є власністю оператора системи розподілу, поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку, шляхом накиду кабеля на дроти будинкового приєднання АДРЕСА_1 . Самовільне підключення виконано відкрито, що можливо виявити при контрольному огляді.

Як вбачається із даного акту, у графі про ознайомлення споживача з актом про порушення, містить прізвище саме ОСОБА_4 , як споживача та проставлено підпис.

Крім того, у графі, зауважень до складеного акту: не має, також зазначено саме прізвище ОСОБА_4 та проставлено підпис.

У графі про додаткові відомості зазначено: споживачу з?явитися на засідання комісії з розгляду акту порушення №007795 від 21 лютого 2025 року. При собі мати документи, що посвідчують особу та її повноваження.

Графа, про отримання примірника акту про порушення, також містить прізвище ОСОБА_4 та підпис особи.

Дослідивши даний акт, суд прийшов до висновку, що саме ОСОБА_2 є споживачем послуг позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, саме ОСОБА_2 , як споживача було повідомлено про необхідність з?явитися на засідання комісії для розгляду Акту про порушення.

В цей же день, 21 лютого 2024 року, було складено акт про пломбування речового (вилученого) доказу порушення або іншого предмету (засобу). У акті зазначено, що при проведенні технічної перевірки засобу обліку, встановленому на об?єкті ОСОБА_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в присутності ОСОБА_2 було вилучено та опломбовано в пакеті - зразок кабелю (фрагмент) самовільного підключення (а.с.14).

21 березня 2024 року Шполянською філією ВСП ?Звенигородські енергетичні мережі? ПАТ ?Черкасиобленерго? розглянуто Акт про порушення ПРРЕЕ №007795 від 21 лютого 2024 року .

В результаті розгляду акту про порушення, комісією прийнято рішення:

1.Акт про порушення №007795 від 21 лютого 2024 року складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ, та визнано правомірним, а споживача причетним до вказаного в акті порушення.

2.Виконати розрахунок обсягу та вартості, необлікованої електроенергії, відповідно ПРРЕЕ п.8.4.10. за період з 20 грудня 2023 року по 21 лютого 2024 року (з дня останньої технічної перевірки).

3.Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії та розрахункові документи для оплати додаються.

4.Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає :3 243 кВт год на суму 33 151, 00 грн., про що складено відповідний протокол №140 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

Із протоколу комісії вбачається, що споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено ОСОБА_1 . Однак, вказане суперечить відомостям про споживача, що зафіксовано 21 лютого 2024 року в Акті про порушення, який було складено саме в присутності споживача ОСОБА_2 .

До матеріалів справи позивачем долучено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, яка нарахована за період часу з 20 грудня 2023 року по 21 лютого 2024 року (64 дні) та складає: 3 243 кВт год на суму 33 151, 00 грн. (а.с.12)

11 березня 2025 року було сформовано рахунок №9-2-1195/23 на сплату за нарахування по акту про порушення ОСР №007795, в якому споживачем зазначено ОСОБА_1 (а.с.13).

Із довідки, виданої 02 травня 2024 року за №123/02-29 виконкомом Матусівської сільської ради Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 не зареєстрований і не проживає з 2005 року.

Згідно довідки Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 12 листопада 2024 року, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (комунальна), з 08 липня 2008 року.

Із довідки, виданої 20 серпня 2025 року №201/02-29 виконкомом Матусівської сільської ради Черкаської області, вбачається, що згідно господарського обліку за гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в АДРЕСА_1 рахується житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.

ОСОБА_2 в даному домоволодінні проживає без реєстрації з 2016 року по даний час.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, відсутні відомості про реєстрацію права власності на об?єкт за адресою: АДРЕСА_1 .

Із відповіді Матусівської сільської ради Черкаської області від 30 грудня 2025 року на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 17 червня 2008 року по теперішній час в с. Матусів Звенигородського району Черкаської області не зареєстрований та не проживає.

З 2016 року по даний час в будинку АДРЕСА_1 не зареєстрований, але постійно проживає ОСОБА_2 , який, згідно книги по господарського обліку №13 ПГО-0951-1 є власником даного домоволодіння.

Право власності на домоволодіння за АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав не зареєстроване.

Із долученої копії журналу про зняття з обліку зареєстрованих осіб також вбачається, що ОСОБА_1 , знятий з реєстрації за адресою: с. Матусів Звенигородського району Черкаської області, 17 червня 2008 року.

Крім того, у відповіді від 30 грудня 2025 року, Матусівською сільською радою зазначено, що зареєстровані особи за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частина 1 ст.48 ЦПК України визначає, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21).

Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц,

від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Під час розгляду справи, судом достовірно встановлено, що належним користувачем послуг, які надаються позивачем та мешканцем домоволодіння АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , який і повинен бути залучений до участі у справі в якості належного відповідача. Натомість, ОСОБА_2 брав участь у справі в якості третьої особи, якого було залучено з ініціативи суду, який не заявляв самостійних вимог щодо предмету спору, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним, а висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу учасників справи (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 306/513/16-ц).

Наявність Договору про користування електричною енергією для населення №11819 від 23 лютого 2004 року, укладеного між ВАТ ?Черкасиобленерго? та ОСОБА_1 не є належним та допустимим доказом того, що саме ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надає позивач.

При цьому, за загальним правилом, відмова в задоволенні позову з підстав неналежного суб`єктного складу, не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовом до належних відповідачів.

За теоретичним визначенням ?відповідач? - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати коло відповідачів у справі, предмет та підстави позову.

При цьому, суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

ПАТ ?Черкасиобленерго? від імені якого діє ВСП ?Звенигородські енергетичні мережі? звертаючись до суду з вищезазначеним позовом про стягнення боргу за необліковану електричну енергію, пред`явило вимоги до ОСОБА_1 .

Однак, відповідачем у даній справі мав би бути ОСОБА_2 .

Проте, позивач у ході розгляду справи у суді першої інстанції не звертався до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача ОСОБА_1 на належного - ОСОБА_2 чи залучення до участі у справі, як співвідповідача ОСОБА_2 .

Отже, коло осіб - учасників справи позивач визначив з порушенням норм процесуального права.

При цьому, суд позбавлений права самостійно замінити неналежного відповідача на належного або залучити його в якості співвідповідача.

А тому, пред`явлення позову до неповного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку, що позов ПАТ ?Черкасиобленерго? від імені якого діє ВСП ?Звенигородські енергетичні мережі? про стягнення боргу за необліковану електричну енергію не підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу, на те, що відмова у задоволенні позовних вимог ПАТ ?Черкасиобленерго? від імені якого діє ВСП ?Звенигородські енергетичні мережі? не призведе до порушення прав позивача, оскільки, він не позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом до належного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 13, 19, 45. 48, 51, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства ?Черкасиобленерго? до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення необлікованої електричної енергії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: